Постанова

від 23.06.2014 по справі 815/1641/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1641/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатової О.С.

За участю сторін:

Представника позивача: Капітонова П.П.

Представників відповідача: Караханяна А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» (далі - ТОВ «Укртранстранзит») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо проведення з 18.02.2014 року по 19.02.2014 року позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укртранстранзит»; визнання протиправними дій відповідача по формуванню в акті від 19.02.2014 року №292/15-54-22-03/38110153 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртранстранзит» (код ЄДРПОУ 38110153), по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) за квітень 2013 року» неправомірних висновків; визнання неправомірними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укртранстранзит» в автоматизованій системі «Податковий блок» підсистеми «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період квітень 2013 року; зобов'язання ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укртранстранзит» (код ЄДРПОУ 38110153) в автоматизованій системі «Податковий блок» підсистеми «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період квітень 2013року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на запит №10379/10/15-54-22-03/14 податкового органу про надання документів по взаємовідносинам з контрагентами були надані витребувані документи у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття відповідачем рішення про проведення перевірки. Також, позивач зазначив, що 19.02.2014 року відповідачем було складено акт №292/15-54-22-03/38110153 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ«Укртранстранзит» (код ЄДРПОУ 38110153) по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) за квітень 2013 року». Позивач вважає, що дії податкового органу щодо формування висновків зазначених у акті №292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014. ґрунтуються виключно на недостовірній інформації за відсутності в акті жодних заперечень щодо первинної документації та даних податкового обліку підприємства, а тому підлягають визнанню неправомірними. Окрім того, представник позивача зазначив, що неправомірні дії посадових осіб податкового органу призвели до зміни показників податкової звітності ТОВ«Укртранстранзит» з ПДВ за квітень 2013року, що у подальшому буде підставою для камеральних перевірок всіх контрагентів - покупців у квітні 2013 року та призведе до втрати позивачем ділової репутації у контрагентів-покупців, у зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправними зазначені дії та зобов'язати державну податкову інспекцію у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» за квітень 2013 року, що були задекларовані до здійснення коригування на підставі акту № 292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові, а також зазначив, що коригування податкової звітності платника податків контролюючим органом може бути здійснено лише після узгодження податкового повідомлення-рішення, винесеного за наслідками проведеної перевірки, оскільки лише в такому випадку у платника податків виникає обов'язок щодо сплати грошових зобов'язань.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що внесення інформації у відповідні бази ДПІ не зачіпає права та інтереси позивача, адже подібні дії не породжують для нього жодних правових наслідків та не мають обов'язкового характеру, а отже відсутнє право, яке підлягає судовому захисту у розумінні ч.1 ст.6 КАС України. Окрім того, представник відповідача зазначив, що дії ДПІ по викладенню в акті перевірки висновків не можливо розглядати у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, оскільки обов'язковою ознакою рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони повинні безпосередньо породжувати певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мати обов'язковий характер (т.1 а.с.35-37)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.

ТОВ «Укртранстранзит» (код ЄДРПОУ 38110153) зареєстровано 08.02.2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому однією із підстав для здійснення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Цього Кодексу є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області надійшов лист ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з актом від 11.10.2013 року №165/2202/37458142 «Про неможливість проведення зустрічної проведення зустрічної перевірки ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року» (т. 1 а.с. 14; 41-47).

З метою проведення перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було складено запит №10379/10/15-54-22-03/14 від 18.12.2013 року, яким з посиланням на вимоги пп.20.1.1, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням податкової інформації, поставлено вимогу підприємству протягом 10 робочих днів надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідними відображенням у податкових операціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарським відносинам із: ТОВ «Дівімар-імпорт» (код ЄДРПОУ 33994048) за період серпень 2013 року, ТОВ «Інтайс плюс» (код ЄДРПОУ 38663326) за період травень, серпень 2013 року, ТОВ «Мк-Технолоджи» (код ЄДРПОУ 38328080) за період квітень, червень, серпень 2013 року, ТОВ«Крафт-профі» (код ЄДРПОУ 38615737) за період травень, червень 2013 року, ТОВ«НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) за період квітень 2013 року (т. 1 а.с. 25-26).

На запит органу доходів і зборів від 18.12.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» було надано до перевірки документи на 38 аркушах, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії відповідача (т. 1 а.с. 27-28). При цьому позивачем було зазначено, що податковий орган для проведення зустрічних звірок в порядку ст.73 ПК України вже отримував запитувану повторно інформацію згідно запиту від 18.09.2013 року за №4679/10/15-54-15-02 із листом від 30.09.2013 року за вих. №30091, яку було отримано податковим органом 30.09.2012 року за вх.№1738/10; та згідну запиту від 22.10.2013 року №6531/10/15-54-15-02 із листом від 01.11.2013 року за вих. №01111, яку було отримано податковим органом 01.11.2013 року за вх.№2495/10/1584-150, однак платник податків по цей час не отримав висновки щодо результатів проведених зустрічних звірок за запитами від 18.09.2013 року за №4679/10/15-54-15-02 та від 22.10.2013 року №6531/10/15-54-15-02, у зв'язку з чим у податкового органу вже існують висновки про результати зустрічних звірок ТОВ «Укртранстранзит» із всіма контрагентами за період травень-серпень 2013 року (т. 1 а.с. 27-28)

Під час офіційного з'ясування обставин справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не зверталася до позивача з повідомленням відносно того, що документи були подані не у повному обсязі.

18.02.2014 року начальником ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийнято наказ №170, яким було визначено необхідність проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртранстранзит» (код ЄДРПОУ 38110153) по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ТОВ«НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) за період з 01.04.2013 року по 30.04.2014 року.

Судом встановлено, що копію наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області «Про проведення позапланової перевірки» №170 від 18.02.2014 року разом з повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки №55/15-54-22-03 від 18.02.2014 року надіслано в той же день на податкову адресу ТОВ «Укртранстранзит» засобами поштового зв'язку та отримано позивачем 24.02.2014 року, про що свідчить поштова квитанція №1903 від 18.02.2014 року та копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 38-40).

З урахуванням викладених обставин, а також того факту, що ТОВ «Укртранстранзит» надало неодноразово пояснення та їх документальні підтвердження по господарським операціям за відповідні звітні податкові періоди по вказаному у запиті контрагенту ТОВ«НТЦ-М.В.М.», суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача. Крім того, суд також погоджується з твердженням позивача, що документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укртранстранзит» було проведено відповідачем з порушенням чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні перевірки ТОВ «Укртранстранзит» з 18.02.2014 року по 19.02.2014 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «НТЦ-М.В.М.» за квітень 2013 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому суд вважає зазначені дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Укртранстранзит» в частині визнання протиправними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртранстранзит» підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Укртранстранзит» про визнання протиправними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси по формуванню в акті перевірки від 19.02.2014 року №292/15-54-22-03/38110153 неправомірних висновків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що в період з 18.02.2014 року до 19.02.2014 року старшим державним ревізор-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Герасимюк В.О. було проведено позапланову невиїзну перевірку з контрагентом-постачальником ТОВ«НТЦ-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142) за квітень 2013 року, за результатами якої складено акт №292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року (т. 1 а.с.11-24).

Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Укртранстранзит» об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, ст.186, пп. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбані товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

При цьому зазначений висновок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси фактично був зроблений на підставі висновків акту ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 11.10.2013 року №165/2202/37458142 «Про неможливість проведення зустрічної проведення зустрічної перевірки ТОВ «НТЦ-М.В.М.» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року» (т. 1 а.с. 41-47). В акті ДПІ у Московському районі м.Харкова зазначено, що у ТОВ «НТЦ-М.В.М.» відсутні необхідні ресурси, транспортні засоби та приміщення для здійснення господарської діяльності, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, посадові особи підприємства не встановлені, а тому у підприємства відсутні можливості для реального здійснення господарських операцій. В акті контролюючий орган робить також висновок, що звіркою ТОВ «НТЦ-М.В.М.» не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із контрагентами, розрахунків за період березень-червень 2013 року, а тому неможливість здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

На підставі висновків акту перевірки №292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не приймалось будь-яких податкових повідомлень-рішень, однак було здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Укртранстранзит» за квітень 2013 року по підприємству-контрагенту ТОВ «НТЦ-М.В.М.» та контрагентам-покупцям по ланцюгу постачання послуг, придбаних у ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (т. 1 а.с. 114; 119-122).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 186 Податкового кодексу України встановлено, що місцем постачання послуг, зокрема, є: місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів; надання транспортно-експедиторських послуг.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому для підтвердження даних податкового обліку повинні братись ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати підприємства та податковий кредит з податку на додану вартість для цілей визначення об'єктів оподаткування, мають бути підтверджені первинними документами, що відображають зміст господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що ТОВ «Укртранстранзит» (виконавець) були укладені із підприємствами-замовниками: ТОВ «Евертранс Логістік», ТОВ «Міал», ТОВ «Смарт Групп», ТОВ «Сіносмарт Україна», ТОВ «Агрос-Плюс», ТОВ «Ей Пі Ті», ТОВ «Блек Сі Шіппінг сервіс ЛТД», ТОВ «Транскапітал плюс», ТОВ «Клевер ТІМ», ТОВ «Трак Профі», ПП «Дельта-Логістік Плюс», ТОВ «Гол-Авто», ТОВ «СЛФ Логістік», ТОВ «Шона-Трейд», ТОВ «Ексімбуд», ПП «Столес-Транс», ТОВ «Ітл», ТОВ «Столес Лоджистік» договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.1 а.с. 210-232), відповідно до яких позивач зобов'язувався за дорученням замовників здійснювати отримання, перевезення та здачу вантажоотримувачам зовнішньоторгових вантажів на території України та СНГ.

У зв'язку із великою кількістю замовлень на перевезення вантажів згідно зазначених договорів, ТОВ «Укртранстранзит» для надання відповідних послуг з транспортних перевезень вищезазначеним контрагентам-замовникам був укладений договір на організацію послуг перевезення № 2803-1 від 28.03.2013 року із ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (т.1 а.с. 52-53).

Факт отримання ТОВ «Укртранстранзит» у квітні 2013 року послуг з перевезення вантажів від підприємства-контрагента ТОВ «НТЦ-М.В.М.» за зазначеним договором підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період, актами приймання здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 54-89).

Представником позивача були надані до суду також первинні документи на обґрунтування використання наданих ТОВ «НТЦ-М.В.М.» послуг в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності, а саме при виконанні господарських зобов'язань за договорами на перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ «Евертранс Логістік», ТОВ «Міал», ТОВ «Смарт Групп», ТОВ «Сіносмарт Україна», ТОВ « Агрос-Плюс», ТОВ «Ей Пі Ті», ТОВ «Блек Сі Шіппінг сервіс ЛТД», ТОВ «Транскапітал плюс», ТОВ «Клевер ТІМ», ТОВ «Трак Профі», ПП «Дельта-Логістік Плюс», ТОВ «Гол-Авто», ТОВ «СЛФ Логістік», ТОВ «Шона-Трейд», ТОВ «Ексімбуд», ПП «Столес-Транс», ТОВ «Ітл», ТОВ «Столес Лоджистік» (т. 1 а.с. 233-250, т. 2 а.с. 1-188).

У судовому засіданні представником позивача було зазначено, що при укладанні договору на організацію послуг перевезення із контрагентом ТОВ «НТЦ-М.В.М.», позивач діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагента та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації ТОВ «НТЦ-М.В.М.» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість. Крім того представник ТОВ «Укртранстранзит» зазначив, що договір про організацію послуг перевезення контрагентом позивача фактично виконувався, про що складались відповідні первинні документи та результати цих робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «НТЦ-М.В.М.», були відповідно до вимог податкового законодавства складені підприємством - платником податків, яке були зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати.

Судом при офіційному з'ясуванні зазначених обставин було встановлено наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «НТЦ-М.В.М.» було зареєстровано на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «Укртранстранзит» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа та було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість, виданого ДПІ у Московському районі м. Харкова; перебуває на обліку в податковому органі та знаходиться за юридичною адресою. Інформація, що міститься у податкових накладних, виданих зазначеним контрагентом, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит за перевіряємий податковий період, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальним податковим номером платника податку на додану вартість, а отже податкові накладні на виконання господарських договорів були видані належною особою та відповідали вимогам податкового законодавства України. ТОВ «НТЦ-М.В.М.» суму податкового кредиту, сплаченого ТОВ «Укртранстранзит» в ціні придбаних послуг, було відображено в якості своїх податкових зобов'язань з ПДВ в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (т. 1 а.с. 129-143; т. 2 а.с. 235-237).

Представником відповідача під час судового розгляду справи зазначених обставин спростовано не було. Ним також не було наведено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ТОВ «НТЦ-М.В.М.» своїх зобов'язань за вищезазначеним договором, факту не надання послуг перевезення вантажу за дослідженим договором на адресу ТОВ «Укртранстранзит».

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

При цьому судом під час судового розгляду справи було встановлено, що податковим органом в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача фактичність надання транспортних послуг ТОВ «НТЦ-М.В.М.» позивачу не перевірялась, реальність змін майнового стану ТОВ «Укртранстранзит» за наслідками взаємовідносин із зазначеним контрагентом та взаємовідносин із контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання послуг не встановлювалась та будь-яких заходів для цього не вживалось. Висновок ДПІ у Суворовському м. Одеси щодо відсутності у позивача об'єктів оподаткування ПДВ при придбання послуг по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «НТЦ-М.В.М.» у квітні 2013 року та, в подальшому, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ при продажу послуг в ланцюгу постачання, придбаних у ТОВ «НТЦ-М.В.М.», контролюючим органом був зроблений лише на підставі висновків акту ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 11.10.2013 року №165/2202/37458142 «Про неможливість проведення зустрічної проведення зустрічної перевірки ТОВ «НТЦ-М.В.М.» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року» (т. 1 а.с. 41-47).

Однак, посилання представника відповідача на інформацію в зазначеному акті суд в якості належного обґрунтування наявності з боку ТОВ «Укртранстранзит» порушень податкового законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій по наданню послуг перевезення вантажів контрагентом позивача ТОВ «НТЦ-М.В.М.» та продаж зазначених послуг по ланцюгу постачання контрагентам-замовникам, які висновками зазначених актів перевірок не спростовуються.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних транспортних послуг, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання, а тому суд вважає, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не доведено фактів нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту, а також спірної суми податкових зобов'язань по господарським операціям в ланцюгу постачання. Надана позивачем сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, на думку суду, є достатньою кількістю належних доказів на підтвердження їх фактичності.

Таким чином, висновки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в акті перевірки від 19.02.2014 року №292/15-54-22-03/38110153 про відсутність у ТОВ «Укртранстранзит» у квітні 2013 року об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, ст.186, пп. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбані товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення.

Разом з тим позовні вимоги ТОВ «Укртранстранзит» щодо визнання протиправними дій відповідача по формуванню зазначених висновків в акті перевірки від 19.02.2014 року №292/15-54-22-03/38110153 задоволенню, на думку суду, не підлягають з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто цією статтею Кодексу адміністративного судочинства України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відтак, суд вважає, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги КАС України, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, шляхом надання доказів, які існують станом на час розгляду справи.

Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, Рішення № 6-зп/1997 від 25.11.1997 року щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та Рішення № 9-зп/1997 від 25.12.1997 року щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Разом з тим, відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року (далі Порядок № 984), акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, та документом, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання рішення контролюючого органу, а дії органу податкової служби з проведення перевірки, оформлення її результатів та викладення їх у висновках акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства та самі по собі не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника податків.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих в ході проведення перевірки обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням представників відповідача, що самі по собі дії органу податкової служби з оформлення результатів перевірки та викладення їх у висновках акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника податків та вважає, що оцінка висновків акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту та викладання в ньому висновків, має надаватися при вирішенні позовних вимог щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності відповідача, прийнятих або вчинених на підставі висновків відповідного акту перевірки.

Тому суд дійшов висновку, що позивач звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання протиправними дій ДПІ у Суворовському районі м.Одеси з формування в акті від 19.02.2014 року №292/15-54-22-03/38110153 неправомірних висновків, обрав невірний спосіб судового захисту своїх прав та інтересів.

Разом з тим, як було встановлено під час судового розгляду справи, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси на підставі висновків акту перевірки № 292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року були вчинені певні дії, а саме здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Укртранстранзит» за квітень 2013 року по підприємству-контрагенту ТОВ «НТЦ-М.В.М.» та контрагентам-покупцям по ланцюгу постачання послуг, придбаних у ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (т.1 а.с. 115-122).

Зазначені дії відповідача, з урахуванням висновків суду про необґрунтованість висновків акту перевірки №292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року, порушують права та інтереси позивача, створюючи для його господарської діяльності нього негативні правові наслідки у вигляді спричинення розбіжностей в автоматизованій системі податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємства в розрізі контрагентів, впливають на погіршення ділової репутації позивача, а тому суд вважає за необхідне визнати ці дії протиправними.

Крім того, при прийнятті рішення щодо відповідності дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з коригування показників податкової звітності ТОВ «Укртранстранзит» з ПДВ за квітень 2013 року вимогам ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, суд також виходить з наступного.

Спосіб дій органу доходів і зборів в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, коригування податкової звітності платника податків можливе лише після узгодження податкового повідомлення-рішення, винесеного за наслідками проведеної перевірки, оскільки лише в такому випадку у платника податків виникає обов'язок щодо сплати грошових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган, провівши коригування показників податкової звітності позивача за результатами проведеної перевірки без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення вчинив дії не у порядок та спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси здійснивши коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість, задекларованих позивачем за квітень 2013 року, діяв не у відповідності, не у порядку та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування фактичних обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Укртранстранзит» про визнання протиправними зазначених дій відповідача підлягають задоволенню.

Крім того, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав ТОВ «Укртранстранзит» є задоволення його позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» за квітень 2013 року, які були задекларовані до здійснення коригування на підставі акту №292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року.

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 72, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» з 18.02.2014 року по 19.02.2014 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» за квітень 2013 року на підставі акту № 292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстранзит» за квітень 2013 року, які були задекларовані до здійснення коригування на підставі акту № 292/15-54-22-03/38110153 від 19.02.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23 червня 2014 року.

Суддя Білостоцький О.В.