Рішення

від 16.09.2009 по справі 34/541

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/541

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/541

16.09.09

За позовом 

Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк»

доВідкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

простягнення 186 537,94 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Самусенко К.С., дов. №493 від 09.09.2009;

від відповідача –Сутирін В.В., представник за дов. №13-11-16494 від 20.08.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(далі – відповідач) заборгованості за договором строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах № 32/2008/14-Ю від 14.01.2008 (далі –Договір) в сумі 186 537,94 грн. в т.ч. 172 978,06 грн. суми депозитного вкладу, 13 559,88 грн. нарахованих відсотків за період з 14.01.2008 до 31.07.2009.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

14.01.2008 між ВАТ СКБ «Дністер»та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»укладено Договір.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору ВАТ СКБ «Дністер»(Вкладник) передав, а ВАТ КБ «Надра»(Банк) зарахував на вкладний (депозитний) рахунок банківський метал і зобов'язується виплатити Вкладникові вклад та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3., 2.4. Договору для виконання п. 1.1. вкладник передає, а банк зараховує на вкладний рахунок банківський метал золото 999,9 проби загальною масою 24,11 тройських унцій строком з 14.01.2008 по 14.07.2009 під 5 відсотків річних.

16.04.2009 між ВАТ «Укрбудінвестбанк»та ВАТ СКБ «Дністер»укладено Договір застави майнових прав.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави майнових прав б/н від 16.04.2009 (далі –Договір застави) для забезпечення своєчасного та повного виконання умов Кредитного договору Заставодавець (ВАТ СКБ «Дністер») передав в заставу майнові права, а саме, права вимоги на отримання грошових коштів, сплати відсотків та штрафних санкцій за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах № 32/2008/14-Ю від 14.01.2008 року, укладеному між ВАТ СКБ «Дністер»та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра».

Рішенням Господарського суду Львівської області по справі № 26/113, яке набрало чинності 13.06.2009, задоволено позов ВАТ «Укрбудінвестбанк»та переведено на нього право вимоги за Договором.

Листом від 03.08.2009 № 426 АТ «Укрбудінвестбанк»повідомляв відповідача про набуття ним права вимоги за Договором та вимагав повернення заборгованості за Договором на рахунок Позивача.

Таким чином ВАТ «Укрбудінвестбанк»набув право вимоги повернення депозитного вкладу та відсотків відповідно до депозитного договору.

30.07.2009 ВАТ «Укрбудінвестбанк»змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк»(скорочена назва –АТ «Укрбудінвестбанк»).

Проте, відповідач, на порушення положень Договору, в установлені строки депозит в розмірі 24.11 тройських унцій банківського металу золото 999,9 проби та відповідну суму процентів за Договором позивачеві не повернув.

Позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 208 766,04 грн. заборгованості за Договором, в т.ч. 192 279,89 грн. суми депозитного вкладу, 16 286,15 грн. нарахованих відсотків за період з 14.01.2008 до 15.09.2009. Примірник даної заяви був надісланий на адресу відповідача 15.09.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком відділення зв'язку.

Відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що на підставі ст.ст. 75, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі –Закон) Національним банком України було введено мораторій постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009, якою строком на 1 рік призначено в Банку тимчасову адміністрацію, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 10.02.2009 по 10.08.2009. Відповідно до п. 1 Постанови Правління НБУ від 05.08.2009 № 452 мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра»було продовжено ще на 6 місяців з 11.08.2009 до 10.02.2010.

Враховуючи положення ст.ст.2, 58, 85 Закону, а також введення тимчасової адміністрації до ВАТ КБ «Надра»та мораторію на виконання зобов'язань, у ВАТ КБ «Надра»не виникло зобов'язань в частині виконання умов спірного договору, оскільки в силу приписів Закону виконання зобов'язань по вказаному договору зупинено на час мораторію, тобто до 10.02.2010.

Також Відповідач з посиланням на ст. 84 ГПК України просив суд призначити строк виконання Договору після закінчення дії мораторію, тобто після 10.02.2010.

Та обставина, що позивач не отримав кошти на свій рахунок пояснюється відсутністю грошових коштів на кореспондентському рахунку ВАТ КБ «Надра»та неможливістю перерахування готівкових коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008 між ВАТ СКБ «Дністер (Вкладник) та відповідачем (Банк) укладено Договір, відповідно до умов якого ВАТ СКБ «Дністер» передав а ВАТ КБ «Надра»(Банк) зарахував на вкладний (депозитний) рахунок банківський метал і зобов'язався виплатити Вкладникові вклад та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3., 2.4. Договору для виконання п. 1.1 Вкладник передає, а банк зараховує на вкладний рахунок банківський метал золото 999,9 проби загальною масою 24,11 тройських унцій строком з 14.01.2008 по 14.07.2009 під 5 відсотків річних.

На виконання умов Договору Вкладник перерахував відповідачу 24,11 тройських унцій банківського металу золото, що підтверджується наявними в матеріалах справи підтвердженням Swift про зарахування 14.01.2008 24,11 тройських унцій банківського металу на вкладний рахунок.

Факт надходження 24,11 тройських унцій банківського металу золото на вкладний рахунок також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Право вимоги за Договором позивач набув згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2009 у справі № 26/113, яким задоволено позов ВАТ «Укрбудінвестбанк»та переведено на нього право вимоги за Договором. Зазначене рішення Господарського суду Львівської області від 02.06.2009 у справі № 26/113 набрало чинності 13.06.2009.

30.07.2009 ВАТ «Укрбудінвестбанк»змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк»(скорочена назва –АТ «Укрбудінвестбанк»).

Листом від 03.08.2009 № 426 позивач повідомив відповідача про набуття ним права вимоги за депозитним договором та вимагав повернення депозиту.

Відповідач вимоги позивача проігнорував, залишив без належної уваги та відповіді.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання не виконав, вклад в сумі 24,11 тройських унцій банківського металу золото відсотків в сумі 2,04 тройських унцій банківського металу золото не повернув.

Станом на 14.09.2009 Національним банком України встановлено офіційний курс банківських металів 79834,05 грн. за 10 тройських унцій.

Таким чином, заборгованість відповідача за Депозитним договором в розмірі 26,15 тройських унцій станом на 15.09.2009 еквівалентна 208 766,04 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України  зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення) банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - у національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Факт наявності заборгованості відповідача за Договором в сумі 26,11 тройських унцій банківського металу золото, що станом на 15.09.2009 еквівалентна 208 766,04 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розрахунок заборгованості відповідача за Договором, наданий позивачем, відповідає матеріалам справи та умовам Договору.

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009-10.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009 до 10.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 №452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У спірному ж випадку строк виконання зобов'язання за останньою вимогою позивача настав вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у Банку.

А отже, на спірні правовідносини сторін станом на момент подання позову до суду дія мораторію не поширювалась.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесенні зміни до Закону України Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону України (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення в частині стягнення судових витрат до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк», (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 30-в, МФО 380377, ідентифікаційний код 26547581) 208 766 (двісті вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 04 коп. заборгованості за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах № 32/2008/14-Ю від 14.01.2008.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк», (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 30-в, МФО 380377, ідентифікаційний код 26547581) 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»2 087,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на період до закінчення строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, продовженого постановою Правління Національного банку України № 452 від 11.08.2009 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», а саме до 10.02.2010 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 07.10.2009