Постанова

від 23.06.2014 по справі 826/6912/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2014 року № 826/6912/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОС-БЕСТ» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 травня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РОС-БЕСТ» (далі - ТОВ «РОС-БЕСТ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки ТОВ «РОС-БЕСТ» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2014 року;

- зобов'язання відповідача відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, що були змінені через складання Акту від 22 квітня 2014 року № 236/26-51-22-05/38473896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОС-БЕСТ» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2014 року;

- заборону ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в Акті від 22.04.2014 р. № 246/26-51-22-05/38473896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОС-БЕСТ» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.07.2013 по 28.02.2014 року.

04 червня 2014 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що спірна звірка була проведена відповідачем у спосіб не передбачений діючим законодавством, з порушенням вимог п. 73.5 cт. 75 Податкового Кодексу України зі складанням за її результатами актів невстановленої форми, що містять в собі висновки, які суперечать цілям та завданням проведення звірок.

Водночас, позивач також зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства, запити про надання інформації не надсилалися, що виключало право податкового органу на проведення зустрічної звірки, а її проведення без співставлення належних бухгалтерських документів позивача з відповідними первинними документами контрагента свідчать про її протиправність.

Окрім цього, дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, виходять за межі компетенції податкового органу, а отже суперечать положенням чинного законодавства України щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства суб'єктами господарювання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, відповідні дії щодо проведення перевірки ґрунтувалися на вимогах закону.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОС-БЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38473896) зареєстроване 27 листопада 2012 року Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією за № 1 065 102 0000 016507. Місцезнаходження вказаного товариства: 02088, місто Київ, вулиця Автотранспортна, будинок 4.

ТОВ «РОС-БЕСТ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28 листопада 2012 року за № 1157-12 та станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «РОС-БЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38473896), за результатами якої складено акт від 22 квітня 2014 року № 236/26-51-22-05/38473896 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РОС-БЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38473896) за період діяльності липень 2013 року - лютий 2014 року».

Вказаною звіркою встановлено відсутність у ТОВ «РОС-БЕСТ» основних засобів, трудових ресурсів, виробничих активів, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій та надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Окрім цього, вказаною звіркою встановлено, що у ТОВ «РОС-БЕСТ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи відповідно до вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, що свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності, а угоди, укладені між підприємством ТОВ «РОС-БЕСТ» та підприємствами постачальниками та покупцями, мають ознаки нікчемності.

Незгода з діями відповідача по проведенню зустрічної звірки та оформленню її результатів обумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «РОС-БЕСТ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Згідно норми пункту 73.3 статті 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В силу пункту 2 цього Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 7 Порядку № 1232 визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені та затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у тому числі від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у тому числі від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (пункт 2.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки").

Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Аналогічні положення містяться і в пункті 3 Порядку № 1232.

Згідно пункту 3.2 Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Вказане знаходиться у повній відповідності з вимогами пункту 4 Порядку № 1232.

Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій передбачено, що обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому пункту 3.1 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

При цьому, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом або у разі надходження запиту на її проведення від іншого податкового органу, або за власною ініціативою.

При цьому, у разі проведення звірки за власною ініціативою платник податків та суб'єкт господарювання з яким проводиться звірка мають перебувати на обліку в одному органі державної податкової служби або в межах одного населеного пункту.

Суд звертає увагу на той факт, що вищевказані норми не визначають як підставу проведення звірки - направлення запиту платнику податку.

Як вбачається з матеріалів вказаної адміністративної справи, відповідачем до проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «РОС-БЕСТ» (код ЄДРПОУ 38473896) за період діяльності за липень 2013 року - лютий 2014 року здійснено заходи, з метою забезпечення відпрацювання ризикового платника податків, про що оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України складено висновок, відповідно до якого вказане підприємство має наявність ознаки «фіктивності» та встановлено відсутність факту реального здійснення ним господарської діяльності. Вказаним висновком також встановлено, що ТОВ «РОС-БЕСТ» не знаходиться за податковою адресою та має стан « 3» - прийнято рішення про припинення за рішенням власника (власників). Окрім цього, в ході відпрацювання ризикового платника податків (ТОВ «РОС-БЕСТ») оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України місцезнаходження ТОВ «РОС-БЕСТ» та посадових осіб не встановлено.

Враховуючи викладене вище, податковим органом письмовий запит щодо надання інформації та її документального підтвердження не надсилався та на підставі вказаного вище податковим органом складено акт від 22 квітня 2014 року № 236/26-51-22-05/38473896.

Окрім цього, як вбачається з вказаного акту, відповідачем за власною ініціативою вживались заходи щодо проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товарів за період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

При цьому, місцезнаходженням платників податків з якими проводилася звірка відповідно до даних пошуку ЄДР (http://irc.gov.ua/) є, зокрема: ТОВ «Нова Лайт» (код за ЄДРПОУ 32493219) - 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А, кв. 54, на податковому обліку перебуває в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; ТОВ «Юскутум» (код за ЄДРПОУ 36148295) - 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 1 офіс, 3, на податковому обліку перебуває в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; ТОВ «ІТЦ РМ СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 36391906) - 03115, м.Київ, вул. М. Котельникова, 51, на податковому обліку перебуває в ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; ТОВ « 1 ІНКОМ» (код за ЄДРПОУ 31355233) - 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 12, кв.3, на податковому обліку перебуває ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та ін.

Отже, місцезнаходження вказаних контрагентів позивача є місто Київ, тобто вони знаходяться в межах одного населеного пункту.

Таким чином, відповідач під час проведення зустрічної звірки позивача діяв у відповідності до вимог Порядку № 1232 та Методичних рекомендацій, а тому підстав для визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві по її проведенню, у суду немає.

Водночас, суд зазначає, з системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що інформація, яка збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованій системі «Аудит».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Таким чином, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується податковим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Пунктом 74.1 статті 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки будь-які рішення, окрім складання акту про неможливість її проведення, відповідачем не приймалися.

При цьому, суд звертає увагу, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Будь-які висновки, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача.

Дії податкового органу по проведенню звірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення відповідних заходів, та не порушує права платника.

Відтак, самі по собі дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей про проведення податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, а також їх використання (поширення) не впливає на права позивача у сфері податкових відносин.

Відповідних належних та допустимих доказів, які б доводили порушення прав та інтересів позивача у зв'язку із вчиненням вищевказаних дій представником ТОВ «РОС-БЕСТ» суду надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, що були змінені через складання Акту від 22 квітня 2014 року № 236/26-51-22-05/38473896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОС-БЕСТ» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2014 року та зоборони вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в Акті від 22 квітня 2014 року № 236/26-51-22-05/38473896 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОС-БЕСТ» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2014 року - до задоволення не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РОС-БЕСТ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко