Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а/0570/12388/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12388/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - Іванова О.О.,

відповідача - Городецької О.М., Шаталової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 435 815,14 грн., -

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «НК Артеміда ЛТД») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або Макіївська ОДПІ Донецької області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 435 815,14 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що Макіївською ОДПІ Донецької області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «НК Артеміда ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 квітня 2012 року № 567/22-2. У висновках даного акту зазначено про встановлення перевіркою порушення ТОВ «НК Артеміда ЛТД» підпункту 241.2.1 пункту 241.2 статті 241, пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати екологічного податку в сумі 370 630,63 грн. На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340 про збільшення грошового зобов'язання з екологічного податку на 435 815,14 грн., з якого за основним платежем у сумі 370 630,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 184,51 грн.

Позивач вважає, що прийняте податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, винесене з порушенням податкового законодавства в частині застосування норм з екологічного податку та визначення податкових агентів, у зв'язку із чим має бути скасовано з наступних підстав. У перевіреному періоді основним видом діяльності позивача була оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі паливом та інші види оптової торгівлі. Паливо позивач приймав у власність на підставі відповідних договорів поставки нафтопродуктів від постачальників, які також здійснюють оптову торгівлю паливом. Господарські операції з придбання палива супроводжувалися складанням передбачених законодавством документів: актів приймання-передачі, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, паспортів якості та сертифікатів відповідності. Поставлене паливо позивач реалізовував на підставі договорів поставки палива виключно суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі та іншим суб'єктам господарювання. Як встановлено в акті перевірки, нафтопродукти продавались позивачем у першому - третьому кварталах 2011 року шляхом оптової торгівлі, при чому позивач не виробляв самостійно паливо, не імпортував ці нафтопродукти на територію України, а придбавав на території України в оптових продавців. Таким чином, податковими агентами по сплаті екологічного податку з продажу нафтопродуктів, що придбавалися позивачем на території України в оптових продавців, є суб'єкти господарської діяльності, що імпортували ці нафтопродукти на територію України і оптом реалізовували далі, тобто ними в ціну товару вже включено екологічний податок, задекларований та сплачений до податкових органів. Таким чином, у ТОВ «НК Артеміда ЛТД» відсутній обов'язок зі сплати екологічного податку. Позивач зазначив, що оскільки він не є податковим агентом, податкове повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ Донецької області ДПС від 03 травня 2012 року № 0000022340 підлягає скасуванню (т. 1 арк. справи 3-7).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надали письмові заперечення № 16076/10/10-12 від 01 жовтня 2012 року (т. 1 арк. справи 61-62), в яких зазначено, що перевіркою позивача встановлено здійснення ним в перевіреному періоді оптової торгівлі паливом, посередництва в торгівлі паливом, що свідчить про те, що позивач у розумінні Податкового кодексу України є податковим агентом. Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за встановленою формою та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Однак, в порушення пункту 241.1 статті 241 та пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України підприємством не надавалась податкова звітність, не нараховувались та не сплачувались до бюджету суми екологічного податку під час здійснення реалізації палива за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року у сумі 370 630,63 грн. Виходячи з вищевикладеного, представники відповідача вказали, що податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 435 815,14 грн., винесене Макіївською ОДПІ Донецької області ДПС з дотриманням норм податкового законодавства, що було чинним у період спірних правовідносин та не підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 682461 (т. 1 арк. справи 9) зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 21 жовтня 2010 року за адресою: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Перемоги, 1, включено до ЄДРПОУ за номером 37294433. Товариство діє на підставі статуту у редакції, затвердженої протоколом загальних зборів учасників ТОВ «НК Артеміда ЛТД» 20 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 12-15). Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Червоногвардійському відділенні Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції з 22 жовтня 2010 року за № 10510, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 22 жовтня 2010 року № 449 (т.1 арк. справи 11).

Відповідач - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

У період з 07 березня 2012 року по 05 квітня 2012 року на підставі направлень від 01 березня 2012 року № 1193, 1194, 1195, 1196, 1197, 1198, 1199, 1200, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку ТОВ «НК Артеміда ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 567/22-2 від 12 квітня 2012 року (т. 1 арк. справи 16-43).

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «НК Артеміда ЛТД» підпункту 241.2.1 пункту 241.1 статті 241, пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України, що призвело до заниження екологічного податку в сумі 370 630,63 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 22 481,48 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 87 415,10 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 260 734,05 грн.

На підставі акту перевірки Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцію Донецької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким за порушення підпункту 241.2.1 пункту 241.1 статті 241, пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України ТОВ «НК Артеміда ЛТД» збільшено податкове зобов'язання з екологічного податку у загальному розмірі 435 815,14 грн., з яких за основним платежем - 370 630,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 184,51 грн. (т. 1 арк. справи 44).

Позивачем 23 травня 2012 року за вихідним № 3 направлено до ДПС у Донецькій області скаргу, в якій він просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 435 815,14 грн. (т. 2 арк. справи 3-5).

ТОВ «НК Артеміда ЛТД» отримано від ДПС у Донецькій області рішення за № 10418/10/10-210-5 від 18 липня 2012 року про результати розгляду скарги, в якому повідомлялося про те, що за результатами розгляду заперечень ТОВ «НК Артеміда ЛТД» від 23 травня 2012 року № 3 прийнято рішення щодо залишення їх без задоволення (т. 1 арк. справи 45-47).

Не погодившись із рішенням Державної податкової служби в Донецькій області, позивач 01 серпня 2012 року надав до Державної податкової служби України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, в якій просив скасувати рішення ДПС у Донецькій області від 18 липня 2012 року № 10418/10/10-210-5 про результати розгляду скарги та скасувати податкове повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ Донецької області ДПС від 03 травня 2012 року № 000002234 (т. 2 арк. справи 6-9).

27 серпня 2012 року ДПС України надала позивачу рішення про результати розгляду повторної скарги № 892/0/61-12/10-2215, відповідно до якого повторну скаргу ТОВ «НК Артеміда ЛТД» також залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340 - без змін (т. 1 арк. справи 48-50).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, 20 вересня 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність не нарахування позивачем екологічного податку у розмірі 370 630,63 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 22 481,48 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 87 415,10 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 260 734,05 грн. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить екологічний податок.

Підпунктом 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

В акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується про порушення позивачем підпункту 241.2.1 пункту 241.1 статті 241, пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України, що виразилося в не нарахуванні екологічного податку в загальній сумі 370 630,63 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 22 481,48 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 87 415,10 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 260 734,05 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що основним видом діяльності ТОВ «НК Артеміда ЛТД» є оптова торгівля паливом.

Згідно статті 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до пункту 241.1 статті 241 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до підпунктів 241.2.1 та 241.2.2. пункту 241.1 статті 241 Податкового кодексу України до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

При цьому, у відповідності до підпункту 242.1.4 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Положеннями пункту 249.4 статті 249 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами, які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого, а для податкових агентів, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, - виходячи із кількості фактично ввезеного на митну територію України палива та ставок податку.

Аналізуючи в сукупності наведені норми Податкового кодексу України, суд вважає, що обов'язок щодо обчислення, утримання та перерахування екологічного податку до відповідного бюджету за рахунок коштів платника податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення покладається на податкового агента.

Як зазначено в акті перевірки (т. 1 арк. справи 37) та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, у першому, другому та третьому кварталах 2011 року ТОВ «НК Артеміда ЛТД» здійснило оптову реалізацію палива в загальній кількості 12 087,74 тн., у тому числі: неетилованого бензину - 6 655,0 тн., дизельного пального - 4 948,7 тн., газу - 25,19 тн., мазуту 458,85 тн.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через дрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних з цим послуг.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо того, що він не є податковим агентом в силу приписів пункту 241.2 статті 241 Податкового кодексу України в редакції від 07 липня 2011 року, оскільки ці зміни у податковому законодавстві діють лише з 01 жовтня 2011 року та вказані норми не поширюються на правовідносини, що виникли до їх прийняття.

Крім того законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, не встановлювалися будь-які пільги для податкових агентів, що здійснюють купівлю палива у підприємств, якими такий податок вже був сплачений, а тому, на думку суду, сплата контрагентами-продавцями позивача екологічного податку при реалізації йому палива, жодним чином не впливає на обов'язок позивача обчислювати та сплачувати екологічний податок до бюджету при оптовій продажі палива іншим суб'єктам господарювання у першому, другому та третьому кварталах 2011 року та подання податкових декларацій з цього податку у вказаних податкових періодах.

Таким чином, здійснивши оптову реалізацію палива у першому, другому та третьому кварталах 2011 року, ТОВ «НК Артеміда ЛТД» виступило податковим агентом з екологічного податку, а тому було зобов'язане нарахувати та сплатити суму цього податку у загальному розмірі 370 630,63 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 22 481,48 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 87 415,10 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 260 734,05 грн., таким чином суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при невиконанні цих обов'язків та правомірності застосування до цього суб'єкта господарювання у відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України штрафних санкцій у розмірі 65 184,51 грн. (1 грн. за 1 півріччя 2011 року та 25% (260 734,05 грн.) за третій квартал 2011 року).

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби довела правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 435 815,14 грн., - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 05 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.