Постанова

від 23.06.2014 по справі 823/1428/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року справа № 823/1428/14

м. Черкаси

09 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Лаі-Транс" Чернеці С.С. - за довіреністю від 04.06.2014,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Бакалини В.В. - за довіреністю від 22.10.2013 №14409/23-01-10-016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лаі-Транс" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю " Лаі-Транс ", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.07.2013 №0003632301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13891,00 грн., в тому числі за основним платежем 11113,00 грн., за штрафними санкціями 2778,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.07.2013 №0003642301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13229,00 грн., в тому числі за основним платежем 10583,00 грн., за штрафними санкціями 2646,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта планової виїзної перевірки від 17.07.2013 №41/22-11/38368558, яким встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 10583,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 11113,00 грн., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором транспортного експедирування з ТОВ «Інтер-аркол».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності ТОВ "Лаі-Транс", з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт надання послуг транспортного експедирування контрагентом позивача в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами надання послуг, рахунками на оплату, платіжними дорученнями тощо.

Представник відповідача заперечує проти заявленого адміністративного позову, мотивуючи це тим, що під час перевірки відповідачем використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2013 №1784/22-20/38259473 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтер-аркол" (код ЄДРПОУ 38259473) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01.11.2012 по 30.04.2013», згідно з яким ТОВ "Інтер-аркол" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутності необхідних ресурсів, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до пояснень директора ТОВ «Інтер-аркол» Камзьола І.Д., наданих ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вказана особа непричетна до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, тому підписи вчинені на документах, не дають змогу вважати їх первинними та не можуть підтверджувати придбання транспортно-експедиційних послуг.

У зв'язку з вищевикладеним, перевіркою позивача не підтверджено придбання послуг транспортного експедирування ТОВ «Лаі-Транс» у ТОВ «Інтер-аркол» на суму 63500,00 грн.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лаі-Транс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.08.2012, ідентифікаційний код 38368558 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб-підприємців від 17.08.2012); взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31.08.2012 за №47667; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200076301 від 01.11.2012, індивідуальний податковий номер 383685523017.

З 11.07.2013 по 17.07.2013 посадовою особою державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Лаі-Транс" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтер-аркол», код за ЄДРПОУ 38259473 за грудень 2012 року.

Під час перевірки відповідачем використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2013 №1784/22-20/38259473 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтер-аркол" (код ЄДРПОУ 38259473) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01.11.2012 по 30.04.2013», згідно з яким ТОВ "Інтер-аркол" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутності необхідних ресурсів, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

За результатами перевірки позивача ДПІ у м. Черкасах складено акт від 17.07.2013 №41/22-11/38368558 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Лаі-Транс":

- п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 11113,00 грн.;

- п. 183.3. ст. 183, п. 198.2., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 10583,00 грн.

На підставі акта перевірки, державною податковою інспекцією у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0003632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13891,00 грн., в тому числі за основним платежем 11113,00 грн., за штрафними санкціями 2778,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0003642301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13229,00 грн., в тому числі за основним платежем 10583,00 грн., за штрафними санкціями 2646,00 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 03.12.2012 між ТОВ «Інтер-аркол» (Експедитор 1) та ТОВ «Лаі-Транс» (Експедитор 2) укладено договір №24 транспортного експедирування (далі - Договір), відповідно до якого Експедитор 2 доручає, а Експедитор 1 зобов'язується організувати у відповідності з умовами цього договору роботу по перевезенню вантажу, а Експедитор 2 зобов'язається оплатити роботу.

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість і вид вантажу, маршрути слідування, вантажовідправник і вантажоодержувач, графік подачі транспорту, суми фрахту обумовлюються в Договорі-заявці, яка передається в будь-якій зрозумілій сторонам формі: заповнення бланку, факсокопією, заявка електронною поштою, телефонним зв'язком, усно чи ін.

Згідно п. 2.1. Договору Експедитор 1 зобов'язаний:

- прийняти до виконання Договір-заявку Експедитора 2 на транспортно-експедиційне обслуговування;

- організувати подання під завантаження автомобіля, який відповідає технічним характеристикам, вказаним в Договорі-заявці;

- надати Експедитору 2 документацію і інформацію, необхідну для оформлення бухгалтерських документів;

- надавати Експедитору 2 інформацію по шляху слідування.

Під час судового розгляду справи встановлено, що за Договором ТОВ «Інтер-аркол» (Експедитор 1) здійснювало пошук транспортних засобів для позивача для виконання останнім послуг з перевезення вантажів.

Згідно п. 3.1. Договору різниця між сумою, що надійшла від Еспедитора 2 на розрахунковий рахунок Виконавця за організацію і виконання доручень, і сумою, перерахованою Експедитором 1 на розрахунковий рахунок Перевізника, є експедиторською винагородою Експедитора 1.

На підтвердження виконання Договору транспортного експедирування ТОВ «Інтер-аркол» у грудні 2012 року позивачем до суду надані:

- податкова накладна від 20.12.2012 №30 на послуги транспортного експедирування на загальну суму 8500,00 грн.; акт надання послуг №614 від 20.12.2012 на суму 8500,00 грн.; рахунок на оплату №621 від 20.12.2012 на загальну суму 8500,00 грн.;

- податкова накладна від 24.12.2012 №32 на послуги транспортного експедирування на загальну суму 22000,00 грн.; акт надання послуг №616 від 24.12.2012 на загальну суму 22000,00 грн.; рахунок на оплату №622 від 24.12.2012 на загальну суму 22000,00 грн.;

- податкова накладна від 26.12.2012 №35 на послуги транспортного експедирування на загальну суму 22600,00 грн.; акт надання послуг №619 від 26.12.2012 на загальну суму 22600,00 грн.; рахунок на оплату №626 від 26.12.2012 на загальну суму 22600,00 грн.;

- податкова накладна від 26.12.2012 №38 на послуги транспортного експедирування на загальну суму 7000,00 грн.; акт надання послуг №622 від 26.12.2012 на загальну суму 7000,00 грн.; рахунок на оплату №629 від 26.12.2012 на загальну суму 7000,00 грн.;

- податкова накладна від 26.12.2012 №40 на послуги транспортного експедирування на загальну суму 3400,00 грн.; акт надання послуг №624 від 26.12.2012 на загальну суму 3400,00 грн.; рахунок на оплату №631 від 26.12.2012 на загальну суму 3400,00 грн.;

- платіжне доручення №84 від 26.12.2012 на суму 3400,00 грн., платіжне доручення №83 від 26.12.2012 на суму 7000,00 грн., платіжне доручення №82 від 26.12.2012 на суму 22600,00 грн., платіжне доручення №75 від 24.12.2012 на суму 22000,00 грн., платіжне доручення №68 від 20.12.2012 на суму 8500,00 грн.;

- реєстр виконаних заявок з ТОВ «Інтер-аркол» за грудень 2012 року згідно договору №24 від 03.12.2012, де визначені: дати завантаження/розвантаження, найменування та маса вантажу, транспортний засіб (умови до стану та кількість).

В якості доказів використання послуг транспортного експедирування, отриманих від ТОВ «Інтер-аркол», у власній господарській діяльності позивач надав до суду:

- товарно-транспортні накладні за грудень 2012 року, за якими ТОВ «Лаі-Транс» є автопідприємством (а.с. 51-111);

- договори-заявки від ТОВ «Файдаль Україна», ТОВ «Торговий дім «Седа», ТОВ «Дера», ТОВ «Дрім Мейкерс», ТОВ «Линарес», в яких зазначається інформація про виконавця; маршрут; вантаж; дату, час та місце завантаження і розвантаження; вартість перевезення; про автомобіль та водія тощо;

- податкові накладні на послуги транспортного експедирування та рахунки на оплату, виписані ТОВ «Лаі-Транс»; акти надання послуг вищезазначеним замовникам перевезення вантажу.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимоги статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-аркол", надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Черкасах від 17.07.2013 №41/22-11/38368558 основним видом діяльності ТОВ "Лаі-Транс" є вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом надання послуг транспортного експедирування та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Водночас суд не приймає до уваги посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Інтер-аркол» Камзьола І.Д., відібрані ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, про те, що він не здійснював фактично господарської діяльності, з тих підстав, що вказані пояснення не є належним доказом у справі, а вирок, що набрав законної сили, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), відсутній.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 31.07.2013 №0003632301, №0003642301 є незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.07.2013 №0003632301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13891,00 грн., в тому числі за основним платежем 11113,00 грн., за штрафними санкціями 2778,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.07.2013 №0003642301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13229,00 грн., в тому числі за основним платежем 10583,00 грн., за штрафними санкціями 2646,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лаі-Транс" 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягомдесяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 27.06.2014.