Постанова

від 22.05.2014 по справі 823/1153/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року справа № 823/1153/14

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин О.В.,

за участю:

представника позивача - Смирнова Б.Б. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання прийняти рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.01.2014р. № 10097072 та зобов'язати відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого позивачем 10.01.2014р. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:044:0026, площею 7,3 м. 2 , що розташована по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012р. № 3-1456 йому поновлено договір оренди земельної ділянки площею 7,3 м. 2 по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск), на підставі якого 10.04.2013р. між Черкаською міською радою та ним укладено договір оренди землі. Однак рішенням відповідача від 20.01.2014р. № 10097072 позивачу відмовлено у державній реєстрації права оренди земельної ділянки у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Черкаською міською радою. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки відповідно до статті 4 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при поновленні договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, право територіальної громади на які зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з реєстрацією права оренди земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, хоча 15.05.2014р. належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив, що рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012р. № 3-1456 дочірньому підприємству «Юрія-2» закритого акціонерного товариства «Юрія» (позивач у справі) поновлено договір оренди земельної ділянки площею 7,3 м 2 по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси на п'ять років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

10.04.2013р. на підставі вказаного рішення між Черкаською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:044:0026 строком на 5 років, яка знаходиться по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані».

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2014р. про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, однак рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка С.С. від 20.01.2014р. № 10097072 на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, у державній реєстрації права оренди земельної ділянки було відмовлено у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Ст. 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-ІV (далі - Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, земельні ділянки віднесені до нерухомого майна.

Відповідно до ст. 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону (ч. 2 ст. 4 Закону №1952).

Статтею 4 1 Закону №1952 передбачені особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 1 Закону №1952 рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ч. 3 вказаної статті передбачено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

Ч. 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. У разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку (абз. 7 ч. 1 ст. 16 Закону №1952).

Таким чином, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку державної чи комунальної власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на цю земельну ділянку.

Разом з цим, п. 10 ст. 79 1 Земельного кодексу України передбачає, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011р. № 3613-VI (далі - Закон №3613) державною реєстрацію земельної ділянки є внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону №3613 кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Згідно ч. 12 ст. 21 Закону №3613 органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель (ч. 13 ст. 21 Закону №3613).

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою (ч. 16 ст. 21 Закону №3613).

Порядок державної реєстрації земельної ділянки передбачений ст. 24 Закону №3613 та передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку; державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону №3613 орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Ч. 2 вказаної статті передбачено, що орган державної реєстрації прав одночасно з державною реєстрацією речового права на земельну ділянку надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: суб'єкта права власності на земельну ділянку, суб'єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 28 1 Закону №1952 орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: суб'єкта права власності на земельну ділянку; суб'єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельної ділянки; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

При цьому згідно ч. 2 вказаної статті орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі. Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Таким чином, державна реєстрація як права власності на земельні ділянки, так і реєстрація похідних прав, зокрема, права оренди, здійснюється лише за умови державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не здійснена, у зв'язку з чим надати на вимогу суду витяг з Державного земельного кадастру не може. З огляду на цю обставину, реєстрація відповідачем права власності на спірну земельну ділянку за Черкаською міською радою та реєстрація права оренди за позивачем є неможливою.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на наявність кадастрового номера на земельну ділянку 7110136700:06:044:0026, що вказаний у договорі оренди земельної ділянки від 10.04.2013р. та у рішенні від 20.01.2014р. № 10097072 про відмову у державній реєстрації права оренди, оскільки лише його наявність не свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 2 ч. 1ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону, яка передбачає, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно з п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (чинного на час прийняття відповідачем спірного рішення), за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п. 23 вказаного Порядку).

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні фактичні та юридичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що за відсутності державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, яка знаходиться в м. Черкасах по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані», рішення відповідача від 20.01.2014р. №10097072 про відмову у державній реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 27 травня 2014 року.

Суддя А.В. Руденко