Рішення

від 20.06.2014 по справі 916/1545/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2014 р.Справа № 916/1545/14

За позовом: Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств "Миколаївсільгоспздравниця";

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ-ОД";

2) Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК";

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Момот Є.О., довіреність № 03-03 від 27.03.2014 року;

Тодорова Т.Г., довіреність № 03-04 від 27.03.2014 року;

від відповідача 1: Кофов М.І., директор;

від відповідача 2: Лапінська О.М., довіреність № 230 від 07.04.2014 року

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Миколаївське об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм -од» та Публічного акціонерного товариства «МАРФІНБАНК», в якій, з урахуванням уточнень (а.с.62-65), просить розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/058-011/1 від 10 травня 2011 року, а також повернути пакет акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код за ЄДРПОУ 05521100) у кількості 5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 51,2 % статутного капіталу товариства, загальною номінальною вартістю -1 417 830,25 грн.(один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень двадцять п'ять копійок) Миколаївському об'єднанню оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд.7, кв.1 код за ЄДРПОУ 03288763, рахунок у цінних паперах №300327-UA40005365 в депозитарній установі ПАТ «Марфінбанк» шляхом зобов'язання Депозитарної установи Публічне акціонерне товариство «МАРФІНБАНК» розблокувати та списати з рахунку в цінних паперах №300327-UA40002653 в депозитарній установі ПАТ «МАРФІНБАНК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» 5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт. простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код за ЄДРПОУ 05521100) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 51,2 % статутного капіталу товариства, загальною номінальною вартістю -1 417 830,25 грн. (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень двадцять п'ять копійок), що були предметом договору купівлі-продажу від 10.05.2011 року, та зарахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах №300327-UA40005365 в депозитарній установі ПАТ «МАРФІНБАНК» Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд.7, кв.1 код за ЄДРПОУ 03288763), після чого надати Миколаївському об'єднанню оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.

Позивач також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Од» судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» (надалі - Відповідач-1) умов договору від 10.05.2011р. в частині повного та своєчасного розрахунку за проданий пакет акцій, у зв'язку з чим, вважає, що неналежне виконання ТОВ «Фарм-од» зобов'язань є підставою застосування ч. 2 ст. 695 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.04.2014р. було порушено провадження у справі №916/1545/14 із призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

Одночасно із позовною заявою Миколаївським об'єднанням оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний пакет акцій та заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на їх вказаного пакету.

Зазначену заяву у судовому засіданні 21.05.2014р. було залишено без розгляду за клопотанням позивача у зв'язку з недоцільністю, оскільки з матеріалів справи було встановлено факт блокування акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» на рахунку Відповідача-1.

Ухвалою суду від 21.05.2014р., приймаючи до уваги надання представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, а також нез'явлення в судове засідання представника відповідача 1, з метою забезпечення йому права на захист, неподання відповідачем -1 витребуваних ухвалою суду доказів, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 11.06.2014р. В подальшому, у судовому засіданні 11.06.2014р. за клопотанням відповідача-1 було оголошено перерву до 20.06.2014р. для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготуватися до судового розгляду.

У судовому засіданні 20.06.2014р. під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на наявність істотного порушення відповідачем-1 умов договору. Щодо заявлення вимог до відповідача-2, зазначив, що з огляду на специфіку правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів, повернення акцій позивачу без зобов'язання депозитарної установи вчинити певні дії є неможливим.

Представник відповідача-2 пояснив, що його участь у справі є суто номінальною, проте, виходячи з вимог чинного законодавства щодо обігу цінних паперів, перерахування акцій, що є предметом спору, має здійснюватися ним, як депозитарною установою, на підставі відповідного рішення суду. З огляду на викладене, представник відповідача-2 залишив вирішення спору на розсуд суду.

Представник (директор) Відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду письмового відзиву не надав, проте у судовому засіданні, під час якого здійснювалася технічна фіксація, проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» було придбано акції підприємства, у якого існували борги, у зв'язку з чим відповідачем -1 у ПАТ „Примор'я" вкладалися грошові кошти. При цьому, не заперечуючи проти факту невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів (5-го та 6-го платежу), відповідач-1 пояснював це скрутним фінансовим становищем, наявністю заборгованості контрагентів, а також зазначав про наявність з керівництвом позивача домовленостей щодо відстрочення термінів здійснення платежів.

Приймаючи до уваги неподання відповідачем-1 письмового відзиву, справа розглядається з урахуванням вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу , надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Водночас, враховуючи приписи статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акції є об'єктом вчинення правочинів у процесі обігу цінних паперів, в тому числі шляхом їх купівлі-продажу.

У відповідності до ч.4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2011 року між Миколаївським об'єднанням оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б/058-011/1 (а.с.11).

Відповідно до п.1.1 Покупець зобов'язується купити, а Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця прості іменні акції, в бездокументарній формі, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код за ЄДРПОУ 05521100) код ISІN -UA4000073886, номінальною вартістю однієї акції -0,25 грн., загальною кількістю -5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт., загальною номінальною вартістю -1 417 830,25 грн.(один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень двадцять п'ять копійок.

Загальна договірна вартість цінних паперів за договором купівлі -продажу становить 872302,00 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі триста дві гривні 00 копійок) (п.2.1 договору).

У відповідності з п.2.2 договору Покупець зобов'язаний перерахувати Продавцю суму договору, з урахуванням раніше сплаченої суми завдатку у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн., у наступному порядку.

- 1 -й платіж - в строк до 08.06.2011 року -125 000,00 грн.;

- 2 -й платіж - в строк до 09.08.2011 року - 127 302,00 грн.;

- 3 -й платіж - в строк до 01.10.2011 року - 60 000,00 грн.;

- 4 -й платіж - в строк до 15.12.2011 року - 102 000 грн.;

- 5 -й платіж - в строк до 01.07.2012 року - 149 000 грн.;

- 6 -й платіж - в строк до 01.08.2012 року - 149 000 грн.

При цьому, пунктом 2.4. договору передбачено, що Продавець зобов'язаний не пізніше тридцяти робочих днів з дати отримання від Покупця 574 302 грн., згідно п. 2.2. договору (з урахуванням раніше сплачених 160 000 грн.) надати розпорядження Зберігачу цінних паперів ПАТ "Марфін Банк" на переказ ЦП з рахунку у цінних паперах Продавця (№005365) на рахунок у цінних паперах Покупця у Зберігача цінних паперів ПАТ "Марфін Банк" з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.5. договору Покупець зобов'язаний не пізніше тридцяти робочих днів з дати перерахування 574 302 грн., згідно п.2.2. договору, надати розпорядження Зберігачу цінних паперів ПАТ "Марфін Банк" на зарахування ЦП з рахунку у цінних паперах Продавця (№005365) на рахунок у цінних паперах Покупця у Зберігача цінних паперів ПАТ "Марфін Банк" з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 2.7. договору реєстрація переходу права власності на ЦП, що є предметом цього договору, здійснюється в депозитарних установах. Всі дії по переказу проданих Продавцем ЦП з його рахунку у цінних паперах виконуються Продавцем самостійно за його власний рахунок. Всі дії по зарахуванню придбаних Покупцем ЦП на його рахунок у цінних паперах виконується Покупцем самостійно за його власний рахунок.

До повного розрахунку з Продавцем, Покупець не має права розпоряджатися придбаним пакетом ЦП, а саме: продати, обміняти, подарувати, передавати як внесок до статутного фонду підприємства будь-якої організаційно-правової форми, чи якимось іншим чином вчинити відчуження акцій, в тому числі передавати в заставу, а також змінювати організаційно-правову форму ПАТ ДЗОВ "Примор'я", та відчужувати майно ПАТ ДЗОВ "Примор'я" (п. 2.8. договору).

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 692 ЦК України, сторони договору можуть відійти від цього положення, застосувавши при визначенні порядку оплати розстрочення платежу.

За таких обставин, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, суд доходить висновку про укладення ними договору купівлі-продажу товару з розстроченням платежу.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та було визнано сторонами в порядку ст. 35 ГПК України, позивачем обов'язки по договору, передбачені п.2.4, було виконано належним чином, внаслідок чого цінні папери були списані з рахунку у цінних паперах Продавця та зараховані на рахунок у цінних паперах Покупця у Зберігача цінних паперів ПАТ "Марфін Банк".

Натомість, відповідач-1, в порушення вищезазначених норм закону та договору, не виконав обов'язок, передбачений п.2.2 договору щодо сплати у строк до 01.07.2012 року 5-го платежу у розмірі 149 000 грн., сплативши у його погашення лише 60 000 грн. 17.07.2013р. та 5000 грн. 21.02.2014р. Крім того, відповідачем-1 взагалі не було сплачено 6 -й платіж у розмірі 149 000 грн., який, у відповідності до п.2.2. договору мало бути проведено в строк до 01.08.2012 року.

При цьому, як встановлено судом у відповідності до ст.35 ГПК України, відповідачем-1 після отримання від позивача листа про відмову від договору було сплачено ще 10 000 грн., які в подальшому були повернуті позивачем як безпідставно перераховані.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно з п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, а сторонами при розгляді справи не спростовано факт порушення відповідачем-1 умов договору щодо своєчасного та повного розрахунку за цінні папери.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем Відповідачу-1 шляхом відправлення через службу ФедЕх було надіслано повідомлення від 7.04.2014р. №04-1 (а.с.19, 86) про відмову від Договору у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання та вимогу протягом 7-ми днів повернути отримані за Договором цінні папери у порядку ч. 2 ст. 695 ЦК України.

Як встановлено судом, у відповідно до ст.35 ГПК України, вказаний лист від 7.04.2014р. відповідачем-1 отримано, проте жодних дій щодо повернення акцій не здійснено.

Вважаючи, що відповідач не визнає факт припинення договору в односторонньому порядку, оскільки останній не тільки не повернув акції, а і продовжував сплачувати по договору (10 000 грн.), позивач просив розірвати договір у судовому порядку (а.с.62-65).

Аналізуючи при цьому, вимоги позивача про розірвання договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України, якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

З вищевказаними законодавчими положеннями кореспондуються норми п.3.3. договору, яким встановлено, що у випадку прострочення Покупцем виконання зобов'язань більш як на 30 днів по будь-якому з чергових платежів, зазначених в п. 2.2. цього договору, а також невиконанні Покупцем п.п.2.6., 2.8., 2.9. цього договору Продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку . У такому випадку цей договір є розірваним з моменту отримання Покупцем повідомлення про розірвання та повернення продавцем раніше отриманої суми по договору .

Таким чином, проаналізувавши правовідносини сторін та давши їм відповідну правову оцінку, суд вважає, що оскільки юридичний склад, з яким договір, що є обов'язковим для сторін в силу ст. 629 ЦК України, пов'язує момент розірвання договору (отримання Покупцем повідомлення про розірвання та повернення продавцем раніше отриманої суми по договору), відсутній з огляду на невстановлення судом факту повернення суми, правовідносини сторін за договором купівлі-продажу від 10.05.2011р. станом на день розгляду справи не є припиненими.

Оцінюючи, за таких обставин, можливість звернення позивача до суду із вимогами про розірвання договору, суд вказує наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Дійсно статтею 695 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення продавцем односторонньої відмови від нього, якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар.

Разом з тим, визначена статтею 695 ЦК України можливість розірвати договір шляхом відмови від нього в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком продавця. Зазначену позицію також підтримано у Постанові Верховного Суду України від 19.09.2011р. №22/110.

Крім того, виходячи з вищевикладеного роз'яснення законодавства, наданого Конституційним Судом України у рішенні від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002, норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень ЦК України, зокрема, ст.ст.694, 695 цього кодексу, які передбачають право продавця у разі несплати чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього, враховуючи вищенаведені положення ч.2 ст. 124 Конституції України, суд вважає, що встановлене судом порушення умов договору (не здійснення у встановлений договором строк чергових платежів) є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

При цьому, суд зауважує, що норми ст. 611 ЦК України визначають припинення зобов'язання шляхом його розірвання у судовому або позасудовому порядку як один із наслідків порушення боржником зобов'язання.

У п.1.10 Постанови від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на неможливість розрахунку за товар (акції) у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості контрагентів судом до уваги не приймаються, крім того, суд враховує, що зазначені посилання не підтверджені жодними доказами. До того ж представником відповідача-1 не надано також доказів на підтвердження того, що перерахування сум основної заборгованості разом з пенею та інфляцією після звернення позивача до суду пов'язано із проведенням розрахунків контрагентами.

Крім того, п.4.1-4.3 договору чітко передбачений порядок дій сторін у випадку настання обставин неможливості повного або часткового виконання зобов'язань по договору.

При цьому, суд враховує, що норми ст.ст.694 та 695 ЦК України не ставлять можливість розірвання договору в залежність від причин несплати чергового платежу, а також в залежність від наявності або відсутності вини особи, яка порушила зобов'язання.

Посилання відповідача-1 на наявність домовленостей з керівництвом позивача щодо відстрочення платежів також не підтверджено належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.33,34 ГПК України, натомість, спростовується листом від 7.04.2014р., що підписано головою об'єднання.

Судом також не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача-1 на вкладення коштів безпосередньо у Дитячий заклад, оскільки, по-перше, вони не підтверджені жодними доказами, а, по-друге, не відносяться до предмету спору. Крім того, у випадку здійснення поліпшень, що спричинили, зокрема, підвищення ціни акцій, відповідач-1 не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.

Факт проведення відповідачем повного розрахунку за цінні папери під час розгляду справи судом (а.с.84-85) також не впливає на юридичну оцінку та висновки суду, оскільки предметом позову є розірвання договору та повернення акцій у зв'язку з порушенням прав та інтересів позивача, яке тривало на день звернення з позовом, а не стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/058-011/1 від 10.05.2011р., укладеного між Миколаївським об'єднанням оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги позивача про повернення цінних паперів, суд вказує наступне.

У відповідності до загального правила, встановленого ч.4 ст.653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом . Таким чином, законодавець наголошує на відсутності імперативного характеру вказаного положення.

У відповідності до ч.2 ст.695 ЦК України наслідком припинення договору у зв'язку з його розірванням є право продавця вимагати повернення проданого товару.

Крім того, пунктом 6.4. договору встановлено, що у випадку дострокового розірвання цього договору по взаємній згоді сторони зобов'язані повернути одна одній усе одержане за цим договором (крім пені та/штрафу) протягом двадцяти робочих днів з моменту розірвання договору.

З огляду на викладене, враховуючи наявність ст.695 ЦК України як спеціальної норми, що передбачає особливості оплати товару з розстроченням платежу, суд вважає вимоги позивача про повернення акцій обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим доходить висновку про задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд також погоджується із застосуванням обраного позивачем порядку повернення акцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, на час укладення спірного договору, а саме - станом на 10 травня 2011 року, - обіг цінних паперів в Україні був регламентований Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 року № 710/97-ВР, частиною 2 пункту 1 статті 5 якого встановлено, що у разі відчуження іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача (депозитарної установи).

П.2.4. договору купівлі-продажу цінних паперів від 10 травня 2011 року передбачено, що не пізніше 30 днів після отримання часткової оплати ціни за договором продавець, тобто позивач, зобов'язаний надати розпорядження зберігачу цінних паперів на переказ цінних паперів з рахунку у цінних паперах продавця на рахунок у цінних паперах покупця. А покупець, згідно п. 2.5. вказаного договору, у той же термін має надати відповідне розпорядження про зарахування цінних паперів на свій рахунок.

Таким чином, право власності на цінні папері за договором від 10 травня 2011 року перейшло до відповідача на підставі ч.2 п.1 ст.5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 року № 710/97-ВР (в редакції, що діяла на час укладення Договору) в порядку, передбаченому п. п. 2.3. - 2.7. договору купівлі цінних паперів від 10 травня 2011 року, з правом застави продавця на цей товар.

Як встановлено судом, цінні папери, що є предметом спору, обліковуються депозитарною установою ПАТ «Марфінбанк» (Відповідачем-2) за ТОВ «Фарм-од» (Відповідач -1) та є заблокованими на рахунку останнього, що підтверджується довідкою ПАТ «Марфінбанк» №658 від 03.04.2014 року (а.с.18) та розпорядженням про блокування цінних паперів від 4.01.2012р.(а.с.67).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-IV, обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

У відповідності до п. 3 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-IV права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

З 13 квітня 2014 року Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 року №710/97-ВР втратив чинність.

На час розгляду справи господарським судом електронний обіг цінних паперів в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про депозитарну систему України» від 06 липня 2012 року №5178-VI.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України Закону України «Про депозитарну систему України» від 06.07.2012 № 5178-VI передбачено, що внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, рішення суду.

Підпунктом 5 пункту 1 підрозділу 2 Розділу V «Положення про провадження депозитарної діяльності» № 1084/23616 від 27.06.2013 року, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 № 735, встановлено, що внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами.

Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо повернення акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» шляхом зобов'язання Депозитарної установи Публічне акціонерне товариство «МАРФІНБАНК» розблокувати та списати вказані акції з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-од» та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» такими, що цілком відповідають положенням чинного законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога про зобов'язання відповідача-2 (Публічне акціонерне товариство «МАРФІНБАНК») у судовому порядку надати Миколаївському об'єднанню оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій не підлягає задоволенню, оскільки відповідне зобов'язання депозитарної установи випливає з вимог закону, а право на відповідний судовий захист виникне у позивача виключно у разі відмови у видачі вказаної виписки після внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а судові витрати, покладаються на сторони у відповідності до ст.ст.44,49 ГПК України, з огляду на наявність неправильних дій сторін, що сприяли виникненню спору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/058-011/1 від 10 травня 2011 року, за яким Миколаївське об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м.Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 7, кв. 1 код ЄДРПОУ 03288763) продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМ-ОД" (65079, м.Одеса, вул.Куликове поле, буд. 1, фактична адреса: 65007, м. Одеса, пров. Високий, буд. 3, код ЄДРПОУ 25047922) придбало прості іменні акції, в бездокументарній формі, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код ЄДРПОУ 05521100) код ISІN -UA4000073886, номінальною вартістю однієї акції -0,25 грн., загальною кількістю -5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт., загальною номінальною вартістю -1 417 830 (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 25 копійок.

3. Повернути пакет акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код ЄДРПОУ 05521100) у кількості 5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 51,2 % статутного капіталу товариства, загальною номінальною вартістю - 1 417 830 (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 25 коп. Миколаївському об'єднанню оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м.Миколаїв, вул. Шевченка, буд.7, кв.1 код ЄДРПОУ 03288763, рахунок у цінних паперах №300327-UA40005365 в депозитарній установі ПАТ «Марфінбанк» шляхом зобов'язання Депозитарної установи Публічне акціонерне товариство «МАРФІНБАНК» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, фактична адреса: 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 21650966) розблокувати та списати з рахунку в цінних паперах №300327-UA40002653 в депозитарній установі ПАТ «МАРФІНБАНК» Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ-ОД" (65079, м. Одеса, вул. Куликове поле, буд. 1, фактична адреса: 65007, м. Одеса, пров. Високий, буд. 3, код ЄДРПОУ 25047922) 5 671 321 (п'ять мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча триста двадцять одна) шт. простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Примор'я» (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, код ЄДРПОУ 05521100) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 51,2 % статутного капіталу товариства, загальною номінальною вартістю - 1 417 830 (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 25 копійок, що були предметом договору купівлі-продажу від 10.05.2011 року, та зарахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах №300327-UA40005365 в депозитарній установі ПАТ «МАРФІНБАНК» Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 7, кв. 1 код ЄДРПОУ 03288763).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМ-ОД" (65079, м. Одеса, вул. Куликове поле, буд. 1, фактична адреса: 65007, м. Одеса, пров. Високий, буд.3, код ЄДРПОУ 25047922) на користь Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств «Миколаївсільгоспздравниця» (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 7, кв. 1 код ЄДРПОУ 03288763) 2 436 /дві тисячі чотириста тридцять шість/ грн. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2014 р.

Суддя Щавинська Ю.М.