Рішення

від 24.06.2014 по справі 915/718/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 915/718/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1", вул. Чигрина, 167, оф. 311, 312, м. Миколаїв, 54003

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", вул. 1-ша Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54034

про стягнення заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 13 080, 70 грн., в тому числі: 11 250, 00 грн. - основної заборгованості; 1 531, 88 грн. - індексу інфляції; 298, 83 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача Степанова Алевтина Олексіївна, довіреність № 31 від 10.06.2014 року;

від відповідача Новосьолова Ірина Анатоліївна, довіреність № 477 від 11.06.2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 13 080, 70 грн., в тому числі: 11 250, 00 грн. - основної заборгованості; 1 531, 88 грн. - індексу інфляції; 298, 83 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2014 року.

20.06.2014 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (арк. справи 60-61), в якій позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 8 718, 28 грн., в тому числі: 7 500, 00 грн. - основної заборгованості; 973, 57 грн. - індексу інфляції; 244, 71 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 24.06.2014 року представником позивача було подано суду заяву (арк. справи 72), у якій позивач просив суд не розглядати заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.06.2014 року, зменшити розмір позовних вимог до 8 750, 00 грн. - основної заборгованості, в решті позову в частині інфляції в сумі 1531, 88 грн. та 3 % річних в сумі 298, 83 грн. прийняти відмову від позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.06.14 року не заперечував проти зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості та відмови позивача від позову в частині 3 % річних та інфляційних втрат.

Розглянувши заяву позивача від 24.06.14 року в частині зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вказана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, оскільки у поданій суду заяві позивач просить суду стягнути з відповідача 8 750, 00 грн. - основної заборгованості

Оскільки вищезазначена заява в частині зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014 року було прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині нарахування інфляції у розмірі 1 531, 88 грн. та 3 % річних у розмірі 298, 83 грн. та припинено провадження по справі в цій частині позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2014 року, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено наступне.

09.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стаф-1» та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" було укладено Договір № 50 на централізовану охорону майна на об'єкті.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно та внутрішні приміщення, що знаходяться на об'єкті, перерахованих в дислокації - розрахунку (Додаток 2, 3 до Договору). Того ж числа був підписаний Додаток 2,3 до Договору, згідно якого сторони домовились про суттєві умови договору, а саме про об'єкти, які будуть знаходитись під охороною, та про вартість послуг.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 Договору договір був укладений строком на 1 рік та був продовжений на той самий термін, у зв'язку з відсутністю вимог сторін про його припинення.

На виконання умов укладеного договору, ТзОВ «Стаф-1» було надано послуги ПАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", які не були сплачені згідно рахунків-фактур та актів здачі-прийому робіт на суму 8 750, 00 грн.

Із посиланням на приписи ст. 193 ГК України та умови договору позивач просив суд стягнути з відповідача 8 750, 00 грн. - заборгованості за договором.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.06.2014 року позов визнав з підстав зазначених у відзиві в частині стягнення основної заборгованості в сумі 8 750 грн. (арк. справи 66-68). В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив наступне.

З огляду на приписи чинного законодавства (ст. 509, 526, 530, 610, 625, 627-629 ЦК України) і умови договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав лише частково, не сплативши за виконані позивачем роботи на підставі актів виконаних робіт за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2013 року на суму 8 750, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стаф-1» (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (далі - замовник) було укладено Договір № 50 на централізовану охорону майна на об'єкті (далі - договір), відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно та внутрішні приміщення, що знаходяться на об'єктах, перерахованих в дислокації-розрахунку (Додаток 2, 3 до Договору) (п. 2.1 Договору) (арк. справи 8-12).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання.

Відповідно до п. 9.2 Договору якщо за 15 діб до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається подовженим на тих же умовах і на той же строк.

Суду не подано доказів припинення дії договору.

Сторонами також було підписано Додатки до Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 03.05.12 року, а саме: Додаток № 1 «Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт та надання послуг», Додаток № 2 «Дислокація», Додаток № 3 «Розрахунок», Додаток № 4 "Інструкція з правил користування сигналізацією" (арк. справи 13-20).

Вказані Додатки з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 03.05.12 року підписані сторонами та скріплені печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку. В разі зміни норм витрат на здійснення охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання охорони, сума договору може бути змінена за погодженням сторін на підставі наданого виконавцем обґрунтованого розрахунку з оформленням відповідної дислокації розрахунку без переоформлення договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється щомісячно. Виконавець до 7 числа наступного за звітним місяця надає замовнику акт виконаних робіт та рахунок на оплату, а останній зобов'язується протягом 5 банківських днів провести оплату по виставленому рахунку. Замовник у разі відсутності об'єктивних умов зобов'язаний підписати представлений акт на протязі доби. У випадку невиконання умов розрахунку виконавець має право розірвати договір достроково та зняти охорону.

Відповідно до п. 5.1.11 Договору за цим договором замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату по цьому договору та відшкодовувати витрати виконавця по обслуговуванню та ремонту сигналізації.

Судом встановлено наступне.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, надано охоронні послуги в лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні 2013 року, вартість яких складає 8 750, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт та рахунками-фактурами, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001057 за лютий 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 26) та рахунок-фактура за лютий 2013 року № СФ-0001063 від 28.02.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 21);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001163 за березень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 27) та рахунок-фактура за березень 2013 року № СФ-0001169 від 29.03.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 21);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001282 за квітень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 27) та рахунок-фактура за квітень 2013 року № СФ-0001288 від 30.04.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 22);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001451 за травень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 28) та рахунок-фактура за травень 2013 року № СФ-0001458 від 31.05.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 22);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001536 за червень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 28) та рахунок-фактура за червень 2013 року № СФ-0001544 від 27.06.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 23);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001791 за серпень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 29) та рахунок-фактура за серпень 2013 року № СФ-0001830 від 30.08.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 24);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001932 за вересень 2013 року у сумі 1 250, 00 грн. (арк. справи 30) та рахунок-фактура за вересень 2013 року № СФ-0001975 від 30.09.2013 року на суму 1 250, 00 грн. (арк. справи 24).

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані сторонами та скріплені печатками.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 105 від 18.11.2013 року, у якій просив відповідача погасити заборгованість по Договору № 50 від 09.04.2012 року (арк. справи 31), а також із запереченням на гарантійний лист вих. № 10 від 04.02.2014 року (арк. справи 33). У відповідь на вказану претензію відповідачем було надано позивачу гарантійний лист вих. № 1646 від 11.12.2013 року, у якому відповідач вказав, що заборгованість за Договором № 50 від 09.04.2012 року становить 8 750, 00 грн., а також у відповідь на заперечення на гарантійний лист було надано інший гарантійний лист вих. № 185 від 19.03.2014 року, у якому відповідач також зазначає про наявну заборгованість за Договором № 50 від 09.04.2012 року у сумі 8 750, 00 грн. та гарантує погашення заборгованості в сумі 8 750 грн. з розстрочкою з урахуванням фінансової кризи (арк. справи 47-48).

Факт отримання охоронних послуг відповідачем не заперечується, як і не заперечується наявна заборгованість у сумі 8 750, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлений Договором строк відповідачем зазначена сума оплачена не була.

Станом на день звернення до суду із позовом заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складала 8 750, 00 грн.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за Договором № 50 на централізовану охорону майна на об'єкті від 09.04.2012 року в сумі 8 750, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором № 50 на централізовану охорону майна на об'єкті від 09.04.2012 року в сумі 8 750, 00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору по даній справі, то слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014 року судом було прийнято відмову позивача від позову в частині нарахування інфляційних втрат у сумі 1 531, 88 грн. та 3 % річних у сумі 298, 83 грн., припинено провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 531, 88 грн. та 3 % річних у сумі 298, 83 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору та покладено на позивача судовий збір у розмірі 316, 07 грн. у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 510, 93 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 22, 33, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за Договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в частині стягнення 8 750, 00 грн. - основної заборгованості за договором.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", вул. 1-ша Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 00952114) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1", вул. Чигрина, 167, оф. 311, 312, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 37279059):

- 8 750, 00 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) - заборгованості за Договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року;

- 1 510, 93 грн. (одна тисяча п'ятсот десять грн. 93 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш