Постанова

від 02.06.2014 по справі 808/2898/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року ( 15 год. 05 хв.)Справа № 808/2898/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Урсуленко Ю.О.,

та представників

від позивача: Панцаков С.Ю., довіреність від 01.01.2014; Продай-Вода І.А., довіреність від 01.04.2014

від відповідача: Морозова Я.В., довіреність № 587/08-30-10-024 від 14.01.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД», м. Запоріжжя

до відповідача: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2014 № 0000222201.

В обґрунтування позову товариство посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК», оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовувався в межах господарської діяльності платника податків. Стверджує, що позивачем надані податкові та видаткові накладні, інші первинні бухгалтерські документи, складені в період з 01.09.2010 по 31.12.2012 по усім вищевказаним постачальникам, що на його думку, є доказом підтвердження виникнення у товариства права на податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 16.05.2014 вих. № 1498/08-01-10-01 посилається на те, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення останнім вимог п. 201.4 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17 660,25 грн. По суті виявлених порушень зазначає, що постачальниками позивача у спірний період були ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК». Однак, правовідносини товариства з даними контрагентами не можуть надавати право останньому на податковий кредит, так як вони не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме: до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, а по деяких контрагентах і видаткові накладні. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 02.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» зареєстроване Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 29.07.2009, згодом змінило місце реєстрації за адресою м. Запоріжжя, вул. Деповська, 68 та наразі знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя і є платником ПДВ згідно Свідоцтва від 07.02.2012 № 200023703.

В періоді, що перевірявся ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» здійснювало роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі наказу від 11.12.2013 № 498 та направлення від 11.12.2013 № 462 фахівцями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 36549579) з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ПП ВКФ «СВ-Плюс» (код ЄДРПОУ 32192377), ТОВ «Альфа ЛТД» (код ЄДРПОУ 32369032), ТОВ «Делішес» (код ЄДРПОУ 32624767), ТОВ «ДМК» (код ЄДРПОУ 33907664), ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи» (код ЄДРПОУ 36411407), ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654), ТОВ «Інкомсофт ВК» (код ЄДРПОУ 37300986) за період з 01.09.2010 по 31.12.2012» від 26.12.2013 №133/22-01/36549579.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.4 статті 200, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму в розмірі 17394 грн. 00 коп., в тому числі по періодам: березень 2011 року - 11482 грн. 00 коп., травень 2011 року - 3296 грн. 00 коп., червень 2011 року - 1555 грн. 00 коп., травень 2012 року - 240 грн. 00 коп., листопад 2012 року - 254 грн. 00 коп., грудень 2012 року - 567 грн. 00 коп.

20.01.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 26.12.2013 №133/22-01/36549579, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222201 про збільшення ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17 660,25 грн., в т.ч. 17 394 грн. за основним платежем та 266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2014 № 0000222201, ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в я кому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» та ТОВ «Делішес» (код ЄДРПОУ 32624767) укладено договір поставки від 26.01.2011 № 260111, предметом якого являлась поставка позивачу товару - овочі та фрукти, найменування, асортимент та кількість яких відображається в накладних (пункти 1.1, 1.2 Договору).

На виконання умов договору сторонами оформлені видаткові накладні №323/1 на суму в розмірі 586 грн. 70 коп., від 28.02.2011 №384/1 на суму в розмірі 1093 грн. 22 коп., від 28.02.2011 №397/1 на суму в розмірі 2331 грн. 18 коп., від 25.02.2011 №336/1 на суму в розмірі 619 грн. 52 коп., від 11.02.2011 №138/1 на суму в розмірі 902 грн. 50 коп., від 09.02.2011 №108/1 на суму в розмірі 876 грн. 88 коп., від 23.02.2011 №307/1 на суму в розмірі 706 грн. 15 коп., від 13.02.2011 №167/1 на суму в розмірі 1222 грн. 66 коп., від 22.02.2011 №295/1 на суму в розмірі 890 грн. 54 коп., від 10.02.2011 №121/1 на суму в розмірі 404 грн. 24 коп., від 25.02.2011 №338/1 на суму в розмірі 2209 грн. 34 коп., від 26.02.2011 №348/1 на суму в розмірі 1304 грн. 03 коп., від 02.02.2011 №500/1 на суму в розмірі 748 грн. 87 коп., від 27.02.2011 №358/1 на суму в розмірі 2018 грн. 72 коп., від 01.02.2011 №492/1 на суму в розмірі 523 грн. 33 коп., від 23.02.2011 №306/1 на суму в розмірі 2275 грн. 72 коп., від 21.02.2011 №284/1 на суму в розмірі 1346 грн. 48 коп., від 18.02.2011 №242/1 на суму в розмірі 946 грн. 87 коп., від 19.02.2011 №248/1 на суму в розмірі 3370 грн. 86 коп., від 15.02.2011 №199/1 на суму в розмірі 2285 грн. 05 коп., від 16.02.2011 №218/1 на суму в розмірі 782 грн. 85 коп., від 17.02.2011 №227/1 на суму в розмірі 1957 грн. 24 коп., від 17.02.2011 №229/1 на суму в розмірі 577 грн. 13 коп., від 19.02.2011 №249/1 на суму в розмірі 1494 грн. 09 коп., від 03.02.2011 №506/1 на суму в розмірі 1018 грн. 66 коп., від 05.02.2011 №527/1 на суму в розмірі 2749 грн. 05 коп., від 09.02.2011 №106/1 на суму в розмірі 1214 грн. 53 коп., від 12.02.2011 №152/1 на суму в розмірі 2319 грн. 01 коп., від 15.02.2011 №201/1 на суму в розмірі 970 грн. 26 коп., від 05.02.2011 №531/1 на суму в розмірі 1239 грн. 95 коп., від 03.02.2011 №507/1 на суму в розмірі 897 грн. 22 коп.; від 04.02.2011 №518 на суму в розмірі 773 грн. 76 коп.; реєстр видаткових накладних.

Контрагентом надано позивачу також податкові накладні від 09.02.2011 на суму в розмірі 876 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 146 грн. 15 коп.; від 09.02.2011 на суму в розмірі 1214 грн. 53 коп., в тому числі ПДВ - 202 грн. 42 коп.; від 10.02.2011 на суму в розмірі 404 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ - 67 грн. 37 коп.; від 13.02.2011 на суму в розмірі 1222 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ - 203 грн. 78 коп.; від 11.02.2011 на суму в розмірі 902 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 150 грн. 42 коп.; від 12.02.2011 на суму в розмірі 2319 грн. 01 коп., в тому числі ПДВ - 386 грн. 50 коп.; від 05.02.2011 на суму в розмірі 1239 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ - 206 грн. 66 коп.; від 04.02.2011 на суму в розмірі 773 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ - 128 грн. 96 коп.; від 05.02.2011 на суму в розмірі 2749 грн. 05 коп., в тому числі ПДВ - 458 грн. 18 коп.; від 26.02.2011 на суму в розмірі 1304 грн. 03 коп., в тому числі ПДВ - 217 грн. 34 коп.; від 03.02.2011 на суму в розмірі 897 грн. 22 коп., в тому числі ПДВ - 149 грн. 54 коп.; від 24.02.2011 на суму в розмірі 588 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ - 97 грн. 78 коп.; від 25.02.2011 на суму в розмірі 619 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ - 103 грн. 25 коп.; від 25.02.2011 на суму в розмірі 2209 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ - 368 грн. 23 коп.; від 23.02.2011 на суму в розмірі 706 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ - 117 грн. 69 коп.; від 23.02.2011 на суму в розмірі 2275 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ - 379 грн. 29 коп.; від 19.02.2011 на суму в розмірі 3370 грн. 86 коп., в тому числі ПДВ - 561 грн. 81 коп.; від 21.02.2011 на суму в розмірі 1346 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ - 224 грн. 41 коп.; від 22.02.2011 на суму в розмірі 890 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ - 148 грн. 43 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 577 грн. 13 коп., в тому числі ПДВ - 96 грн. 19 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 1957 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ - 326 грн. 21 коп.; від 18.02.2011 на суму в розмірі 946 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ - 157 грн. 81 коп.; від 19.02.2011 на суму в розмірі 1494 грн. 09 коп., в тому числі ПДВ - 249 грн. 02 коп.; від 27.02.2011 на суму в розмірі 2018 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ - 336 грн. 46 коп.; від 02.02.2011 на суму в розмірі 478 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ - 124 грн. 81 коп.; від 03.02.2011 на суму в розмірі 1018 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ - 169 грн. 78 коп.; від 01.02.2011 на суму в розмірі 523 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ - 87 грн. 22 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 593 грн. 42 коп., в тому числі ПДВ - 98 грн. 90 коп.; від 15.02.2011 на суму в розмірі 951 грн. 23 коп., в тому числі ПДВ - 158 грн. 54 коп.; від 15.02.2011 на суму в розмірі 2285 грн. 05 коп., в тому числі ПДВ - 380 грн. 84 коп.; від 16.02.2011 на суму в розмірі 782 грн. 85 коп., в тому числі ПДВ - 130 грн. 47 коп.; від 28.02.2011 на суму в розмірі 2331 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 388 грн. 53 коп.; від 28.02.2011 на суму в розмірі 1093 грн. 22 коп., в тому числі ПДВ - 182 грн. 20 коп.; реєстр податкових накладних.

Судом також досліджені документи щодо переміщення товару по складу за операціями позивача з контрагентом ТОВ «Делішес» та звіти по руху товарів на складах (копії у справі).

Поставлений позивачу товар оплачений у повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунках та платіжними дорученнями, оскільки розрахунки проводились у безготівковій формі (копії у справі).

На сторінці 10 Акту перевірки контролюючим органом зазначено, що документи, що підтверджують факт отримання товарів (ТТН, подорожні листи) до перевірки не надано. З даного приводу позивач пояснив, що поставка товарів здійснювалась на склад покупця силами постачальника, а тому документів щодо транспортування товарів у позивача і не повинно бути.

Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що умовами договору поставки від 26.01.2011 № 260111 передбачено поставку товарів транспортними засобами постачальника, тобто позивач не здійснював перевезення товарів власним транспортом або ж не залучав до такого перевезення третіх осіб - перевізників.

Також між позивачем та ТОВ «Інкомсофт ВК» укладено договір поставки від 09.02.2011 № 15, предметом якого являлась поставка товару - пакетів, стрейч-плівок.

Згідно з п. 2.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 09.02.2011, найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару, що підлягає поставці за цим договором вказуються у накладних на поставку товару.

Судом досліджено видаткові та податкові накладні оформлені на виконання умов даного договору: від 18.05.2011 №1805769 на суму в розмірі 990 грн. 00 коп., від 18.05.2011 №32 на суму в розмірі 990 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 165 грн. 00 коп.; від 09.03.2011 №09037690014 на суму в розмірі 5663 грн. 20 коп., від 09.03.2011 №27 на суму в розмірі 5663 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ - 943 грн. 87 коп.; від 15.02.2011 №1502769 на суму в розмірі 10050 грн. 00 коп., від 15.02.2011 №53 на суму в розмірі 10050 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1675 грн. 00 коп.; від 17.02.2011 №17027690006 на суму в розмірі 11092 грн. 00 коп., від 14.02.2011 №47 на суму в розмірі 11140 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1856 грн. 67 коп.; від 30.09.2011 №30097690047 на суму в розмірі 10707 грн. 47 коп., від 23.09.2011 №51 на суму в розмірі 10707 грн. 47 коп., в тому числі ПДВ - 1784 грн. 58 коп.; від 24.03.2011 №2403769 на суму в розмірі 11968 грн. 80 коп., від 24.03.2011 №80 на суму в розмірі 11968 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ - 1994 грн. 80 коп.; від 15.04.2011 №15047690017 на суму в розмірі 7809 грн. 18 коп., від 15.04.2011 №57 на суму в розмірі 7809 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 1301 грн. 53 коп.; реєстри видаткових та податкових накладних.

Товар оплачено у повному обсязі відповідно до виписок по рахунках позивача та платіжних доручень (копії у справі).

Суд зазначає, що в Акті перевірки контролюючим органом невірно зазначено видаткову та податкову накладні від 24.05.2011 №SV-0000006 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., та №111 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 1390 грн. 48 коп. на товар - стрейч-плівка, оскільки даний товар був поставлений по операціям з ТОВ «СВ Плюс», натомість в Акті перевірки дані накладні вказані у зведеній таблиці по контрагенту ТОВ «Інкомсофт ВК» (сторінка 12 Акта перевірки).

По даному контрагенту також досліджено звіти по руху товару на складах (копії у справі).

Відповідно до п. 2.3 договору від 09.02.2011 № 15 поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовлені) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Инкотермс 2010).

Поставка на умовах DDP (Инкотермс 2010) означає, що усі витрати та ризики по доставці у місце призначення несе постачальник товару. Тому, відсутність у позивача ТТН є цілком обґрунтованою.

Між позивачем та ПП ВКФ «СВ-Плюс» укладено договір поставки від 20.05.2011 № 28, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити позивачу товар - стрейч-плівку та пакети.

Сторонами оформлено видаткову накладну від 24.05.2011 №SV-0000006 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., та податкову накладну від 24.05.2011 №111 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 1390 грн. 48 коп.; реєстр видаткових накладних, реєстр податкових накладних.

Оплата товару здійснена відповідно до платіжного доручення від 30.05.2011 №3064 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп..

Судом досліджено також документи щодо переміщення поставленого ПП ВКФ «СВ-Плюс» товару.

Акт перевірки містить посилання на те, що позивачем під час перевірки не надано документів на підтвердження транспортування товару (ТТН, подорожні листи). З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2.3 Договору поставка товару на склад покупця (позивача) здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок.

Також, між позивачем та ТОВ «Альфа ЛТД» без укладання договору виникли правовідносини щодо поставки товару (пластикових цінників) та надання послуг (виготовлення плаката, виготовлення та монтаж інформаційного стенду, виготовлення таблички, виготовлення та встановлення таблички).

Сторонами угоди складені видаткова накладна від 28.05.2012 № РН-00000015, а також акти виконаних робіт від 18.12.2012 № ОУ-0000170, від 20.11.2012 № ОУ-0000149, від 21.11.2012 № ОУ-0000150.

Постачальником - ТОВ «Альфа ЛТД» виписані податкові накладні від 25.05.2012 № 23, від 07.12.2012 № 8, від 13.11.2012 № 17 та від 07.11.2012 № 9.

Розрахунки між контрагентами проведені у повному обсязі у безготівковій формі.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Альфа ЛТД» позивачем надано, а судом досліджено реєстри видаткових та податкових накладних, видаткові та податкові накладні та докази оплати товару (копії у справі).

Посилання перевіряючи в акті перевірки на те, що до перевірки позивачем не надано договір з ТОВ «Альфа ЛТД» суд вважає безпідставним, оскільки Цивільний кодекс України допускає виникнення правовідносин між господарюючими суб'єктами не лише на підставі договору, а й за правочином, укладеним шляхом обміну документами.

Як зазначалося вище, всі придбані ТМЦ та послуги були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» на підставі накладних, оплачені, та в подальшому реалізовані, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В свою чергу, податковий орган, говорячи про заниження податку на додану вартість ґрунтує свої висновки на тому, що відповідно до баз даних ДПІ податкової звітності та інших джерел інформації, одержаної вході перевірки, в тому числі руху коштів через рахунки між позивачем та його контрагентами встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Перевіркою встановлено відсутність купівлі-продажу між ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» та ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК», а тому документи на товар та послуги складені між сторонами не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту придбання товару та послуг.

Однак, суд зазначає, що формуючи в акті перевірки такі узагальнюючі висновки податковий орган при цьому не встановлює та не описує порушень податкового законодавства з боку таких контрагентів як «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК». Лише та обставина, що по взаємовідносинам із вказаними контрагентами позивачем не надані до перевірки ТТН не може свідчити про відсутність реальності здійснених господарських операцій.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасниками транспортного процесу є вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки, податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару за наведеними вище договорами поставок, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що контрагенти передавали призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, було вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем у даних контрагентів товару.

Щодо інших контрагентів позивача - ТОВ «Альфа ЛТД» та ПП ВКФ «СВ-Плюс» податковий орган ґрунтує свої висновки на актах перевірок контрагентів від 09.09.2013 № 23/08-26-22-01/32369032 та від 03.09.2012 № 836/2211/32192377 відповідно.

Так, по контрагенту ТОВ «Альфа ЛТД» у висновках акту перевірки від 09.09.2013 № 23/08-26-22-01/32369032 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у квітні - липні 2010 року, які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у квітні - липні 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»; відсутнє право на формування доходу та витрат за період з 01.07.2010 по 09.09.2013; відсутнє право на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.07.2010 по 09.09.2013.

У висновках акту перевірки від 03.09.2012 № 836/2211/32192377 по контрагенту ПП ВКФ «СВ-Плюс» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2010 по 01.03.2012, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 134 ПК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2010 по 01.03.2012, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185 ПК України.

Однак, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010, від 31.01.2011.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу є постанова Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Постановою Верховного Суду України від 11.01.2011 по справі ЗАТ

«Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 26.12.2013 №133/22-01/36549579, про порушення ТОВ «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» вимог пункту 201.4 статті 200, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 ПК України є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.01.2014 № 0000222201 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.01.2014 № 0000222201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 660,25 грн., в т.ч. 17 394 грн. за основним платежем та 266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТРЕЙД ЛТД» 183 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко