Постанова

від 04.06.2014 по справі 808/2984/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 808/2984/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоавтоматизація"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2014 № 0000022213/1254,-

за участі представників сторін:

від позивача - Мулява І.Є. (довіреність № 150-05/14 від 29.05.2014)

від відповідача - Міщенко О.В. (довіреність № 21/08-29-10 від 17.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоавтоматизація" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2014 № 0000022213/1254, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 185729,00 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2014 відкрито провадження у адміністративній справі №808/2984/14 та призначено до судового розгляду на 23.04.2014. За клопотанням сторін, провадження у справі було зупинено до 21.05.2014. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.06.2014.

Відповідно до ст.160 КАС України, 04.06.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період який перевірявся, підприємство у перевіряємий період не працювало з ПП "ВАТЕР-ШПАГ", тому фактичне знаходження його по місцю реєстрації чи відсутність не можуть впливати на виконанні господарські операції з іншим контрагентом ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА". Відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рах. 631 "Розрахунки з постачальниками" ми проводили господарську діяльність з іншим контрагентом ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" в іншому періоді з 01.11.2012 по 15.11.2012. Правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими та видатковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були надані зазначеним підприємством, що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкове повідомлення-рішення протиправним і просить його скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. Зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зважаючи, на фактичну відсутність за місцезнаходженням ПП "ВАТЕР-ШПАГ" (ТОВ "Взлет-Ера"), відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договорів підряду; використання первинних документів ПП "ВАТЕР-ШПАГ" (ТОВ "Взлет-Ера) для формування податкового кредиту ТОВ "Енергоавтоматизація", та не засвідчення ними факту реального здійснення господарських операцій, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Фахівцями ДПІ здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергоавтоматизація" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "ВАТЕР-ШПАГ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.01.2014 № 13/08-29-22-1308/33471919.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем вимог п. 14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п. 44.1 п. 44.3, пп.44.6 ст 44 п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", щодо завищення податкового кредиту за грудень 2012р. на суму ПДВ 185729 грн., який сформований від ПП "ВАТЕР-ШПАГ", що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.19 податкової Декларації з ПДВ) за грудень 2012р. на суму 185729 грн.

Зважаючи на виявлені порушення, на підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 № 0000022213/1254, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 185729,00 грн.

Висновки, яких дійшли перевіряючи базуються на наступному.

Посадовим особам ТОВ "Енергоавтоматизація" на підставі п.п. 20.1.6, п.20.1 ст. 20, ст. 72., п.73.3 ст. 73 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України п.9, абз.2 п.14 постанови КМУ від 27.12.2010р. №1245 під розписку вручено запит №4421/10/08-29-22-1306/904 від 22.11.2013р. про надання інформації та її документального підтвердження з питань відносин з ПП "Ватер-Шпаг"", яке формує податковий кредит по Декларації з ПДВ за період грудень 2012р., крім того надати інформацію та її документальне підтвердження щодо подальшої реалізації або використання в господарській діяльності товарів, робіт (послуг) придбаних у вищевказаного контрагента.

ДПІ отримано відповідь вх.8523/10 від 28.11.2013р., відповідно до якої повідомлено, що взаємовідносин з ТОВ "Ватер-Шпаг"", за останні 1095 календарних днів не було, при цьому за період з листопада по грудень 2012р. ТОВ "Енергоавтоматизація" працювало з ТОВ "Взлет-Ера".

Посадовим особам позивача під розписку вручено запит №4761/10/08-29-22-1306/907 від 06.12.2013р. про надання інформації та її документального підтвердження з питань відносин з ТОВ "Взлет-Ера", на який 13.12.2013р. підприємством надано документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Взлет- Ера".

Згідно наданих документів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергоавтоматизація", з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Ватер-Шпаг".

Позивачем до ДГП подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 р., в якій зазначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту задекларовано у розмірі 210180 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що постачальником ТОВ "Енергоавтоматизація" є ПП "ВАТЕР-ШПАГ", платник ДПІ у м. Полтаві, за рахунок якого сформовано податковий кредит за грудень 2012р. на суму ПДВ - 185727грн.

Відповідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Взлет-Ера" припинено державну реєстрацію юридичної особи за рішенням засновників 03.10.2013р. Юридична особа - правонаступник ПП "Ватер-Шпаг" з 03.10.2013р.

Згідно наданих до перевірки документів ТОВ "Енергоавтоматизація" укладено наступні договори з ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" №116-2012 від 15.11.2012, №115-2012 від 14.11.2012 №114-2012 від 13.11.2012, №113-2012 від 06.11.2012, №112-2012 від 05.11.2012, № 111-2012 від 01.11.2012 між ТОВ "Енергоавтоматизація" та ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" складено акти здачі-приймання робіт від 14.12.2012 щодо розробки програмного забезпечення для віддаленого надання інформації та інтеграції інформації в системі верхнього рівня від блоку моніторингу, виконаного на базі контролера серії Tecla, для системи безперервного контролю ПС "КГПП", АТ "KEGOC" республіка Казахстан, автоматизованого робочого місця оператора системи безперервного контролю високовольтних автотрансформаторів типу АТДЦТН-125000/220/110(2шт) для ПС"Балхашська", АТ "KEGOC" Республіка Казахстан. Вартість робіт, згідно з цим договором, складає 219500 грн., у т.ч. ПДВ 36583,33 грн

Крім того, ТОВ "Енергоавтоматизація"(постачальник) укладено договір № SM1142 від 09.12.2011р. з "Tebian Electric Appratus Stock Co.LTD" (ОАО ТВЕА КНР м. Чжанцзи) (покупець). Предмет договору: постачання електротехнічного обладнання.

Товар експортовано відповідно до ВМД № 112050000/2012/027840 від 06.12.2012р. та ВМД №112050000/2012/027843 від 06.12.2012р.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від ДПІ у м. Полтава отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Взлет - Ера", з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків у періоді з 01.02.2010 року по 28.02.2013 року. № 433/22.5/ 32257266 10.04.2013 р. Відповідно до якого зустрічну звірку провести немає можливості у зв'язку з тим, що місцезнаходження ТОВ "Взлет-Ера" (м. Полтава, вул. Чураївни. буд.3/2, кв. 146) не встановлено.

Від ДПІ у м. Полтава отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ВАТЕР - ШПАГ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.2012 по 31.03.2013 №465/16-01-22-08-10/32257566 від 04.12.2013, при цьому встановлено, що зустрічну звірку провести немає можливості у зв'язку з тим, що місцезнаходження ПП "ВАТЕР-ШПАГ" не встановлено.

При цьому у ПП "ВАТЕР - ШПАГ" відсутні основні засоби, кількість працюючих-1 особа.

В ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито наступні заходи:

складено акти невстановлення місцезнаходження платника податків №223/22.8 від 11.02.2013 року та №575/22.5 від 09.04.2013 р.;

підприємство у квітні змінило податкову адресу: м. Дніпропетровськ вул. Тверська2 кв. 35.;

на направлений підприємству запит "Про надання документів" №1556/10/22.5-19 від 23.01.2013р. відповіді не отримано.

Таким чином, ТОВ "Взлет - Ера" неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2010 по 28.02.2013.

Проведеною звіркою ТОВ "Взлет - Ера" документально не підтверджено господарські відносини з покупцями та постачальниками за період з 01.02.2010 по 28.02.2013.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2010 по 28.02.2013, які підпадають під визначення ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 134 Податкового кодексу України

ДПІ відповідно до відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, встановлено, що директор ТОВ "Взлет-Ера" ОСОБА_3 у період 2012 р. отримував доходи, працюючи одночасно на декількох підприємствах, основного місця роботи не мав, при цьому до перевірки не надано документів, які є підтвердженням отримання позивачем від ОСОБА_3 - розробки програмного забезпечення. Не можливо встановити де та за яких обставин було здійснено передачу послуг програмного забезпечення від ТОВ "Взлет-Ера" до позивача.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, відповідач вказує, що результатами проведеного дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ "Енергоавтоматизація" за грудень 2012р., встановлено, що первинні документи ПП "ВАТЕР -ШПАГ" (ТОВ "Взлет-Ера) використовувались для формування податкового кредиту ТОВ "Енергоавтоматизація", та не засвідчують факт реального здійснення господарських операцій.

Разом з тим, враховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 14.1.181, п. 14.1.18 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами вказаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Взлет-Ера" припинено державну реєстрацію юридичної особи за рішенням засновників 03.10.2013. Юридична особа - правонаступник ПП "Ватер-Шпаг" з 03.10.2013.

ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" мало необхідний вид діяльності - 69.01 - комп`ютерне програмування, Довідка з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України підтверджує право на проведення господарської операції щодо виконання таких видів робіт. Продаж цих робіт покупцю спричинив зміну майнового стану нашого підприємства - отримання позитивного фінансового результату від операційної діяльності звітного періоду.

Відповідно до порядку оформлення податкових документів підприємство позивача отримало податкові накладні від постачальника робіт по датам підписаних актів: №124 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 25533,33 грн., №123 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 46633,33 грн., №122 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 29363,33 грн., №121 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 28357,83 грн., №120 від 14.12.2012 на суму ПДВ -19255,83грн., №119 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 36583,33грн. Всього загалом ПДВ - 185726,98 грн.

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі та мають всі необхідні реквізити.

Господарські правовідносини з ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, що не заперечується і актами перевірок. Таким чином, позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальника, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" в актах перевірок відсутні.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Саме витрати пов'язані з придбанням у ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" послуг, використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується самим актом перевірки.

В Акті перевірки описано процес проведення виконання умов Договору поставки з покупцем технічного обладнання та програмного забезпечення "Tebian Electric Appratus Stock Co.LTD" (ОАО ТВЕА КНР м. Чжанцзи) по Договору № SM1142 від 09.12.2011 на загальну суму 994158 дол. США, який виконано в повному обсязі не тільки по операціям митного оформлення електротехнічного обладнання та програмних комплексів але і видів робіт щодо їх обслуговування. Зміст виконаної роботи наведено у Додатку №1 до Договору.

Крім цього, були виконані роботи для цієї компанії по Договору №SM1147 від 19.01.2012 на загальну суму 758034 дол. США. Згідно Додатку №2 виконані роботи включають компоненти програмного забезпечення, які поставив ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА".

Правочин між позивачем та ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" відповідає вимогам чинного законодавства України, при його укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвим умов; правочин сторонами було виконано.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включено суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу.

Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і позовні вимоги ТОВ "Енергоавтоматизація" підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 18.02.2014 № 0000022213/1254, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 185729,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоавтоматизація" (код ЄДРПОУ 33471919) судові витрати у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 02.07.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко