Рішення

від 06.03.2014 по справі 34/541

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/541 06.03.14

За позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Геліос";

до Департаменту забезпечення будівництва та інвестицій Державної прикордонної служби України (відповідач 1);

Державної прикордонної служби України (відповідач 2);

про стягнення 2 884 139,49 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача 1: не з'явився;

Від відповідача 2: Шаповалов О. Ю., представник, довіреність № 41/47 від 26.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідачів 2 378 671,75 грн. основного боргу, 434 107,59 грн. пені, 71 360,15 грн. трьох відсотків річних, а також покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2004 року порушено провадження у справі № 34/541 (суддя Студенець В. І.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2004 року зупинено провадження у справі № 34/541 (суддя Студенець В. І.) до вирішення пов'язаної із нею справи 2/833; зобов'язано сторони повідомити господарський суд про наслідки вирішення справи № 2/833.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва № 38 від 06.10.2005 року справу № 34/541 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Господарським судом м. Києва 08.01.2014 року були направлені запити сторонам у справі № 34/541 з проханням повідомити про результати вирішення справи № 2/833, враховуючи ту обставину, що з моменту винесення господарським судом ухвали про зупинення провадження у справі № 34/541 пройшов тривалий час.

У відповідь на запит та на виконання вищевказаної ухвали Господарського суду м. Києва від 16.12.2004 року представник відповідача 2 у справі надав суду витяг з Єдиного Державного реєстру судових рішень України ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.01.2013 року у справі № 2/833.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2014 року поновлено провадження у справі № 34/541; розгляд справи призначено на 11.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. відкладено розгляд справи до 06.03.2014 року.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 06.03.2014 р. проти позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити повністю.

Позивач та відповідач 1 були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу позивача та відповідача 1, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач та відповідач 1 не направили в судове засідання 06.03.2014 р. своїх повноважних представників.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача та відповідача 1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комітетом у справах державного кордону України (станом на день подання позову - Департамент забезпечення будівництва та інвестицій Держкомкордо-ну України) та Виробничо-комерційною фірмою "Геліос" 14 серпня 2001 р. було укладено інвестицій ний договір №9/2001-1, предметом якого є інвестування коштами та ма теріальними активами будівництва житла для прикордонників та членів їх сімей в м. Житомирі по вул. Ватутіна, 52 (нині Народицька)

Відповідно до п. 1.1. договору та додаткових угод № 1 від 14.08.2001р., №2/104 від 17.12.2002 р. відповідач 1 зобов'язався перераху вати позивачу, як інвестиції, кошти в сумі 3 846 993,75 грн. для будівництва вищевказаного будинку, а позивач передати 39 квартир в цьому будинку відповідачу 1.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що на виконання своїх договірних зобов'язань в листопаді - грудні 2002 р. ним було передано по акту 39 квартир: від 04.11.2002 р.- 6 квартир, від 28.12.2002 р.- 5 квартир, від 28.12.2002 р. - 28 квартир, як гарантії наданих інвестицій, на загальну суму - 3 946 335,75 грн.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неповністю і лише частково перерахував позивачу кошти в сумі 1 468 332,00 грн., внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 378 671,75 грн.

Відповідач 2 не погоджуючись з позовними вимогами Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Геліос", у своєму письмовому відзиві на позов зазначає, що позивач в порушення умов договору свої договірні зобов'язання належним чином і у встанов лений термін не виконав, житловий будинок № 52 по вул. Ватутіна у м. Житомирі не збудував і обумовлені в ньому квар тири відповідачеві не передав.

Відповідач 2 зазначає, що оскільки позивач свої зобов'язання належним чином не виконував, подальше співробітництво з ним для відповідача втратило інтерес, тому відповідач через Генеральну прокуратуру України звернувся до Господарського суду Житомирсь кої області з позовною заявою заступника Генерального прокурора України від 09.02.04 № 10/3-728-04 про розірвання договору та відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.01.2013 року у справі № 2/833 провадження у справі припинено. В судовому засіданні представник Державної прикордонної служби України подав заяву про відмову від позову, пояснив, що позовні вимоги Державної прикордонної служби України до ПП ВКФ "Геліос" втратили свою актуальність у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Житомирської області № 2/214-НМ від 14.05.2009р. визнано за Адміністрацією Державної прикордонної служби України право спільної часткової власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного житлового будинку по вул. Народицькій, 20 у м. Житомирі на загальну суму 3 938 239,40 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Житомирської області № 2/214-НМ від 14.05.2009р. визнано за Адміністрацією Державної прикордонної служби України право спільної часткової власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного житлового будинку по вул. Народицькій, 20 у м. Житомирі на загальну суму 3 938 239,40 грн.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

У судовому засіданні представник відповідача 2 подав повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, відповідно до якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15 квітня 2013 року внесено запис № 10651110007001673 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Департаменту забезпечення будівництва та інвестицій Державної прикордонної служби України на підставі рішення засновників (учасників) про ліквідацію юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності складу правопорушення у діях відповідачів.

Обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідачів законних та охоронюваних інтересів Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Геліос".

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд м. Києві дійшов висновку про необґрунтованість вимог Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Геліос" щодо стягнення з відповідачів 2 378 671,75 грн. основного боргу, 434 107,59 грн. пені та 71 360,15 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 11.04.2014 р.