Постанова

від 16.06.2015 по справі 804/12351/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" червня 2015 р. справа № 804/12351/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет", Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. у справі № 804/12351/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми "Р" від 10.09.2013р. №0002552205, форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205 та форми "В4" від 10.09.2013р. №0002492205.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, а саме:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 10.09.2013р. №0002552205 та форми "В4" від 10.09.2013р. №0002492205;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205 в частині щодо збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет" з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 973596,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 243399,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Позивач просить скасувати постанову суду в частині відмовлених позовних вимог та

задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач просить скасувати постанову суду та відмовити в позові.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу начальника Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2012р. №958 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками цього контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Конкрет" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821, яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.4, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім було занижено податок на прибуток на загальну суму 1098479,00 грн., а також порушення приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 240374,00грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 51671,00грн. (а.с.29-55 т.1).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач в порушення вимог чинного законодавства занизив доходи підприємства за 2012 рік, не включивши до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента ПП "Kest Limited" (Нікосія, Кіпр) в рамках Контракту №12-К від 12.11.2012р. у вигляді передплати за поставку силікокальцію, хоча фактично така передплата має кваліфікуватися саме як поворотна фінансова допомога, отримана позивачем у звітному податковому періоді - 2012р., що залишилася неповернутою на кінець такого звітного періоду, а була частково повернута вже у 2013 році. Також заниження ТОВ "Конкрет" податку на прибуток пов'язано із завищенням ним собівартості виготовленої партії продукції шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово. Крім того позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за нереальними господарськими операціями з ТОВ "Кванта" та ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз", та включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними цими контрагентами, в той час, як у разі відсутності фактичного здійснення господарської операції відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Не надання позивачем до перевірки актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних та інших документів щодо транспортування товарноматеріальних цінностей за договорами з ТОВ "Кванта" та ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз", а також сертифікатів якості на ці товари свідчить про те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі цих товарів є такими, що не проводилися, а, отже, ці господарські операції є нереальними.

На підставі акту перевірки від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 10.09.2013р. було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: форми "Р" № 0002482205, яким ТОВ "Конкрет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1373099,00 грн., з яких за основним платежем - 1098479,00 грн., та за штрафними санкціями - 274620,00 грн.; форми "Р" №0002552205, яким ТОВ "Конкрет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 360562,00 грн., з яких за основним платежем - 240374,00 грн., та за штрафними санкціями - 120188,00 грн.; форми "В4" №0002492205, яким ТОВ "Конкрет" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51671,00 грн. (т.1 а.с.102-104).

Щодо заниження доходів підприємства за 2012 рік через не включення до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента ПП "Kest Limited" (Нікосія, Кіпр) в рамках Контракту №12-К від 12.11.2012р. у вигляді передплати за поставку силікокальцію.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, не знайшов підстав для задоволення частини позовних вимог відносно скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205 в частині збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Конкрет" з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 124883,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31221,00 грн., донарахованими відповідачем по взаємовідносинам позивача з ПП "Kest Limited" (Нікосія, Кіпр), виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 12.11.2012р. між ТОВ "Конкрет" та ПП "Kest Limited" (Нікосія, Кіпр) було укладено контракт №12-К, відповідно до якого ТОВ "Конкрет", як постачальник, зобов'язувалося протягом строку дії даного договору передати у власність ПП "Kest Limited", як покупця, силікокальцій, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його (а.с.105-107 т.1). Згідно п.4.4 цього Контракту на момент його підписання сума контракту складає 25000 доларів США. Проте, додатковими угодами №1 від 29.11.2012р. та №2 від 21.12.2012р. суму контракту було збільшено до 74400 доларів США (а.с.108 т.1).

На виконання вказаних умов контракту №12-К від 12.11.2012р. ПП "Kest Limited" здійснило передплату на рахунок позивача у загальному розмірі 74400 доларів США.

Умови поставки товару були прописані у розділі 3 Контракту та передбачали, що поставка здійснюється в закритих напіввагонах, умови поставки: FОВ Одеса, Україна. Відвантаження товару здійснюється протягом 7 банківських днів з дня оплати, при умові розташування замовлення до 10 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Розділом 5 Контракту було встановлено майнову відповідальність сторін контракту та, зокрема, передбачено, що за затримку поставки товару (п.4.6) постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості оплаченого і не поставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо відвантаження.

Згідно п.7.1 Контракту цей контракт вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2012р.

Судом встановлено, що станом на 31.12.2012р. ТОВ "Конкрет" зобов'язання за контрактом №12-К від 12.11.2012р. перед ПП "Kest Limited" виконано не було.

Відповідно до бухгалтерського рахунку 6812 "Розрахунки за авансами одержаними" станом на 31.12.2012р. за ТОВ "Конкрет" обліковувалась кредиторська заборгованість перед ПП "Kest Limited" на суму 74400 доларів США, що еквівалентно 594679,20грн. (по курсу НБУ станом на 31.12.2012р. - 7,9898 грн.).

При цьому додатковою угодою №3 від 31.12.2012р. до контракту №12-К від 12.11.2012р. було внесено зміни в п.7.1 цього контракту та викладено його у наступній редакції: "Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до його повного виконання чи до офіційного розірвання контракту, але не пізніше 31 грудня 2013 року, а в частині виконання фінансових взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по контракту" (а.с.237 т.1).

Станом на кінець 2012 року товар не був поставлений, оскільки ТОВ "Конкрет" не встигло вчасно закупити сировину для його виготовлення, а в подальшому, у зв'язку із відсутністю економічної доцільності поставки продукції сторонами контракту було прийнято рішення про його розірвання.

Так, у лютому 2013 року ПП "Kest Limited" звернулося до ТОВ "Конкрет" з листом, в якому згідно п.4.9 контракту №12-К від 12.11.2012р. у зв'язку із не поставкою товару просило позивача повернути передплату у розмірі 74400 доларів США. Також між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків станом на 20.02.2013 р., про що складено акт від цієї дати, згідно якого за ТОВ "Конкрет" обліковується заборгованість перед ПП "Kest Limited" у сумі 74400 доларів США (а.с.238 т.1).

Передплату за товар ТОВ "Конкрет" повернуло ПП "Kest Limited" протягом 2013 року шляхом грошових переказів, а саме: 25.02.2013р. у сумі 4000 доларів США; 28.05.2013р. - 5000 доларів США; 16.08.2013р. - 10000 доларів США та 11.09.2013р. - 6000 доларів США, а також шляхом укладення двох договорів про уступки права вимоги №1-УД від 15.05.2013р. та 7-YD від 28.08.2013р. (а.с.228-236 т.1).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку фактично мала місце господарська операція з отримання позивачем у звітному (податковому) періоді - 2012р. грошових коштів від нерезидента на поворотній основі, які станом на кінець 2012р. повернуто не було, отже, поворотна фінансова допомога має бути віднесена до складу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суму передплати, отриманої ним від ПП "Kest Limited", яка фактично за змістом проведеної господарської операції з цим контрагентом є поворотною фінансовою допомогою. Оскільки позивачем такого зроблено не було, ним було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за 2012 рік на загальну суму 594679,20 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за цей період на загальну суму 124883,00 грн.

Таким чином, відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205 правомірно збільшив суму грошового зобов'язання ТОВ "Конкрет" з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 124883,00 грн., а також правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства у розмірі 31221,00 грн., отже, означене податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога- фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому п.п.135.5.5 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України встановлено, що до інших доходів, які входять у склад доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, відносяться також суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Як зазначив відповідач в акті перевірки (а.с.32 т.1), фактично була здійснена операція з безоплатної передачі активів від нерезидента позивачу у вигляді отриманої передплати по контракту (приховане фінансування). На думку податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, питання перекваліфікації заборгованості по отриманій передплаті у поворотну фінансову допомогу унормовано ст.5 Податкового кодексу України, якою закладено принцип кваліфікації фактичних обставин щодо визначення понять, встановлених податковим кодексом, для застосування їх у сфері податкових відносин.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає, що одним з основних принципів цивільних відносин є свобода договору. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стверджуючи про те, що між сторонами Контракту № 12-К від 12 листопада 2012 року про поставку продукції на умовах передплати було фактично укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, податковий орган по суті заявляє, що між сторонами укладено удаваний правочин. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 року (п.25.), за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України

має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Отже, розглядаючи спір про визнання правочину удаваним, суд має дослідити докази вчинення удаваного правочину та надати їм правову оцінку, зокрема, дослідити характер волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі, наявність умислу на укладання саме такого правочину.

Проте, податковий орган, переймаючи на себе функції суду, "перекваліфікував" цей правочин.

Колегія суддів вважає, що такі дії податкового органу виходять за межі наданих йому законом владних повноважень, а посилання на ст. 5 ПК України є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення стосовно заниження доходів підприємства за 2012 рік через не включення до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента ПП "Kest Limited" (Нікосія, Кіпр), тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду в цій частині - скасуванню, з ухваленням нового рішення щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Конкрет" собівартості виготовленої партії продукції шляхом списання у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Конкрет" при виробництві феросплавної продукції керується Технічними умовами ТУ У 27.3-31329821-002-2003, які були розроблені для позивача ТОВ НВП "ЕКОТОМ", а також Технологічним регламентом на проектування виробництва брикетів з відсівів феросплавів в умовах ТОВ "Конкрет" (а.с.46-56,57-62 т.2).

Дійсно, п.5.8 ст.5 Технологічного регламенту встановлено, що технологічною схемою виробництва брикетів передбачено повернення просипу, який з'являється при брикетуванні і грохоченні сирих брикетів шляхом використання для брикетування в замісу з відхідними висівками.

Роблячи висновок про списання ТОВ "Конкрет" у травні, червні, липні та грудні 2012 року у кількісному та вартісному показниках сировини та матеріалів понаднормово, а саме на суму 1423676,56 грн. (на 189,04 т.), відповідач виходив з того, що з калькуляцій собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 позивача за означені періоди вбачається, що фактично ним було списано матеріалів у більшій кількості, ніж отримано на виході готової продукції з них, в той час, як Технологічним регламентом взагалі передбачено безвідходне виробництво брикетів.

Суд першої інстанції зазначив, що наведені висновки спростовуються відомостями калькуляцій собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 ТОВ "Конкрет" за травень, червень, липень та грудень 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у калькуляціях собівартості брикетів ферросилікомарганцю МнС17 за травень, червень, липень та грудень 2012 року ТОВ "Конкрет" списано сировини та матеріалів не лише на виробництво брикетів ферросилікомарганцю МнС17 - по 209,62т., 69,5т., 181,082т. та 143,697т. , оскільки частина цієї сировини була списана на виробництво брикетів, а частина на виділений під час розсіювання ферросилікомарганець фракції 8мм, що відображено у вищевказаних калькуляціях.

При цьому доходи від реалізації виготовленої з вказаної сировини продукції були отримані ТОВ "Конкрет" у травні, червні, липні та грудні 2012 року відповідно, тобто у тих місяцях, в яких позивачем віднесено до складу прямих матеріальних витрат вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленої продукції.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, дублюють акт перевірки та не спростовують висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205, а саме: в частині щодо збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Конкрет" з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 420284,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 105072,00 грн.

Щодо податкових зобов'язань, донарахованих податковим органом внаслідок висновків акта перевірки про нереальність господарських операцій, здійснених позивачем з ТОВ "ТД Р енд Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта".

Суд першої інстанції належним чином дослідив рух матеріальних активів під час виконання договорів, укладених із зазначеними контрагентами. Факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про рух придбаних товарів та зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за ці товари.

Доводи відповідача, викладені у акті перевірки від 23.08.2013р. №347/8/04-03-22-01-08/31329821, про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта" не є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. При цьому відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Зміст укладених ТОВ "Кокрет" з ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта" договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта" податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.

Вказані податкові накладні також були відображені у відповідності до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з них вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності документів, що підтверджують якість продукції або її транспортування, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці документи були досліджені судом першої інстанції.

Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ТД Р ЕНД Р Комодітіз" та ТОВ "Кванта" під час здійснення реальних господарських операцій, а також правомірно відніс до складу витрат відповідного звітного (податкового) періоди суми вартості товару, отриманого від цих контрагентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 10.09.2013р. №0002552205, "В4" від 10.09.2013р. №0002492205 та в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 10.09.2013р. №0002482205.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. у справі № 804/12351/13-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення рішення форми "Р" від 10.09.2013 року за №0002482205 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкрет" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 124883,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31221,00 грн., та задовольнити позов в цій частині.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" від 10.09.2013 року №0002482205 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкрет" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 124883,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31221,00 грн..

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун