Рішення

від 23.06.2014 по справі 205/10737/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

23.06.2014 Єдиний унікальний номер 205/10737/13-ц

2/205/2320/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Бовкун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львової Наталії Ярославівни, про визнання дій ліквідатора неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто», Львової Наталії Ярославівни, про визнання дій ліквідатора неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, ОСОБА_3, перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто», а саме: працював на посаді слюсаря по ремонту автомобілів з вересня 2007 року, звільнився 16 червня 2009 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року по цивільній справі за № 2-266/2010 року було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь ОСОБА_3 суму заборгованості у розмірі 23 849 грн. 65 коп. Далі позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не розрахувався з ним по заборгованості по заробітній платі, він звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про стягнення за порушення строків виплати заробітної плати. Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі за № 2-1534/2011 року було стягнуто компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 34 200 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що з ним не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень ст.117 КЗпП України, а саме відповідач повинен був сплатити йому середній заробіток за час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності. У зв'язку з чим, позивач звернувся знову до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 61 041 грн. 34 коп. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року, було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року, з урахуванням 3% річних на суму боргу та індексу інфляції у розмірі 26 841 грн. 34 коп.

Позивач вказує, що станом на сьогоднішній день ТОВ «Спец.Авто» перебуває в стані ліквідації, однак ліквідатор такого господарського товариства не визнає його майнових вимог у вказаному розмірі, що дорівнює 26 841 грн. 34 коп. У зв'язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом, та просити суд в уточненій позовній заяві визнати дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львової Наталії Ярославівни в частині відмови у визнання кредиторських вимог ОСОБА_3 на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. неправомірними, визнати кредиторські вимоги ОСОБА_3 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. та зобов'язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львову Наталію Ярославівни включити кредиторські вимоги ОСОБА_3 на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. до Реєстру вимог кредиторів.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити по мотивах, що викладені в уточненій позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Так, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них виниклі правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом № 80-К від 04.09.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» було прийнято на роботу ОСОБА_3 на посаду слюсаря з ремонту автомобілів, а Наказом № 17-К від 16.06.2009 року був звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін, про що у трудовій книжці зроблені відповідні записи.

Матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року, по цивільній справі за № 2-266/2010 року було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь ОСОБА_3 суму заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 23 849 грн. 65 коп. (а.с. 45-47).

Матеріалами даної цивільної справи також підтверджено, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2011 року по цивільній справі за № 2-1534/2011 року було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 34 200 грн. 00 коп. (а.с. 48).

Судом встановлено, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року було фактично виконане лише тільки 05.11.2012 року в порядку, що встановлений для виконання судових рішень Законом України «Про виконавче провадження». Означена обставина підтверджується відповідним повідомленням Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 05 листопада 2012 року за вих. № 4467/15. (а.с. 51).

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що по відношенню до ТОВ «Спец.Авто» була розпочата ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено Львову Наталію Ярославівну.

Судом встановлено, що позивачем на адресу ліквідатора ТОВ «Спец.Авто» була надіслана вимога про визнання кредиторських вимог у вигляді суми середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 61 041 грн. 34 коп. (а.с. 56-61).

Судом також встановлено, що 06.12.2013 року ліквідатором ТОВ «Спец.Авто» на адресу позивача було надіслане повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора, яким було визнано кредиторські вимоги позивача лише частково, а саме в розмір 34 200 грн. 00 коп., в решті вимог - було відмовлено.

Судом також встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року, позов ОСОБА_3 був задоволений частково, а саме: вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року, з урахуванням 3% річних на суму боргу та індексу інфляції у розмірі 26 841 грн. 34 коп., в іншій частині було відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Означене рішення набрало чинності у встановленому законом порядку (а.с. 85).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року по справі № 904/337/14 позивачу було відмовлено у прийнятті його позову до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто», Львової Наталії Ярославівни, про визнання дій ліквідатора неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки така справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (а.с. 17).

Суд зауважує, що правовідносини які склалися між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України, КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідносини; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

В даному випадку вимога позивача, як кредитора, щодо виплати заборгованості із заробітної плати випливає із трудових правовідносин сторін.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи в другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про оплату праці» у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено привілейоване становище кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати, (ч.6 та 24 ст.1, ч.6.ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), грошові зобов'язання боржника із заробітної плати задовольняються в другу чергу незалежно від того, чи звертався працівник до господарського суду із заявою про визнання його кредитором.

Суд зауважує, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом. При цьому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ст.116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.

Відповідно до ст. 117 КЗпПУ в разі невиплати з вики власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу зазначеної норми процесуального закону, обставини встановлені вказаним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2013 року (яке набуло чинності у встановленому законом порядку), щодо наявного зобов'язання ТОВ «Спец.Авто» перед позивачем у вигляді середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року, з урахуванням 3% річних на суму боргу та індексу інфляції у розмірі 26 841 грн. 34 коп., є преюдиційними для суду під час розгляду даної справи по суті, а отже суд вважає доведеним обставину наявності кредиторських вимог позивача на таку суму. Відтак дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львової Наталії Ярославівни у вигляді не визнання кредиторських вимог ОСОБА_3 на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. є неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, визнати дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» в частині відмови у визнання кредиторських вимог позивача на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. неправомірними, визнати в судовому порядку такі кредиторські вимоги та зобов'язати відповідача включити їх до Реєстру вимог кредиторів.

У зв'язку з тим, що позивач в силу п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то в силу ч. 3 ст. 88 ЦПК України, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 та абз. 3 п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог необхідно стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 1 ст.ст. 47, 116, 241-1 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.116,117, 22, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 2,10, 11, 57-60, 81,88, 110, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_3 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львової Наталії Ярославівни про визнання дій ліквідатора неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львової Наталії Ярославівни в частині відмови у визнання кредиторських вимог ОСОБА_3 на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. неправомірними.

3. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_3 до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп.

4. Зобов'язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» Львову Наталію Ярославівни включити кредиторські вимоги ОСОБА_3 на суму 26 841 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 34 коп. до Реєстру вимог кредиторів.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец.Авто» на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мовчан Д.В.