2/359/3927/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
26.06.2014 р.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Кабанячого Ю.В.
при секретарі Тоцькій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя,-
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, який в ході розгляду збільшила та просить визнати земельну ділянку площею 0,1189 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3220880903:02:001:0132 спільною сумісною власністю подружжя; розділити вказану земельну ділянку, виділивши позивачу ? частину земельної ділянки площею 594,5 кв.м. по першому варіанту експертизи як для першого співвласника.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 22.04.1988 р. між нею та відповідачем було укладено шлюб.15.09.2011 р. шлюб між ними було розірвано і з того часу окремо проживають та ведуть окремо господарство та бужети.
Під час шлюбу у 2001 р. вона з відповідачем за спільні кошти набули земельну ділянку площею 0,1189 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3220880903:02:001:0132. Отже дана земельна ділянка набута на законних підставах під час шлюбу. Відповідач утримує у себе оригінали документів, тому вона змушена звернутися до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Від її представника надійшла письмова заява з проханням розглядати справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом оголошення в пресі. Про причини неявки не повідомив, заперечень по суті позову не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не заявив, явку свого представника не забезпечив. З огляду на це суд прийняв рішення про заочний розгляд відповідно до ст.ст. 224 , 225 ЦПК України , оскільки представник позивача проти такого порядку не заперечував.
Відповідно до ст.197 ЦПК України, фіксація судового процесу за відсутності сторін судом не проводилася.
Суд дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10,ч.1 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 22.04.1988 р. між нею та відповідачем було укладено шлюб (а.с.8). Шлюб було розірвано 15.09.2011 р., актовий запис №34 (а.с.9).
20.04.2001 р. відповідачем була придбана земельна ділянка площею 0,120 га в межах с.М.Олександрівка Бориспільського району із призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.25). Таким чином спірний будинок був придбаний сторонами під час шлюбу. На відповідача був виготовлений державний акт на право власності на спірну земельну ділянку Серії ЯК №273264 розміром 0,1189 га (а.с.34).
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, тобто, якщо майно було набуте за час шлюбу, передбачається, що воно є спільним. Протилежне, тобто належність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. Якщо при поділі майна один з подружжя стверджує, що певна річ була набута за час шлюбу на власні кошти цієї особи, то такі факти потребують доведення в суді. Тому, відповідно до ст.21 КпШС України, який був чинний на час придбання змельної ділянки, остання є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).
В ч.3.ст 368 ЦК України зазначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Доказів та підстав які б спростовували вимоги позивача, відповідачем надано не було.
Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ст. 372 ЦК України).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до ч.ч.2,3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Згідно ст. 331 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №8101 від 07.05.2014 р., який суд приймає як належний, експерт надає три варіанти поділу спірної земельної ділянки (а.с.75-105). Представник позивача просить виділити позивачу ? частину земельну ділянку по першому варіанту експертизи як для першого співвласника. ОСОБА_2 не з'явившись в судове засідання жодної думки з даного приводу не висловив, тому суд вважає за доцільне виділити в натурі саме перший варіант запропонований експертом, для ОСОБА_1 як для першого співвласника, а для ОСОБА_2 як для другого співвласника по ? частині земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Керуючись ст.21 КпШС України, ст.ст.63,68,70 СК України, ст.ст.331,368,372 ЦК України, ст.ст.3,10,60,114,197,212-215,224-225 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя задовольнити.
Визнати земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на ? частину земельної ділянки кадастровий №3220880903:02:001:0132 за адресою АДРЕСА_1 та виділити в натурі в розмірі 594,5 кв.м. згідно висновку експертизи як для першого співвласника, що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями 1-Б-В-2-1.
Визнати право власності за ОСОБА_2 на ? частину земельної ділянки кадастровий №3220880903:02:001:0132 за адресою АДРЕСА_1 та виділити в натурі в розмірі 594,5 кв.м. згідно висновку експертизи як для другого співвласника, що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями 1-2-Г-А-1.
Лінію розподілу земельної ділянки площею 0,1189 га прокласти по прямій лінії від точки 1, що розташована на передній межі земельної ділянки (АДРЕСА_1) і на відстані 15,0 м. від кута сполучення передньої та правої межі земельної ділянки до точки 2, яка знаходиться на тильній межі земельної ділянки на відстані 15,0 м від кута сполучення тильної та правої межі земельної ділянки. Дві частини обмежуються лінією розподілу 1-2, довжиною 40,0 м.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в загальному порядку: до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення заочного рішення.
Відповідач має право подати лише заяву про перегляд заочного рішення в суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуває право оскаржити заочне рішення в апеляційний суд у загальному порядку.
Суддя: Ю.В. Кабанячий
Суд | Бориспільський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2014 |
Оприлюднено | 04.07.2014 |
Номер документу | 39524597 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Кабанячий Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні