Постанова

від 25.06.2014 по справі 904/1825/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року Справа № 904/1825/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Лідер Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014 року у справі № 904/1825/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС",

м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 183 646,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. ( суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА" 152 663,84 грн. основного боргу, 700,95 грн. 3% річних, 2 908,36 грн. пені, 8 573,19 грн. штрафу, 3 672,93 грн. судового збору.

В решті позову провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивовано частковим виконанням зобов'язання відповідачем перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар на підставі Договору поставки № 55/07.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 07.05.2013р.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що суд посилаючись на Акт звірки розрахунків між сторонами у справі не врахував того, що на час розгляду справи звірку розрахунків проведено не було.

Крім того, скаржник посилається на те, що його відокремленим підрозділом, який знаходиться у м.Сімферополь здійснено часткове погашення заборгованості та повернення позивачу частини отриманого раніше товару.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що на момент вирішення спору відповідач не надав суду жодних доказів погашення заборгованості ним або його підрозділом у м. Сімферополь. Відсутність у відповідача зв'язку з його підрозділом відноситься до його ризику господарської діяльності. Крім того. договір поставки був укладений з відповідачем, а не з його підрозділом. Заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі документами.

Позивач в судове засідання представника не направив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 55/07 від 13.03.2012р.,згідно умов якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю лікеро-горілчану продукцію (далі - товар), а покупець обов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму ( п. 1.1 Договору).

Оплата поставленого товару здійснюється з відстрочкою платежу у 45 календарних днів з моменту отримання товару та підписання усіх супровідних документів(п. 4.3 Договору).

На виконання умов договору, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 199 319,70 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 5575 від 30.10.2013р. на суму 82 855,86 грн. (а.с.12); № 5842 від 29.11.2013р. на суму 116 463,84 грн. (а.с.14).

В порушення умов Договору, відповідач розрахувався частково на суму 27 855,86 грн. за поставлений товар згідно товарно - транспортної накладної № 5575 від 30.10.2013р., а саме: 26.12.2013р. - 12 855,86 грн.; 27.12.2013р. - 10 000,00 грн., 04.02.2014р. - 5 000,00 грн.

Заборгованість, що утворилась - 171 463,84 грн.

Під час розгляду справи відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар у загальному розмірі 18 800,00 грн.

Таким чином на час прийняття рішення по справи заборгованість складала 152 663,84 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором абоактами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання відповідачем товару на суму 199 319,70грн. та часткової оплати в сумі 46 655,86 грн. підтверджується матеріалами справи. При цьому 18 800 грн. сплачено в період з 31.03.2014р. по 29.04.2014р., тобто після порушення провадження по справі.

Тому суд правильно стягнув суму боргу у розмірі 152 663,84 грн. та на підставі ст. 80 п.1-1 ГПК України, припинив провадження в частині стягнення 18 800 грн. за відсутністю предмета спору.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11.4.1. договору сторони погодили, що у разі порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми боргу.

Так, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 2 908,36 грн. (пеня за період з 15.12.2013р. по 20.02.2014р. у розмірі 1 332,12 грн. нарахована на суму 55 000,00 грн. - залишок боргу за накладною № 5575 від 30.10.2013р.; пеня за період з 14.01.2014р. по 20.02.2014р. у розмірі 1 576,24 грн. нарахована на суму 116 463,84 грн. за накладною № 5842 від 29.11.2013р.) та штраф у розмірі 8 573,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 700,95 грн. нарахованих за період з 15.12.2013р. по 20.02.2014р. на суму заборгованості, з урахуванням здійснених оплат.

Розрахунок пені, штрафу та 3% річних позивачем здійснено правильно у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволені судом.

Щодо заперечень відповідача наведених в апеляційній скарзі, то колегія суддів зазначає, що відповідачем, відповідно до ст.33 ГПК України не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 152 663,84 грн. повністю або частково. Посилання на погашення заборгованості своєю філією, розташованою у м. Сімферополі, не може бути прийнята судом, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні відомості з цього питання. Крім цього за умовами договору оплату здійснює саме відповідач і товар, згідно товарно-транспортних накладних, отримував відповідач за місцем знаходження - м. Дніпропетровськ.

У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Лідер Плюс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014 року у справі № 904/1825/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01.07.2014р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха