Постанова

від 19.06.2014 по справі 823/1397/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року справа № 823/1397/14

м. Черкаси

10 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" Смірнова Б.Б. - за довіреністю від 12.05.2014 № 50,

відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось дочірнє підприємство "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича від 20.01.2014 №10097239 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Бондаренка Сергія Сергійовича прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" 10.01.2014 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:016:0019, площею 6,0 м 2 , що розташована по вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської в м. Черкаси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 №3-1456 дочірньому підприємству "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" поновлено договір оренди земельної ділянки на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск). На підставі вказаного рішення, 10.04.2013 між Черкаською міською радою та підприємством укладено договір оренди землі.

Однак, рішенням відповідача від 20.01.2014 №10097239 позивачу відмовлено у державній реєстрації права оренди земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Черкаською міською радою. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки відповідно до статті 4 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при поновленні договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, право територіальної громади на які зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з реєстрацією права оренди земельної ділянки.

Відповідач заперечує проти заявленого адміністративного позову, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, у зв'язку з чим державна реєстрація права власності за Черкаською міською радою та права оренди позивача у Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстрації не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 №3-1456 «Про поновлення дочірньому підприємству «Юрія-2» закритого акціонерного товариства «Юрія» договорів оренди земельних ділянок по вул. Горького, 11 та ін.», ДП «Юрія-2» ЗАТ «Юрія» поновлено договір оренди земельної ділянки площею 6,0 кв.м. на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської в м. Черкаси строком на 5 років під існуючі тимчасові споруди (кіоски).

10.04.2013 між Черкаською міською радою (Орендодавець) та ДП «Юрія-2» ПАТ «Юрія» (Орендар) укладено договір оренди землі, за яким Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 №3-1456 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7110136700:06:016:0019) площею 0,0006 га, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

10.01.2014 уповноваженою особою позивача Науменком М.С. подано до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської (кадастровий номер 7110136700:06:016:0019), за ДП «Юрія-2» ПАТ «Юрія».

20.01.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Бондаренка С.С., на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, прийнято рішення №10097239 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, згідно з яким відмовлено у державній реєстрації права оренди земельної ділянки, що розташована на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівська (кадастровий номер 7110136700:06:016:0019) за ДП «Юрія-2» ПАТ «Юрія», з тих підстав, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV (далі - Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, земельні ділянки віднесені до нерухомого майна.

Згідно ст. 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону (ч. 2 ст. 4 Закону №1952).

Статтею 4 1 Закону №1952 передбачені особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 1 Закону №1952 рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки (ч. 3 ст. 4 1 Закону №1952).

Відповідно до частини 4 ст. 4 1 Закону №1952 при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

У разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку (абз. 7 ч. 1 ст. 16 Закону №1952).

Таким чином, Законом №1952 встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору, у тому числі у разі нотаріального посвідчення договору, за яким виникає речове право на земельну ділянку.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку одночасно з державною реєстрацією речового права на неї проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, до якого додаються:

- витяг з Державного земельного кадастру (пункт 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»);

- документ, за яким виникає речове право на земельну ділянку, зокрема договір оренди, користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку .

Аналогічні норми викладені в п. 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, відповідно до якого для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором прав на нерухоме майно Бондаренком С.С. в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровані дві заяви, а саме:

- заява про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Черкаською міською радою (реєстраційний №4890284; від 10.01.2014 15:11:49), до якої додано рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456;

- заява про державну права оренди земельної ділянки за ДП «Юрія-2» ПАТ «Юрія» (реєстраційний №4890586; від 10.01.2014 15:21:22), до якої, крім зазначеного рішення, додано документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10.04.2013.

Суд звернув увагу, що надане позивачем рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 №3-1456 «Про поновлення дочірньому підприємству «Юрія-2» ЗАТ «Юрія» договорів оренди земельних ділянок по вул. Горького, 11 та ін.», не містить кадастрових номерів земельних ділянок, які передаються в оренду, що не дає можливості ідентифікувати конкретну земельну ділянку.

В контексті викладеного, суд зазначає, що відповідно до частина 10 ст. 79 1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613) державною реєстрацію земельної ділянки є внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону №3613 кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Частина 8 ст. 24 Закону №3613 визначає, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 9 ст. 24 Закону №3613).

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону №3613 орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

- державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

- кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

- кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав доступ до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, державна реєстрація як права власності на земельні ділянки, так і реєстрація похідних прав, зокрема, права оренди, здійснюється лише за умови державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не здійснена. З огляду на цю обставину, реєстрація відповідачем права власності на спірну земельну ділянку за Черкаською міською радою та реєстрація права оренди за позивачем є неможливою.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на наявність кадастрового номера на земельну ділянку 7110136700:06:016:0019, що вказаний у договорі оренди земельної ділянки від 10.04.2013 та у рішенні від 20.01.2014 № 10097239 про відмову у державній реєстрації права оренди, оскільки лише його наявність не свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 2 ч. 1ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону, яка передбачає, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно з п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (чинного на час прийняття відповідачем спірного рішення), за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 23 вказаного Порядку).

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні фактичні та юридичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що за відсутності державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:016:0019 площею 6 м 2 , що розташована на розі вул. Капітана Пилипенка - вул. Пастерівської в м. Черкаси, рішення відповідача від 20.01.2014 №10097239 про відмову у державній реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 23.06.2014.