Постанова

від 03.03.2014 по справі 804/12351/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р. Справа № 804/12351/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представників позивача: Воронова Ю.В., Ткачук Г.О., Кононенко О.А.,

представника відповідача: Колота В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкрет» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 10.09.2013р. №0002552205, форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205 та форми «В4» від 10.09.2013р. №0002492205.

В обґрунтування пред'явленого позову, з урахуванням додаткових письмових пояснень до нього, зазначалося, що відповідач, збільшуючи за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача доходи підприємства за 2012 рік шляхом віднесення до їх складу сум передплат за Контрактом №12-К від 12.11.2012р., укладеним з Приватною компанією «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр), безпідставно перекваліфікував правовідносини за цим контрактом у надання вказаним контрагентом поворотної фінансової допомоги позивачу, оскільки у даному разі мали місце правовідносини саме зі здійснення передплати за постачання ТОВ «Конкрет» силикокальцію, який в подальшому позивачем поставлено не було у зв'язку із відсутністю економічної доцільності станом на кінець 2012 року, через що сторонами контракту прийнято рішення про повне повернення грошових коштів, що відповідає умовам контракту, який недійсним у судовому порядку не визнавався. Також позивач зазначав, що відповідач дійшов помилкового висновку про завищення ТОВ «Конкрет» собівартості виготовленої партії продукції (ферросилікомарганцю фракції 8 мм, який не піддається брикетуванню та термічній обробці, а також брикетів ферросилікомарганцю виду БМнС17) шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, оскільки такі витрати є невід'ємною складовою процесу виробництва та обумовлені технологією виготовлення вказаної продукції (технологічною обробкою, розсіюванням по класам розміру (фракції), термічною обробкою тощо), яка описана у технологічному регламенті. При цьому зі змісту калькуляцій, наданих до перевірки, чітко відстежуються всі складові собівартості виготовленої продукції. Щодо висновків податкового органу про нереальність господарських операції ТОВ «Конкрет» з контрагентами ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» позивач зазначав, що такий висновок також є помилковим, оскільки реальність цих господарських операцій посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку із його господарською діяльністю мали місце. На підставі виписаних ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» податкових накладних, які відповідають всім вимогам податкового законодавства, позивач правомірно сформував свій податковий кредит. Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення в яких просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що фактично під час взаємовідносин позивача з Приватною компанією «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр) в рамках Контракту №12-К від 12.11.2012р. була здійснена операція з безоплатної передачі активів від нерезидента підприємству ТОВ «Конкрет» у вигляді отриманої передплати за поставку силикокальцію за вказаним контрактом, тобто мають місце фінансові операції по отриманню фінансової допомоги від нерезидента, отриманої позивачем у звітному податковому періоді - 2012р., що залишилася неповернутою на кінець такого звітного періоду, а була частково повернута вже у 2013 році. За таких обставин ТОВ «Конкрет» відповідно до приписів п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України повинно збільшити доходи підприємства за 2012 рік за рахунок віднесення до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, яка залишилася в розпорядженні платника податків після отримання передплати від ПП «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр) у вигляді суми кредиторської заборгованості. Щодо взаємовідносин ТОВ «Конкрет» з ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» відповідач зазначав, що, оскільки під час перевірки акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні та інші документи, які свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей за договорами з вказаними контрагентами, а також сертифікати якості на ці товари не встановлені, операції з оприбуткування, приймання-передачі цих товарів є такими, що не проводилися, а, отже, ці господарські операції є нереальними, що позбавляє позивача, як платника податків, права на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз», а також права на віднесення витрат за цими операціями до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Крім того представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення щодо висновків податкового органу про завищення ТОВ «Конкрет» собівартості виготовленої партії продукції шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово. Так, представник відповідача зазначав, що при перевірці правильності віднесення до собівартості матеріальних витрат було порівняно обсяги фактично списаної сировини та матеріалів із затвердженими нормами їх витрат, а також проведено аналіз залишків, зазначених у матеріальних звітах та під час списання за нормами. Перевіркою правильності складання калькуляцій собівартості продукції за статтями витрат та формування витрат виробництва за їх елементами на відповідність вимогам чинного законодавства та нормативних документів встановлено, що у перевіряємому періоді при виробництві брикету ферросилікомарганця виду БМнС17 ТОВ «Конкрет» було завищено собівартість виготовленої партії шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, а саме: на 189,04тн. на суму 1423676,56грн. При цьому Технічним регламентом виробництва брикетів встановлено безвідходне виробництво, а саме: повернення просипу, який з'являється при брикетуванні і грохоченні сирих брикетів шляхом використання для брикетування в замісу з відхідними висівками.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення пред'явленого адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкрет» (код ЄДРПОУ 31329821) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 06.03.2001р., номер запису про державну реєстрацію Ю0020249, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість від 27.06.2008р. №100124612 (т.1 а.с.19-23).

На підставі наказу начальника Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2012р. №958 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками цього контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Конкрет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821, яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.4, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім було занижено податок на прибуток на загальну суму 1098479,00грн., а також порушення приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 240374,00грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 51671,00грн. (т.1 а.с.29-55).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач в порушення вимог чинного законодавства занизив доходи підприємства за 2012 рік, не включивши до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента ПП «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр) в рамках Контракту №12-К від 12.11.2012р. у вигляді передплати за поставку силикокальцію, хоча фактично така передплата має кваліфікуватися саме як поворотна фінансова допомога, отримана позивачем у звітному податковому періоді - 2012р., що залишилася неповернутою на кінець такого звітного періоду, а була частково повернута вже у 2013 році. Також заниження ТОВ «Конкрет» податку на прибуток пов'язано із завищенням ним собівартості виготовленої партії продукції шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово. Крім того позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за нереальними господарськими операціями з ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз», та включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цими контрагентами, в той час, як у разі відсутності фактичного здійснення господарської операції відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Не надання позивачем до перевірки актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей за договорами з ТОВ «Кванта» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз», а також сертифікатів якості на ці товари свідчить про те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі цих товарів є такими, що не проводилися, а, отже, ці господарські операції є нереальними.

На підставі акту перевірки від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 10.09.2013р. було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0002482205, яким ТОВ «Конкрет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1373099,00грн., з яких за основним платежем - 1098479,00грн., та за штрафними санкціями - 274620,00грн.; форми «Р» №0002552205, яким ТОВ «Конкрет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 360562,00грн., з яких за основним платежем - 240374,00грн., та за штрафними санкціями - 120188,00грн.; форми «В4» №0002492205, яким ТОВ «Конкрет» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51671,00грн. (т.1 а.с.102-104).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання вищеозначених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Конкрет» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» було укладено договір від 11.09.2012р. №ТД 22/11.09.2012 на поставку продукції, відповідно до якого ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз», як постачальник, взяв на себе зобов'язання здійснити для ТОВ «Конкрет», як покупця, поставку продукції, що є власністю постачальника, найменування, кількість, якість та строки поставки якої зазначаються в доданих до даного договору Специфікаціях, що складають його невід'ємну частину, а ТОВ «Конкрет» зобов'язувалося прийняти вказану продукцію та оплатити її відповідно до умов договору (т.1 а.с.114).

Згідно п.4.1 цього договору розрахунки між його сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок за товар, що поставляється відбувається на умовах 100% авансового платежу на підставі рахунку на оплату. Після передплати ціна зміненню в бік збільшення не підлягає.

При цьому п.5.1 даного договору визначено, що приймання за кількістю відбувається за результатами зважування на вагах у Бердянському морському торговельному порту.

Зі Специфікацій №1 та №2 до договору від 11.09.2012р. №ТД 22/11.09.2012 вбачається, що ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» здійснювало поставку ТОВ «Конкрет» ферросилікомарганцю МнС17, поставка здійснювалася на умовах EXW Бердянський морський торговельний порт, м. Бердянськ, строк поставки жовтень-листопад 2012 року (т.1 а.с.115).

Відповідно до видаткових накладних №РН-0014 від 12.10.2012р. та №РН-0017 від 13.10.2012р., а також рахунків-фактур №СФ-0000014 від 08.10.2012р. та №СФ-0000017 від 26.10.2012р. ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» поставило ТОВ «Конкрет» ферросилікомарганець МнС17 загальною кількістю 125.297т. на загальну суму 1059052,15грн. (в тому числі ПДВ - 176508,69грн.)(т.1 а.с.116,127).

Як зазначалося вище, специфікаціями до договору від 11.09.2012р. №ТД 22/11.09.2012 було передбачено здійснення поставки на умовах EXW Бердянський морський торговельний порт, м. Бердянськ.

Відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 термін EXW (франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Постачальник за таких умов поставки не несе жодних транспортних витрат та не компенсує витрати покупцеві. Він повинен лише надати покупцеві можливість забрати товар (наприклад, відкрити склад та вказати на товар).

Так, з видаткових ордерів від 11.10.2012р. №140/1, №140/2, №140/3 та від 30.10.2012р. №158/1, №158/2, №158/3, актів виконаних робіт від 11.10.2012р. та від 30.10.2012р., довідок Бердянського морського порту від 12.10.2012р. та від 31.10.2012р., договорів на транспортно-експедиторське обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні, заявок на перевезення, актів про надані послуги по договорам транспортного експедирування, рахунків-фактур на оплату цих послуг та платіжних доручень щодо здійснення такої оплати, а також товарно-транспортних накладних, вбачається, що експедиторські послуги зі зважування та навантаження ферросилікомарганцю, отриманого ТОВ «Конкрет» від ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз», надавалися позивачу в Бердянському морському порту ТОВ «Юкам», а транспортно-експедиційні послуги щодо перевезення цього товару по маршруту місто Бердянськ - місто Дніпродзержинськ - ТОВ «НЕОЛІТДНЄПР» (т.1 а.с.117-126,129-142).

Таким чином, безпосередньо взаємовідносини позивача з ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» закінчилися згідно договірних умов (EXW) в момент надання останнім доступу ТОВ «Конкрет» до поставленого в Бердянський морський порт товару, транспортування якого здійснювалося вже за рахунок самого позивача на умовах само вивозу по договорам з ТОВ «Юкам» та ТОВ «НЕОЛІТДНЄПР».

При цьому твердження відповідача про нереальність господарських операцій між ТОВ «Конкрет» та ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» через ненадання позивачем до перевірки документів щодо перевезення поставленого товару не є обґрунтованими, оскільки таке перевезення відбувалося вже в рамках взаємовідносин ТОВ «Конкрет» з іншими суб'єктами господарювання і документальне підтвердження факту такого перевезення було надане позивачем до суду.

Крім того, іншими документами, наданими і до перевірки, і до суду, було підтверджено рух поставленого ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» товару, зокрема, його оприбуткування по рахункам 3711 та 631, а також його оплату згідно платіжних доручень та банківських виписок (т.1 а.с.113,146-147).

Зберігання ферросилікомарганцю в Бердянському морському порту посвідчується листом ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» від 23.08.2013р. та довідками Бердянського морського порту від 12.10.2012р. та від 31.10.2012р. щодо заїзду до порту транспортних засобів для навантаження цього товару для ТОВ «Конкрет» експедитором ТОВ «Юкам» (т.1 а.с.121,134,145).

Також позивачем було надано до суду сертифікат якості та ваги ферросилікомарганцю виробництва Македонії, що постачався ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» (т.1 а.с.128).

Податковий кредит ТОВ «Конкрет» сформувало на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» на суму податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості поставленого цим контрагентом товару, у загальному розмірі 176508,69грн. (т.1 а.с.143,144).

Суми придбання цього товару (суми від вартості придбаного товару) віднесені позивачем до собівартості продукції (Дт90 - Кт28) та до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, у декларації з цього податку за 2012 рік.

Судом також встановлено, що в перевіряємому періоді у позивача були взаємовідносини з ТОВ «Кванта».

Так, між цими суб'єктами господарювання 12.03.2012р. було укладено договір купівлі-продажу №03/12-1, згідно якого ТОВ «Кванта», як продавець, зобов'язувалося передати у власність ТОВ «Конкрет», як покупця, товар, вказаний у Специфікації, найменування, кількість, додаткові умови та ціна якого також вказуються у Специфікаціях до даного договору, а продавець зобов'язувався прийняти вказаний товар та оплатити його (т.1 а.с.156).

Відповідно до п.2.1 цього договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 100% оплати протягом 30 днів з моменту отримання певної партії товару.

Згідно п.3.5 договору базисні умови поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору.

Як вбачається з Специфікації №1 від 12.03.2012р. до договору купівлі-продажу №03/12-1 від 12.03.2012р., видаткової накладної №6 від 21.03.2012р. та рахунку на оплату №6 від 21.03.2012р., ТОВ «Кванта» здійснило продаж ТОВ «Конкрет» ферросилікомарганцю МнС17 (0-300) кількістю 55,498 б/тн. на загальну суму 693214,42грн. (в тому числі ПДВ - 115535,74грн.); умови поставки: транспортування товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок покупця (ТОВ «Конкрет»); місце завантаження товару: місто Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграду, 157-А (т.1 а.с.150-151,157).

Оприбуткування товару, отриманого від ТОВ «Кванта», підтверджується відомостями картки рахунку 631, а його оплата платіжним дорученням №279 від 17.05.2012р. (т.1 а.с.148,149).

Також позивачем було надано сертифікат якості №20249 на ферросилікомарганець МнС17 (0-300), отриманий від ТОВ «Кванта» (т.1 а.с.159).

Щодо транспортування цього товару, то воно було здійснено ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_7 на підставі договорів, укладених ТОВ «Кокрет» з цими суб'єктами господарювання, на автотранспортні послуги №5 від 05.03.2012р. та №6 від 05.03.2012р. відповідно, а також рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) до цих договорів та платіжних доручень щодо оплати за отримані послуги (т.1 а.с.158-163).

Крім того перевезення товару підтверджується також товарно-транспортними накладними від 21.03.2012р. (т.1 а.с.153,154).

На підставі виписаних ТОВ «Кванта» податкової накладної від 21.03.2012р. №8 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, ТОВ «Конкрет» віднесло до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості поставленого цим контрагентом товару, у загальному розмірі 115535,74грн. (т.1 а.с.155).

Суми від вартості товару, отриманого від ТОВ «Кванта», були віднесені позивачем до собівартості продукції (Дт90 - Кт28) та до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, у декларації з цього податку за 2012 рік.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про рух придбаних товарів та зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за ці товари.

Доводи відповідача, викладені у акті перевірки від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821, про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» не є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. При цьому відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених ТОВ «Кокрет» з ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.

Вказані податкові накладні також були відображені у відповідності до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» під час здійснення реальних господарських операцій, а також правомірно відніс до складу витрат відповідного звітного (податкового) періоди суми вартості товару, отриманого від цих контрагентів.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.09.2013р. №0002552205, яким ТОВ «Конкрет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 360562,00грн., а також оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.09.2013р. №0002492205, яким ТОВ «Конкрет» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51671,00грн. є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі.

Також частковому скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205, а саме: в частині щодо збільшення грошового зобов'язання ТОВ «Конкрет» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 553312,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 138328,00грн., оскільки саме такі грошові зобов'язання з цього податку та штрафні санкції були донараховані позивачу Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Р ЕНД Р Комодітіз» та ТОВ «Кванта» згідно розрахунку до вищеозначеного податкового повідомлення-рішення (т.1 а.с.217).

Крім того суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість висновків відповідача щодо завищення ТОВ «Конкрет» собівартості виготовленої партії продукції шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно п.138.8 ст.138 цього Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Як зазначалося вище, відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Судом встановлено, що ТОВ «Конкрет» при виробництві феросплавної продукції керується Технічними умовами ТУ У 27.3-31329821-002-2003, які були розроблені для позивача ТОВ НВП «ЕКОТОМ», а також Технологічним регламентом на проектування виробництва брикетів з відсівів феросплавів в умовах ТОВ «Конкрет» (т.2 а.с.46-56,57-62).

Дійсно, п.5.8 ст.5 Технологічного регламенту встановлено, що технологічною схемою виробництва брикетів передбачено повернення просипу, який з'являється при брикетуванні і грохоченні сирих брикетів шляхом використання для брикетування в замісу з відхідними висівками.

Роблячи висновок про списання ТОВ «Конкрет» у травні, червні, липні та грудні 2012 року у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, а саме на суму 1423676,56грн. (на 189,04т.), відповідач виходив з того, що з калькуляцій собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 позивача за означені періоди вбачається, що фактично ним було списано матеріалів у більшій кількості, ніж отримано на виході готової продукції з них, в той час, як Технологічним регламентом взагалі передбачено безвідходне виробництво брикетів.

Проте, наведені висновки спростовуються відомостями калькуляцій собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 ТОВ «Конкрет» за травень, червень, липень та грудень 2012 року, з яких вбачається наступне.

Так, відповідно до калькуляції за травень 2012 року, для виготовлення брикетів позивачем було використано: ферросилікомарганець у кількості 187,000т.; марганець металевий - 16,620т.; декстрин кукурудзяний (єднальне) - 1,5т. та муку 2 сорту - 4,5т. Всього загальна вага сировини склала 209,62т. При технологічній обробці шляхом, описаним у Розділі 5 Технологічного регламенту, було здійснено розсіювання ферросилікомарганцю фракції 0-10мм по класам розміру, за результатами якого було виділено 25т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм загальною вартістю 192046,70грн., який в подальшому не піддавався брикетуванню і факт виділення якого також зафіксовано у калькуляції за травень 2012 року у рядку «попутн. продукт (фр + 8мм)». Інша сировина вагою 184,62т. була використана ТОВ «Конкрет» на виготовлення брикетів ферросилікомарганцю МнС17, кількість якого на виході склала 161,66т. на суму 1741876,38грн. (т.2 а.с.75-79,84).

При цьому реалізація готової продукції, а саме: 25т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм та брикетів ферросилікомарганцю МнС17 кількістю 161,66т. була здійснена ТОВ «Конкрет» у травні 2012р.:

- 161,66т. брикетів ферросилікомарганцю МнС17 відвантажено ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на підставі договору №КV 40-11 від 17.01.2011р. згідно видаткових накладних №1-00000044 від 24.05.2012р., №1-00000048 від 29.05.2012р., №1-00000041 від 16.05.2012р. та №1-00000039 від 14.05.2012р.;

- 25т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм згідно видаткової накладної №1-00000046 від 25.05.2012р. відвантажено ТОВ «Компанія «Регіон плюс», а згідно видаткової накладної №1-00000049 від 30.05.2012р. - ПП «МДП-Трейд» (т.2 а.с.25-28,80-83).

Згідно калькуляції за червень 2012 року, для виготовлення брикетів позивачем було використано: ферросилікомарганець у кількості 65т.; марганець металевий - 1,5т. та декстрин кукурудзяний (єднальне) - 3т. Всього загальна вага сировини склала 69,5т. При технологічній обробці шляхом, описаним у Розділі 5 Технологічного регламенту, було здійснено розсіювання ферросилікомарганцю фракції 0-10мм по класам розміру, за результатами якого було виділено 25т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм загальною вартістю 195720,75грн., який в подальшому не піддавався брикетуванню і факт виділення якого також зафіксовано у калькуляції за червень 2012 року у рядку «попутн. продукт (фр + 8мм)». Інша сировина вагою 44,5т. була використана ТОВ «Конкрет» на виготовлення брикетів ферросилікомарганцю МнС17, кількість якого на виході склала 40т. на суму 392362,88грн. (т.2 а.с.85-90).

Реалізація готової продукції була здійснена позивачем у червні 2012 року наступним контрагентам:

- 40т. брикетів ферросилікомарганцю МнС17 відвантажено ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на підставі договору №КV 40-11 від 17.01.2011р. згідно видаткових накладних №1-00000054 від 18.06.2012р. та №1-00000051 від 08.06.2012р.;

- 25т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм згідно видаткової накладної №1-00000057 від 27.06.2012р. відвантажено ПП «МДП-Трейд» (т.2 а.с.91-92).

Відповідно до калькуляції за липень 2012 року, для виготовлення брикетів позивачем було використано: ферросилікомарганець у кількості 154,512т.; ферросилікомарганець у кількості 11,570т.; марганець металевий - 7т. та декстрин кукурудзяний (єднальне) - 8т. Всього загальна вага сировини склала 181,082т. При технологічній обробці шляхом, описаним у Розділі 5 Технологічного регламенту, було здійснено розсіювання ферросилікомарганцю фракції 0-10мм по класам розміру, за результатами якого було виділено 62,173т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм загальною вартістю 479912,14грн., який в подальшому не піддавався брикетуванню і факт виділення якого також зафіксовано у калькуляції за липень 2012 року у рядку «попутн. продукт (фр + 8мм)». Інша сировина вагою 118,909т. була використана ТОВ «Конкрет» на виготовлення брикетів ферросилікомарганцю МнС17, кількість якого на виході склала 101,02т. на суму 1104593,27грн. (т.2 а.с.93-98).

Реалізація готової продукції була здійснена позивачем у липні 2012 року наступним контрагентам:

- 101,02т. брикетів ферросилікомарганцю МнС17 відвантажено ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на підставі договору №КV 40-11 від 17.01.2011р. згідно видаткових накладних №1-00000063 від 12.07.2012р. та №1-00000060 від 10.07.2012р.;

- 62,173т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм згідно видаткової накладної №1-00000069 від 24.07.2012р. відвантажено ТОВ «Компанія «Регіон плюс», згідно видаткової накладної №1-00000066 від 18.07.2012р. - ПП «МДП-Трейд», згідно видаткової накладної №1-00000064 від 12.07.2012р. та видаткової накладної №1-00000058 від 05.07.2012р. - ТОВ «Компанія «Регіон плюс» (т.2 а.с.99-102).

Як вбачається з калькуляції за грудень 2012 року, для виготовлення брикетів позивачем було використано: ферросилікомарганець у кількості 93,097т.; відсів феромарганця у кількості 15т.; феромарганець у кількості 30т.; муку 2 сорту у кількості 5,6т. Всього загальна вага сировини склала 143,697т. При технологічній обробці шляхом, описаним у Розділі 5 Технологічного регламенту, було здійснено розсіювання ферросилікомарганцю фракції 0-10мм по класам розміру, за результатами якого було виділено 15т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм загальною вартістю 98184,60грн., який в подальшому не піддавався брикетуванню і факт виділення якого також зафіксовано у калькуляції за грудень 2012 року у рядку «попутн. продукт (фр + 8мм)». Інша сировина вагою 128,697т. була використана ТОВ «Конкрет» на виготовлення брикетів ферросилікомарганцю МнС17, кількість якого на виході склала 112,18т. на суму 946227,47грн.грн. (т.2 а.с.103-108).

Реалізація готової продукції була здійснена позивачем у липні 2012 року наступним контрагентам:

- 112,18т. брикетів ферросилікомарганцю МнС17 відвантажено ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на підставі договору №КV 40-11 від 17.01.2011р. згідно видаткових накладних №1-00000096 від 10.12.2012р. та №1-00000098 від 11.12.2012р.;

- 15т. готового до поставки ферросилікомарганцю фракції 8мм згідно видаткової накладної №1-00000101 від 27.12.2012р. відвантажено ТОВ «Рейл Сервіс» (т.2 а.с.109-111).

Таким чином, твердження відповідача про те, що у калькуляціях собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 за травень, червень, липень та грудень 2012 року ТОВ «Конкрет» списано сировини та матеріалів лише на виробництво брикетів ферросилікомарганцю МнС17 - по 209,62т., 69,5т., 181,082т. та 143,697т. відповідно, не відповідають дійсності, оскільки частина цієї сировини була списана на виробництво брикетів, а частина на виділений під час розсіювання ферросилікомарганець фракції 8мм, що чітко зазначено у вищевказаних калькуляціях.

При цьому доходи від реалізації виготовленої з вказаної сировини продукції були отримані ТОВ «Конкрет» у травні, червні, липні та грудні 2012 року відповідно, тобто у тих місяцях, в яких позивачем віднесено до складу прямих матеріальних витрат вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленої продукції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205, а саме: в частині щодо збільшення грошового зобов'язання ТОВ «Конкрет» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 420284,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 105072,00грн., оскільки саме такі грошові зобов'язання з цього податку та штрафні санкції були донараховані позивачу податковим органом на підставі висновків останнього про завищення ТОВ «Конкрет» собівартості виготовленої партії товару, шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово згідно розрахунку до вищеозначеного податкового повідомлення-рішення (т.1 а.с.217).

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог відносно скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205 в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ «Конкрет» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 124883,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 31221,00грн., донарахованими відповідачем по взаємовідносинам позивача з ПП «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр), виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 12.11.2012р. між ТОВ «Конкрет» та ПП «Kest Limited» (Нікосія, Кіпр) було укладено контракт №12-К, відповідно до якого ТОВ «Конкрет», як постачальник, зобов'язувалося протягом строку дії даного договору передати у власність ПП «Kest Limited», як покупця, силікокальцій, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його (т.1 а.с.105-107).

Згідно п.4.4 цього Контракту на момент його підписання сума контракту складає 25000 доларів США.

Проте додатковими угодами №1 від 29.11.2012р. та №2 від 21.12.2012р. суму контракту було збільшено до 74400 доларів США (т.1 а.с.108).

При цьому п.4.6 контракту передбачено, що покупець здійснює передплату з розрахунку 100% вартості підготовленої до відвантаження партії товару на підставі рахунку на передплату. Оплата здійснюється шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання вказаних умов контракту №12-К від 12.11.2012р. ПП «Kest Limited» здійснило передплату на рахунок позивача у загальному розмірі 74400 доларів США по таким періодам:

- 21.11.2012р. - 25000 доларів США;

- 30.11.2012р. - 19400,00 доларів США;

- 24.12.2012р. - 30000,00 доларів США (т.1 а.с.110-112).

Умови поставки товару були прописані у розділі 3 Контракту та передбачали, що поставка здійснюється в закритих напіввагонах, умови поставки: FОВ Одеса, Україна. Відвантаження товару здійснюється протягом 7 банківських днів з дня оплати, при умові розташування замовлення до 10 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Розділом 5 Контракту було встановлено майнову відповідальність сторін контракту та, зокрема, передбачено, що за затримку поставки товару (п.4.6) постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості оплаченого і не поставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо відвантаження.

Згідно п.7.1 Контракту цей контракт вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2012р.

Судом встановлено, що станом на 31.12.2012р. ТОВ «Конкрет» зобов'язання за контрактом №12-К від 12.11.2012р. перед ПП «Kest Limited» виконано не було.

Відповідно до бухгалтерського рахунку 6812 «Розрахунки за авансами одержаними» станом на 31.12.2012р. за ТОВ «Конкрет» обліковувалась кредиторська заборгованість перед ПП «Kest Limited» на суму 74400 доларів США, що еквівалентно 594679,20грн. (по курсу НБУ станом на 31.12.2012р. - 7,9898грн.).

При цьому додатковою угодою №3 від 31.12.2012р. до контракту №12-К від 12.11.2012р. було внесено зміни в п.7.1 цього контракту та викладено його у наступній редакції: «Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до його повного виконання чи до офіційного розірвання контракту, але не пізніше 31 грудня 2013 року, а в частині виконання фінансових взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по контракту» (т.1 а.с.237).

Представник позивача суду пояснив, що станом на кінець 2012 року товар не був поставлений, оскільки ТОВ «Конкрет» не встигло вчасно закупити сировину для його виготовлення, а в подальшому, у зв'язку із відсутністю економічної доцільності поставки продукції сторонами контракту було прийнято рішення про його розірвання.

Так, у лютому 2013 року ПП «Kest Limited» звернулося до ТОВ «Конкрет» з листом, в якому згідно п.4.9 контракту №12-К від 12.11.2012р. у зв'язку із не поставкою товару просило позивача повернути передплату у розмірі 74400 доларів США. Також між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків станом на 20.02.2013р., про що складено акт від цієї дати, згідно якого за ТОВ «Конкрет» обліковується заборгованість перед ПП «Kest Limited» у сумі 74400 доларів США (т.1 а.с.238).

Передплату за товар ТОВ «Конкрет» повернуло ПП «Kest Limited» протягом 2013 року шляхом грошових переказів, а саме: 25.02.2013р. у сумі 4000 доларів США; 28.05.2013р. - 5000 доларів США; 16.08.2013р. - 10000 доларів США та 11.09.2013р. - 6000 доларів США, а також шляхом укладення двох договорів про уступки права вимоги №1-УД від 15.05.2013р. та 7-YD від 28.08.2013р. (т.1 а.с.228-236).

За таких обставин, у даному випадку фактично мала місце господарська операція з отримання позивачем у звітному (податковому) періоді - 2012р. грошових коштів від нерезидента на поворотній основі, які станом на кінець 2012р. повернуто не було.

Так, відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому п.п.135.5.5 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України встановлено, що до інших доходів, які входять у склад доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, відносяться також суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Зважаючи на наведене, позивач, на виконання приписів п.п.135.5.5 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України повинен був віднести до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суму передплати, отриманої ним від ПП «Kest Limited», яка фактично за змістом проведеної господарської операції з цим контрагентом є поворотною фінансовою допомогою. Оскільки позивачем такого зроблено не було, ним було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за 2012 рік на загальну суму 594679,20грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за цей період на загальну суму 124883,00грн.

Таким чином, відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205 правомірно збільшив суму грошового зобов'язання ТОВ «Конкрет» з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 124883,00грн., а також правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства у розмірі 31221,00грн., отже, означене податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним та скасуванню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч.3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на наведене, а також на те, що даний адміністративний позов було задоволено частково, суд приходить до висновку про стягнення з Державного бюджету України суми судових витрат, понесених ТОВ «Конкрет», пропорційно задоволеним вимогам позивача у розмірі 2087,54грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 10.09.2013р. №0002552205 та форми «В4» від 10.09.2013р. №0002492205.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 10.09.2013р. №0002482205 в частині щодо збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 973596,00грн. (дев'ятсот сімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 00 копійок) та за штрафними санкціями у сумі 243399,00грн. (двісті сорок три тисячі триста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкрет» (код ЄДРПОУ 31329821) судові витрати із сплати судового збору відповідно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 2087,54грн. (дві тисячі вісімдесят сім гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова