Ухвала

від 19.03.2015 по справі 808/2898/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 808/2898/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року по справі № 808/2898/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Альянс Трейд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2014р. № 0000222201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо формування податку на додану вартість. Господарські операції підтверджено необхідними первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення перевірки. Правочини, укладені з постачальниками спрямовані на настання правових наслідків, тому посилання на їх недійсність є незаконними. Таким чином, у відповідача не було законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.01.2014 № 0000222201 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 660,25 грн., в т.ч. 17 394 грн. за основним платежем та 266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу від 11.12.2013 № 498 та направлення від 11.12.2013 № 462 фахівцями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД», за результатами якої складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альянс Трейд ЛТД» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Альфа ЛТД», ТОВ «Делішес», ТОВ «ДМК», ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи», ТОВ «КВК», ТОВ «Інкомсофт ВК» за період з 01.09.2010 по 31.12.2012» від 26.12.2013 №133/22-01/36549579.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.4 статті 200, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму в розмірі 17394 грн. 00 коп., в тому числі по періодам: березень 2011 року - 11482 грн. 00 коп., травень 2011 року - 3296 грн. 00 коп., червень 2011 року - 1555 грн. 00 коп., травень 2012 року - 240 грн. 00 коп., листопад 2012 року - 254 грн. 00 коп., грудень 2012 року - 567 грн. 00 коп.

20.01.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 26.12.2013 №133/22-01/36549579, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222201 про збільшення ТОВ «Альянс Трейд ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17 660,25 грн., в т.ч. 17 394 грн. за основним платежем та 266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для прийняття означеного вище податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи:

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Делішес»:

В період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ «Делішес» укладено договір поставки від 26.01.2011р. № 260111 про поставку товару - овочів та фруктів, найменування, асортимент та кількість яких відображається в накладних.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, документами щодо переміщення товару по складу за операціями позивача з контрагентом ТОВ «Делішес» та звітами по руху товарів на складах.

Розрахунки по вказаному договору були проведені в безготівковій формі, що підтверджено виписками по рахунках та платіжними дорученнями.

Оскільки умовами договору поставки від 26.01.2011 № 260111 передбачено поставку товарів транспортними засобами постачальника, тобто позивач не здійснював перевезення товарів власним транспортом або ж не залучав до такого перевезення третіх осіб - перевізників, тому у позивача відсутні товарно-транспортні накладні та подорожні листи.

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Інкомсофт ВК»:

В період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ «Інкомсофт ВК» укладено договір поставки від 09.02.2011р. № 15 про поставку товару - пакетів, стрейч-плівок. Як визначено п. 2.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 09.02.2011, найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару, що підлягає поставці за цим договором вказуються у накладних на поставку товару.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами видаткових та податкових накладних, досліджено звіти по руху товару на складах.

Розрахунки по вказаному договору були проведені в безготівковій формі, що підтверджено виписками по рахунках та платіжними дорученнями.

Оскільки усі витрати та ризики по доставці товару у місце призначення несе постачальник товару, тому відсутність у позивача товарно-транспортних накладних є обгрунтованою.

Стосовно відносин позивача з ПП ВКФ «СВ-Плюс»:

В період, який перевірявся, між позивачем та ПП ВКФ «СВ-Плюс» укладено договір поставки від 20.05.2011р. № 28 про поставку товару - пакети, стрейч-плівка.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено видатковою тдокументи щодо переміщення поставленого товару.

Розрахунки по вказаному договору були проведені в безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням від 30.05.2011 № 3064 на суму 8342,88 грн.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поставка товару на склад покупця (позивача) здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок, тому у позивача відсутні товарно-транспортні накладні.

Стосовно відносин між позивачем та ТОВ «Альфа ЛТД»:

Між позивачем та ТОВ «Альфа ЛТД» виникли правовідносини щодо поставки товару (пластикових цінників) та надання послуг (виготовлення плаката, виготовлення та монтаж інформаційного стенду, виготовлення таблички, виготовлення та встановлення таблички.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено видатковою накладною від 28.05.2012 № РН-00000015, податковими накладними від 25.05.2012 № 23, від 07.12.2012 № 8, від 13.11.2012 № 17 та від 07.11.2012 № 9, актами виконаних робіт від 18.12.2012 № ОУ-0000170, від 20.11.2012 № ОУ-0000149, від 21.11.2012 № ОУ-0000150.

Розрахунки по вказаному договору були проведені в безготівковій формі, що підтверджено виписками по рахунках та платіжними дорученнями.

Всі придбані товарно-матеріальні цінності та послуги були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «Альянс Трейд ЛТД» на підставі накладних, оплачені, та в подальшому реалізовані, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Виходячи із змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Суми податків на додану вартість по податкових накладних включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які перенесені до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту, складено контрагентами позивача у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Тобто доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять: суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК» задекларовані позивачем у податковій звітності з ПДВ за відповідні періоди.

На момент укладення та реалізації вказаних вище договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платники податку на додану вартість.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаних вище договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладені позивачем з ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК» договори поставки не містять умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушують публічний порядок; відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача на порушення податкового законодавства, допущені ТОВ «Делішес» та ПП ВКФ «СВ-Плюс» як доказ нереальності проведених господарських операцій колегією суддів не приймається до уваги, зважаючи на те, що вказані порушення, допущені при здійсненні господарської діяльності контрагентами ТОВ «Альянс Трейд ЛТД».

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведено, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000222201 від 20.01.2014 р.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі щодо обов'язкової наявності у позивача товарно-транспортних накладних колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за вказаними вище господарськими операціями всі витрати та ризики по доставці товару до місця призначення несе постачальник товару, у якого і повинні знаходитись відповідні товарно-транспортні накладні.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 25 березня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов