Рішення

від 25.06.2014 по справі 638/7948/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/4447/14 Головуючий 1 інстанції

Справа № 638/7948/13-ц Грищенко І.О.

Категорія: прова власнотсі Доповідач-Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді : Гальянової І.Г.

суддів: Бородіна М.М.

Костенко Т.М.

при секретарі: Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дзержинського району міста Харкова на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 04 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальність «Альфа -Союз» Харківської міської ради про визнання права власності за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Союз» до ОСОБА_4, Харківської міської рад про визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2013 року позивач ОСОБА_4 звернувсь у суд з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на 1/10 частини нежитлових будівель торгового та обслуговуючого призначення, загальною площею 203,5кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01 червня 2011 рок між ним та ТОВ «Альфа-Союз» було укладено договір дольової участі № 01-06/11, відповідно до умов якого ТОВ «Альфа-Союз» прийняв на себе зобов'язання по організації робіт з будівництва нежитлових будівель торгового та обслуговуючого призначення на земельній ділянці, що розташована за вказаною адресою, а він брав на себе зобов»язання щодо узгодження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, отримання в ДАБК дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт, оформлення всієї технічної документації по відведенню земельної ділянки та оформлення документів відносно права власності на вказані нежитлові будівлі та після завершення будівництва, право власності на це нерухоме майно розподіляється наступним чином: йому - на 10 % його частин та на 90% части ТОВ «Альфа-Союз».

Як на підставу своїх вимог позивач, з посиланням на вимоги ст. ст. 331, 376, 317, 319 , 328, 182 , 392 ЦК України, вказував на те, що ТОВ «Альфа Союз » повинен був надати йому вказану частину нежитлових будівель у строк до 03.05.213 року, а також на те, що вказані нежитлові будівлі є новоствореним майном , яке не прийнято в експлуатацію.

ТОВ «АЛЬФА-СОЮЗ» позовні вимоги ОСОБА_4 не визнало, представник товариства звернувсь у суд з зустрічним позовом в якому просив визнати за товариством право власності на нежитлові будівлі торгового та обслуговуючого призначення, в літ «А-1» та літ. «Б-1», загальною площею 203,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Не заперечуючи того факту, що між товариством та ОСОБА_4 було укладено зазначений вище договір, свої вимоги та заперечення обґрунтовував тим, що товариство прийняті на себе зобов»язання по організації будівництва вказаних нежитлових приміщень виконало, а ОСОБА_4 свої зобов»язання згідно умов договору не виконав та не представляв інтересів товариства в органах державної виконавчою влади та органах місцевого самоуправління, в Управлінні архітектури та містобудування, Управлінні земельних ресурсів, державному земельному кадастрі, комунальному підприємстві міськ БТІ, інших інстанціях, з питань по виготовленню та погодженню проектної документації, отримання в ДАБК дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт, та оформлення технічної документацію по відведенню земельної ділянки та відмовляється від своїх зобов»язань за вказаним договором .

Як на підставу визнання за товариством права власності на вказані нежитлові приміщення представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що збудовані нежитдовї будівлі торгового та обслуговуючого призначення літ. «А-1» та літ. «В-1», які розташовані за вказаною адресою, відповідно до «Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій нежитлових будівель літ. А-1 та літ. Б-1 за вказаною адресою та можливості її експлуатації по призначенню», виготовленого ТОВ «Інститут Градінвестбуд», відповідають санітарним та протипожежним вимогам, є екологічно безпечні та придатні для подальшої експлуатації за своїм цільовим призначенням. Загальний стан основних несущих і інших конструкцій обстежуваних будівель відповідає і степені стану конструкцій та характеризується як нормальний. Передбачені конструктивні рішення в будівельних конструкціях не тягне зниження міцності обстежуваних будівель. Технічний стан будівельних конструкцій забезпечує несущу здатність, достатню для експлуатації приміщень вибудуваних будівель. Технічний стан будівельних конструкцій придатний до подальшої експлуатації. Як на підставу вказаних вимог представник позивача також зазначає, що на вказані нежитлові приміщення КП «Харківське міське бюро технічної інвентарізації» виготовлено технічний паспорт.

В запереченнях на зазначені вище позови, представник Харківської міської ради зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 20.06.2007 року № 154/8 ТОВ «Альфа Союз» надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,9522 га в межах договору оренди землі від 23.05.2007 року № 140767100059, з частковою зміною функціонального призначення для будівництва торгівельно-розважального комплексу по АДРЕСА_1 до 31.12.2013 року ( але не пізніше прийняття об»єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації на строку обумовлений договором оренди землі від 23.05.2007 року № 14076710059). Представник Харківської міської ради також зазначає на укладення між Харківською міською радою та тов. «Альфа Союз договору оренди землі від 10.08.2010 року № 141070500086 строком будівництва до 31.12.2013 року та на період експлуатації до 01.12.2031 року.

Представник Харківської міської ради посилаючись на вимоги ч.2 ст. 331, ч.1 та 5 ст. 376 ЦК України, просив розглядати справу за його відсутності, за наявними у матеріалах справи доказами ( а.с.74-76).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Суд задовольнив зустрічні позовні вимоги ТОВ «Альфа Союз» та визнав за ним право власності на нежитлові будівлі торгового та обслуговуючого призначення літ. «А-1» та літ. «Б-1» загальною площею 203,5 кв.м., розташованих за вказаною вище адресою.

В апеляційній скарзі прокурор Дзержинського району м. Харкова просить скасувати вказане рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Альфа Союз» та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Альфа Союз» відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує неповним з»ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, а саме: ухвалення судом рішення без перевірки того факту, чи є ТОВ «Альфа Союз» власником або користувачем зазначеної земельної ділянки, не перевірки судом наявності у товариства отриманих дозволів , а також порушенням судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 331 ЦК України та ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об»єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Представники ТОВ «Альфа Союз» та Харківської міської ради в судове засіданні суду апеляційної інстанції не з»явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм судових повісток (а.с.106-107) та про причини неявки не повідомили.

Згідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на наведене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному поро рядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржується, а тому у відповідності до ч.1 ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ «Альфа-Союз» та визнаючи за ним право власності на зазначені вище нежитлові приміщення, суд першої інстанції , з посиланням на вимоги ст. ст. 317, 319, 328 ч.2 ст. 331, ст. 376, ст. 392 , 182 ЦК України, виходив з наявності підстав для задоволення вказаних зустрічних позовних вимог позивача.

При цьому як свідчать матеріали справи та про що представник позивача за зустрічним позовом зазначає в позовній заяві, зазначені вище нежитлові приміщення збудовані позивачем за зустрічним позовом без належного дозволу та належно затвердженого проекту.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що позивач за зустрічним позовом, здійснивши самочинне будівництво зазначених нежитлових приміщень не набув на них права власності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ч.2 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) тощо виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом вказана норма права передбачає прийняття новоствореного нерухомого майна в експлуатацію.

Органом, який уповноважений на виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 року та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на наведене звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце за наявності даних про те, що порушене позивачем питання було предметом розгляду вказаного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач за зустрічним позовом звертався до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з питанням щодо прийняття новоствореного нерухомого майна в експлуатацію та в межах вказаної цивільної справи

позивач за зустрічним позовом з такими вимогами до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не звертається.

Матеріали справи також не містять доказів того, що здійсненим позивачем за зустрічним позовом самочинним будівництвом не порушуються права інших осіб.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчить про відсутність порушення, невизнання або оспорювання прав позивача - ТОВ «Альфа-Союз» (стаття 3 ЦПК України) , і це є підставою для відмови позивачу в задоволенні вказаних вище позовних вимог.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення в цій частині на вказані обставини та вимоги зазначених вище норм матеріального та процесуального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог позивача при відсутності спору про право .

Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення зазначених норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і це, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ « Альфа- Союз», з зазначених вище підстав.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Дзержинського району міста Харкова задовольнити.

Змінити рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 04 липня 2013 року, скасувавши його в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Альфа -Союз».

Відмовити ТОВ «Альфа-Союз» в задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_4, Харківської міської рад про визнання права власності

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя :

Судді :