Постанова

від 17.06.2014 по справі 805/6021/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа №805/6021/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Кугикліній І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс»

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

за участю:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Булига В.П. (дов. № 41 від 07 березня 2014 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, при складанні та оформленні акту позапланової невиїзної перевірки № 1257/05-81-22-02/25577841 від 20 листопада 2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна»; визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в акті перевірки висновків про відсутність об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року та по операціях з продажу цього товару державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2012 року; про завищення суми доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з покупцем державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» за 1 квартал 2012 року на суму 26 062 грн.; про завищення суми витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за 1 квартал 2012 року на суму 20 038 грн.; визнання протиправними дій по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за січень 2012 року на 816,40 грн., за березень - на суму 4 396,00 грн.; по зменшенню задекларованого податкового кредиту за січень 2012 року на суму 627,68 грн., за березень 2012 року - на суму 3 379,83 грн.; зобов'язання відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» в розмірі 4 007,51 грн., та задекларовані суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних покупцеві державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» у розмірі 5 212,40 грн.

В обґрунтування позову зазначив неправомірність висновків податкової інспекції, викладених в акті позапланової документальної перевірки від 20 листопада 2013 року щодо нереальності відбуття господарських операцій по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» з контрагентами, оскільки такі операції підтверджені відповідними первинними документами, що були надані позивачем під час перевірки податковому органу та суду в ході розгляду справи. За таких обставин, позивач зауважив на безпідставності внесення до автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Представник відповідача до судового засідання з'явився, надав письмові заперечення проти позову. У наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом визначив підстави, аналогічні викладеним в акті. В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» (позивач) є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 25577841, як платник податків перебуває на обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є відповідачем у справі.

В період з 7 по 13 листопада 2013 року Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» (код ЄДРПОУ 36726733) за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року. За наслідком проведення перевірки 20 листопада 2013 року податковою інспекцією складений акт № 1257/05-81-22-02/25577841 (т. 1 арк. справи 46-61).

Згідно висновків акту позивачем в порушення пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України завищено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) по взаємовідносинам з покупцем - державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» на суму 5 212,40грн., в т.ч. за січень 2012 року - на суму 816,40 грн., за березень 2012 року - на суму 4 396,00 грн.; в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» на суму 4 007,51 грн., в т.ч. за січень 2012 року - на суму 627,68 грн., за березень 2012 року - на суму 3 379,83 грн.; в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України завищено суму доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з покупцем ДП «Маріупольський морський торговельний порт» за 1 квартал 2012 року на суму 26 062 грн.; в порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 , підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України завищено суму витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Абро Україна».

Не погодившись із висновками зазначеного акту позивач надав до податкової інспекції заперечення на акт перевірки, до яких додав копії документів, що підтверджують відбуття дописаних в акті перевірки господарських операцій - рахунки-фактури, виписки банку, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на сплату транспортних послуг, податкові накладні, виписки рахунку (том 1 арк. справи 88-91).За наслідком розгляду заперечень листом № 24955/05-81-22-02-10-5 від 04 грудня 2013 року податковий орган повідомив про те, що викладені в запереченнях вимоги позивача не змінюють висновків акту перевірки (том 1 арк. справи 94-98).

На підставі зазначеного акту № 1257/05-81-22-02/25577841 від 20 листопада 2013 року відповідачем до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесені коригування відомостей про суми податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідача за січень та березень 2012 року (т. 2 арк. справи 47-50).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок адміністрування податків та зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, визначається Податковим кодексом України.

У розумінні Податкового кодексу України податкові органи є контролюючим органом у сфері адміністрування податків та зборів.

Згідно пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України). Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 (надалі - Порядок).

В складеному за наслідком проведення перевірки акті, яким оформлено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, податковою інспекцією висловлено свою точку зору стосовно наявності або відсутності порушень податкового законодавства при здійсненні позивачем господарської діяльності. Так, у висновках акту перевірки йдеться про порушення позивачем вимог податкового законодавства через відображення в податковому обліку господарських операцій, по яким об'єкт оподаткування податком на прибуток та податку на додану вартість відсутній, внаслідок чого завищено суму доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з покупцем державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» за 1 квартал 2012 року на суму 26 062 грн. та завищено суму витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за 1 квартал 2012 року на суму 20 038 грн.; завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з покупцем державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» на 5212,40 грн., в т.ч. за січень 2012 року на 816,40 грн., березень 2012 року - на 4396,00 грн.; завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» на 4007,51 грн., в т.ч. за січень 2012 року на 627,68 грн., березень 2012 року - на 3379,83 грн.

Суд зазначає, що надання оцінки встановленим в ході перевірки обставинам та викладення податковим органом висновків є метою проведення перевірки та обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно пункту 3 Порядку, згідно якого актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Сам по собі акт, як і його складова частина - розділ «Висновки», являє собою документ, складанням якого оформлюється проведенням податковою інспекцією перевірки платника податків, дії відповідача зі складання акту перевірки та викладення в ньому оцінки встановлених в ході перевірки обставин є способом оформлення реалізації наданих податковій інспекції повноважень на проведення перевірки.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Виходячи з викладеного незгода позивача із висновками акту перевірки не є підставою для визнання протиправними дій зі складення акту перевірки та включення в нього висновків, оскільки оформлення проведеної перевірки складенням акту є обов'язком органів державної податкової інспекції.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, складанні та оформленні акту позапланової невиїзної перевірки № 1257/05-81-22-02/25577841 від 20 листопада 2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна»; визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в акті перевірки висновків: щодо відсутності об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року та по операціях з продажу цього товару державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2012 року; про завищення суми доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з покупцем державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» за 1 квартал 2012 року на суму 26 062 грн.; про завищення суми витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за 1 квартал 2012 року на суму 20 038 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за січень 2012 року на 816,40 грн., за березень - на суму 4 396,00 грн.; по зменшенню задекларованого податкового кредиту за січень 2012 року на суму 627,68 грн., за березень 2012 року - на суму 3 379,83 грн.; зобов'язання відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» суми податкового кредиту з податку на додану вартість суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 61.1.2 пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу одним зі способів здійснення податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів являє собою комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (стаття 71 Податкового кодексу України). У розумінні положень Податкового кодексу України такою інформацією є податкова інформація.

Податкова інформація відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про інформацію» являє собою сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Тобто, інформація отримана під час перевірки і викладена в акті, складеному за її наслідками, є податковою інформація. Враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені приписи стосуються також відповідача у справі, який є суб'єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, січні та березні 2012 року позивачем надавались відповідачеві податкові декларації з податку на додану вартість із додатками (т. 1 арк. справи 100-197), а тому відображені в ній відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС «Податковий блок» «Аналітична система». Втім самостійно визначені позивачем в деклараціях показники в інформаційній системі податкової інспекції були відкориговані на підставі акту перевірки від 20 листопада 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки, за результатами її проведення встановлено, що до складу податкового кредиту січня та березня 2012 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 4 007,51 грн. на підставі виданих ТОВ «Абро Україна» податкових накладних.

За змістом наданих позивачем до перевірки документів в податковому обліку з податку на додану вартість позивачем відображено придання товару (герметик двигуна) в ТОВ «Абро Україна». Подальшу реалізацію придбаного герметику двигуна ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (код за ЄДРПОУ 01125755), шляхом формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено відсутність в позивача об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Абро Україна» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року та операціях з продажу цього товару підприємцю покупцеві ДП «Маріупольський морський торговельний порт» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року. Висновки відповідача щодо невідбуття господарських операцій засновані на тому, що позивачем до перевірки не надані виписки з журналу видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікати якості на отримані товарно-матеріальні цінності, обігово-сальдові відомості чи картки обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року та з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року по контрагенту ТОВ «Абро Україна».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

З аналізу положень Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом складеного відповідачем акту, в ході перевірки по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Абро-Україна»" позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності, виписки банку, по взаємовідносинам позивача із ДП «Маріупольський морський торговельний порт»: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури. Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 19-43).

В обґрунтування відсутності об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем відповідачем в акті визначено відсутність виписок з журналу видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів якості на отримані товарно-матеріальні цінності, обігово-сальдових відомості чи карток обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та відсутність товарно-транспортних документів та відомості акту Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 503/22.5-08/36726733 від 15 лютого 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальність «Абро Україна» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за квітень-вересень 2012 року, з ПП «Іній» (код за ЄДРПОУ 30334977) за січень-березень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

Втім, на підтвердження наявності об'єкту оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем надані: договір постачання № 2/13-01/12 від 13 січня 2012 року, укладений із ТОВ «Абро Україна» (т.1 арк. справи 81-82), рахунки фактура, банківські виписка, видаткові накладні № АБ 000026 від 17 січня 2012 року та АБ 0002111 від 15 березня 2012 року, вантажні декларація № 8205374 від 17 січня 2012 року та № 8232798 від 15 березня 2012 року, даними бухгалтерського обліку (т. 1 арк. справи 19, 32, 20, 33, 21, 34, 22, 35, 25, 26, 38, 39). Крім цього позивачем на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару на користь ДП "Маріупольський морський торговельний порт" надані договір № 27-7/12/171 від 07 березня 2012 року та специфікації до нього (том 1 арк. справи 83-86), видаткові накладні № 2 від 20 січня 2012 року та № 1 від 19 березня 2012 року, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 20 січня 2012 року та 19 березня 2012 року, даними бухгалтерського обліку даними бухгалтерського обліку (т. 1 арк. справи 29, 41, 30, 42, 25, 26, 38, 39).

Дослідивши наведені документи суд дійшов висновку про підтвердження ними фактичного відбуття господарських операцій з придбання позивачем в ТОВ "Абро Україна" товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані ДП " Маріупольський морський торговельний порт" та спростування ним викладених в акті перевірки висновків щодо їх невідбуття.

Посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 503/22.5-08/36726733 від 15 лютого 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальність «Абро Україна» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) за квітень-вересень 2012 року, з ПП «Іній» (код за ЄДРПОУ 30334977) за січень-березень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку судом не приймаються, оскільки наведений акт взагалі не містить відомостей щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Абро Україна" із позивачем.

Крім цього, висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин постачальника такого платника із контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первині документи, складанням яких супроводжувалося оформлення відбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Абро Україна" та їх подальшої реалізації до ДП "Маріупольський морський торговельний порт" суд дійшов висновку про те, що відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість січня та березні 2012 року наслідків відбуття цих операцій відповідає вимогам чинного законодавства України. Доводи відповідача про їх невідбуття спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

За таких обставин, здійснення відповідачем корегування сум податкового кредиту та податкового зобов'язання позивача за січень, березень 2012 року в АС «Податковий блок є безпідставним.

Враховуючи встановлення судом в ході розгляду справи відсутність підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС «Податковий блок» «Аналітична система» на підставі складеного відповідачем акту перевірки, суд дійшов висновку про наявність підстав для відновлення в зазначеній системі показників податкової звітності з податку на додану вартість за січень та березень 2012 року, задекларованих позивачем у наданих ним деклараціях.

Отже, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій при проведенні перевірки, при складанні та оформленні акту позапланової невиїзної перевірки № 1257/05-81-22-02/25577841 від 20 листопада 2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна»; визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в акті перевірки висновків: щодо відсутності об'єкту оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року та по операціях з продажу цього товару державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» за період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2012 року; про завищення суми доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з покупцем державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» за 1 квартал 2012 року на суму 26 062 грн.; про завищення суми витрат, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинам позивача з постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» за 1 квартал 2012 року на суму 20 038 грн.; визнання протиправними дій по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за січень 2012 року на 816,40 грн., за березень - на суму 4 396,00 грн.; по зменшенню задекларованого податкового кредиту за січень 2012 року на суму 627,68 грн., за березень 2012 року - на суму 3 379,83 грн.; зобов'язання відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» в розмірі 4 007,51 грн., та задекларовані суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних покупцеві державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» у розмірі 5 212,40 грн., - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області по внесенню в автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» відомостей щодо зменшення задекларованих податкових зобов'язань за січень 2012 року на 816,40 грн., за березень - на суму 4 396,00 грн. та щодо зменшення задекларованого податкового кредиту за січень 2012 року на суму 627,68 грн., за березень 2012 року - на суму 3 379,83 грн. на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 1257/05-81-22-02/25577841 від 20 листопада 2013 року.

Зобов'язати Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Абро Україна» в розмірі 4 007,51 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних покупцеві державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» у розмірі 5 212,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Морське постачання та сервіс" (адреса: 87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 14, код ЄДРПОУ 25577841) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36,54 (тридцять шість гривень 54 копійки).

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 червня 2014 року

Суддя Михайлик А.С.