Рішення

від 26.05.2014 по справі 910/6247/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6247/14 26.05.14

За позовом приватного акціонерного товариства «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Країна мрій»

Про стягнення 244804,37 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Сисов В.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерного товариство «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Країна мрій» про стягнення за договорами поставки книжкової продукції № 1 від 04.01.2011, № 14 від 03.01.2012, № 24 від 10.01.2013 244804,37 грн., з яких: 217552,50 грн. боргу, 15329,82 трьох процентів річних, 3912,69 грн. пені, 8009,37 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати за поставлений товар. На думку позивача, підставою для оплати товару є виставлені ним рахунки.

Ухвалою суду від 08.04.2014 порушено провадження у справі № 910/6247/14, розгляд останньої призначено на 12.05.2014.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено до 26.05.2014.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив з огляду на наступне.

Пунктом 4.7 договорів встановлено, що остаточний розрахунок за продукцію здійснюється відповідачем протягом 30 днів з моменту виготовлення продукції. У той же час, позивачем доказів передачі відповідачу продукції не надано.

Під час розгляду справи відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової експертизи та витребування доказів.

Судом вказані клопотання відхилені як необґрунтовані.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між приватним акціонерним товариством «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Країна мрій» (замовником) укладено наступні договори: № 1 від 04.01.2011, № 14 від 03.01.2012 та № 24 від 19.01.2013.

Відповідно до п.п. 1.1 договорів виконавець зобов'язався надати замовнику поліграфічні послуги по виготовленню видань книжкової продукції (далі - продукція), замовленої замовником, відповідно до технічних завдань (листи-замовлення, далі замовлення) і вихідних матеріалів (підписані оригінал-макети, фотоформи або файли у форматі PDF), наданих замовником, а замовник зобов'язується приймати виготовлену продукцію і сплатити її вартість.

Прийом-передача матеріалів і готової продукції здійснюється на складі виконавця по кількості - згідно з товаросупровідними документами, за якістю згідно з галузевими нормативними документами, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції по кількості і якості № П-6, № П-7, затверджених Держарбітражем СРСР 15.06.1965 і 25.004.1966. Відвантаження готової продукції здійснюється при наявності у представника замовника оригінала довіреності на отримання продукції і підписання накладної (п. 3.1 договорів).

Пунктом 4.7 договорів передбачено, що замовник зобов'язується сплатити виконавцеві вартість робіт по виготовленню продукції за договірною ціною в наступні терміни: 50% попередня оплата, 50% протягом 30-ти днів з моменту виготовлення накладу продукції згідно виставлених рахунків на оплату, якщо інше не обумовлене в додатку до договору на конкретну партію продукції.

Такі ж умови оплати передбачені додатковими угодами до договорів.

Крім того, додатковими угодами до договорів погоджено строки виготовлення продукції.

Виготовлена виконавцем продукція є власністю замовника з моменту її виготовлення (п. 8.6 договорів).

Предметом договорів є виготовлення видань книжкової продукції, тобто за своєю правовою природою вони є договорами підряду (параграф 1 глави 61 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

З огляду на викладене остаточний розрахунок за продукцію можливий після виготовлення продукції та її відвантаження замовнику, що підтверджується підписанням накладної.

Позивач заявив до стягнення 217552,50 грн. боргу, який виник у зв'язку з неоплатою відповідачем рахунків, виставлених позивачем.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а також в силу ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинним документом.

Первинні документи повинні відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону. Зокрема, повинні: бути складені на паперових або машинних носіях; містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У той же час рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а має тільки інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відноситься до типових форм, затверджених Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено.

Фактично рахунок-фактура є документом, який передбачає лише виставлення визначених сум до оплати покупцем за товари, які поставляються (фактично поставлені) або послуги, що надаються (фактично надані), а сам факт отримання товарів (послуг) повинен підтверджуватися видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Оскільки, позивачем не надано суду первинні документи, які підтверджують поставку товару на суму 217552,50 грн., суд вважає недоведеними доводи позивача про поставку відповідачу товару на суму 217552,50 грн..

З огляду на викладене також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 15329,82 грн. трьох процентів річних, 3912,69 грн. пені, 8009,37 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 20.06.2014.

Суддя С. А. Ковтун