Постанова

від 01.07.2014 по справі 815/2750/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2750/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача Пущенської О.А.

представника відповідача Кочина І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом виробничо - комерційної фірми в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виробничо - комерційної фірми в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.10.2013 р. № 0002202202.

В обґрунтування заявлених позовних вимог він зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі Акту № 316/15-21-22-02/315028031 від 11.10.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Ферко» за період вересень, грудень 2012 року, березень - травень 2013 року, TOB «Вторметекспорт» за період червень 2013 року".

На думку позивача,оскаржуване податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, так як воно прийнято на підставі неправомірних висновків Акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції надала до суду письмові заперечення (а/с. 79-85), в яких зокрема зазначив, що ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002202202 від 28.10.2013 року, винесене на підставі акту перевірки від 11.10.2013 №316/15-21-22-02/31502803, правомірне та відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки податковим органом встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.09.2013 № 159 та відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78,1 ст. 78 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі Єрьоменко Н. В. та старшим державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління - податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі Почхуа О. Ю. проведено позапланову виїзну документальну перевірку виробничо - комерційної фірми в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 31502803) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період вересень, грудень 2012 року, березень - травень 2013 року, TOB «Вторметекспорт» за період червень 2013 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 11.10.2013 року №316/15-21-22-02/31502803, яким встановлено:

- порушення п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 125 000, 00 грн. за період червень 2013 року.

На підставі встановлених порушень, які відображені в акті від 11.10.2013 року №316/15-21-22-02/31502803, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 28.10.2013 року №0002202202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 187 500, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 125 000, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62 500 грн.

Так, судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податки на додану вартість проведеною податковим органом, встановлено його завищення за червень 2013 року на суму 125000 грн.

В акті перевірки зазначено, що для проведення документальної позапланової виїзної перевірки по господарським відносинам з TOB «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127294) та TOB «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) були використані такі документи:

- копія договору купівлі-продажу № 03/06/13/А від 03.06.2013 року;

- копія картки по рахунку № 631 (по відносинам з TOB «Вторметекспорт»);

- копії податкових накладних;

- копії видаткових накладних;

- копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних;

- копія договору купівлі-продажу № 12/11-Од від 27.12.2011 року;

- копія договору поставки від 01.12.2012 року (по відносинам з TOB «Ферко»);

- копія оборотно-сальдової відомості по рахунку №631, 361 за вересень, грудень 2012 року, березень-травень 2013 року (по відносинам з TOB «Ферко»);

- копії банківських виписок (по відносинам з TOB «Ферко»).

На підставі договору купівлі-продажу № 12/11-Од від 27.12.2011р., ВКФ ТзОВ «Мегаполіс» - «Покупець» уклало договір із TOB «Ферко» - «Продавець» про купівлю-продаж будівельних матеріалів в асортименті.

На виконання умов зазначеного договору було складено акти виконаних робіт та

податкові накладні (відомості про акти виконаних робіт та податкові накладні наведено на

стор. 4-5 акту перевірки).

Документів які б вказували, яким чином проводилось транспортування та вантажні роботи підприємство під час проведення перевірки не надало.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажені товари проводились у безготівковій формі відповідно випискам банку.

Станом на початок періоду, що звірявся (01.09.2012 року) кредиторська заборгованість за відвантажений товар за розрахунками із TOB «Ферко» становить 571199,33 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 631.

Станом на кінець періоду, що звірявся (31.05.2013р.) кредиторська заборгованість за відвантажений товар за розрахунками із TOB «Ферко» становить 2 383871,92 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 631.

Податковий орган у акті перевірки вказує, що ВКФ ТзОВ «Мегаполіс», ВКФ ТзОВ «Мегаполіс» по взаємовідносинам з TOB «Ферко» є транзитером.

Придбані від TOB «Ферко» ТМЦ в подальшому підлягають реалізації наступним контрагентам:

- ПП «БК «Будівник», код ЄДРПОУ 37484722 за період вересень 2012 року у розмірі 4077,01 грн. ПДВ;

- TOB «Олімпекс Купе Інтернейшнл», код ЄДРПОУ 20005502 за період квітень-травень 2013 року у розмірі 359666,67 грн. ПДВ;

- ПНВП «Пищеві технології», код ЄДРПОУ 31952097 за період вересень 2012 року у розмірі 74166,66 грн. ПДВ;

- TOB «Руніком Стройінвест», код ЄДРПОУ 32834578 за період вересень 2012 року у розмірі 6373,22 грн. ПДВ;

- ДП «Іллічівський морський торгівельний порт», код ЄДРПОУ 01125672 за період грудень 2012 року у розмірі 209560,60 грн. ПДВ та червень 2013 року у розмірі 128398,00 грн. ПДВ.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 03/06/1 З/А від 03.06.2013 р., TOB «Вторметекспорт» - «Продавець» поставлено товар (сільськогосподарська продукція - соя врожаю 2013 року) TOB «Укрбудкомплект» - «Покупець», на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 719 від 27.06.13 та податкову накладну № 226 від 27.06.2013 р.

Станом на початок періоду, що звірявся (01.06.2013 року) заборгованість за відвантажений товар за розрахунками із TOB «Вторметекспорт» відсутня відповідно до бухгалтерського рахунку 631.

Станом на кінець періоду, що звірявся (30.06.2013р.) кредиторська заборгованість за відвантажений товар за розрахунками із TOB «Вторметекспорт» становить 750000,00 грн. відповідно до бухгалтерського рахунку 631.

Документів які б вказували, яким чином проводилось транспортування та вантажні роботи підприємство під час проведення перевірки не надало.

Згідно договору зберігання від 03.06.2013 року TOB «Укрбудкомплект» (Поклажодавець) передає, а TOB «Олімпекс Купе Інтернейшнл» код ЄДРПОУ 20005502, яке знаходиться на обліку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, (Зберігай) приймає на закрите зберігання сільхозпродукцію - сою (Майно) кількістю 200 тонн.

Сума податку на додану вартість у розмірі 125000 грн. включена до податкового кредиту за червень 2013 року по взаємовідносинам з TOB «Вторметекспорт», що відображено у реєстрах податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за червень 2013 року.

В акті перевірки зазначено, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13 . 09.2013 року № 953/22-01/30127924 «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «Квентін» код 38390138 за період березень 2013 року, TOB «Будівельна компанія «Стройбуд» код ЄДРПОУ 38319715 за період квітень 2013 року, TOB «Честерхауз» код 38390080 за період березень, травень 2013 року, TOB «Фірма Інтер-Проект» код 3S272468, за період січень 2013 року, TOB «Олімпекс купе інтернейшнл» код 20005502 за період червень 2012 року, TOB «Укрформ» код 38148689, TOB «Честерхауз» код ЄДРПОУ 38390080, CK їм. Шевченка код 30526598, TOB «Квентин» код 38390138, ПП «Схід Процроект» код 37160994 за період: січень 2012 -ліпень 2013», встановлено що до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від регіональних ДПІ надійшли акти перевірок по контрагентах-постачальниках TOB «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924) за перевіряємі періоди: червень, листопад 2012р. січень, березень, квітень, травень, червень, липень 2013р., а саме:

1. Акт ДПІ у Святошииському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 954/22-609/38272468 від 04.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента TOB «ФІРМА ІНТЕР-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38272468) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: листопад 2012р., січень, лютий 2013р.», згідно якого: станом на момент проведення звірки, підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Святошииському районі м. Києва, стан « 9» «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Встановити фактичний вид діяльності, та проведення операцій, що підлягають ліцензуванню, не надається можливим, оскільки підприємством не надано до перевірки первинні документи, підтверджуючі здійснення фінансово-господарської діяльності.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Акт ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 276/26-55-22- 08/38390080 від 11.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Честерхауз» (код за ЄДРПОУ 38390080) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.03.2013 року по 31.05.2013 року», згідно якого: Місцезнаходження TOB «Честерхауз» відповідно до бази даних «Податковий блок»: 01014, м.Київ, пров. Бастіонний, 5. Фактичне місцезнаходження TOB «Честерхауз» не встановлено.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних

податкової звітності встановлено: основні фонди відсутні (додаток AM до декларації з

податку на прибуток за 2012 рік не поданий); транспортні засоби відсутні (додаток AM до декларації з податку на прибуток за 2012 рік це поданий).

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність. необхідних трудових ресурсів виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

3. Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 4/26-55-22-01/30526598 від 07.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки сільськогосподарського кооперативу імені Шевченка (код за ЄДРПОУ 30526598) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року», згідно якого: зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням. Підписи, які виконані від імені гр. ОСОБА_5 в графі «директор» виконанні різними особами.

4. Акт ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 578/26-55-22-08 від 29.07.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрформ» (код ЄДРПОУ 38148689) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р.», згідно якого: встановлено відсутність даного підприємства за податковою адресою: м. Київ, вул. Бусловська, буд.20, про що складено акт №326/26-55-22-08/38148689 від 29.07.2013р.

Враховуючи відсутність TOB «Укрформ» (код за ЄДРПОУ 38148689) за місцезнаходженням проведення зустрічної звідки неможливе.

З урахуванням вказаного, операції TOB «Мегаполіс» з TOB «Вторметекспорт» у червні 2013 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

За результатами проведених заходів не встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «Мегаполіс» з TOB «Вторметекспорт» у червні 2013 року, тому TOB «Мегаполіс» не мало права на формування податкового кредиту по операціях з TOB «Вторметекспорт».

Крім того встановлено, що TOB «Мегаполіс» по взаємовідносинам з TOB «Вторметекспорт» в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2013 року на суму 125000 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у червні 2013 на суму 125 000 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Судом з приводу спірних господарських операцій були досліджені в судовому засіданні вище перелічені документи. Інших документів, в підтвердження господарської операції, які б могли підтвердити реальність господарських операцій, представником позивача не надані.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю, в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України, є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.4. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В судовому засіданні представник позивача обгрунтував реальність здійснення господарської операції тим, що ним був укладений договір зберігання № 03/06/13/А від 03.06.2013 року з ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", для забезпечення виконання договору купівлі - продажу № 03/06/13/А від 03.06.2013 року.

У подальшому між сторонами договору була укладена додаткова угода б/н від 20.07.2013 р., якою були змінені умови поставки (п. 4.3 договору) і зазначено, що товар поставляється продавцем на склад ПЗТ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".

Однак, слід зазначити, що передача товару від ТОВ "Вторметекспорт" до ВКФ ТОВ "Мегаполіс" здійснювалось за видатковою накладною № 719 від 27.06.2013 р. Саме у цей день, позивач передав на зберігання ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" товар.

При цьому, позивач стверджував, що транспортування товару здійснювалось ТОВ "Вторметекспорт". У такому випадку не зрозуміло, на підставі яких документів ТОВ "Вторметекспорт" здійснювало поставку товару склад ПЗТ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" 27.06.2013 р., тоді як додаткова угода (в якій визначено місце поставки) була укладена лише 20.07.2013 року.

Крім того, суд критично ставиться до доводів позивача щодо реального здійснення господарської операції, оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували приймання товару відповідної якості, як - то передбачено п. 2.4 договору купівлі - продажу № 03/06/13/А від 03.06.2013 року.

Представником позивача також не надано жодного документу, який би підтвердив витрати підприємства на перевезення та зберігання.

Доказів того, що вказаний товар був у подальшому реалізований також не надано, як і не надано доказів того, що на балансі у підприємства є придбані товари. У договорі зберігання від 03.06.2013 р. (п.6.2) встановлено, що дія цього Договору закінчується 31.12.2013 р.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Для підтвердження факту правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем були надані та дослідженні в судовому засіданні : копія договору купівлі-продажу № 03/06/13/А від 03.06.2013 року; копія картки по рахунку № 631 (по відносинам з TOB «Вторметекспорт»); копії податкових накладних; копії видаткових накладних; копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; копія договору купівлі-продажу № 12/11-Од від 27.12.2011 року; копія договору поставки від 01.12.2012 року (по відносинам з TOB «Ферко»); копія оборотно-сальдової відомості по рахунку №631, 361 за вересень, грудень 2012 року, березень-травень 2013 року (по відносинам з TOB «Ферко»); копії банківських виписок (по відносинам з TOB «Ферко»). Однак, ці документи не підтверджують здійснення господарських операцій.

Також, слід зазначити, що приписами інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, визначено, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

3. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Судом, в свою чергу, надано повну оцінку спірним правовідносинам, з дотриманням зазначених вимог.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в бухгалтерському та податковому обліку підприємство повинно відобразити понесені витрати відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси" та п.138.6 ст.138 ПК України, в собівартості придбаних товарів бухгалтерським запасом: Дт рахунку № 28 "Товари" та Кт рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками товарів та послуг".

Тільки при вибутті товару та формуванню доходу від реалізації таких товарів, на підставі виписаної видаткової накладної на реалізацію товару, дані витрати потрапляють в собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) через кореспонденцію рахунків :

- Дт 36 "Розрахунки з покупцями товарів (послуг)" Кт 702 "Дохід від реалізації товарів (послуг)",

- Дт 702 "Дохід від реалізації товарів (послуг)" Кт 643 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ",

- Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів (послуг)" Кт 28 "Товари",

- Дт 702 "Дохід від реалізації товарів (послуг)" Кт 791 "Фінансовий результат від операційної діяльності",

- Дт 791 "Фінансовий результат від операційної діяльності" Кт 902 "Собівартість реалізованих товарів (послуг)".

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувані господарські операції в спірних правовідносинах належним чином не відображені у бухгалтерському обліку, з урахуванням чого відсутні підстави для визнання господарської операції.

Слід зазначити, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання, вартість яких включена до витрати платника податків, а сума ПДВ - до податкового кредиту, однак податкове законодавство встановлює обов'язок суб'єкта господарювання по належному оформленню первинних документів при відображенні господарської операції.

Враховуючи наведене, судом встановлено та знайшло своє підтвердження в акті перевірки, між позивачем та зазначеним у акті перевірки контрагентами виникли господарські зобов'язання, однак факт їх належного виконання не підтверджений належними та допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та не міститься у матеріалах справи.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним, зокрема, таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

При цьому, судом встановлено, що ВКФ ТзОВ «Мегаполіс» зобов'язання щодо належного відображення господарської операції не виконав.

Пунктом 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області аргументи є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

01 липня 2014 року.