Рішення

від 25.06.2014 по справі 5017/3702/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2014 р.Справа № 5017/3702/2012

За позовом: Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідачів: Тарутинської районної державної адміністраціі Одеської області,

Товариство з обмеженою відповідальністю „Тіса"

Про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельної ділянки

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Гуляк Г.І.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від прокурора: Чалий М.Г. - згідно посвідчення , Шалабода Д.О. - згідно довіреності № 54 вих.-13 від 14.01.2013р., Уразовський В.І. - згідно довіреності № 05/2-2615 вих 13 від 10.07.2013р., Набекало М.М.- згідно посвідчення.

Від позивача: Міністерства оборони України : Добров Ю.І. - згідно довіреності № 220/14/д від 11.01.2014р.

Від позивача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району : Добров Ю.І. - згідно довіреності № 01 від 08.01.2014р.

Від відповідача: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області: Кюссе І.Г. - згідно довіреності № 01/01-17/16 від 09.01.2014р.

Від відповідача: ТОВ „Тіса": Кіссолар І.О.- голова правління.

В засіданні брали участь:

Від прокурора: Набекало М.М.- згідно посвідчення.

Від позивача: Міністерства оборони України : Добров Ю.І. - згідно довіреності № 220/14/д від 11.01.2014р.

Від позивача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району : Добров Ю.І. - згідно довіреності № 01 від 08.01.2014р.

Від відповідача: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області: не з'явився.

Від відповідача: ТОВ „Тіса": не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району ( далі - Білгород-Дністровська КЕЧ району) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Тіса" про визнання недійсними: договору оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 45,51 га;), договору оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 21,01 га), договору оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 147,77 га) що були укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з ТОВ „Тіса" , та витребування з володіння ТОВ „Тіса" земельних ділянок, що були передані ТОВ „Тіса" за зазначеними договорами.

В ході розгляду справи заступник прокурора неодноразово надавав уточнення позовних вимог. Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 14.01.2014р. , заступник прокурора просить суд визнати недійсними договір оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 45,51 га;), договір оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 21,01 га), договір оренди землі № б/н від 29.12.2007р. ( об'єкт оренди - земельна ділянка площею 147,77 га) що були укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з ТОВ „Тіса" , та витребування від ТОВ „Тіса" та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складенням акту прийому-передачі, земельні ділянки загальною площею 214,29 га (вартістю 706 214 грн. 12 коп.) , передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельні ділянки за зазначеними договорами.

Представники прокуратури позов підтримують, наполягають на його задоволенні.

Позивач - Міністерство оборони України, позов Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених у поясненнях по справі.

Позивач - Білгород-Дністровська КЕЧ району, позов Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підтримує в повному обсязі з мотивів , викладених у поясненнях по справі.

Відповідач - Тарутинська райдержадміністрація проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях та відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ТОВ „Тіса" відзив на позовну заяву до суду не надав.

В ході розгляду справи відповідачем - Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області, було заявлено клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у зв'язку з необхідністю встановлення точної відповідності фактичних меж на місцевості земельних ділянок позивача правовстановлюваній та землевпорядній документації на неї, а також у зв'язку з необхідністю встановлення порушення меж та накладання земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ „Тіса", відповідно до правовстановлюваних документів на земельні ділянки позивачів та вимог нормативно-правових актів.

Позивач - Міністерство оборони України проти задоволення клопотання заперечує, вважає, що заявлене клопотання є безпідставним і спрямоване на необґрунтоване затягування розгляду справи по суті. На думку позивача, питання, які запропоновані відповідачем у клопотанні носять правовий характер та мають бути вирішені саме судом.

Представник прокуратури проти призначення у справі судової земельно-технічної експертизи заперечує, повністю підтримує заперечення проти клопотанння, висловлені представником Міністерства оборони України.

Розглянув клопотання відповідача щодо призначення у справі судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення відповідності фактичних меж на місцевості земельних ділянок Міністерства оборони України правовстановлюваній та землевпорядній документації , а також встановлення порушення меж та накладання земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ „Тіса", суд доходить до висновку про залишення його без задоволення, адже, відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Але, у будь-якому випадку, суд має прийти до висновку про необхідність призначення експертизи у зв'язку не тільки із заявленими позовними вимогами, але і у зв'язку із їх обґрунтованістю. Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані у даній справі договори оренди були укладені на підставі розрозпоряджень голови Тарутинської райдержадміністрації, актів встановлення в натурі (на місцевості ) меж земельних ділянок , кадастрових планів земельних ділянок, якими було визначено розмір земельних ділянок та їх межі. Отже, питання щодо меж земельних дідянок та призначення з цього приводу судової земельно-технічної експертизи доцільно призначати у справах щодо оскарження розпоряджень щодо передачі в оренду земельних ділянок.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 11 грудня 2013р. № 349, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5017/3701/2012, за результатами якого дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Рога Н.В., судді Зайцева Ю.О., судді Никифорчук М.І. Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 грудня 2013р. поновлено провадження у справі № 5017/3701/2012 та прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Рога Н.В., судді Зайцева Ю.О., судді Никифорчука М.І.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014р. справу № 5017/3701/2012 передано на колегіальний розгляд у складі: Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Никифорчук М.І., суддя Цісельський О.В. Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 лютого 2014р. справу №5017/3701/2012 прийнято до колегіального розгляду у такому складі суду.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 10 квітня 2014р. призначено колегіальний розгляд справи № 5017/3701/2012 у складі суддів: Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Гуляк Г.І., суддя Цісельський О.В. Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 квітня 2014р. справу №5017/3701/2012 прийнято до колегіального розгляду у такому складі суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури , суд встановив:

Розпорядженням голови Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „Чапаєва" , ФГ „Таврія-К", ФТ „Колос-2006", ТОВ „Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ЧП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" , зокрема, передано ТОВ „Тіса" земельну ділянку площею 750,00 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; зобов'язано керівника ТОВ „Тіса" укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.

На підставі зазначеного розпорядження , 29 грудня 2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ТОВ „Тіса" (Орендар) були укладені:

-Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 45,5063 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400010.

- Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець, надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 21,0146 га ріллі , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400011.

- Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець, надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 147,7701 га ріллі , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400012.

Заступник Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород - Дністровської КЕЧ району вважає, що заначені договори оренди землі мають бути визнані судом недійсними, посилаючись на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005р. та п.1 Розпорядження від 14.12.2005р. № 386/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації що урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" як таких, що не відповідають вимогам закону. Зазначеними розпорядженнями Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області припинено право користування земельною ділянкою площею 23 253,17 га, яка була надана в користування військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради. У подальшому незаконно вилучена земельна ділянка площею 214,29 га була надана в оренду фізичним та юридичним особам ( ТОВ „Тіса").

При цьому, в ході розгляду даної справи, Одеським апеляційним адміністративним судом було встановлено , що право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України , а тому вони відносяться до земель оборони , належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими форсуваннями на праві постійного користування. Отже, приймаючи зазначені розпорядження Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області перевищила межі наданих ій повноважень , що полягає у незаконному розпорядженні вказаною земельною ділянкою, наданою свого часу для потреб оборони, чим порушила права Міністерства оборони України на вказані землі.

Факт надання в оренду ТОВ „Тіса" земельних ділянок, які входять до складу земель колишнього загальновійськового полігону , на думку заступника прокурора, підтверджується листом відділу Держкомзему у Тарутинському районі Одеської області від 06.08.2012р. за №23-01-32/1781.

Також заступник прокурора зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород -Дністровської КЕЧ району, що підтверджується індивідуальною карткою обліку земельної ділянки, а також довідкою № 1162 від 07.08.2012р., виданою начальником Білгород -Дністровської КЕЧ району. Будь-які дозволи щодо передачі земельних ділянок загальновійськового полігону суб'єктами господарювання, у тому числі і ТОВ „Тіса", ані Міністерством оборони України, ані Білгород -Дністровською КЕЧ району не надавались.

Таким чином, на думку заступника прокурора, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області укладаючи вищезазначені спірні договори оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 214,29 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам Закону України "Про ренду землі" та Земельного кодексу України.

Крім того, заступник прокурора зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі № 916/876/13, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2003р., скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „Чапаєва" , ФГ „Таврія-К", ФТ „Колос-2006", ТОВ „Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ЧП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

За таких обставин, заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері просить суд визнати недійсними договори оренди від 29.12.2007р. укладені між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ „Тіса".

Крім того, заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері просить суд витребувати від ТОВ „Тіса" та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складенням акту прийому-передачі, земельні ділянки загальною 214,29 га , вартістю 706 214 грн. 12 коп., передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області ТОВ „Тіса" за договорами оренди № б/н від 29.12.2007р., які розташовані на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району.

В обгрунтування зазначеної вимоги заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері зазначає, що згідно із ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст..152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Представник прокуратури також зазначає, що дану позовну заяву подано у межах строків позовної давності, так як відповідно до ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову , а також у разі якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Згідно ч.3 зазначеної статті після переривання перебіг позовної давсноті починається заново. Час , що минув до переривання перебігу позовної давності , до нового строку не зараховується. Лише після закінчення розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням - постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі № №2а -3436/08/1570, у зв'язку із відмовою Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області у добровільному порядку повернути земельні ділянки Міністерству оборони України, був поданий відповідний позов до господарського суду. Таким чином, строк позовної давності не був пропущений.

Позивачі - Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська КЕЧ району позовні вимоги Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері підтримують у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2-а-3436/08/1570 визнано протиправним і скасовано розпорядження Тарутинської районної державною адміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" № 101/А-2005 від 05.05.2005р. та п.1 Розпорядження № 386/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014р. залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р.

На думку позивачів, надані у користування ТОВ „Тіса" землі є землями оборони, і Тарутинська райдержадміністрація , не мала жодних повноважень на володіння, користування і розпорядження земельними ділянками із земель Тарутинського артполігону (військове містечко №11), а тому розпорядилася самовільно і незаконно землями оборони всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі", в силу яких орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Крім того, Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська КЕЧ району, зазначають, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі № 916/876/13, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2003р. , скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „Чапаєва" , ФГ „Таврія-К", ФТ „Колос-2006", ТОВ „Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ЧП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради". Отже, скасовано документ, на підставі якого було укладено оспорювані договори , що є підставою для визнання цих договорів недійсними.

Відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області проти позовних вимг заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що заявником у справі невірно визначено позивачів у справі, так як землі оборони належать державі на праві власності та закріплені за військовими формуваннями на праві користування.

Відповідач зазначає, що згідно ст.152 Земельного кодексу України власник або землекористувач можуть вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Відповідно до п. 2.4. постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Також відповідач вважає, що заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері та позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що межі земельних ділянок, які відводилися на умовах оренди ТОВ „Тіса" , дійсно входять в межі колишнього військового полігону.

Крім того, відповідач зазначає, що вимоги про витребування або повернення земельної ділянки є необґрунтованими, так як повернення земельної ділянки , в розумінні п.1.3. постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. , обумовлене самовільним зайняттям ділянки. У випадку з зареєстрованим в Державному земельному кадастрі договором оренди землі сам факт самовільного її зайняття відповідачем унеможливлюється. Іншою підставою для повернення майна є двостороння реституція за договором. Втім, остання можлива лише щодо сторін договору оренди, а не третіх осіб.

Представник відповідача також зазначає, що ствердження позивачів про преюдиціальне значення і обв'язковість для господарського суду при розгляді даного позову обставин, встановлених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2а -3436/08/1570, є безпідставним, так як в даній господарській справі предметом розгляду є визнання недійсними договорів оренди землі, укладених Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області в 2008р., вже після розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2006р. № 390-р " Про передачу майнових комплексів військових містечок".

Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області також вважає, що Міністерство оборони України та Білгород - Дністровська КЕЧ району не є і ніколи не були землекористувачами земель колишнього загальновійськового полігону. Облік земельних ділянок в Білгород - Дністровській КЕЧ району без правоустановчих документів не є підставою вважати їх землями Міністерства оборони України. Вимоги п.2 ст.19 Земельного кодексу України, Постанова Кабінету міністрів України від 08.07.2006р. № 390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок", постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. по справі № 15/322-05-9267А та лист Державного комітету України по земельних ресурсах від листа 19.07.2006р. № 14-21-7/5296 були підставами для зарахування земельних ділянок Тарутинським районним відділом по земельним ресурсам до земель запасу Веселодолинської сільської ради, а не розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації № 101/А-2005 від 05.05.2005р. та № 368/А-2005 від 14.12.2005р., які були скасовані постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-3436/08/1570. Земельні ділянки надані в користування ТОВ „Тіса" на умовах оренди на теперішній час до категорії земель Міністерства оборони України не належать, отримані та використовуються відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Крім того, в ході розгляду справи відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області подав до суду заяву про застосування строків позовної давності та зазначає, що відповідно до витягу з журналу судового засідання Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2008р. по справі № 2а-3436/08/1570 , у розгляді якої брали участь як Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері, так і Міністерство оборони України, до участі у справі у якості третьої особи було залучено ТОВ „Тіса" . За таких обставин, відповідач вважає , що з цієї дати як прокурор , так і позивач та відповідач дізналися про порушення свого права, але з позовом про визнання недійсними Договорів оренди землі від від 2912.2007р. заступник прокурора звернувся лише в грудні 2012р. Згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідач - ТОв „Тіса" також подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності. На думку відповідача, позов про визання недійсними договорів оренди землі та витребування земельної ділянки подано 18.12.2012р., тобто більше як через 4 роки після того, як представники прокуратури та позивача дізналися про наявність укладених договорів оренди землі між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ „Тіса". Обґрунтовуючи надане клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки. Згідно з п. 2.8. постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (ст. 257 Цивільного кодексу України, з урахуванням водночас наведеного в п.п. 2, 3 і п. 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011р. № 4176-VI). Перебіг позовної давності починається за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, відповідач просить суд задовольнити клопотання про застосування строків позовної давності та позовні вимоги заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері щодо визнання договору оренди укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ „Тіса" недійсним та витребування земельної ділянки залишити без розгляду. Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такі положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України. Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району заступник прокурора мотивував позовну заяву посиланням на те, що Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління, а Білгород-Дністровська КЕЧ району здійснює облік земель оборони. Враховуючи вищевикладене, на думку суду, прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Міністерство оборони України та Білгород-Дністровську КЕЧ району в якості позивачів як орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" зокрема, передано ТОВ „Тіса" земельну ділянку площею 750,00 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; зобов'язано керівника ТОВ „Тіса" укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.

На підставі зазначеного розпорядження , 29 грудня 2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ТОВ „Тіса" (Орендар) були укладені:

-Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 45,5063 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400010.

- Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець, надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 21,0146 га ріллі , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400011.

- Договір оренди землі , згідно до умов якого Орендодавець, надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 147,7701 га ріллі , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодолинської сільської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років і діє до 01.08.2057р. Договір зареєстровано у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400012.

Згідно позову заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері предметом оскарження у даній справі є договори оренди землі від 29.12.2007 року, а також витребування об'єктів оренди за цими договорами та зобов'язання повернути їх уповноваженому органу.

Відповідачі у справі подали до суду заяви про застосування строків позовної давності, встановлених законодавством . На думку колегії суддів зазначені заяви задоволенню не підлягають і даний позов подано у межах встановлених законодавством строків позовної давності, адже, відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013р., початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч. 2 ст. 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Однак відповідачами не доведено, що саме позивачем пропущений строк позовної давності та не доведено коли саме позивачу стало відомо про порушення його права.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову , а також у разі якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Згідно ч.3 зазначеної статті після переривання перебіг позовної давсноті починається заново. Час , що минув до переривання перебігу позовної давності , до нового строку не зараховується. Лише після закінчення розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням - постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі № №2а -3436/08/1570, у зв'язку із відмовою Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області у добровільному порядку повернути земельні ділянки Міністерству оборони України, був поданий відповідний позов до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі №916/876/13 року (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р.) позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Тіса", ПАТ "ІМЕНІ ЧАПАЄВА", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ ім.Калініна, ПП "Фетіца", ПП "Роман" задоволено повністю : визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "м.Чапаєва", ФГ "Таврія-К " , ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ ім.Калініна, ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

В рішенні господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі №916/876/13 зазначено, що на підставі аналізу норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки (у тому числі й надана ТОВ „Тіса" ) є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів відзначає, що позивачі у даній справі мають охоронюваний законом інтерес щодо повернення в управління спірної земельної ділянки як складової частини земель колишнього артполігону, а також відновлення в обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району цієї земельної ділянки, що є достатньою підставою для визнання їх особами, які є заінтересованими в оспоренні договорів оренди землі б/н від 29.12.2007р., укладених з ТОв „Тіса", у розумінні норми ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.12.2007р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.12.2007р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Оскільки розпорядження №398/А-2007 від 28.12.2007р. Тарутинської райдержадміністрації Одеської області визнано недійсним, слід вважати, що не існує рішення органу виконавчої влади про передачу в оренду спірної земельної ділянки, а отже, оспорювані договори оренди укладені з порушенням вимог ч.1ст.116, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України ( без відповідного рішення органу виконавчої влади) , а також з порушенням повноважень Тарутинської райдержадміністрації Одеської області на розпорядження землями оборони, які є державною власністю, що є обставиною, встановленою у рішенні господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. у справі №916/876/13.

Таким чином, у зв'язку із визнанням рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р.у справі №916/876/13 недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. (на підставі якого було укладено договори оренди землі від 29.12.2007р. між Тарутинською райдержадміністацією та ТОВ „Тіса"), договори оренди землі від 29.12.2007р. підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, слід зауважити, що за правилами ч.2 ст.236 Цивільного кодексу України договори оренди землі від 29.12.2007р. визнаються недійсними на майбутнє.

Щодо позовних вимог про витребування від ТОВ „Тіса" та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, земельні ділянки загальною площею 214,29 га (вартістю 706 214 грн. 12 коп.) , передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельні ділянки за зазначеними договорами оренди землі від 29.12.2007р., то з цього приводу слід зазначити, що згідно із ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно до ст..152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України , Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до ст..ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України , Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди № б/н від 29.12.2007р., укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіса" , зареєстрований у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400010.

3. Визнати недійсним договір оренди № б/н від 29.12.2007р., укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіса" , зареєстрований у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400011.

4. Визнати недійсним договір оренди № б/н від 29.12.2007р., укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіса" , зареєстрований у Тарутинськомур айоному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" 12.01.2008р. за №040853400012.

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіса" (Одеська обл.., Тарутинський р-н, с.Євгенівка, код ЄДРПОУ 31277957) та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Тіса" (Одеська обл.., Тарутинський р-н, с.Євгенівка, код ЄДРПОУ 31277957) повернути Міністерству оборони України ( м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) зі складанням акту приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 214,290 га (вартістю 706 214 грн. 12 коп.) , передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за договорами оренди від 29.12.2007 р., у тому числі: земельну ділянку загальною площею 45,51 га вартістю 149 982 грн. 75 коп. , земельну ділянку загальною площею 21,01 га вартістю 69 240 грн. 55 коп., земельну ділянку загальною площею 147,77 га вартістю 486 990 грн. 81 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіса" (Одеська обл.., Тарутинський р-н, с.Євгенівка, код ЄДРПОУ 31277957) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 10 716 грн. 14 коп.

7. Стягнути з Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (Одеська обл., смт. Тарутино, вул..Котовського, 1, код ЄДРПОУ 33821818) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 10 716 грн. 14 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 липня 2014р.

Головуючий суддя Рога Н. В.

Суддя Гуляк Г.І.

Суддя Цісельський О.В.