Ухвала

від 15.01.2015 по справі 808/2984/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2015 рокусправа № 808/2984/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Малиш Н.І.

           суддів:                     Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:          Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №808/2984/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022213/1254 від 18.02.2014р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2014 № 0000022213/1254, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 185729,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача як підстава виявленого порушення позивачем податкового законодавства, щодо підприємство – контрагент позивача у перевіряємий період не мало працівників, фактичне знаходження по місцю реєстрації відсутнє, оскільки такі обставини не можуть впливати на виконанні господарські операції між позивачем та ТОВ «ВЗЛЕТ-ЕРА» у період виконання угод. Правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими та видатковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема скарга обґрунтована неврахування судом першої інстанції акт податкового органу про неможливість проведення перевірки контрагента позивача та відсутність доказів виконання робіт.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції допущено заміну відповідача його правонаступником – ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «ВАТЕР-ШПАГ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.01.2014 № 13/08-29-22-1308/33471919.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем: п. 14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п. 44.1 п. 44.3, пп.44.6 ст. 44 п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», щодо завищення податкового кредиту за грудень 2012р. на суму ПДВ 185729 грн., який сформований від ПП «ВАТЕР-ШПАГ», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.19 податкової Декларації з ПДВ) за грудень 2012р. на суму 185729 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у м. Полтава від 04.12.2014р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Ватер-Шпаг» з підстав відсутності встановлення місцезнаходження.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 № 0000022213/1254, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 185729,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Взлет-Ера» припинено державну реєстрацію юридичної особи за рішенням засновників 03.10.2013р. Юридична особа - правонаступник ПП «Ватер-Шпаг» з 03.10.2013р.

Відповідно матеріалам справи позивачем було укладено договори з ТОВ «ВЗЛЕТ-ЕРА» №116-2012 від 15.11.2012, №115-2012 від 14.11.2012 №114-2012 від 13.11.2012, №113-2012 від 06.11.2012, №112-2012 від 05.11.2012, № 111-2012 від 01.11.2012. На виконання яких між позивачем та ТОВ «ВЗЛЕТ-ЕРА» складено акти здачі-приймання робіт від 14.12.2012 щодо розробки програмного забезпечення для віддаленого надання інформації та інтеграції інформації в системі верхнього рівня від блоку моніторингу, виконаного на базі контролера серії Tecla, для системи безперервного контролю ПС «КГПП», АТ «KEGOC» республіка Казахстан, автоматизованого робочого місця оператора системи безперервного контролю високовольтних автотрансформаторів типу АТДЦТН-125000/220/110(2шт) для ПС «Балхашська», АТ «KEGOC» Республіка Казахстан. Вартість робіт, згідно з цим договором, складає 219500 грн., у т.ч. ПДВ 36583,33 грн.

Крім того, позивачем (постачальник) укладено договір № SM1142 від 09.12.2011р. з «Tebian Electric Appratus Stock Co.LTD» (ОАО ТВЕА КНР м. Чжанцзи) (покупець). Предмет договору: постачання електротехнічного обладнання. Товар експортовано відповідно до ВМД № 112050000/2012/027840 від 06.12.2012р. та ВМД №112050000/2012/027843 від 06.12.2012р.

Також судом встановлено, що на час укладання та виконання договорів ТОВ «ВЗЛЕТ-ЕРА» мало необхідний вид діяльності - 69.01 - комп`ютерне програмування, Довідка з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України підтверджує право на проведення господарської операції щодо виконання таких видів робіт. Продаж цих робіт покупцю спричинив зміну майнового стану нашого підприємства - отримання позитивного фінансового результату від операційної діяльності звітного періоду.

Відповідно до порядку оформлення податкових документів підприємство позивача отримало податкові накладні від постачальника робіт по датам підписаних актів: №124 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 25533,33 грн., №123 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 46633,33 грн., №122 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 29363,33 грн., №121 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 28357,83 грн., №120 від 14.12.2012 на суму ПДВ -19255,83грн., №119 від 14.12.2012 на суму ПДВ - 36583,33грн. Всього загалом ПДВ - 185726,98 грн. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі та мають всі необхідні реквізити.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції факт придбання позивачем товарів саме з метою їх використання в господарській діяльності, який фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентом платника податків норм податкового законодавства.

Якщо контрагент (постачальник) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №808/2984/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоавтоматизація» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022213/1254 від 18.02.2014р., – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 16 січня 2015року.

Головуючий:                                                            Н.І. Малиш

          Суддя:                                                            А.А. Щербак

          Суддя:                                                            Н.П. Баранник