Постанова

від 24.06.2014 по справі 813/3565/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року № 813/3565/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Цуприк Н.А.

представника відповідача - Гейвич М.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «ІБР» до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «ІБР» (далі ТзОВ «Інжинірингова Компанія «ІБР») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомленнь рішеннь від від 23.04.2014 року №0000202210 та від 29.01.2014 року №0000042210.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях. Вважає, що підставою для включення витрат до податкового кредиту є податкові накладні, видані ПП «Компанія ЮНА ГРУП», ТзОВ «Львів Буд» та ПП «Сантехмонтажсервіс». Господарські операції із вказаними контрагентами були оформлені відповідними первинними документами: договорами, актами здачі-приймання робіт, податковими накладними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат, податкового кредиту вартість товарів згідно виписаних накладних ПП «Компанія ЮНА ГРУП», ТзОВ «Львів Буд» та ПП «Сантехмонтажсервіс».

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Городоцькою об'єднананою Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «ІБР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.06.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 29.06.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт №1/22-00/37780849 від 10.01.2014 року, яким встановлено порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012р. на суму 65 298,00грн.; п.185.1 ст.185, п.п.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1,п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 373139,00 грн., в тому числі за вересень 2012р. в сумі 819,00грн. та за грудень 2012р. в сумі 372320,00 грн.

На підставі акта перевірки №1/22-00/37780849 від 10.01.2014 року Городоцькою об'єднананою Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області винесені податкові повідомлення-рішення №0000052210 від 29.01.2014 року про сплату за платежем податок на додану вартість на суму 373 139,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 93 285 грн. та №0000042210 від 29.01.2014 року про сплату на суму 65 298 грн. за платежем податок на прибуток та нарахованих штрафних санкцій на суму 16 324 грн.

ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР", не погодившись із висновками наведеними в акті перевірки №1/22-00/37780849 від 10.01.2014 року та вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, направило на адресу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області свої заперечення від 17.01.2014р. №01/2014 та первинну скаргу від 06.02.2014 року №4 на акт перевірки та податкові повідомлення-рішення відповідно.

01.04.2014 року Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області проведено нову позапланову перевірку, за результатами якої складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" з питань, що стали предметом оскарження відповідно до первинної скарги платника від 06.02.2014р. за №04 за період перевірки з 29.06.2011р. по 31.12.2012р.

Даною позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" було підтверджено висновки акта планової виїзної перевірки від 10.01.2014 року №1/22-00/37780849 в частині встановленого порушення: п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012р. на суму 65 298,00грн.; п.198.1,п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 63 007,00грн., в тому числі за вересень 2012р. в сумі 819,00грн. та за грудень 2012р. в сумі 62 188,00грн.

Даною позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" не підтверджено висновки акта планової виїзної перевірки від 10.01.2014р. №1/22-00/37780849 в частині встановленого порушення: п.185.1 ст.185, п.п.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 310 132,00грн., в тому числі за грудень 2012р. в сумі 310 132,00грн.

11.04.2014 року ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" одержало від Головного управління Міндоходів України у Львівській області „ Рішення про результати розгляду скарги" №8396/10/13-01-10-08-05/461 від 09.04.2014 року, яким частково задоволено первинну скаргу позивача за №4 від 06.02.2014 року, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької ОД1І1 у Львівській області №0000052210 від 29.01.2014 року в частині 310 132,00грн. основного платежу з податку на додану вартість та 77 533,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ у Львівській області від 29.01.2014 року за №0000052210 - залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Також, цим рішенням залишено без змін податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ у Львівській області №0000042210 від 29.01.2014р. про сплату на суму 65 298 грн. за платежем податок на прибуток та нарахованих штрафних санкцій на суму 16 324 грн., всього на суму 81 622,00грн.

30.04.2014 року відповідачем винесено нове податкове повідомлення- рішення: №0000202210 від 23.04.2014 року про сплату за платежем податок на додану вартість на суму 63 007,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 15 752,00 грн., всього на суму 78 759,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" укладено договір субпідряду № 20-11/12-1 від 20.11.2012 р. із ПП. „Компанія ЮНА Груп". Предметом договору є виконання ПП „Компанія ЮНА Груп" для ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" електромонтажні роботи у фарбувальному цеху та електромонтажні роботи в адміністративних приміщеннях з реконструкції приміщення під завод із виробництва комунального транспорту, що знаходиться у м. Львові по в ул.Шевченка,311.

Для ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" згідно вищевказаного договору виконано роботи з реконструкції приміщення під завод із виробництва комунального транспорту, що знаходиться у м. Львові по вул.Шевченка,311 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 20І2року:

- на загальну суму 58000,00грн. в тому числі ПДВ 9666,67грн., сума без ПДВ 48333,33грн., що підтверджується актом №24/12 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2012 р. від 24.12.2012 року на суму 48333,33грн.(без ПДВ). Податок на додану вартість в сумі 9666,67грн. віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 р. на підставі податкової накладної від 24.12.2012 р. №17 та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 р.;

- на загальну суму 56000,00грн. в тому числі ПДВ 9416,67грн., сума без ПДВ 47083,33грн., що підтверджується актом №25/12 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2012 р. від 25.12.2012 року на суму 47083,33грн.(без ПДВ). Податок на додану вартість в сумі 9416,67грн. віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 р. на підставі податкової накладної від 25.12.2012 р. №18 та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 р.;

- на загальну суму 58630,00грн. в тому числі ПДВ 9771,67грн., сума без ПДВ 48858,33грн., що підтверджується актом №26/12 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2012 р. від 26.12.2012 року на суму 48858,33грн.(без ПДВ). Податок на додану вартість в сумі 9771,67грн. віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 р. на підставі податкової накладної від 26.12.2012 р. №19 та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 р.

Загальна сума взаємовідносин з ПП „Компанія ЮНА Груп" за грудень 2012 р. склала 173130,00 грн. в тому числі ПДВ 28855,00грн., сума без ПДВ 144275,00грн.

Між ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" та ТзОВ „Львів Буд" 10.10.2012 року укладено договір субпідряду № 10-10/12-2. Предметом договору є виконання ТзОВ „Львів Буд" для ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" ремонтно-оздоблювальні роботи в побутових приміщеннях та високоякісну гіпсову штукатурку протипожежної перегородки з реконструкції приміщення під завод із виробництва комунального транспорту, що знаходиться у м. Львові по вул.Шевченка,З11.

Для ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" згідно вищевказаного договору виконано роботи з реконструкції приміщення під завод із виробництва комунального транспорту, що знаходиться у м. Львові по вул.Шевченка,311 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року :

- на загальну суму 200000,00грн. в тому числі ПДВ 33333,33грн., сума без ПДВ 166666,67грн., що підтверджується актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. від 18.12.2012 року на суму 18438,56грн.(без ПДВ), актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. від 18.12.2012 року на суму 123651,32грн.(без ПДВ), актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. від 18.12.2012 року на суму 24576,79грн.(без ПДВ).

Податок на додану вартість в сумі 33333,34 грн. віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 р. на підставі податкової накладної від 18.12.2012 р. №84 та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 р.

Також, судом встановлено, що ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" укладено договір №25/2012 від 25.09.2012р. із ПП „Сантехмонтажсервіс". Предметом договору є виконання ПП „Сантехмонтажсервіс" проектних робіт: РП „Реконструкція приміщень під завод із виробництва комунального транспорту по вул..Шевченка,311 в м.Львові". Розділ робочого проекту-постачання стисненим повітрям. Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт становить 9830,00 грн. (з ПДВ). Відповідно до розділу 2 Договору „Замовник перераховує Виконавцеві попередню оплату (аванс) протягом 10-ти днів з дати укладання договору в розмірі 50% в сумі 4915,00 грн. в т.ч. ПДВ-819,17 грн."

Податок на додану вартість в сумі 819,17 грн.. віднесено до податкового кредиту за вересень 2012р. на підставі податкової накладної від 26.09.2012 р. №26 та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2012 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.4. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

У відповідності до п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 188.1. ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За приписами п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження факту правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем були надані та дослідженні в судовому засіданні податкові накладні, які оформлені згідно вимог чинного законодавства, які діяли в період їх формування та відшкодування, а саме: п.п.14.1.71, п.п.14.1.185, п.п.14.1.191, п.п.14.1.818 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Податкові накладні виписані зареєстрованими в установленому законом порядку суб'єктами господарювання, платниками податку на додану вартість, чого відповідачем не спростовано.

Спростовуючи доводи позивача, відповідач покликається на лист ГВПМ ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.09.2013р. №921/07-60, яким повідомлено, що ТзОВ „Львів Буд" за юридичною адресою: м.Львів, вул.Зелена, буд. 11а, кв.8 не знаходиться та акт від 26.09.2013 №75/22-40/37162593 ДПІ у Личаківському районі м. Львова "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Львів Буд." (код ЄДРПОУ 37162593) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ „Будівельна компанія „Адена" код ЄДРПОУ 37634172 за листопад-грудень 2012р. та щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад-грудень 2012 року. На момент проведення звірки, стан платника податків ТОВ „Львів Буд" - основний платник, встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 25.09.2013р. немає можливості в зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Також використано акт від 24.10.2013 №355/22-40/37919830 ДПІ у Франківському районі м. Львова „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „Компанія «ЮНА Груп" (ЄДРПОУ 37919830) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2012р. по 31.12.2012р" та акт від 07.12.2012 №2146/2200/32970316 ДПІ у Вишгородському районі Київської області „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „Сантехмонтажсервіс" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період квітень-вересень 2012 року".

Відповідач стверджує, що враховуючи ці акти неможливо підтвердити реальність проведення господарських операцій ТзОВ „Інжинірингова компанія „ІБР" з ТзОВ „Львів Буд", ПП „Компанія «ЮНА Груп" та ПП „Сантехмонтажсервіс".

Проте, дані доводи відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання, вартість яких включена до витрати платника податків, а сума ПДВ - до податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Враховуючи наведене, судом встановлено та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та зазначеним у акті перевірки контрагентами, виникли господарські зобов'язання, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, всі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 23.04.2014 року №0000202210 та від 29.01.2014 року №0000042210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія «ІБР» 320 (триста двадцять) грн. 76 коп. сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №234 від 08.05.2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 01.07.2014 року