Постанова

від 18.06.2014 по справі 2а-9641/08/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2014 р. м. Київ К/9991/24219/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 по справі №2а-9641/08/1570 за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси до Виробничо-комерційного підприємства «Габба» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси 18.04.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 1 статті 3, пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя була проведена перевірка господарської одиниці - залу гральних автоматів за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Грязнова, 51, що належить Виробничо-комерційному підприємству «Габба» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю.

За результатами вказаної перевірки, працівниками Державної податкової служби був складений акт від 29.07.2008 №082903192307, відповідно до якого встановлено порушення відповідачем пункту 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: встановлений факт надання послуг у сфері грального бізнесу на одному гральному автоматі зроблено ставку через купюро-приймач на загальну суму 50,00грн. при цьому розрахункова операція через РРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався. В залі знаходяться 17 гральних автоматів, які обладнані купюро-приймачами, підключені до електромережі та знаходяться в робочому стані. Встановлено також проведення розрахункових операцій через 17 гральних автоматів, які нефіскалізовані, неопломбовані та не зареєстровані в податковому органі у встановленому законом порядку.

На підставі вказаного акту, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста Одеси прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 05.08.2008 №0002492370 року на суму 6030,00 грн., яке було отримано відповідачем 06.08.2008.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що рішення суду щодо протиправності застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 6030,00грн. на підставі рішення від 05.08.2008 №0002492370 набрало законної сили та відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у даній справі.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; використовувати реєстратори розрахункових операцій, включені до Реєстру, з дотриманням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПА та Національного банку України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми, та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО.

Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів - 31.12.2006.

Пунктом 2 вказаної Постанови Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» та від 10.09.2008 №581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Враховуючи, що контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була здійснена 29.07.2008, а також зважаючи на постанову Вищого адміністративного суду України від 28.11.2008 по справі №2а-10397/08/1570 (К-38078/10), колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6030,00грн.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 по справі №2а-9641/08/1570 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства «Габба» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (місто Одеса, вулиця Сорокаріччя оборони Одеси, будинок 8, квартира 40, код ЄДРПОУ 31533187) суму заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 6030,00грн. (шість тисяч тридцять гривень) на рахунок №31112104700009, код 23213460, до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, банку Головного управління Державного казначейства, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21080900.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв