Постанова

від 25.06.2014 по справі 809/1653/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 809/1653/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

прокурора - Левицької Є.В.,

представників сторін:

позивача - Карпінця В.С.,

відповідача - Сурмачевського Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, за участю прокурора прокуратури міста Івано-Франківська

до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області

про визнання незаконною та скасування постанови від 20.05.2014 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмову у відкритті виконавчого провадження, винесеної у виконавчому провадженні №43384488, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2014 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови від 20.05.2014 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмову у відкритті виконавчого провадження, винесеної у виконавчому провадженні №43384488, зобов'язання відкрити виконавче провадження про примусове виконання судового рішення за виконавчим листом від 11.10.2013 року №2а-2209/09/0970.

З метою захисту інтересів держави, відповідно до норм частини 2 статі 60 КАС України та згідно заяви від 24.06.2014 року до участі у справі на стороні позивача вступив прокурор прокуратури міста Івано-Франківська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, Державною виконавчою службою Богородчанського районного управління юстиції (надалі - ДВС у Богородчанському районі) протиправно, у порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа, відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 11.10.2013 року за №2а-2209/09/0970.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 38-39) та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року у справі №2а-2209/09/0970 адміністративний позов прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області задоволено частково та вирішено стягнути з державного підприємства «Центральна районна аптека №13» податковий борг в сумі 564795,00 грн. (а.с. 10-12).

Рішення суду першої інстанції набрало законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2013 року в справі №148236/12 (а.с. 13-14).

На виконання вказаного рішення суду 11.10.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за №2а-2209/09/0970 про стягнення з боржника 564795,00 грн. податків.

Начальник ДПІ у Богородчанському районі 16.05.2014 року звернувся до ДВС у Богородчанському районі із заявою за №723/10/25 про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом від 11.10.2013 року №2а-2209/09/0970 (а.с. 46-47).

Оскаржуваною постановою від 20.05.2014 року від 20.05.2014 року, винесеною у виконавчому провадженні №43384488 відповідач відмовив у прийнятті до провадження виконавчого листа №2а-2209/09/0970 та відмовив у відкритті виконавчого провадження (а.с. 45).

Суд вважає, що постанова від 20.05.2014 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмову у відкритті виконавчого провадження, винесена у виконавчому провадженні №43384488 є правомірною та обґрунтованою з огляду на наступне.

Податковий кодекс України, введений в дію Законом від 02.12.2010 року за 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регламентований нормами глави 9 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог пункту 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 цієї ж статті стягнення коштів та продаж майна платник податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Кодексу установлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до пункту 95.4 цієї ж статті орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 95.6 статті 95 Кодексу, у разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації (пункт 95.7 Кодексу).

Таким чином, стягнення податкового боргу з платника податків - юридичної особи регламентовано виключно нормами Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу та пункт 87.11 статті 87 Кодексу, згідно якого орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Разом з тим, боржник - державне підприємство «Центральна районна аптека №13» є юридичною особою, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 01977547, тому норми пункту 87.11 на даний випадок не розповсюджуються.

Посилання прокурора та представника позивача в судовому засіданні на норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV є безпідставними, оскільки Податковим кодексом України передбачений особливий порядок стягнення з божників - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців податкового боргу, виконання якого покладено виключно на податкові органи.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та норми закону, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що даний позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158- 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області про визнання незаконною та скасування постанови від 20.05.2014 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмову у відкритті виконавчого провадження, винесеної у виконавчому провадженні №43384488, зобов'язання відкрити виконавче провадження про примусове виконання судового рішення за виконавчим листом від 11.10.2013 року №2а-2209/09/0970 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 27.06.2014 року.