Ухвала

від 24.06.2014 по справі п/811/155/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 рокусправа № П/811/155/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Креатив», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001182202 від 28 жовтня 2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вариант Групп» за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, з 01 квітня по 30 червня 2012 року, ТОВ «Бізтрейд» за період з 01 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, ТОВ «Актив-Груп» за період з 01 по 31 жовтня 2012 року, ТОВ «ТД Теко Груп» за період з 01 по 31 жовтня 2012 року, ТОВ «Ферко» за період з 01 квітня по 30 червня 2013 року, ТОВ «Агро-Самара» за період з 01 по 30 квітня 2013 року, СК ім. Шевченка за період з 01 по 30 квітня 2013 року, ПП «Віп-Партнер» за період з 01 по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено Акт від 09 жовтня 2013 року № 87/11-23-22-02/31146251.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем порушено пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 128099723,00 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року № 0001182202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 192149585,00 грн.

Правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідач обґрунтовує тим, що на підставі актів перевірки: від 18.02.2013 № 22/22-2/31146251, від 26.02.2013 № 27/22-2/31146251, від 18.03.2013 № 25/22-5/31146251, від 01.04.2013 № 208/15-4/31146251, від 23.04.2013 № 269/15-4/31146251, від 21.06.2013 № 98/22-2/31 146251, від 05.07.2013 № 3/11-23-22-02/31146251, від 05.07.2013 № 4/11-23-15-02/31146251, від 05.07.2013 № 350/11-23-15-02/31146251, від 31.07.2013 № 26/11-23-22-02/31146251, від 08.08.2013 № 132/11-23-15-02/31146251, від 09.08.2013 № 142/11-23-15-02/31146251, від 02.09.2013 № 52/11-23-22-02/31146251, від 16.09.2013 № 265/11-23-15-02/31146251, від 23.09.2013 № 2844/11-23-15-02/31146251, на підставі яких податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, отже позивач в деклараціях з ПДВ за лютий, березень 2013 року мав відобразити відповідні показники з урахуванням вказаних податкових повідомлень-рішень, що не було здійснено платником податків, чим порушено ст. ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Крім того позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинами з ТОВ «Варіант Груп», ТОВ «Бізтрейд», ТОВ «Актив груп», ТОВ ТД «Теко Груп», ТОВ «Ферко», ТОВ «Агро Самара», СК ім. Шевченка та ПП «Віп-Партнер» внаслідок укладення із зазначеними контрагентами правочинів, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також враховані висновки акту перевірки № 64/11-23-22-02/31146251 від 13.08.2013 по господарських взаємовідносинах позивача з ФГ «Литвин Іван Віталійович» за квітень 2013 року та ФГ «Кравець» за червень 2013 року, та акту перевірки № 42/11-23-22-02/31146251 від 19.08.2013 по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Скінар» за травень 2013 року, згідно з якими також визнано укладені правочини такими, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ «Креатив» податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі актів перевірки: від 18.02.2013 № 22/22-2/31146251, від 26.02.2013 № 27/22-2/31146251, від 18.03.2013 № 25/22-5/31146251, від 01.04.2013 № 208/15-4/31146251, від 23.04.2013 № 269/15-4/31146251, від 21.06.2013 № 98/22-2/31 146251, від 05.07.2013 № 3/11-23-22-02/31146251, від 05.07.2013 № 4/11-23-15-02/31146251, від 05.07.2013 № 350/11-23-15-02/31146251, від 31.07.2013 № 26/11-23-22-02/31146251, від 08.08.2013 № 132/11-23-15-02/31146251, від 09.08.2013 № 142/11-23-15-02/31146251, від 02.09.2013 № 52/11-23-22-02/31146251, від 16.09.2013 № 265/11-23-15-02/31146251, від 23.09.2013 № 2844/11-23-15-02/31146251, оскаржено до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже грошове зобов'язання, визначене вищевказаними ППР, не є узгодженим.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином оскільки податкове зобов'язання не є узгодженим, то у платника податку не виникає обов'язок відображати цю суму в податковій декларації з ПДВ.

Щодо господарських операцій з контрагентами ТОВ «Варіант Груп», ТОВ «Бізтрейд», ТОВ «Актив груп», ТОВ ТД «Теко Груп», ТОВ «Ферко», ТОВ «Агро Самара», СК ім. Шевченка та ПП «Віп-Партнер», ФГ «Литвин Іван Віталійович», ФГ «Кравець», ТОВ «Скінар» суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Між ПрАТ «Креатив» (замовник) та ТОВ «Варіант Груп» (перевізник) 21.09.2011 було укладено договір № НС54, предметом якого є виконання перевезення та доставка вантажів. Факт виконаних робіт за вищезазначеним договором підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Розрахунок за виконані роботи позивач здійснив у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справах платіжними дорученнями.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Бізтрейд» (постачальник) 04.04.2012 було укладено договір поставки товару № 2606. Факт поставки товару за даним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Розрахунок за поставлений товар ПрАТ «Креатив» здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення, які також містяться в матеріалах справи.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Актив груп» (постачальник) укладено договори поставки: № С12-1772 від 14.03.2012, № С12-478 від 31.10.2012, № С12-492 від 05.11.2012, № С12-632 від 13.11.2012, № С12-758 від 20.11.2012, № С12-837 від 27.11.2012, № С12-924 від 03.12.2012. Факт поставки товару за вищезазначеними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, складськими квитанціями на зерно та платіжними дорученнями.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ ТД «Теко Груп» (продавець) укладено договір поставки від 28.09.2012. Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, копії якиї містяться в матеріалах справи.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Ферко» (постачальник) укладено договір поставки №3003 від 19.04.2013. Факт поставки товару за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Розрахунок за товар здійснений у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Агро-Самара» (продавець) 12 березня 2013 та 21 березня 2013 року було укладено договори поставки, виконання яких підтверджується податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та Сільськогосподарським кооперативом імені Шевченка (продавець) укладено договори поставки № С12-2038 від 03.04.2012, № С12-2013 від 02.04.2013, предметом яких є постачання позивачеві насіння соняшнику урожаю 2012 року. Виконання договірних зобов'язань підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання товару, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями.

Між ПрАТ «Креатив» (замовник) та ПП «Віп-Партнер» (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № НС 54 від 21.09.2011, предметом якого є перевезення та доставка вантажу на замовлення замовника. Факт виконання договру підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною, актом здачі-прийняття виконаних робіт та платіжним дорученням.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ФГ «Кравець» (продавець) укладено договори поставки від 30.04.2013 № С12-2213, від 30.04.2013 № С12-2212, від 13.06.2013 № С12-2508. На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами складені податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які додані до матеріалів справи. Розрахунок за договорами здійснений у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та Фермерським господарством «Литвин Іван Віталійович» (продавець) укладено договори поставки № С12-1760 від 14.03.2013, № С12-2117 від 23.04.2013, № С12-2202 від 29.04.2013, № С12-2203 від 29.04.2013, № С12-647 від 21.02.2013, виконання яких підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Скінар» (постачальник) укладено договір № 2888 від 23.10.2012, виконання якого доводиться видатковою накладною, товарно-транспортною накладною та платіжним дорученням, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операції з контрагентами первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не були визнані недійсними в судовому порядку.

Таким чином факт здійснення ПрАТ «Креатив» господарських операцій з ТОВ «Варіант Груп», ТОВ «Бізтрейд», ТОВ «Актив груп», ТОВ ТД «Теко Груп», ТОВ «Ферко», ТОВ «Агро Самара», СК ім. Шевченка та ПП «Віп-Партнер», ФГ «Литвин Іван Віталійович», ФГ «Кравець», ТОВ «Скінар» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, а також для віднесення сум витрат по вказаним угодам до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Щодо посилання апелянта на Акти перевірок (довідки) контрагентів ПрАТ «Креатив», колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Окрім того з актів перевірки контрагентів позивача не вбачається, що податковими органами перевірялися та встановлювалися обставини щодо укладення вищезазначеними суб'єктами господарювання цивільно-правових договорів з третіми особами задля забезпечення власної господарської діяльності (договори оренди рухомого та нерухомого майна, трудові договори, договори на виконання робіт, договори про надання послуг тощо).

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту Актів (довідок) перевірки контрагентів позивача вбачається, що фактично первинні документи, які знаходяться у останніх, під час перевірки не досліджувалися, а тому твердження податкового органу щодо не підтвердження господарських правовідносин ПрАТ «Креатив» з контрагентами не можна вважати обґрунтованими та доведеними.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року в адміністративній справі № П/811/155/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26 червня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова