Постанова

від 25.06.2014 по справі 813/3008/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 року № 813/3008/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Ларіонова Р.О., представника відповідача Середяк Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000432240 від 10.02.2014 р. та № 0000442240 від 10.02.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, порушенням порядку направлення запитів про надання інформації та її документального підтвердження, а також безпідставністю висновків відповідача щодо нікчемності вчинених позивачем господарських операцій із ПП «Екоенергобуд».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує ненаданням позивачем документів на запит податкового органу, а також посиланням на акт від 11.06.2012 р. за № 508/2204/35009599 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд». Внаслідок цього вважає відсутнім факт реального вчинення господарських операцій між ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» та ПП «Екоенергобуд» у жовтні, грудні 2010 р. Долучені додаткові пояснення на адміністративний позов, вимоги позивача вважає безпідставними.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» зареєстровано 17.04.2009 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Позивач взятий на податковий облік в орган державної податкової служби 21.04.1997 року за № 51035.

Основними видами діяльності ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд», відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій є: вантажний автомобільний транспорт (основний); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Окрім того, відповідно до ліцензії серії АВ № 474013 від 27.05.2009 р. на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» дозволено здійснювати внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії: з 27.05.2009 р. по 26.05.2014 р.

12.12.2013 р. у зв'язку із поданням ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» уточнених розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість від 16.10.2013 р. (до декларації за жовтень 2010 р.) та від 21.10.2013 р. (до декларації за грудень 2010 р.), ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, підготовлено та скеровано на адресу підприємства запит про надання інформації за № 6516/22-11.

У відповідь на вказаний запит (який позивачем було отримано 27.12.2013 р.) за № 1301-1від 13.01.2014 р., ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» повідомило відповідача про необхідність зазначення у запиті конкретної підстави, передбаченої пп. 1-6 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, обґрунтування настання такої підстави, а також визначення у запиті конкретних господарських операцій та переліку документів, які необхідно надати позивачу. Після конкретизації наведеної інформації, позивач зобов'язався надати її у порядку передбаченому Податковим кодексом України.

Натомість, Наказом ДПІ у Галицькому районі м. Львова за № 25 від 16.01.2014 р. на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд», тривалістю 3 робочих дні, починаючи з 16.01.2014 р.

Також 16.01.2014 р. посадовим особам ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» вручено вимогу про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів за № 346/22-40.

У відповідь, позивачем надано лист за № 1701/1 від 17.01.2014 р. про відсутність у вказаній вимозі конкретних податкових періодів, за які повинні бути надані такі документи. Також у вимозі відсутня інформація щодо господарських операцій з якими саме контрагентами необхідно надати таку інформацію та її документальне підтвердження.

У зв'язку з цим, відповідачем 20.01.2014 року, було підготовлено лист за № 503/22-40, в якому ДПІ у Галицькому районі м. Львова і просить надати документи по взаємовідносинах із контрагентом ПП «Екоенергобуд» за жовтень, грудень 2010 р. Оскільки о 17 год. 30 хв. 20.01.2014 року, на момент прибуття ревізора, посадових осіб ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» не було на робочому місці, зазначений лист позивачу не було вручено. Про що відповідачем складено акт за № 20/22-40/36461971 від 24.01.2014 р. Докази вручення зазначеного акту позивачу відсутні, що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

25.01.2014 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було складено акт за № 33/22-40/36461971 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (36461971) з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість у зв'язку із поданням уточненого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість від 16.10.2013 р. та 21.10.2013 р. за жовтень 2010 року та за грудень 2010 року».

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення вимог пп. 198.1, 198.3, 198.6 п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з ПДВ у жовтні 2010 р. на суму 12050 грн. та в грудні 2010 р. на суму 18500 грн. Суми вказаного податку було сплачено позивачем в ціні виконаних робіт та поставленого товару контрагентом позивача -ПП «Екоенергобуд».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000432240 від 10.02.2014 р. та № 0000442240 від 10.02.2014 р., якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у т.ч. за основним платежем на суму 30550 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7637,50 грн. і на суму 510 грн.

Оцінюючи в світлі поданих доказів висновки відповідача, викладених в акті перевірки, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1-2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит

Як вбачається із запиту за № 6516/22-11 від 12.12.2013 р., у ньому відсутнє посилання на конкретну підставу для надання інформації та її документальне підтвердження, про що ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» повідомило відповідача листом за № 1301-1 від 13.01.2014 р..

Окрім того, відповідно до абз. 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Обов'язок надавати подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, передбачені зокрема, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що запит за № 6516/22-11 від 12.12.2013 р. не містив підстав для надання відповіді на нього протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Окрім того, у самому запиті за № 6516/22-11 від 12.12.2013 р., відсутня вимога про надання відповіді протягом 10 робочих днів з дня його отримання. Відтак, надання позивачем відповіді 13.01.2014 р. на запит ДПІ у Галицькому районі м. Львова за № 6516/22-11 від 12.12.2013 р. (отриманого 27.12.2013 р.), повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України, та не порушує строків надання відповіді на запит податкового органу. Натомість суперечить вищенаведеним нормам Податкового кодексу України, призначення відповідачем позапланової перевірки ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так само не відповідає вищезазначеним нормам, вимога відповідача про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів за № 346/22-40 від 16.01.2014 р. Зокрема, у ній відсутня інформація щодо взаємовідносин із якими контрагентами та у яких саме податкових періодах, повинна бути надана інформація та її документальне підтвердження.

При цьому, не береться до уваги суду твердження відповідача про усне повідомлення ревізора про його прибуття о 17 год. 30 хв. 20.01.2014 р., для вручення позивачу листа із конкретизованою інформацією від 20.01.2014 р. за № 503/22-40, та неможливість його вручення через відсутність на час прибуття ревізора посадових осіб ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» на робочому місці.

Відповідно до пп. 44.1-44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Жодних доказів надіслання рекомендованим з повідомленням про вручення листа від 20.01.2014 р. за № 503/22-40 або його вручення уповноваженому представникові позивачеві, відповідачем не надано. Так само у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт вручення чи надіслання за адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення акту за № 20/22-40/36461971 від 24.01.2014 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо невідповідності запиту відповідача за № 346/22-40 від 16.01.2014 р. вимогам Податкового кодексу України, та відсутності факту вручення позивачеві листа № 503/22-40 від 20.01.2014 р. Вказане, у зв'язку з цим, унеможливило їх виконання позивачем, про що ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» повідомило відповідача листом № 1701/1 від 17.01.2014 р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що підставою для його висновків слугував акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 508/2204/35009599 від 11.06.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів».

Однак, беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

При цьому, Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків .

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» з ПП «Екоенергобуд» у жовтні та грудні 2010 р., суд зазначає наступне.

ПП «Екоенергобуд» зареєстроване як юридична особа 23.03.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Між ПП «Екоенергобуд» та ТзОВ «Торговий дім «Карбон Діоксайд» укладено договір від 15 грудня 2010 року відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання, матеріальні цінності, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх на умовах цього договору. 29.12.2010 р. на підставі видаткової накладної № РН-1229048 ПП «Екоенергобуд» здійснило для ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» поставку агрегатки в комплекті. Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 26.10.2010р. ПП «Екоенергобуд» (виконавець) надав а ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (замовник) прийняв роботи по ремонту, належної замовникові автоцистерни Lamberet на суму 72300 грн., у т.ч. ПДВ 12050 грн. Зазначені обставини також підтверджуються виданими ПП «Екоенергобуд» податковими накладними за № 1026000025 від 26.10.2010 р. та № 1229000046 від 29.12.2010 р. Судом встановлено, що зазначені податкові накладні мають усі реквізити, передбачені Податковим кодексом України. У свою чергу ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» прийняло виконані роботи та поставлений товар, і повністю оплатило їх, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Реальність господарських правовідносин позивача із зазначеним контрагентом, а також використання отриманих послуг та товару у господарській діяльності позивача, підтверджується фактом виконання ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» на користь замовників умов договорів з перевезення спеціалізованим автотранспортом рідких та газоподібних вантажів (вуглекислоти), наявністю у володінні та користуванні позивача відповідних вантажних автомобілів та цистерн, наявністю відповідного персоналу, здійсненням оплат за надані послуги та поставлений товар ПП «Екоенергобуд» з метою забезпечення поточної господарської діяльності позивача.

Посилання відповідача в акті перевірки за № 33/22-40/36461971 від 25.01.2014 р. на безтоварність операцій ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» з ПП «Екоенергобуд» здійснено виключно на підставі акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 508/2204/35009599 від 11.06.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів», без врахування обставин його складання. При цьому суд звертає увагу на те, що акт про неможливість проведення зустрічної було складено 11.06.2012 р., а уточнені розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість були подані позивачем 16.10.2013 р. та 21.10.2013 р. При цьому, під час проведення перевірки, відповідачем не надсилалось жодних запитів та не проводилось жодних перевірок ПП «Екоенергобуд». Також судом встановлено, що 16.04.2014 р. до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій було внесено запис за № 14801170024050234 про припинення ПП «Екоенергобуд».

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків щодо заниження податку на додану вартість в сумі 30550 грн. в контексті правовідносин позивача з ПП «Екоенергобуд» зводяться до суб'єктивного твердження про неможливість надання послуг та здійснення поставки товару. Будь-яких доказів цього, а так само доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податку на додану вартість за охоплений перевіркою період по відносинах з вищезазначеним контрагентом відповідач не зазначив і не надав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зважаючи на викладене вище податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області за № 0000432240 від 10.02.2014 р. та № 0000442240 від 10.02.2014 р.не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000432240 від 10.02.2014р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000442240 від 10.02.2014р.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (79008, м.Львів, пл. Галицька,15/8; ЄДРПОУ 36461971) 182,70 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.