Постанова

від 16.09.2014 по справі 823/1153/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1153/14 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Алеменка В.О., Кучми Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання прийняти рішення, -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2014р. дочірнє підприємство «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» (надалі - ДП «Юрія-2» ПАТ «Юрія») звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка С.С. про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.01.2014р. № 10097072 та зобов'язання прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого позивачем 10.01.2014р. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:044:0026, площею 7,3 м.2, що розташована по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси.

Позов обґрунтовано тим, що згідно рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012р. № 3-1456 позивачу поновлено договір оренди земельної ділянки площею 7,3 м.2 по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск), на підставі якого 10.04.2013р. між Черкаською міською радою та ним укладено договір оренди землі, проте, відповідач рішенням від 20.01.2014р. № 10097072 відмовив позивачу у державній реєстрації права оренди земельної ділянки, посилаючись на відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Черкаською міською радою.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для скасування рішення відповідача.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку власником земельної ділянки є Черкаська міська рада, форма власності комунальна, земельна ділянка має кадастровий номер.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012р. № 3-1456 дочірньому підприємству «Юрія-2» закритого акціонерного товариства «Юрія» (позивач у справі) поновлено договір оренди земельної ділянки площею 7,3 м2 по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані» в м. Черкаси на п'ять років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

10.04.2013р. на підставі вказаного рішення між Черкаською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:044:0026 строком на 5 років, яка знаходиться по вул. Рози Люксембург на зупинці громадського транспорту «Чіковані».

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2014р. про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, однак рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка С.С. від 20.01.2014р. № 10097072 на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, у державній реєстрації права оренди земельної ділянки було відмовлено у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №868 (далі - Порядок №868) визначаються правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.2 вказаної статті речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до п.23 Порядку №868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі №1952.

Статтею 24 Закону №1952 наведений виключний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, п.5-2 вказаної статті передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Згідно ч.4 ст.4-1 Закону №1952 при поновленні або внесенні змін до договорів, зокрема, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією, зокрема, права оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог абз.7 ч.1 ст. 16 Закону №1952 рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відмовляючи позивачу у реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав відсутності державної реєстрації права власності на неї відповідач, діяв не в межах та не у спосіб, визначений законодавством. Отже, оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, колегія суддів вважає їх такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, колегія суддів вважає, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень. Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Приймаючи до уваги вказане, у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію похідного права від права власності земельної ділянки, щодо якої виникли спірні відносини.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання прийняти рішення, скасувати.

Позовні вимоги дочірнього підприємства «Юрія-2» публічного акціонерного товариства «Юрія» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання прийняти рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухомість Бондаренка Сергія Сергійовича від 20.01.2014р. № 10097072 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.А. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.