Ухвала

від 10.06.2014 по справі 823/170/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/170/14 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Форум Інкорпорейтед" до Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Форум Інкорпорейтед», звернулось до суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 №0001542200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Смілянською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Фірма «Форум Інкорпорейтед» з питань достовірності даних, що містяться у деклараціях з ПДВ за період з 01.10.2010 до 05.08.2013

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 29.10.2013р. №444/23-04-22-008/25584485, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.184.7 ст. 184, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено ПДВ у сумі 3047 грн., а саме за серпень 2013 року у сумі 587 грн. та за листопад 2010 року у сумі 2460 грн.

За висновками акта перевірки Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 №0001542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3808 грн. 75 коп.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку, про наявність всіх правових підстав для його задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Згідно п. 184.7 ст. 184 Кодексу №2755 якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Строк подачі звітності за серпень був 20.09.13, а перевірка здійснена по 05.08.13, тобто за перевіряємий період з 01.10.2010 до 05.08.2013 податкова звітність з ПДВ за серпень не могла бути дослідженою, а тому прийняття спірного рішення у частині грошового зобов'язання у сумі 587 грн. на підставі акта, що не охоплює наступний період після 05.08.2013 (cвідоцтво від 28.02.2006 №32256752 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ Фірма «Форум Інкорпорейтед» скасовано згідно рішення 05.08.2013 №4/15-325/2013 про анулювання реєстрації платника ПДВ, вручено позивачу 14.08.2013) є необгрунтованим.

Визначаючи позивачу суму податкового зобов'язання, податковий орган дійшов висновку, що автонавантажувач, залишковою вартістю 1177,59 грн. придбаний у 2008 році, суму податкового кредиту було включено у декларацію з ПДВ у момент придбання; подрібнювач універсальний залишковою вартістю 205,44 грн. придбаний у 2008 році, суму податкового кредиту було включено у декларацію з ПДВ у момент придбання; стилоскоп «Спектр» залишковою вартістю 234,76 грн. придбаний у 2008 році, суму податкового кредиту було включено у декларацію з ПДВ у момент придбання; комп'ютер залишковою вартістю 302,13 грн. придбаний у 2008 році, суму податкового кредиту було включено у декларацію з ПДВ у момент придбання. 02.09.2013 ТОВ Фірма «Форум Інкорпорейтед» до Смілянської ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ з серпень 2013 року, але умовного продажу відповідно до п.184.7 ст. 184 Кодексу №2455 не відображено, у результаті чого занижено ПДВ на 587 грн.

Крім того, в акті перевірки йдеться про облік основних засобів за залишковою вартістю, починаючи з 01.10.10 на дату виключення позивача з реєстру платників ПДВ і вказано про необхідність визначення умовного продажу, проте не зазначається коли саме сформовано і у якій звітності з ПДВ відображено податковий кредит за такими основними засобами.

Судом взято до уваги, що на підтвердження придбання у фізичної особи ОСОБА_2 автонавантажувача, кранбалки, верстату, лісорами, трансформаторної підстанції позивачем надано договір купівлі - продажу від 25.10.2002.

Однак, доказів про те, що фізична особа ОСОБА_2 був підприємцем та мав право на виписку податкових накладних відповідачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення фіктивних правочинів або коли відомості ґрунтуються на документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження нереальності операцій щодо руху і обліку арматури сантехнічної б/в у кількості 241 шт. на суму 14760 грн. та/або відсутності діяльності (транспорт, звітність, послуги, документація, штат працівників, відповідальність за порушення податкового чи бухгалтерського обліку) у ПП ОСОБА_3 щодо здійснення господарських операцій з ТОВ Фірма «Форум Інкорпорейтед».

Відповідачем не зазначено, як вплинуло на відображення господарських операцій у податковому і бухгалтерському обліку, податковій і фінансовій звітності недотримання форми документу первинного обліку - видатковій накладній від 02.11.2010 №ПП-0140.

Крім того, податковому органу про необґрунтованість податкової вигоди необхідно підтвердити доказами, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, що безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем правомірно включено 2640 грн. податного кредиту, що підтверджується актом огляду №5, податковою накладною від 02.11.2010 №0140, платіжним дорученням від 09.11.2010 №66 відображено їх вартість у обліку та звітності, а відповідачем не спростовано обгрунтованість (необгрунтованість) останніх.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Так, позивач на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару (арматури сантехнічної б/в у кількості 241 шт.) надав докази, а саме: рахунок-фактору від 09.11.2010 №І-00000005, приймально-здавальний акт від 09.11.2010 №35, специфікацію від 09.11.2010 №2.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.П.Мельничук

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.