Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/8189/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8189/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001582203 від 13.02.2013, стягнення з Державного бюджету на користь позивача сплачений судовий збір.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС в період з 24.01.2013 по 28.01.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Гранд Інжиніринг» за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 69/22-30-36676944 від 28.01.2013, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 303 536 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 303 536 грн., в т.ч. по періодах: червень 2011 року в сумі 303 536 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ТОВ «Гранд Інжиніринг», щодо виконання останнім на користь позивача генпідрядних будівельних робіт.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач надав відповідачу заперечення на акт перевірки (вих. № 37-02 13 від 01.02.2013).

08.02.2013 позивач отримав від відповідача лист «Про розгляд заперечення» вих. № 5661/10/22.3-10 від 08.02.2013, яким повідомлено, що висновки, викладені в акті, залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0001582203 від 13.02.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у червні 2011 року в розмірі 303 536 грн.

21.02.2013 позивач подав до ДПС у м. Києві скаргу вих. № 63-02/13 в порядку адміністративного оскарження, про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001582203 від 13.02.2013.

Рішенням ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 3520/10/12-1-03 від 17.04.2013 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача до ДПС у м. Києві - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ДПС у м. Києві, позивач 26.04.2013 подав до Міністерства доходів і зборів України скаргу вих. № 141-04/13 в порядку адміністративного оскарження, про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001582203 від 13.02.2013 та рішення ДПС у м. Києві № 3520/10/12-1-03 від 17.04.2013.

21.05.2013 позивачем отримано рішення Міністерства № 573/6/88-88-10-01-15 від 15.05.2013 про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги були залишені без змін, а повторна скарга позивача до Міндоходів - без задоволення.

Висновки податкового органу ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 681/22-3/35705120 від 05.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гранд Інжирінг» (код ЄДРПОУ 35705120) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період березень, червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року.

Так, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини із контрагентом ТОВ «Гранд Інжиніринг», щодо виконання останнім на користь позивача генпідрядних будівельних робіт.

З приводу зазначеного позивачем до перевірки та до матеріалів справи були надані наступні документи:

- договір генпідряду № 1/2-2011 від 01.02.2011, укладений між позивачем та контрагентом ТОВ «Гранд Інжиніринг», додаток № 1 до вказаного договору;

- довідку від 30.06.2011 про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за договором генпідряду № 1/2-2011 від 01.02.2011;

- акти № 1, 2, 3, 4 від 30.06.2011 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (форма КБ-2в) за договором генпідряду № 1/2-2011 від 01.02.2011.

Також позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано податкову накладну № 7 від 30.06.2011, виписану ТОВ «Гранд Інжиніринг» на суму ПДВ 303 536,05 грн., на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ у червні 2011 року.

Судом першої інстанції зазначено, що наявними матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність такого контрагента позивача ТОВ «Гранд Інжиніринг», а саме те, що податкова накладна № 7 від 30.06.2011 по договору підряду № 1/2- 2011 від 01.02.2011 зі сторони продавця (тобто ТОВ «Гранд Інжиніринг») була підписана гр. ОСОБА_2, тоді як уся інша податкова звітність від імені ТОВ «Гранд Інжиніринг» підписувалась гр. ОСОБА_3, який згідно установчих документів та поданої податкової звітності у зазначеному періоді займав одночасно посади директора та головного бухгалтера ТОВ «Гранд Інжиніринг».

Таку позицію суд першої інстанції обґрунтовує виключно недоведеністю факту наявності повноважень особи, яка підписала податкову накладну, в той час, коли в акті перевірки, на підставі якого складено оспорюване податкове повідомлення-рішення, зазначено, що для перевірки надано всі первинні документи, жодних зауважень або порушень щодо наданих первинних документів, в тому числі щодо податкової накладної податковим органом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком апелянта про те, що підписання від імені платника податку податкової накладної особою, яка не являється керівником або головним бухгалтером допускається чинним законодавством та не є порушенням ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Крім цього, наказом ТОВ «Гранд Інжирінг» № 03-1-к від 04.10.2010 бухгалтеру ОСОБА_2 забезпечено виписку та оформлення податкових накладних ТОВ «Гранд Інжирінг» відповідно вимог законодавства. Уповноважено бухгалтера ОСОБА_2 здійснювати постачання товарів/послуг, підписувати податкові накладні ТОВ «Гранд Інжирінг».

Таким чином, на вимогу Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 податкова накладна № 7 від 30.06.2011 підписана уповноваженою особою та містить всі обов'язкові реквізити.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з ТОВ «Гранд Інжиніринг» підтверджується належним чином укладеним договором, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, податковою накладною, актами здачі - прийняття виконаних будівельних робіт, що підтверджують факт надання послуг, що повністю відповідає умовам договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарської угоди та в період її виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Гранд Інжиніринг» були чинні. Крім того, ТОВ «Гранд Інжиніринг» було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає до уваги акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 681/22-3/35705120 від 05.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гранд Інжирінг» (код ЄДРПОУ 35705120) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період березень, червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року, оскільки в ньому не досліджувалось виконання договору, який був укладений між ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» та ТОВ «Гранд Інжирінг».

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 2204.2011 - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Однак, чинне законодавство України не ставить право платника податків на формування податкового кредиту, в залежність від виконання податкових зобов'язань контрагентами та дотримання ними податкової дисципліни.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2013 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС № 0001582203 від 13.02.2013.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС судові витрати в розмірі 2 294,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.