Рішення

від 25.06.2014 по справі 916/1397/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2014 р.Справа № 916/1397/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Вербовенко К.А. та Форніка І.В. згідно довіреності від 08.04.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_3 згідно з витягу з ЄДРПОУ та паспорту.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Фреш-Інформ" (м. Одеса);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Одеса);

про стягнення 13946,99грн.

У засіданні суду оголошувались перерви з 11.06.14р. до 13.06.14р., з 13.06.14. до 20.06.14. та з 20.06.14р. по 25.06.14р. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

11.04.14р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія "Фреш-Інформ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього 13946,99грн заборгованості.

Ухвалою суду від 14 квітня 2014р. порушено провадження за зазначеним позовом у справі № 916/1397/14.

11.06.2014р. до господарського суду Одеської області позивачем подано заяву, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 12903,78грн., пеню в сумі 482,57грн. та 3% річних в сумі 560,64грн., яку ухвалою суду від 11.06.2014р. прийнято до розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі із підстав зазначених в позовній заяві. Пояснили, що між сторонами був укладений договір оренди інформаційно-рекламних майданчиків, згідно якого позивач передав відповідачу в оренду інформаційно-рекламні майданчики в журналі "Сарафан", інформері "РИА ЛИМОН", інтернет - порталах, а відповідач повинен був оплатити орендну плату, яка встановлюється за взаємною згодою сторін по кожній заявці окремо. Заявок відповідача немає у позивача, але відповідач підписував акти наданих послуг, додаткові угоди до договору. Про те, що інтернет - портал "РИА ЛИМОН" належав відповідачу на праві власності представникам позивача не було відомо. Зазначили, що документів, які б підтверджували право власності на інтернет - портал "РИА ЛИМОН" та інформер "РИА ЛИМОН" у позивача немає.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову. Пояснив, що інтернет - портал "РИА ЛИМОН" із 2010 року належить на праві власності відповідачу, що підтверджується договором купівлі-продажу, а інформер "РИА ЛИМОН" випускався як додаток до інтернет-порталу "РИА ЛИМОН". Тому позивач безпідставно нарахував орендну плату за оренду інформаційно-рекламних площадок в інтернет - порталі "РИА ЛИМОН" та інформері "РИА ЛИМОН".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія "Фреш-Інформ" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір № 2609/01 оренди інформаційно-рекламних майданчиків.

Предметом договору є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти в оренду інформаційно-рекламні майданчики, а саме:

1 об'єкт - журнал „САРАФАН" кількість полос для кожного випуску визначається на підставі позмінної заявки орендаря;

2 об'єкт - інформер „РИА ЛИМОН", кількість полос для кожного випуску визначається на підставі позмінної заявки орендаря;

3 об'єкт - телепрограма „САРАФАН" кількість секунд визначається на підставі письмової заявки орендаря;

4 об'єкт - телепрограма „ЗАКОН. НАЛОГИ. ПРАВО" кількість секунд визначається на підставі письмової заявки орендаря;

5 об'єкт - Інтернет - портал www.rialеmon/com.ua , розмір інформації, строк розміщення на порталі визначається для кожного розміщення окремо на підставі позмінної заявки орендаря. Уся інформація, опублікована в інформері „РИА ЛИМОН" (2 об'єкт) підлягає обов'язковому дублюванню у Інтернет-порталі www.rialеmon/com.ua., при цьому, окрема заявка не потребується, додаткова плата не стягується.

6 об'єкт - Інтернет - портал www.sarafan.od.ua. , розмір інформації, строк розміщення на порталі визначається для кожного розміщення окремо на підставі позмінної заявки орендаря; вся інформація, опублікована в журналі „САРАФАН", відзнята для телепрограм „САРАФАН" (1 об'єкт) й „ЗАКОН. НАЛОГИ. ПРАВО" (4 об'єкт), у т.ч. які не ввійшли в програму у зв'язку з обмеженим хронометражем, підлягає обов'язковому дублюванню у Інтернет-порталі www.rialеmon/com.ua. При цьому окрема заявка не потребується, додаткова плата не стягується.

Відповідно п. 1.2 договору орендодавець володіє рекламними майданчиками, зазначеними в п. 1.1 договору, на праві приватної власності або має право розпорядження ними.

Згідно п. 2.1 договору договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами й скріплення печатками та діє протягом одного року. У випадку відсутності письмових заперечень з однієї із сторін не пізніше 10 календарних днів до строку закінчення дії договору, він автоматично продовжується на аналогічний період. Орендар вступає в користування об'єктами починаючи з 01.10.2011р. (п. 2.2 договору).

Відповідно п. 2.3 договору орендар повинен протягом одного дня після закінчення строку дії договору передати орендодавцю об'єкт по акту прийому-передачі, в якому повинно бути відображено технічний стан об'єкта на момент передачі.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата по договору, встановлюється орендодавцем, залежить від передбачуваних витрат орендодавця. Орендна плата, визначається по кожній заявці окремо та підлягає погодженню сторонами в порядку, вказаному в п. 2.2 договору.

Строк оплати підписаних актів наданих послуг - один раз в квартал не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Відповідно п. 5.1.2. договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі та в строки, встановлені договором та усіма супроводжувальними документами до нього, незалежно від того, чи всі надані інформаційно-рекламні майданчики продані ним третім особам.

На виконання умов договору позивач надав в оренду відповідачу інформаційно-рекламні майданчики в журналі „САРАФАН", телепрограмі „САРАФАН", телепрограмі „ЗАКОН. НАЛОГИ. ПРАВО" та в Інтернет - порталі www.sarafan.od.ua. , протягом дії договору на загальну суму 17800,00грн., про що свідчать акти наданих послуг, які знаходяться в матеріалах справи, додаткові угоди і не заперечується відповідачем.

Відповідач оплатив орендні платежі в сумі 16596,32грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, платіжними дорученнями і не заперечується представниками позивача.

Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем становить 1203,68грн. (17800,00грн. - 16596,32грн.), тобто борг за листопад 2012 року. Тому безпідставно нараховано позивачем основний борг в сумі 11760,10грн. (12903,78грн. - 1203,68грн.).

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, суд задовольняє позов в частині стягнення основного боргу в сумі 1203,68грн., оскільки в цій частині вимоги заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши, доданий до заяви розрахунок позивача в частині нарахування пені в сумі 482,57грн. суд приходить до висновку, що пеня нарахована позивачем неправильно, і тому здійснює розрахунок пені, яка становитиме 90,03грн. (7.5% ставка НБУ х 2:365 х 1203,68грн. борг х 182прострочені дні :100) з врахуванням умов договору та вимог ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому суд задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 90,03грн., а відмовляє в позові у частині стягнення пені в сумі 392,54грн.

Також позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 560,64грн.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не передбачено договором.

Проте, суд задовольняє позов у частині стягнення 3% річних в сумі 43,92грн., виходячи із такого розрахунку: 3 : 365 х 1203,68грн.борг х 444 прострочені дні (з врахуванням боргу та кінцевого періоду нарахування позивачем) : 100). Отже, позивач безпідставно нарахував 3% річних в сумі 516,72грн. (560,64грн. - 43,92грн.), і тому в цій частині суд відмовляє в позові у частині стягнення 3% річних в розмірі 516,72грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, доказів повної сплати заборгованості не надав. Позивач теж не довів обставин, на які посилався в позові у повному обсязі.

Суд не приймає доводи позивача про те, що останнім було передано в оренду інформаційно-рекламні майданчики протягом дії договору на загальну суму 29500,00грн., оскільки позивач не довів, що він являється власником інтернат - порталу "РИА ЛИМОН". А його доводи спростовуються договором купівлі-продажу Інтернет - сайта №1/10/10 від 07.10.2010р. та актом прийому-передачі Інтернет - сайта №1/10/10 від 09.10.10. (а.с.91-93), згідно яких власником зазначеного Інтернет - сайта ("РИА ЛИМОН") являється відповідач. Відповідно до ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у частині стягнення основного боргу в сумі 1203,68грн., пені в сумі 90,03грн. та 3% річних в розмірі 43,92грн., а відмовляє в позові у частині стягнення 11760,10грн. основного боргу, пені в сумі 392,54грн. та 516,72грн. - 3% річних.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Фреш-Інформ" (65012, м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд. 8, кв. 4, код ЄДРПОУ 34380613):

- 1203,68грн. - основного боргу,

- 90,03грн. - пені,

- 43,92грн.- 3% річних

- 175,22грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в позові у частині стягнення основного боргу в сумі 11760,10грн., пені в сумі 392,54грн. та 3% річних в сумі 516,72грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 01 липня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.