Ухвала

від 24.06.2014 по справі 908/3021/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2014 Справа № 908/3021/13

Суддя Смірнов О.Г., розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області

у справі № 908/3021/13

за позовом: Приватного підприємства "Востокагромаркет", м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень", м. Бердянськ

про стягнення 19754,00 грн.

за участю представників:

від стягувача - не з'явився

від боржника - Череповський В.П., довіреність № 34 від 21.05.14 р.

від Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області - не з'явився

СУТЬ ПИТАННЯ: Боржник у справі - Приватне підприємство "Група науково-промислових досліджень", звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою в порядку ст. 121 2 ГПК України на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 в частині оголошення розшуку транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р., а саме: транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4.

Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому не з'явлення до судового засідання представників стягувача та Державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги по суті, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 121 2 ГПК України.

Приватне підприємство "Група науково-промислових досліджень" наполягає на поданій скарзі та просить суд її задовольнити.

На адресу суду від стягувача у справі - Приватного підприємства "Востокагромаркет" надійшли письмові пояснення щодо скарги, в яких останній зазначає, що всі дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 41410350 з примусового виконання наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р. були виконані у відповідності з нормами Закону України «Про виконавче провадження», направлені на виконання вказаного наказу, та є правомірними і законними. Просить скаргу боржника у справі на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області надав суду пояснення щодо скарги, в яких зазначає, що оскаржувана постанова про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р. була винесена головним державним виконавцем на виконання норми ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» з метою встановлення місцезнаходження автомобіля, який належить боржнику на праві власності. Разом з тим, вказує, що чинним законодавством не передбачений обов'язок державного виконавця до прийняття постанови про розшук транспортного засобу вчиняти дії, спрямовані на розшук автомобіля, крім того головний державний виконавець не наділений законом повноваженнями на здійснення розшуку автомобіля, оскільки виконання останніх покладено на органи внутрішніх справ. Зважаючи на це вказує, що головний державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову від 27.03.14 р. діяв у порядку та спосіб, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження», а постанова про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р. була винесена правомірно. Вважає обґрунтування вимог поданої боржником скарги неправомірними, та такими, що не ґрунтуються на нормах закону, що є підставою для відмови у задоволенні даної скарги.

Разом з тим, 23.06.14 р. до суду надійшло клопотання Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з важким фінансовим становищем. Також в зазначеному клопотанні Відділ державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області просить суд розгляд справи № 908/3021/13 за скаргою Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" завершити у зв'язку з повним фактичним виконанням наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.13 р. у справі № 908/3021/13 за позовом Приватного підприємства "Востокагромаркет" до Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" на користь Приватного підприємства "Востокагромаркет" борг в сумі 18669,29 грн., пеню в сумі 881,31 грн., інфляційні в сумі 22,67 грн., три проценти річних в сумі 180,73 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. На виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області видано наказ від 25.11.2013 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, на підставі заяви стягувача - Приватного підприємства "Востокагромаркет" від 04.12.13 р., отриманої державною виконавчою службою 08.01.14 р., головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 (далі за текстом - державний виконавець) винесено постанову від 11.01.14 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.13 р. № 908/3021/13 відносно боржника Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень". Пунктом другим даної постанови встановлено боржнику строк на добровільне виконання рішення суду - до 17.01.2014 року.

За заявою стягувача, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 11.01.14 р. Даною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - Приватному підприємству "Група науково-промислових досліджень" в межах суми звернення стягнення: 26103,40 грн., та заборону відчуження будь-якого майна, яке належить Приватному підприємству "Група науково-промислових досліджень". Обтяження рухомого та нерухомого майна зареєстровані у відповідних Державних реєстрах обтяжень рухомого та нерухомого майна 13.01.14 р.

З метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем були направлені запити до органів Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, Державної податкової служби України, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Бердянського, Приморського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, а також перевірена інформація за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек. Згідно отриманої на вказані запити інформації державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє зареєстроване нерухоме майно, сільськогосподарська техніка та земельні ділянки.

Так, на запит державного виконавця від 13.01.14р., Державною податковою службою України надано відповідь № 1002401138 від 14.01.14 р. про перелік рахунків боржника, які відкриті в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» в м. Запоріжжя (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), у зв'язку із чим було винесено постанову 25.02.14 р. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у банку в межах суми 26103,40 грн. Вказана постанова разом із супровідним листом від 25.02.14 р. № 9001 була направлена на адресу ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк», який прийняв постанову про арешт до виконання, коштів на рахунках боржника недостатньо для виконання вказаної постанови.

Разом з тим, на запит державного виконавця від 27.02.14 р. до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Бердянського, Приморського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області 27.03.14 р. була отримана інформація про зареєстрований за боржником у справі - Приватним підприємством "Група науково-промислових досліджень" транспортний засіб, а саме: ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4.

В подальшому державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.03.14 р., згідно якої накладено арешт на транспортний засіб ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4 в межах суми боргу. Також державним виконавцем винесено постанову від 27.03.14 р. про розшук автотранспортних засобів боржника, а саме: транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4. Доручено співробітникам ВДАІ Бердянського МВ УМВС України затримання даного автотранспортного засобу, вилучення у боржника технічного паспорту, ключів на даний транспортний засіб та доставлення його на автостоянку ДАІ.

Скаргу боржника мотивовано наступними обставинами:

- постанова про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р. була винесена державним виконавцем з порушенням ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем при її винесенні не враховано приписи вказаної статті, зокрема щодо необхідності виконання важливої умови для оголошення розшуку, а саме: відсутність у нього відомостей про місце проживання, місцезнаходження або перебування боржника, а також не врахована необхідність звернення державного виконавця до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. При цьому боржник вказує, що відомості про його місцезнаходження державному виконавцю були відомі, всі дії боржника були спрямовані на погашення боргу, що підтверджується сплаченими останнім на виконання наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р. коштами в сумі 9000,00 грн. згідно платіжного доручення № 590 від 17.01.14 р.

- державним виконавцем при винесенні постанови про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р. було порушено ст. 41 Конституції України з огляду на те, що вказаною постановою державний виконавець, залучивши згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» працівників ДАІ для розшуку транспортного засобу боржника, доручив також останнім здійснити затримання транспортного засобу, його конфіскацію, а також вилучення технічного паспорту та ключів від транспортного засобу.

- головним державним виконавцем не проведено виконавчих дій після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме: не описано майно та не зроблена його оцінка по теперішній час;

- головний державний виконавець Марчевська О.М., приймаючи оскаржувану постанову, перевищила свої повноваження, при цьому не дотримала ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4.13.4. Інструкції про проведення виконавчих дій та п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки не здійснила жодного виїзду за місцем знаходження боржника або встановлення місця знаходження майна боржника - гаражу, в якому повинен знаходитись автомобіль, не зробила опис майна на суму боргу, що зазначено у ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак боржник вважає, що підстави для оголошення розшуку належного йому на праві власності автотранспортного засобу відсутні, а дії державного виконавця є неправомірними, необґрунтованими та такими, що порушили його право вести господарську діяльність із залученням автомобіля, позбавили законного права експлуатувати автомобіль в господарських цілях підприємства або в цілях оренди та унеможливили отримання прибутку для виконання рішення суду.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані з виконанням рішення суду, вислухавши доводи стягувача, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Законодавець визначає такі поняття як: дії та бездіяльність державної виконавчої служби, які обов'язково пов'язані з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження будь-якої посадової особи не здійснювати дії, які суперечать закону. У той же час бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії у межах закону.

Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.99р., далі Закон, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ( ч. 1 ст. 6 Закону).

Згідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому, примусове виконання рішення відповідно до норм вказаного Закону здійснюється державним виконавцем шляхом застосування заходів примусового виконання рішення, перелік яких визначений ст. 32 Закону. Одним із заходів примусового виконання рішень згідно з п. 1 ч. 1 вищевказаної статті Закону є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

При застосуванні вищезазначеного заходу примусового виконання рішення державний виконавець наділений правом вчиняти виконавчі дії з організації розшуку боржника - юридичної особи та іншого майна боржника, а також наділений повноваженнями з винесення постанови про розшук транспортних засобів боржника, що передбачено ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Умовами абзацу 2 п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.12 р., (далі - Інструкція) визначено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Фактичні обставини справи та наявні в матеріалах докази свідчать про те, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р. були здійснені дії з організації розшуку майна боржника, передбачені абзацом другим п. 3.12. Інструкції, а саме: направлялись запити до органів Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, Державної податкової служби України, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Бердянського, Приморського районів ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, а також перевірялась інформація за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек. Доказів виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника з метою встановлення наявності транспортного засобу до матеріалів справи не надано.

Таким чином, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 27.03.14 р. про розшук автотранспортних засобів боржника, а саме: транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4, не здійснивши вихід за місцезнаходженням боржника, та, відповідно, не перевіривши наявність зазначеного транспортного засобу за місцезнаходженням боржника, порушив положення п. 3.12. Інструкції.

В матеріалах справи міститься журнал обліку відвідувачів підприємств, розташованих за адресою: вул. Кабельників, буд. 138-а, м. Бердянськ, наданий боржником, в якому за період з 07.01.14 р. по 24.03.14 р. відсутні відомості про відвідування державним виконавцем підприємства боржника.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення державним виконавцем положень п. 3.12. Інструкції при винесенні оскаржуваної постанови від 27.03.14 р. про розшук транспортного засобу боржника, доводи Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень", в цій частині визнаються судом правомірними.

Заперечення Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, викладені в поясненнях на скаргу боржника, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки державний виконавець при здійсненні примусового виконання рішення суду, реалізації своїх прав та виконанні обов'язків зобов'язаний діяти не тільки в межах норм чинного законодавства України, тобто Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, але і дотримуватись положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) та деталізовано регламентує порядок вчинення певних виконавчих дій. При цьому, відсутність передбачених нормами чинного законодавства повноважень у державного виконавця на здійснення розшуку автомобіля боржника в даній справі не звільняє державного виконавця від виконання положень п. 3.12. Інструкції щодо здійснення виходу за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, оскільки вказані дії державний виконавець здійснює при організації розшуку боржника - юридичної особи та іншого майна.

Доводи боржника - Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" стосовно неможливості оголошення державним виконавцем транспортного засобу в розшук за своїм бажанням та посилання на необхідність звернення виконавця для цього до суду є хибними, оскільки останній помилково у скарзі ототожнює норму, викладену в першому реченні ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, яка стосується здійснення розшуку боржника - фізичної особи та дитини, з нормою ч. 2 ст. 40 цього ж Закону, яка стосується здійснення розшуку боржника - юридичної особи та іншого майна боржника. Крім того, боржник не враховує норму, викладену у другому реченні ч. 1 ст. 40 Закону, за змістом якої державний виконавець наділений повноваженнями винести постанову про розшук транспортного засобу у разі необхідності його розшуку, тобто для цього непотрібно звернення до суду.

Разом з тим, посилання боржника у скарзі на порушення державним виконавцем ст. 41 Конституції України при винесенні оскаржуваної постанови про розшук є безпідставними, оскільки боржник помилково вважає тотожними поняття «конфіскація майна», яка застосовується до особи як санкція за вчинення правопорушення та полягає в позбавленні права власності на майно за рішенням суду (за приписами ст. 354 ЦК України), та дії працівників ДАІ із затримання автотранспортного засобу, вилучення останнього та доставлення на спеціальні майданчики чи тимчасові стоянки Державтоінспекції, які виконуються ними при примусовому виконані рішень судів. При цьому, дії працівників ДАІ в даному випадку полягають у тимчасовому вилученні майна (автомобіля) з метою примусового виконання боржником рішення суду, а не в позбавленні права власності на вказане майно.

Посилання боржника на п. 4.13.4. Інструкції про проведення виконавчих дій не ґрунтуються на законі, оскільки вказана Інструкція втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.12 р.

Стосовно доводів боржника щодо не здійснення державним виконавцем опису майна на суму боргу з посиланням на ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що приписами ч. 2 вказаної статті цього ж Закону визначений перелік способів накладення арешту на майно боржника державним виконавцем, одним серед яких є проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Втім в даній справі в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р. державним виконавцем були використані інші способи накладення арешту на майно, а саме: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які не передбачають за своїм змістом проведення опису майна.

Щодо вимоги боржника про скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р. слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з повним фактичним виконанням боржником наказу № 908/3021/13 від 25.11.13 р. державним виконавцем були винесені наступні постанови: про закінчення виконавчого провадження від 18.06.14 р., про звільнення майна з-під арешту від 05.06.14 р. та про скасування постанови про розшук автотранспортних засобів боржника від 05.06.14 р.

Згідно з абзацом другим п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Законодавець зазначає, що припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р., а саме: транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4, скасована, тому провадження за скаргою боржника в цій частині вимог слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 86, 115, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Доводи боржника у справі - Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" , викладені у скарзі, визнати правомірними частково.

2. Провадження за скаргою Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 в частині вимоги про скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 про розшук автотранспортних засобів боржника від 27.03.14 р., а саме: транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4 - припинити.

3. Скаргу Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 задовольнити частково.

4. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 в частині оголошення розшуку транспортного засобу ЗАЗ 110207 державний номер НОМЕР_1, зелений, 2007 року, № двигуна НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4.

Суддя О.Г. Смірнов