Постанова

від 24.06.2014 по справі 2а-329/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 3966/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги заступника прокурора Івано-Франківської області та Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадонт" про стягнення коштів в сумі 6930759,6 гривень, одержаних за нікчемними правочинами, -

ВСТАНОВИЛА :

02.02.2010 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт» про стягнення в дохід держави коштів одержаних за нікчемними правочинами в сумі 6930759,6 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної податковою інспекцією в м. Івано-Франківську планової перевірки відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352, встановлено, що за вказаний період відповідач перебував в господарських відносинах з ТОВ «Компанія «Сайдеко» та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», які оформлялися договорами та актами виконаних робіт, де відповідач виступав замовником, а вищевказані товариства підрядниками. Договірні зобовязання сторін полягали у виконанні ТОВ «Компанія «Сайдеко» та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» ряду будівельних робіт на замовлення ТОВ «Фасадонт», за які дане товариство проводило оплату. За період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року обсяг виконаних робіт з контрагентом ТОВ «Компанія «Сайдеко» склав 2502002,4 грн., оплату проведено в сумі 2671543,66 грн., з контрагентом ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» обсяг виконаних робіт склав 4428757,2 грн., а оплату проведено а сумі 3398882 грн. Однак, всі роботи зазначені в фінансово-господарських документах відповідача контрагентами не виконувались, а фактично здійсненні безпосередньо ТОВ «Фасадонт», внаслідок чого спрямовані на отримання податкової вигоди, шляхом відображення в податковому обліку витрат, які підприємство фактично не понесло, зменшивши таким чином базу оподаткування податком на прибуток та включивши до податкового кредиту суми ПДВ, з метою відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету. За таких обставин, в силу статті 228 ЦК України, позивач вважає укладені відповідачем правочини нікчемними та просить в порядку статті 208 ГК України стягнути в дохід держави кошти одержані за такими правочинами в сумі 6930759,6 гривень.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у задоволенні позовної заяви першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадонт" про стягнення коштів в сумі 6930759,6 гривень, одержаних за нікчемними правочинами - відмовлено.

У поданих апеляційних скаргах заступник прокурора Івано-Франківської області та Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що в ході проведеної податковою інспекцією в м. Івано-Франківську планової перевірки відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352, встановлено, що за вказаний період відповідач перебував в господарських відносинах з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», які оформлялися договорами та актами виконаних робіт, де відповідач виступав замовником, а вищевказані товариства підрядниками. Договірні зобовязання сторін полягали у виконанні ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» ряду будівельних робіт на замовлення ТОВ «Фасадонт», за які дане товариство проводило оплату. За період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року обсяг виконаних робіт з контрагентом ТОВ «Компанія «Сайдеко» склав 2502002,4 грн., оплату проведено в сумі 2671543,66 грн., з контрагентом ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»обсяг виконаних робіт склав 4428757,2 грн., а оплату проведено а сумі 3398882 грн. Однак, всі роботи зазначені в фінансово-господарських документах відповідача контрагентами не виконувались, а фактично здійсненні безпосередньо ТОВ «Фасадонт», внаслідок чого спрямовані на отримання податкової вигоди, шляхом відображення в податковому обліку витрат, які підприємство фактично не понесло, зменшивши таким чином базу оподаткування податком на прибуток та включивши до податкового кредиту суми ПДВ, з метою відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету. За таких обставин, в силу статті 228 ЦК України, позивач вважає укладені відповідачем правочини нікчемними та просить в порядку статті 208 ГК України стягнути в дохід держави кошти одержані за такими правочинами в сумі 6930759,6 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську суд першої інстанції виходив з того, що за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як вже зазначалося, застосовуються санкції статті 208 ГК України. За змістом цієї норми закону це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та одержання коштів за вказаними зобов'язаннями.

Так , як умисел щодо протиправності угоди був в обох сторін, однак реально виконаний тільки ТОВ «Фасадонт», що підтверджується платіжними дорученнями про перерахунок коштів контрагентам за виконані будівельні підрядні роботи, то відповідно стягнення грошових коштів, отриманих за виконання нікчемних договорів, повинно бути проведено зі сторони, що отримала вигоду від вказаних угод, тобто з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг». Окрім того, встановлено відсутність факту отримання ТОВ «Фасадонт» бюджетних відшкодувань по ПДВ чи зарахування їх в податковий кредит у наступні податкові періоди та відповідне визнання таких декларативних даних органами ДПІ чи інших матеріальних вигод за даними угодами.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що Актом планової перевірки Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, проведеної щодо ТОВ «Фасадонт»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 встановлений факт укладення раду угод підряду між ТОВ «Фасадонт» та ТОВ «Компанія «Сайдеко», зокрема: договір підряду №20/04 від 20.04.2007р., додаткова угода №01/06 від 01.06.21 до договору №20/04 від 20.04.2007р., договір підряду №05/06 від 05.06.2007р., договір підряду №3/10 від 03.10.2007р., договір підряду №4/10 від 04.10 .2007р. Замовником по вищевказаним договорам виступав ТОВ «Фасадонт», підрядником - ТОВ «Компанія «Сайдеко». Предметом договору слугували будівельні роботи. Виконання господарських зобовязаннь оформлялося актами виконаних робіт. Обсяг виконаних робіт з даним контрагентом склав 2502002,4 грн., оплату проведено в сумі 2671543,66 грн.

З вищевказаного Акту вбачається, що ДПІ в м. Івано-Франківську проводилась зустрічна перевірка з ДПІ в Святошинському р-ні м. Києва щодо ТОВ «Компанія «Сайдеко" якою встановлено факт анулювання свідоцтво платника ПДВ 36394672 виданого даному підприємству 08.11.2005 р. (акт №1950 від 10.06.2008 року) з підстав винесення судом рішення про визнання недійсною реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення запису в реєстр платників податку на додану вартість, тобто, з 08.11.2005 року. Також, 16.04.2008р. рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Компанія «Сайдеко», третя особа ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва про визнання непричетним до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства, визнано недійсним з часу реєстрації статут ТОВ «Компанія «Сайдеко». Судом витребувано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2009 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.358 КК України. Зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_2 (до 16.05.2008 року мав прізвище ОСОБА_2) є засновником суб'єкту підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Компанія Сайдеко» . Підприємство створене ним за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, без наміру зайняття господарською діяльністю, для прикриття незаконної діяльності цієї особи, що надало їй змогу, здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності створеного та зареєстрованого товариства.

Таким чином, господарські договори на виконання підрядних робіт, укладені між ТОВ Фасадонт» та ТОВ «Компанія «Сайдеко» підписані не ОСОБА_2, а іншою невстановленою собою. При укладенні зазначених господарських договорів відповідач не встановив особу та повноваження представника ТОВ «Компанія «Сайдеко», який підписував договори з ТОВ «Фасадонт», наявності в нього правосуб'єктності та відповідності наданих відомостей вимогам статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тобто, відповідач несе відповідальність, встановлену законом, адже він не вчинив всіх дій для перевірки правосуб'єктності особи, яка діяла від імені його контрагента.

Окрім того встановлено факт укладення відповідачем угод і з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», зокрема: договір підряду №02/09 від 02.09.2008р., договір підряду №03/09 від 03.09.2008р., договір підряду №05/09 від 05.09.2008р., договір підряду №04/08 від 04.08.2008р.. договір підряду від 03.06.2008р., договір підряду №5/05 від 05.05.2008р., договір підряду №01/07 від 01.07.2008р., договір підряду №04/09 від 4.09.2008р., договір підряду №11/03 від 11.03.2008р., договір підряду №08/09 від 08.09.2008р. Замовником по вищевказаним договорам виступав ТОВ «Фасадонт», підрядником - ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг». Предметом договору слугували будівельні роботи. Виконання господарських зобовязаннь оформлялося актами виконаних робіт. Обсяг виконаних робіт з даним контрагентом склав 4428757,2 грн., оплату проведено в сумі 3398882 грн.

Як вбачається з акту проведеної перевірки, ДПІ в м. Івано-Франківську, аналогічно проводилась зустрічна перевірка з ДПІ в Печерському р-ні м. Києва від щодо ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг. Згідно отриманої відповіді від 24.06.2009р. № 15039/7/23-1210 провести вказану зустрічну перевірку неможливо, у зв'язку з тим, що ТОВ Т.А.В.-Інжиніринг на даний час не звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва. Останній звіт був наданий за грудень 2008р. від 19.01.2009р., який був заповнений всупереч правил, та невизнаний як звітність. Сума податкових зобов'язань з ПДВ, що зазначена у рядку 9 декларації становить: за 03.2008р. - 1909 622 грн. ( рядок 27 - 1 689 грн.) за 05.2008р. - 2 497 194 грн. (рядок 27 - 1992 грн) за 06.2008р. - 3 540 124 грн. (рядок 27 - 2340 грн.) за 07.2008р. - 4 943 088 грн. (рядок 27 - 3729 грн.) за 08.2008р. - 5 538 771 грн. (рядок 27 - 4476 грн.) за 09.2008р. - 0 грн. (рядок 27 - 0 грн). Проведено територіально-дільничий контроль, згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Направлено встановлення місця знаходження суб'єкта підприємницької діяльності до ГВПМ у Печерському районі в м. Києві. Платник має 8 стан (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Юридичну справу ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг » ЗКПО 34527443 вилучено 08.10.2008р. Генеральною Прокуратурою м. Києва, слідчим Цилюриком О.А. та приєднано до матеріалів кримінальної справи №50-2090, яка знаходиться в провадженні Прокуратури Печерського р-ну м. Києва.

Директором та головним бухгалтером ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» є ОСОБА_3 - згідно наданого ним пояснення (18.12.2008р. м. Київ) за винагороду погодився зареєструвати підприємство ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг». Фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» ніколи не займався, на посаду директора ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» нікого не призначав та не уповноважував, до статутного фонду будь-яких внесків не вносив, жодних документів щодо фінансово-господарської діяльності даного товариства не підписував, жодних документів податкової звітності не підписував та не подавав до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, дозвіл на виготовлення печатки не отримував, свідоцтво платника ПДВ не отримував, до податкових органів стосовно реєстрації не вертався, жодних фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Фасадонт» не проводив.

Згідно висновку спеціаліста №6-ДПА від 13.04.2009р. №1738 управління СБУ в Івано-Франківській області (лист від 13.04.09р. №1739) на запит УПМ ДПА в Івано-Франківській обл. від 03.04.09р. №529/9/26-31/1476 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в: податкових накладних, актах прийому виконаних робіт, довідках про вартість виконаних підрядних робіт, договорах підряду на виконання фасадних робіт, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням дійсного підпису останнього.

Згідно отриманої відповіді з ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 28.01.09р. №4/7/29-015 (на запит від 12.01.09р. №101/26-3 1) - відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України (форма №1ДФ) про доходи фізичних осіб, які працювали на ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» з 01.07.07р. по 30.09.08р. станом на 23.01.09р. доходи отримувала тільки одна особа -ОСОБА_3

Засновником ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» є ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_1, Молдова). Згідно отриманої відповіді з УПМ ДПА в Івано-Франківській області від 02.07.09р. №128/26-34 (на запит від 02.06.09р. №4829/8/26-31/2388) щодо відібрання пояснення у гр. ОСОБА_4 встановлено, що остання оформила підприємство на своє ім'я за винагороду в м. Одесі в нотаріальній конторі, документи підписувала не читаючи в зв'язку з незнанням української мови. До ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» не має ніякого відношення і не знає їх місця розташування.

Крім того, встановлено, що постачальником ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» є ТОВ «Активтехно» (код 34842205. м. Васильків), ТОВ «Мобил Кард Сервіс»(код 35159683. м. Київ) та ТОВ «СП УДТ»(код 24744047. м. Київ).

Згідно отриманої відповіді з ДПІ у м. Червонограді від 31.03.2009р. №790/26-1 (на запит від 13.03.09р. №1809/7/26-31/1120) повідомлено, що житель м. Червонограду ОСОБА_6 - директор ТОВ «Активтехно» - відношення до фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Активтехно» не має. Дане підприємство в м. Києві він зареєстрував за винагороду. За даним фактом слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва Лисенко О.О. порушено кримінальну справу №60-2690 за ст.205 ч. 3 КК України.

Згідно отриманої відповіді з ДПА у м. Києві від 12.01.2009р. №93/26-31 (на запит від 12.01.09р. №93/26-31) повідомлено, що ТОВ «Мобил Кард Сервіс» за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не встановлена. Фактичне місцезнаходження директора, головного бухгалтера та засновника не встановлено, за місцем реєстрації не проживають.

Аналізуючи виробничі потужності ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг», виявлено, що у 2008р. на підприємстві працювала лише одна особа - директор ОСОБА_3 Таким чином, для виконання робіт, які були передбачені договорами підряду, де ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» виступає як «Підрядник», зазначене підприємство не мало достатніх виробничих потужностей та трудових ресурсів. В той же час на підприємстві ТОВ «Фасадонт» у 2007р. числилося 7 працівників (1 особа - директор, 1 особа - заступник директора, 1 особа - економіст, 2 особи - маляри, 1 особа - виконроб, 1 особа - стропальник), у 2008 р.- 17 працівників (1 особа директор, 1 особа - заступник директора, 1 особа - економіст, 5 осіб - маляри, 2 особи - виконроби, 1 особа - стропальник. 4 особи - маляр-штукатур, 1 особа - менеджер з продажу). Згідно отриманих пояснень від працівників ТОВ «Фасадонт» ОСОБА_8, ОСОБА_9 всі роботи по утепленню будинку, шпаклюванню, а також інші будівельні роботи по вул. Голосіївській, 13 в м. Києві, по вул. Лейпцизькій, 16 в м. Києві виконувались працівниками ТОВ «Фасадонт» самостійно, без участі будь-яких інших підприємств.

В суді першої інстанції допитаний як свідок, головний бухгалтер відповідача - ОСОБА_10, пояснив суду, що основний об'єм робіт фактично виконувався ТОВ «Фасадонт», проте акти виконаних робіт з ТОВ «Компанія «Сайдеко»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» підписувалися, а за надані послуги згідно актів, підприємство розраховувалось в безготівковому режимі через банківські установи. Жодних бюджетних відшкодувань підприємство не одержувало. Факт розрахунків з підрядниками підтверджується копіями платіжних доручень АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Актом перевірки від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 констатовано, що за перевірений період ТОВ «Фасадонт» до складу податкового кредиту включено суми ПДВ згідно отриманих податкових накладних від ТОВ «Компанія «Сайдеко» всього в розмірі 445 333,73 грн. та відповідно до складу валових витрат - віднесено витрати згідно актів виконаних робіт всього в сумі 2 226 668,65 грн. ( в т. ч. попередня оплата в сумі 141 284 грн.-2007р., окрім того до податкового кредиту ТОВ «Фасадонт» віднесено суми ПДВ згідно отриманих накладних від ТзОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» всього в сумі 738 126,134 грн., та відповідно, до валових витрат - віднесено витрати згідно актів виконаних робіт всього в сумі 3 690 630,67гривень.

Відповідно до висновків акту перевірки від 10.07.2009 року за № 7958/23-2-34078352 відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», за період 2007-2008 років занижено: податок на прибуток на загальну суму 1507620 грн. та податок на додану вартість на суму 1183460 грн.

Загальні вимоги щодо правочину, додержання яких необхідне для його чинності визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, в частинах 1 та 5 даної статті зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма повинна тлумачитися у системному звязку із нормами передбаченими статтею 203 ЦК України, частиною 2 статті 215 ЦК України та частиною 1, 2 статті 228 ЦК України якими передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, якщо укладені між відповідачем та контрагентами договори відповідно до ст.203, 215 ЦК України є нікчемними, то згідно частини 1 статті 216 ЦК України вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі пункту 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З урахуванням наведеного суд приходить до переконання, що вищевказані угоди підряду, укладені ТОВ «Фасадонт» з такими контрагентами, як ТОВ «Компанія «Сайдеко», ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки всі роботи, зазначені в фінансово-господарських документах ТОВ «Фасадонт». не виконувались зазначеними контрагентами, а виконувались власне самим ТОВ «Фасадонт». Даний факт свідчить про те, що діяльність ТОВ "Фасадонт" спрямована на отримання податкової вигоди, шляхом відображення в податковому обліку витрат, які підприємство фактично не понесло, зменшивши таким чином базу оподаткування податком на прибуток та включивши до податкового кредиту суми ПДВ, з метою безпідставного відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету.

Отже, оскільки вищевказані правочини вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить і моральним засадам суспільства, а тому згідно зазначених положень ЦК України є нікчемними. Тобто, при розгляді судом даної справи, позивачем було доведено факт того, що усі договори підряду, укладені ТОВ «Фасадонт» з такими контрагентами, як ТОВ «Компанія «Сайдеко», ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг», не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідно до частини п'ятої ст.203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина перша ст. 215 ЦКУ).

Згідно з частиною другою ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За змістом частини першої ст. 228 ЦКУ правочин, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним (не створює юридичних наслідків).

Відповідно до ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою ст.208 ГКУ, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Враховуючи викладене, від імені контрагентів відповідача податкові накладні виписані з порушенням норм чинного законодавства (підписані не уповноваженою особою), які не мали на меті сплачувати до бюджету суму податку на додану вартість, а ТОВ "Фасадонт" включено відповідні суми ПДВ до податкового кредиту, що свідчить про намір на настання неправомірних наслідків у обох контрагентів.

Зважаючи на факти фіктивності контрагентів ТОВ "Фасадонт", зокрема, відповідно до постанови Голосіївського районного суду від 12.03.2009р., яка набрала законної сили, визнано винним ОСОБА_2 (до 16.05.2008р. ОСОБА_2) - директора ТОВ "Компанія "Сайдеко" у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво, порушення Прокуратурою Печерського району м. Києва кримінальної справи №56-2248 за фактом фіктивного підприємництва щодо посадових осіб ТОВ "Т.А.В.- Інжиніринг", позовні вимоги щодо стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами було заявлено до юридичної особи, цивільна правоздатність якої не викликає сумнівів. Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається, а тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, зазначені в абз. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, а висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора Івано-Франківської області та Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі № 2а-329/10/0970 - скасувати та прийняти нову, якою позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадонт" в Державний бюджет м Івано-Франківська суму в розмірі 6930759,6 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар