Ухвала

від 24.06.2014 по справі 915/718/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

24 червня 2014 року Справа № 915/718/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1", вул. Чигрина, 167, оф. 311, 312, м. Миколаїв, 54003

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", вул. 1-ша Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54034

про стягнення заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 13 080, 70 грн., в тому числі: 11 250, 00 грн. - основної заборгованості; 1 531, 88 грн. - індексу інфляції; 298, 83 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача Степанова Алевтина Олексіївна, довіреність № 31 від 10.06.2014 року;

від відповідача Новосьолова Ірина Анатоліївна, довіреність № 477 від 11.06.2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 13 080, 70 грн., в тому числі: 11 250, 00 грн. - основної заборгованості; 1 531, 88 грн. - індексу інфляції; 298, 83 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2014 року.

20.06.2014 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (арк. справи 60-61), в якій позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року в сумі 8 718, 28 грн., в тому числі: 7 500, 00 грн. - основної заборгованості; 973, 57 грн. - індексу інфляції; 244, 71 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 24.06.2014 року представником позивача було подано суду заяву (арк. справи 72), у якій позивач просив суд не розглядати заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.06.2014 року, зменшити розмір позовних вимог до 8 750, 00 грн. - основної заборгованості, в решті позову в частині інфляції в сумі 1531, 88 грн. та 3 % річних в сумі 298, 83 грн. прийняти відмову від позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.06.14 року не заперечував проти зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості та відмови позивача від позову в частині 3 % річних та інфляційних втрат.

Розглянувши заяву позивача від 24.06.14 року в частині зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вказана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, оскільки у поданій суду заяві позивач просить суду стягнути з відповідача 8 750, 00 грн. - основної заборгованості

Оскільки вищезазначена заява в частині зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2014 року.

Розглянувши заяву позивача від 24.06.14 року в частині відмови від позову щодо 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами у справі Договорі № 50 на централізовану охорону майна на об'єкті від 09.04.2012 року (далі-Договір), відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" приймає під охорону майно та внутрішні приміщення, що знаходяться на об'єктах, перерахованих в дислокації-розрахунку (Додаток 2, 3 до Договору).

Предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за договором на централізовану охорону майна на об'єкті № 50 від 09.04.2012 року, в тому числі основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

В заяві про відмову від позову від 24.06.2014 року позивач відмовився від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1 531, 88 грн. та 3 % річних в сумі 298, 83 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що подана заява про відмову від позову підписана представником позивача Степановою Алевтиною Олексіївною, який діє в межах наданих їй повноважень та має право на відмову від позову, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю № 31 від 10.06.2014 року (арк. справи 50).

Судом встановлено, що відмова від позову в частині не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом в судовому засіданні 24.06.2014 року було роз'яснено учасникам процесу наслідки припинення провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, заява позивача про відмову від позову в частині підписана повноважною особою позивача, відмова від частини позовних вимог не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, тому відмова позивача від позову в частині підлягає прийняттю господарським судом, а провадження у справі в частині стягнення штрафних санкцій та пені підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Постановою Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 Постанови).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 316, 07 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 22, 49, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

прийняти відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" (код ЄДРПОУ 37279059) від позову в частині стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952114): 1 531, 88 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять одна грн. 88 коп.) - індексу інфляції; 298, 83 грн. (двісті дев'яносто вісім грн. 83 коп.) - 3 % річних.

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаф-1" (код ЄДРПОУ 37279059) від позову в частині стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952114): в частині стягнення 1 531, 88 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять одна грн. 88 коп.) - індексу інфляції; 298, 83 грн. (двісті дев'яносто вісім грн. 83 коп.) - 3 % річних на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в частині.

Судовий збір в сумі 316, 07 грн. (триста шістнадцять грн. 07 коп.) покласти на позивача.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш