Постанова

від 26.06.2014 по справі 820/11460/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2014 р. № 820/11460/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представник позивача - не прибув.

представника відповідача - Гладкої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області про подовження терміну арешту активів ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області, в якому просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі 1873,80 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, стягнену суму перерахувати на р/р 256093012832 Харківського обласного відділення АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 22681934.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснювало виплату пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР. Матеріалами пенсійних справ зазначених громадян підтверджено, що трудове каліцтво та професійне захворювання з ними сталося в період роботи на території СРСР, а пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання останнім були призначені відділами соціального забезпечення в період до 01.04.2001 року. За період з 1 червня 2013 року по 31 листопада 2013 року включно витрати з виплати та доставки пенсій цим особам склали 1873,80 грн., відшкодовані відповідачем не були.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника УПФУ .

Представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що нещасні випадки з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сталися на території Російської Федерації, у зв'язку з чим у відповідача не виникає зобов'язання з відшкодування витрат у разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року. Відповідач зазначає, що страховиком ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є Фонд соціального страхування Російської Федерації, а ОСОБА_2 - Республіки Казахстан. Таким чином, відсутні підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян країн-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво у країнах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну. У зв'язку з наведеним представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За визначенням ст.1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Відповідно до ч.2 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, оскільки пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з п.5 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до п."а" ч.1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Пунктом 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги;

уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Відповідно до п.3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Доводи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, суд вважає необґрунтованими.

Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті, здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту процитованої норми слідує, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

З наведеного слідує, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 20.03.2007 (номери у Єдиному державному реєстрі судових рішень 669173 та 662742) та в постанові від 05.12.2011 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20533655).

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснювало виплату пенсій громадянам ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР.

Матеріалами справи підтверджено, що трудове каліцтво та професійне захворювання із зазначеними особами сталось в період роботи на території СРСР, а пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання останнім були призначені відділами соціального забезпечення в період до 01.04.2001 року, а саме:

- ОСОБА_2 - нещасний випадок стався 20.08.1978 в період роботи будівельником в колгоспі "Восток" Кустанайської області, в результаті чого ОСОБА_2 було встановлено з 14.02.1982 інвалідність 3 групи. Пенсія по інвалідності призначена Київським відділом соціального забезпечення Харківської області з 07.06.1982;

- ОСОБА_4 - професійне захворювання отримав в період роботи столяром в артелі «Тирканда» в м. Алдан, Республіка Саха (Якутія). Профзахворювання встановлене 15.10.1997 року. Песію по інвалідності за отримане професійне захворювання було призначено відділом соціального забезпечення Шевченківського району Харківської області з 20.10.1997 р. ;

- ОСОБА_5 - нещасний випадок стався 04.01.1983 в період роботи водієм в СУ-66 треста "Нефтеюганськспецгідромеханізація" Тюменської області. Профзахворювання встановлено 18.04.1983. Пенсію по інвалідності З групи призначено ОСОБА_5 відділом соціального забезпечення м. Ялти Кримської області з 14.10.1983 р.

За період з 1 червня 2013 року по 31 листопада 2013 року включно витрати з виплати та доставки пенсій зазначеним особам склали 973,80 грн.

Як свідчать дані підписаних позивачем та відповідачем таблиць розбіжностей до інформації про відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по управлінню Пенсійного фонду України в Куп'янському районі за період з 1 червня 2013 року по 31 листопада 2013 року, відповідач погоджується з тим, що не відшкодовує позивачу витрати на виплату пенсій громадянам та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за вказаний період всього в сумі 973,80 грн.

Зазначене підтверджується копіями актів про нещасні випадки на виробництві, списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у червні - листопаді 2013 року, таблиць розбіжностей до інформації про відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по управлінню Пенсійного фонду України в Куп'янському районі (а.с.10-14).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в сумі 973,80 грн. є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії ОСОБА_4, в сумі 900,0 грн., суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 професійне захворювання отримав в період роботи столяром в артелі "Тирканда" в м. Алдан, Республіка Саха (Якутія) у червні 1997 року, профзахворювання встановлене 15.10.1997 р. Пенсію по інвалідності за отримане професійне захворювання було призначено відділом соціального забезпечення Шевченківського району Харківської області з 20.10.1997 р.

Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків: а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва; б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Відтак, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації, є уповноважений орган Російської Федерації.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на території Російської Федерації та профзахворювання встановлене 15.10.1997 р., а пенсію по інвалідності за отримане професійне захворювання було призначено відділом соціального забезпечення Шевченківського району Харківської області з 20.10.1997 р., у відповідача не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в сумі 900,0 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 25865043, р/р 37172400902329 в ГУДКУ Харківської області , МФО 851011, вул. 1 Травня, буд. 6, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701) суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі 973.80 грн. (дев'ятсот сімдесят три грн., 33 копійки) на користь Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, стягнену суму перерахувати на р/р 256093012832 Харківського обласного відділення АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 22681934.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2014 року .

Суддя Єгупенко В.В.