Постанова

від 23.06.2014 по справі 802/2036/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 червня 2014 р. Справа № 802/2036/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

секретаря судового засідання: Слишинської Н.С.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до: Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Чечельницьке відділення)

про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

04.06.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) з адміністративним позовом до відповідача - Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Чечельницьке відділення) (далі - Бершадська ОДПІ). У позовній заяві позивач просила визнати протиправною та скасувати вимогу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Чечельницьке відділення) № Ф-213-02У від 05.05.2014 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 10641,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2014 р. Бершадською ОДПІ, у зв'язку з несплатою єдиного внеску, винесено вимогу про сплату боргу № Ф 213-02У, якою нараховано недоїмку в сумі 10641,13 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки, являється пенсіонером за віком, а тому у відповідності із ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного внеску за себе.

Представник позивача адміністративний позов підтримав повністю із підстав зазначених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач участі в судовому засіданні свого представника не забезпечив, однак подав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та розглядати справу у відсутності представника пенсійного фонду.

Згідно із ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд визнав можливим провести розгляд і вирішення справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.10.2004 року Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 07.05.2008 р., позивач є пенсіонером за віком (а.с.15).

У зв'язку із передачею функції з адміністрування збору єдиного соціального внеску (ЄСВ) від Пенсійного фонду до Міністерства доходів і зборів України 05.05.2014 року відповідачем прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф 213-02У якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10641,13 грн (а.с.7).

Надаючи оцінку зазначеній вимозі про сплату недоїмки, яка стала предметом оскарження у справі суд враховує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Разом із тим, 06.08.2011 року набрав чинності Закон України № 3609-VІ від 07.07.2011 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Суд зауважує, що при винесенні оскаржуваної вимоги, Чечельницьким відділенням Бершадської ОДПІ не враховано норму ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою передбачено, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, за відсутності доказів на підтвердженні тієї обставини, що позивачка відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" уклала договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового соціального страхування, а також беручи до уваги відсутність у позивача найманих працівників, на переконання суду, у неї не виникає обов'язок зі сплати внеску за себе починаючи із 06.08.2011 року.

Таким чином, оскільки позивач, будучи фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком та не бере добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на неї поширюються пільги зі сплати за себе єдиного внеску, що передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Окрім вказаного, згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 цієї ж статті Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Оскаржуваною вимогою Бершадської ОДПІ Ф-213-02У від 05.05.2014 року позивачку зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску в сумі 10641,13 грн.

При цьому у вказану суму заборгованості відповідачем включено єдиний внесок за період з 01.01.2012 рік по 05.05.2014 року.

Водночас судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області, від якого Бершадській ОДПІ було передано функції з адміністрування єдиного внеску, на адресу ФОП ОСОБА_2 вже направлялися вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, зокрема № 416-у від 10.04.2013 року, № 416-у від 03.05.2013 року, № 416-у від 29.07.2013 року, які були оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 802/2034/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області № 416-у від 10.04.2013 року про сплату позивачем боргу в сумі 4572,42 грн. Також судами встановлено, що з 06.08.2011 року позивача звільнено від сплати за себе єдиного внеску.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі № 802/2434/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області № 416-у від 03.05.2013 року про сплату позивачем боргу в сумі 1194,03 грн. Також судами встановлено, що з 06.08.2011 року позивача звільнено від сплати за себе єдиного внеску. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 року (К/800/53404/13) управлінню Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Також, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі № 802/3446/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року, визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області № 416-у від 29.07.2013 року про сплату позивачем боргу в сумі 1194,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене і враховуючи те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, було скасовано вимоги управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про сплату ФОП ОСОБА_2 недоїмки з єдиного внеску за період, який віднесений до періоду оскаржуваної вимоги та надано правову оцінку законності нарахування позивачу єдиного внеску за даний період, на переконання суду, відповідачем Бершадською ОДПІ неправомірно цю ж суму повторно включено до складу боргу (недоїмки) за вимогою від 05.05.2014 року № Ф-213-02У.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача, які містяться в письмових запереченнях, стосовно того, що до позивача норма ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI не застосовується з підстав не досягнення пенсійного віку, так як ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком незалежно від підстав призначення такої пенсії.

Щодо посилань відповідача на те, що ОСОБА_2 отримує пільгову пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому не звільняється від сплати єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено чітке посилання на зменшення, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійного віку певної категорії громадян. Зокрема, це стосується осіб, які постійно проживали або постійно проживають у зоні посиленого радіологічного контролю.

Як вже зазначалось, ОСОБА_2 призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що пільги щодо сплати єдиного внеску не можуть мати особи, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, оскільки, як вже зазначалось, законодавець пов'язує право на звільнення від сплати єдиного внеску не із досягненням певного віку, а саме із набуттям платником внеску статусу пенсіонера за віком незалежно від підстав призначення такої пенсії за віком.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 15.04.2014 року у справі № 21-25а14-1.

За приписами п.1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Дослідивши оскаржувану вимогу в контексті даної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог щодо її прийняття, адже відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від сплати єдиного внеску.

За даних обставин, суд вважає безпідставним нарахування позивачу недоїмки, а тому вимога про сплату недоїмки від 05.05.2014 року № Ф-213-02У є протиправною та підлягає скасуванню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до норми ч. 1 ст. 94 КАС України, згідно якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Чечельницьке відділення) від 05.05.2014 року № Ф-213-02У.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обовязкових платежівв НОМЕР_1) понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.) шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Чечельницьке відділення) (код ЄДРПОУ 38507787).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович