Рішення

від 19.06.2014 по справі 922/1771/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р.Справа № 922/1771/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд", м. Волочиськ до ТОВ "Торгсервіс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Літкевич О.В., дов. б/н від 05.05.14 р.;

відповідача - Лугова Г.А., дов. № 29/05 від 29.05.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" заборгованість в сумі 100000,00 грн., 5000,00 грн. штрафу, 3704,00 грн. неустойки, інфляційні втрати в сумі 3000,00 грн. та 2234,08 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 11/02 від 11.02.2013 р.

17.06.2014 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що між сторонами існувала усна домовленість про те, що грошові кошти в сумі 100000,00 грн. позивач надає відповідачу в якості часткової оплати за інвестиційним договором від 28.01.13 р., а коли у позивача з'являться кошти - він внесе їх до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс", а останнє, в свою чергу, погасить заборгованість за спірним договором. Оскільки, позивач свої зобов'язання за усною домовленістю не виконав, відповідач звернувся до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою про шахрайські дії керівника позивача.

17.06.2014 р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження по справі, у зв'язку з поданням заяви до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області про шахрайські дії керівника позивача.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 17.06.2014 р. по 18.06.2014 р. та з 18.06.2014 р. по 19.06.2014 р., для надання сторонами додаткових документів.

18.06.2014 р. представник відповідача надав клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи, оскільки при огляді оригіналу договору № 11/02 від 11.02.2013 р. у директора виникли серйозні сумніви щодо справжності його підпису на ньому.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2014 р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти призначення судової експертизи та зупинення провадження по справі заперечував та надав додаткові письмові документи.

Суд, дослідивши надані документи, долучив їх до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2014 р. підтримав свій відзив, просив призначити почеркознавчу судову експертизу та зупинити провадження по справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд" (позивач, позикодавець) та Товариством з обмежено відповідальністю "Торгсервіс" (відповідач, позичальник) був укладений договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 11/02 від 11.02.2013р. (далі - договір) (а.с. 14-16), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 100000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбаченим договором.

Поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається на протязі 5 (п'яти) днів з дати підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача з особового або іншого рахунку позивача.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1076 від 12.02.2013р (а.с. 17). У вищевказаному платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" зазначено: фінансова позика на зворотній основі, згідно дог. № 11/02 від 11.02.2013 р.

Відповідно до п.3.1 договору, поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню протягом трьох днів з моменту отримання вимоги позивача, але не пізніше 30 грудня 2013 року.

15.01.2014р. ТОВ "Бітум Буд", в порядку досудового врегулювання спору, направило ТОВ "Торгсервіс" лист-претензію від 14.01.2014р. (а.с. 18) про повернення суми по договору.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, грошові кошти в сумі 100000,00 грн. у встановлений спірним договором строк не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, відповідно до умов п. 3.1 договору, поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню протягом трьох днів з моменту отримання вимоги позивача, але не пізніше 30 грудня 2013 року.

Станом на момент розгляду справи, відповідач грошові кошти в сумі 100000,00 грн. не повернув та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості. Факт отримання грошових коштів в сумі 100000,00 грн. відповідач в своєму відзиві визнав.

Отже, враховуючи умови п. 3.1 договору, відповідач визнається судом таким, що з 31.12.2013 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення наданої позивачем позики за договором № 11/02 від 11.02.2013 р.

Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, вважає за необхідне в його задоволенні відмовити, у зв'язку з недоцільністю її проведення, виходячи з наступного.

Так, під час розгляду справи директор ТОВ "Торгсервіс" Козирід А.В. пояснив, що підпис на договорі № 11/02 від 11.02.2013р. не його. На питання представника позивача зазначив, що він є відповідальною особою за ведення податкового та бухгалтерського обліку на ТОВ "Торгсервіс". Козирід А.В. повідомив, що податкові звіти складаються та підписуються їм, сума поворотної фінансової допомоги 100000,00 грн., яка надійшла від ТОВ "Бітум-Буд" на розрахунковий рахунок ТОВ "Торгсервіс", відображена їм у податковій звітності за 1 квартал 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Частина 2 ст. 214 Цивільного кодексу України передбачає, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначалося вище, 11.03.2013р. позивач уклав договір № 11/02 з ТОВ "Торгсервіс" про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. На виконання зазначеного договору ТОВ "Бітум-Буд" платіжним дорученням № 1076 від 12.02.2013р. перерахував відповідачу на розрахунковий рахунок 100000,00 грн., в якому в графі "призначення платежу" вказано: фінансова позика на зворотній основі, згідно дог. № 11/02 від 11.02.2013р., без ПДВ.

Зазначена сума надійшла саме на розрахунковий рахунок ТОВ "Торгсервіс". Директор Козирід А.В. в судовому засіданні 18.06.2014р. підтвердив факт надходження коштів від ТОВ "Бітум-Буд" на підприємство, яке він очолює. В подальшому, будь-яких дій щодо повернення цих коштів таких, які надійшли помилково, ТОВ "Торгсервіс" не здійснив. А навпаки використовував ці кошти у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Торгсервіс" та відображав у податковому обліку підприємства, що підтвердив Козирід А.В.

Все вищенаведене підтверджує схвалення директором відповідача ТОВ "Торгсервіс" Козирідом А.В. укладення договору № 11/02 від 11.02.2013р., оскільки їм були вчинені дії, які свідчать про прийняття виконання.

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". Так, у п. 3.4 Постанови зазначено, що настання передбачених цією статтею (ст. 241 ЦК України) наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його було вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Суд зазначає, що в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, суд, при вирішенні питання щодо призначення експертизи, виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Враховуючи те, що посилання відповідача на недійсність спірного договору спростовуються вищезазначеними обставинам, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, відмовити.

Крім того, відповідач в своєму відзиві підтвердив факт отримання від позивача грошових коштів в сумі 100000,00 грн. та факт укладення договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 11/02 від 11.02.2013 р.

Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, у зв'язку з поданням заяви до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області також задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до приписів ст. 79 ГПК України, провадження по справі зупиняється лише у разі неможливості розгляду даної справи, зокрема, у випадку надсилання господарським судом матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування.

Враховуючи те, що подання відповідачем заяви до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі відмовляє.

Таким чином, посилання відповідача на існування усної домовленості між сторонами щодо порядку розрахунку за спірним договором, судом не приймаються та не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки не спростовують обставини викладені у позовній заяві, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми позики в розмірі 100000,00 грн., належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 5000,00 грн. та пеню в сумі 3704,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 4.2 договору передбачає, що у випадку прострочення повернення фінансової допомоги, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5 % від суми договору і неустойку у подвійному розмірі облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожний день прострочення повернення.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення відповідачем повернення суми позики, перевіривши нарахування штрафу та пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5000,00 грн. та пені в сумі 3704,00 грн. законними, обґрунтованими та такими, що задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3000,00 грн. законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи - відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 32, корпус 4, кімната 4, код ЄДРПОУ 24269511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум-Буд" (юридична адреса: 31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 6; поштова адреса: м. Харків, вул. Естакадна, 1, код ЄДРПОУ 34282184) суму позики в розмірі 100000,00 грн., 5000,00 грн. штрафу, 3704,00 грн. неустойки, інфляційні втрати в сумі 3000,00 грн. та 2234,08 грн. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.06.2014 р.

Суддя Т.В. Інте