Рішення

від 23.06.2014 по справі 19/468-08/10-11/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа № 19/468-08/10-11/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №19/468-08/10-11/8

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА", ідентифікаційний код: 14284053, місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6,

до Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 38274402, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 1,

за участю: третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Підгірцівська сільська рада, ідентифікаційний код: 04361574, місцезнаходження: 08710, Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, вул. Васильківська, буд. 39,

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, ідентифікаційний код: 26334313, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14,

третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 76000, АДРЕСА_1,

за участю прокуратури Київської області, місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульв. Л.Українки, 27/2,

про визнання права користування земельною ділянкою,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб 1-3: не з'явились;

від прокуратури Київської області: Безрук А.С., службове посвідчення №025412 від 07.04.2014 року, -

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Обухівського районного відділу земельних ресурсів (далі за текстом: Відповідач) про визнання права користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів на підставі договору оренди укладеного 13.12.2004 року між Позивачем та Підгірцівською сільською радою в межах встановлених технічною документацією, що погоджена Обухівським управлінням земельних ресурсів та в межах межових знаків встановлених в натурі та переданих Позивачу на підставі акту приймання-передавання від 25.09.2014 року.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що право користування Позивача земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 га порушено неправомірними діями Відповідача, що пов'язані з виділенням земельної ділянки громадянці ОСОБА_5, затвердженням документації з землеустрою, надання права власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_5 без дотримання вимог ст. 198 Земельного кодексу України. Разом з тим, 29.09.2008 року комісією Держземінспекції у Київській області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно якого в ході перевірки було проведено винос (відновлення) межових знаків в натурі (на місцевості) земельних ділянок Позивача та ОСОБА_3, згідно якого в ході перевірки встановлено, що в результаті виносу (відновлення) межових знаків зазначених земельних ділянок встановлено, що частина земельної ділянки Позивача площею 0,1441 га накладається на земельну ділянку ОСОБА_3, в той час, як на момент надання в користування Позивачу вказаної земельної ділянки суміжних землекористувачів не було, що порушує право користування Позивача на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2008 року (суддя Карпечкін Т.П.) порушено провадження у справі №19/468-08; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Підгірцівську сільську раду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2009 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.02.2009 року у справі №19/468-08 позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілта" право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці (адміністративні межі Підгірцівської сільської ради), автотраса М-04 "Київ-Луганськ_Ізварне", 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 (два) гектара на підставі договору оренди укладеного 13 грудня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілта" та Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області в межах встановлених технічною документацією, що погоджена Обухівським управлінням земельних ресурсів (державний земельний кадастр) та в межах межових знаків встановлених в натурі та переданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Ілта" на підставі акту приймання-передачі від 25 вересня 2004 року; вирішено стягнути з Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київсткої області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта" судові витрати: 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року залучено до участі у справі №19/468-08 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2011 року рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009 року у справі №19/468-08 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2011 року у справі № 19/468-10 та рішення господарського суду Київської області від 09.02.2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області; касаційні скарги задоволено частково.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2011 року справу прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та присвоєно їй №19/468-08/10-11.

25.10.2011 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів від 25.10.2011 року б/н (вх. №14522 від 25.10.2011 року), у якому Позивач просить зобов'язати Управління земельних ресурсів в Обухівському районі надати наступні документи: копію рішення про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 кадастровий номер 3223186800:03:011:0072, копію рішення про затвердження технічної документації на земельну ділянку, що була виділена гр. ОСОБА_3, копію державного акта на земельну ділянку, що була виділена гр. ОСОБА_3, копію кадастрових планів на земельні ділянки, що належать Позивачу та гр. ОСОБА_3, письмове роз'яснення щодо можливих причин накладення земельних ділянок одна на одну; зобов'язати гр. ОСОБА_3 надати: державний акт серії АЯ №998962 на право власності на спірну земельну ділянку, а також всю технічну документацію щодо права власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2011 року здійснено заміну відповідача по справі - управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області на його правонаступника - управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області; провадження у справі № 19/468-08/10-11 зупинено до закінчення процесу реорганізації управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області та заміну його правонаступником.

На підставі розпорядження голови господарського суду Київської області від 28.11.2012 року №265-АР у зв'язку з переведенням судді Привалова А.І. до господарського суду міста Києва, в чиєму провадженні знаходилась дана справа, після повторного автоматизованого розподілу справу № 19/468-08/10-11 передано судді Скутельнику П.Ф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2012 року прийнято справу №19/468-08/10-11 до провадження суддею Скутельником П.Ф. та присвоєно їй номер № 19/468-08/10-11/8.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 року провадження у справі №19/468-08/10-11/8 поновлено; здійснено заміну Відповідача - Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області на його правонаступника - Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області; розгляд справи призначено на 23 червня 2014 року.

23.06.2014 року в судове засідання з'явився Прокурор, який вимоги ухвали суду від 29.05.2014 року не виконав, надав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Представники Позивача, Відповідача та Третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 29.05.2014 року не виконали.

Розглянувши клопотання Позивача про витребування доказів від 25.10.2011 року б/н, суд дійшов наступних висновків.

У вказаному клопотанні Позивач просить суд зобов'язати Управління земельних ресурсів в Обухівському районі надати наступні документи: копію рішення про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 кадастровий номер 3223186800:03:011:0072, копію рішення про затвердження технічної документації на земельну ділянку, що була виділена гр. ОСОБА_3, копію державного акта на земельну ділянку, що була виділена гр. ОСОБА_3, копію кадастрових планів на земельні ділянки, що належать Позивачу та гр. ОСОБА_3, письмове роз'яснення щодо можливих причин накладення земельних ділянок одна на одну; зобов'язати гр. ОСОБА_3 надати: державний акт серії АЯ №998962 на право власності на спірну земельну ділянку, а також всю технічну документацію щодо права власності на спірну земельну ділянку.

Обґрунтовуючи своє клопотання про витребування доказів від 25.10.2011 року б/н Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що Відповідач та Третя особа 3 ухиляються від надання документів Позивачу, які необхідні для встановлення факту винесення рішення, яким порушується право позивача.

Згідно ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ .

На підтвердження вчинення дій щодо отримання вказаних документів Позивачем додано копію листа адвоката ОСОБА_6 від 14.10.2008 року №31, адресованого начальнику Обухівського районного відділу земельних ресурсів, у якому адвокат ОСОБА_6 просила, для цілей подальшого судового захисту прав та законних інтересів ТОВ «ІЛТА», письмово надати їй копії правовстановлюючих та технічних документів (договір купівлі-продажу, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, технічну документацію на земельні ділянки ТОВ «ІЛТА», кадастровий номер 3223186800:03:011:0016 площею 2га та ф.о. гр. ОСОБА_3, кадастровий номер 3223186800:03:011:0072 площею 0,5 га, кадастрові плани зазначених земельних ділянок тощо) та інші відомості щодо наявного спірного питання, а також надати роз'яснення щодо можливих причин накладення земельних ділянок одна на одну.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши клопотання Позивача про витребування доказів від 25.10.2011 року б/н та додані до нього документи, судом встановлено, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення Заявником дій щодо отримання документів, які просить витребувати Позивач, оскільки лист адвоката ОСОБА_6 від 14.10.2008 року №31 не є належним доказом вчинення дій щодо отримання документів саме Позивачем, оскільки жодних належних доказів того, що адвокат ОСОБА_6 діяла від імені Позивача суду не надано. Разом з тим, вказаний лист датований 14.10.2008 року, тобто до моменту звернення Позивачем до суду з позовом про визнання права користування земельною ділянкою. Поряд з цим, судом встановлено, що Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 26.01.2011 року зобов'язував Третю особу 3 надати державний акт серії АЯ №998962 на право власності на спірну земельну ділянку, а також всю технічну документацію щодо права власності на спірну земельну ділянку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання Позивача про витребування доказів від 25.10.2011 року б/н є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 23.06.2014 року.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Беручи до уваги викладене, а також те, що учасники судового процесу у справі належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адреси Позивача, Відповідача та Третіх осіб, суд дійшов висновку, що учасники судового процесу у справі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельним кодексом України у ч. 1 ст. 2 визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 123, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що Позивач з 1999 року користувався земельною ділянкою загальною площею 2,0 га, яка знаходиться в с. Підгірці Обухівського району Київської області, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №002921, виданого на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 19 серпня 1999 року № 135. Зазначений акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 295.

Рішенням Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області XVI сесії XXIV скликання від 07.10.2004 року №16 вирішено: переоформити з права постійного користування землею на користування на умовах оренди на 15 років ТОВ «Ілта» для розміщення комплексу по обслуговуванню автомобілів в селі Підгірці Обухівського району Київської області на земельній ділянці загальною площею 2,0 га. Укласти з ТОВ «Ілта» договір оренди на земельну ділянку 2,0 га, яка розташована в с. Підгірці Обухівського району Київської області, терміном на 15 років.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

13.12.2004 року між Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 13.12.2004 року (надалі за текстом: Договір), згідно п. 2.1. якого, орендодавець на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 07.10.2004 року, протокол №1, та на виконання вимог п. 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України надає, а Орендар приймає в довгострокову, платне володіння і користування об'єкт оренди, необхідний орендарю для комплексу по обслуговуванню автомобілів, розміщений в с. Підгірці Обухівського району Київської області загальною площею 2,0 га, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що додається до даного договору.

Згідно п. 4.1. Договору, термін договору оренди обчислюється з дати, зазначеної в акті прийому-передачі об'єкта оренди, підписаного обома сторонами і минає через 15 років, якщо він не буде перерваний раніше відповідно до положень цього договору.

Пунктом 20.1. Договору визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено судом, договір оренди земельної ділянки від 13.12.2004 року посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №6145.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 01.01.2004 року, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України в редакції від 07.12.2004 року, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки від 13.12.2004 року зареєстровано Обухівським відділенням Київської регіональної філії «Центр ДЗК» за №3 від 16.12.2004 року та зареєстровано в Підгірцівській сільській раді Обухівського району Київської області 05.01.2005 року за №13.

З матеріалів справи, а саме з акту обстеження земельної ділянки та передачі на зберігання встановлених (відновлених) межових знаків землевласнику (землекористувачу) від 25 вересня 2004 року вбачається, що спірну земельну ділянку було виділено в натурі на місцевості та встановлено межові знаки земельної ділянки в кількості 31 штук, які передано Позивачу на зберігання.

Також зі схеми розміщення земельної ділянки на території Підгіровської сільської ради Обухівського району Київської області вбачається, що при виділенні спірної земельної ділянки Позивачу суміжних землекористувачів не було.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач вказує, що 29.09.2008 року комісією Держземінспекції у Київській області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. як вбачається з акту перевірка проводилась за листом - зверненням №08300/обл. громадянина ОСОБА_8 від 21.08.2008 року, який на момент перевірки заявляв, що він є начебто представником фізичної особи громадянки ОСОБА_3, що є власником земельної ділянки яка є суміжною з земельною ділянкою позивача у відповідності до державного акту. В результаті перевірки було проведено винос (відновлення) межових знаків в натурі (на місцевості) земельних ділянок Позивача та ОСОБА_3 Як вбачається з резолютивної частини акту «В результаті виносу (відновлення) межових знаків зазначених земельних ділянок встановлено, що частина земельної ділянки ТОВ «ІЛТА» площею 0,1441 га накладається на земельну ділянку ф.о. гр. ОСОБА_3.», при цьому акт не містить будь-якого посилання на норми чинного законодавства чи будь-яких пояснень чи встановлення інших обставин. Разом з тим, Позивач вказує, що порушень земельного законодавства не було зафіксовано, а лише було зафіксовано факт накладення земельних ділянок. Враховуючи те, що на момент відведення Позивачу земельної ділянки (ще в 1999 році) суміжних землекористувачів не було, у зв'язку з чим позивач вважає, що його право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів на підставі договору оренди укладеного 13.12.2004 року між Позивачем та Підгірцівською сільською радою, порушено неправомірними діями Відповідача, що пов'язані з виділення земельної ділянки громадянці ОСОБА_5, затвердженням документації з землеустрою, надання права власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_5 При цьому, Відповідачем порушено ст. 198 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року №224, в редакції від 19.03.2008 року, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням

та охороною земель» в редакції від 07.05.2008 року, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 29.09.2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Держземінспекції проведено перевірку з питання додержання вимог земельного законодавства України на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, в результаті якої встановлено, що станом на 29.09.2008 року комісією проводився винос (відновлення) межових знаків в натурі (на місцевості) земельних ділянок: 1. ТОВ «Ілта» (договір оренди земельної ділянки від 13.12.2004 року, зареєстрований в реєстрі за №6445; 2. ф.о. гр. ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №998962 зареєстрований за №0799 10.11.2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 3223186800:03:011:0072, площею 0,5 га. В результаті виносу (відновлення) межових знаків встановлено, що частина земельної ділянки Позивача площею 0,1441 га накладається на земельну ділянку ОСОБА_3

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням

та охороною земель» в редакції від 07.05.2008 року, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.09.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 20 передбачає, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; - іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 в редакції від 12.12.2003 року, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (додаток 1). Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.

З системного аналізу п.п. 5.1., 5.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 в редакції від 12.12.2003 року слідує, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення всіх видів перевірок дотримання вимог земельного законодавства і є носієм інформації про виявлені чи не виявлені порушення вимог земельного законодавства, усунені чи не усунені раніше виявлені порушення, при неможливості встановлення особи порушника.

Таким чином, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.09.2008 року не породжує прав і обов'язків для землекористувачів, а лише фіксує сам факт проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства .

Отже, дії Відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт дотримання вимог земельного законодавства від 29.09.2008 року, не спрямовані на порушення права користування Позивача земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів, шляхом створення перешкод у її користуванні чи у будь-який інший спосіб, а спрямовані лише на перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

Поряд з цим, при детальному дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази оскарження Позивачем акту дотримання вимог земельного законодавства від 29.09.2008 року у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, підставою для звернення особи з позовом до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав є їх порушення іншою особою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Отже, доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання прав та інтересів Позивача є його обов'язком.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом, Позивач всупереч наведених вище вимог, не наводить належних обставин порушення його прав та законних інтересів, для захисту яких він звернувся до суду, а лише стверджує про те, що права Позивача порушені неправомірними діями Відповідача, що пов'язані з виділенням земельної ділянки громадянці ОСОБА_3, затвердженням документації з землеустрою, наданням права власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3 з порушенням ст. 198 Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_3 та земельної ділянки, якою користується Позивач.

Таким чином, підстави позову зводяться до того, що Відповідачем виділено земельну ділянку громадянці ОСОБА_3, що є суміжною з земельною ділянкою, яка надана у користування Позивачу, з порушенням ст. 198 Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_3

Посилання Позивача про порушення Відповідачем вимог ст. 198 Земельного кодексу України в частині погодження меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_3, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів Позивача щодо користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів, не є підставою для визнання права користування земельною ділянкою в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів .

Доказів оспорювання Відповідачем права користування Позивача земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів, Позивачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, за відсутності в матеріалах справи доказів порушення Відповідачем права користування Позивача земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів, та оспорювання Відповідачем такого права, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про визнання права користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці, автотраса М-04 «Київ-Луганськ-Ізварне», 25 км. (ліворуч) у розмірі 2,0 гектарів на підставі договору оренди укладеного 13.12.2004 року між Позивачем та Підгірцівською сільською радою в межах встановлених технічною документацією, що погоджена Обухівським управлінням земельних ресурсів та в межах межових знаків встановлених в натурі та переданих Позивачу на підставі акту приймання-передавання від 25.09.2014 року є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим в їх задоволенні суд відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду учасниками судового процесу у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" до Управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області про визнання права користування земельною ділянкою, - відмовити.

2. Господарські витрати товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" (ідентифікаційний код: 14284053, місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6) по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" (ідентифікаційний код: 14284053, місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 27 червня 2014 року