Ухвала

від 01.09.2014 по справі 813/3008/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Справа № 876/6983/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі №813/3008/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

14.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом в суд до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000442240 від 10.02.2014р. та №0000432240 від 10.02.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ДПІ оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при винесенні постанови порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не надано документів на запит податкового органу, а також посилається на акт від 11.06.2012р. за №508/2204/35009599 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд». Внаслідок цього вважає відсутнім факт реального вчинення господарських операцій між ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» та ПП «Екоенергобуд» у жовтні та грудні 2010 року. Окрім того, уточнення розрахунку зобов'язань з податку на додану вартість (далі-ПДВ) у зв'язку з самостійним виправленням помилок за жовтень та грудень 2010 року, подані Товариством в жовтні 2013 року в порушення строків, встановлених абз.3 п.198.6 ст.196 Податкового кодексу України, що судом залишено поза увагою.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив та вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство зареєстровано 17.04.2009р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради та взятий на податковий облік в орган державної податкової служби 21.04.1997р. за №51035.

Основними видами діяльності Товариства відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій є вантажний автомобільний транспорт (основний); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Відповідно до ліцензії серії АВ №474013 від 27.05.2009р. на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, Товариству дозволено здійснювати внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії: з 27.05.2009р. по 26.05.2014р.

12.12.2013р. у зв'язку із поданням Товариством уточнених розрахунків до податкових декларацій з ПДВ від 16.10.2013р. (до декларації за жовтень 2010 року) та від 21.10.2013р. (до декларації за грудень 2010 року), ДПІ на підставі п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України), підготовлено та скеровано на адресу Товариства запит про надання інформації за № 6516/22-11.

У відповідь на вказаний запит Товариство повідомило ДПІ про необхідність зазначення у запиті конкретної підстави, передбаченої пп. 1-6 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, обґрунтування настання такої підстави, а також визначення у запиті конкретних господарських операцій та переліку документів, які необхідно надати позивачу. Після конкретизації наведеної інформації, позивач зобов'язався надати її у порядку передбаченому ПК України.

Проте, Наказом ДПІ №25 від 16.01.2014р. на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства тривалістю 3 робочих дні, починаючи з 16.01.2014 р. та посадовим особам Товариства 16.01.2014р. вручено вимогу про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів за №346/22-40.

У відповідь на вимогу, позивачем надано лист за №1701/1 від 17.01.2014р. про відсутність у вказаній вимозі конкретних податкових періодів, за які повинні бути надані такі документи, відсутність інформації щодо господарських операцій з якими саме контрагентами необхідно надати таку інформацію та її документальне підтвердження.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.01.2014р. ДПІ підготовлено лист за №503/22-40, в якому просить надати документи по взаємовідносинах із контрагентом ПП «Екоенергобуд» за жовтень, грудень 2010 року.

Оскільки, як це пояснив представник відповідача, о 17 год. 30 хв. 20.01.2014р. на момент прибуття ревізора посадових осіб Товариства не було на робочому місці, зазначений лист не вручено, про що ДПІ складено акт за №20/22-40/36461971 від 24.01.2014р., який Товариству не вручався, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні в суді першої інстанції.

25.01.2014р. ДПІ складено акт за №33/22-40/36461971 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (36461971) з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ у зв'язку із поданням уточненого розрахунку до податкової декларації з ПДВ від 16.10.2013р. та 21.10.2013р. за жовтень та грудень 2010 року» в якому зазначено, що проведена перевірки з 16 по 20 січня 2014 року, та що позивачем в порушення вимог пп. 198.1, 198.3, 198.6 п. 198.1 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит з ПДВ у жовтні 2010 року на суму 12 050,00грн. та в грудні 2010 року на суму 18 500,0 грн. по взаємовідносинах ПП «Екоенергобуд».

На підставі акта перевірки ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення за №0000432240 від 10.02.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у т.ч. за основним платежем на суму 30 550,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7 637,50 грн. та №0000442240 від 10.02.2014р., на суму 510,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських правовідносин позивача із контрагентом, а також використання отриманих послуг та товару у господарській діяльності позивача, підтверджується фактом виконання Товариства на користь замовників умов договорів з перевезення спеціалізованим автотранспортом рідких та газоподібних вантажів (вуглекислоти), наявністю у володінні та користуванні позивача відповідних вантажних автомобілів та цистерн, наявністю відповідного персоналу, здійсненням оплат за надані послуги та поставлений товар ПП «Екоенергобуд», з метою забезпечення поточної господарської діяльності позивача.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1-2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит

Абзацом 5 п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Обов'язок надавати подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, передбачені зокрема, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Аналізуючи запит ДПІ №6516/22-11 від 12.12.2013р. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ньому відсутнє посилання на конкретну підставу для надання інформації та її документальне підтвердження, про що ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» повідомило відповідача листом за №1301-1 від 13.01.2014 р.; відсутня вказівка про надання відповіді на нього протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Оцінюючи відповідь від 13.01.2014р. на запит ДПІ №6516/22-11 від 12.12.2013р., отриманий 27.12.2013 р. колегія суддів зазначає, що така відповідає вимогам та надана у строки, передбачені ПК України. Призначення позапланової перевірки, натомість, суперечить вищенаведеним нормам ПК України визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Слід зауважити, що вимога ДПІ про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів за №346/22-40 від 16.01.2014р. також не відповідає вимогам закону, оскільки у ній не зазначено конкретного контрагента Товариства та податкового періоду, документальне підтвердження господарських взаємовідносин про які просить надати ДПІ.

Відповідно до пп. 44.1- 44.2 ст. 44 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Доказів надіслання рекомендованим листа з повідомленням про вручення від 20.01.2014р. за №503/22-40 чи вручення уповноваженому представникові Товариства, відповідачем не надано. В свою чергу пояснення відповідача про прибуття ревізора о 17 год. 30 хв. 20.01.2014р. на адресу Товариства для вручення посадовим особам листа із конкретизованою інформацією від 20.01.2014р. за №503/22-40 та неможливість його вручення через відсутність на час прибуття ревізора посадових осіб ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» на робочому місці колегія суддів розцінює не інакше, як неналежне виконання посадовими особами ДПІ своїх обов'язків та не може слугувати підставою порушень господарської діяльності Товариства.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запит ДПІ №346/22-40 від 16.01.2014 р. не відповідає вимогам ПК України, а вимогу ДПІ №503/22-40 від 20.01.2014р. слід вважати такою, що не вручалась Товариству, що є підставою вважати, про неможливість їх виконання, що в свою чергу виключає підстави застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 510,00 грн. визначених ДПІ податковим повідомленням-рішенням №0000442240 від 10.02.2014р. на підставі п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.46, п.121.1 ст.121 ПК України.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Дані вимоги Закону №168 кореспондуються з вимогами пп. 198.1, 198.3, 198.6 п. 198.1 ст. 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З акта перевірки вбачається, що підставою для висновків податкового органу слугував, в тому числі, акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за №508/2204/35009599 від 11.06.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів».

Представлені позивачем документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Контрагент Товариства - ПП «Екоенергобуд» на час здійснення спірних господарських операцій був зареєстрований як юридична особа та мав право виписувати податкові накладні.

Взаємовідносини між ПП «Екоенергобуд» та ТзОВ «Торговий дім «Карбон Діоксайд» підтверджуються укладеним договором від 15 грудня 2010 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання, матеріальні цінності, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх на умовах цього договору.

29.12.2010 р. на підставі видаткової накладної № РН-1229048 ПП «Екоенергобуд» здійснило для ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» поставку агрегатки в комплекті.

Окрім того, відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 26.10.2010р. ПП «Екоенергобуд» (виконавець) наддав, а ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» (замовник) прийняв роботи по ремонту, належної замовникові автоцистерни Lamberet на суму 72 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 12 050,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються також виданими ПП «Екоенергобуд» податковими накладними за №1026000025 від 26.10.2010р. та №1229000046 від 29.12.2010р., які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає чинному на момент їх складення законодавству.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

Колегія суддів зазначає, що Товариство суми ПДВ по виписаних ПП «Екоенергобуд» податкових накладних від 26.10.2010р. та від 29.12.2010р. правомірно віднесло до податкового кредиту жовтня та грудня 2010 року відповідно.

Окрім того, ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» прийняло виконані роботи та поставлений товар та повністю оплатило їх, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Доказів того, що спірні господарські операції в судовому порядку визнавались недійсними, ДПІ суду не надано.

Як встановлено судом першої інстанції, реальність господарських операцій Товариства із зазначеним контрагентом, а також використання отриманих послуг та товару у господарській діяльності позивача, підтверджується фактом виконання ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» на користь замовників умов договорів з перевезення спеціалізованим автотранспортом рідких та газоподібних вантажів (вуглекислоти), наявністю у володінні та користуванні позивача відповідних вантажних автомобілів та цистерн, наявністю відповідного персоналу, здійсненням оплат за надані послуги та поставлений товар ПП «Екоенергобуд» з метою забезпечення поточної господарської діяльності позивача.

Посилання відповідача в акті перевірки №33/22-40/36461971 від 25.01.2014 р. на безтоварність операцій ТзОВ «Торговий Дім «Карбон-Діоксайд» з ПП «Екоенергобуд» здійснено виключно на підставі акта ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за №508/2204/35009599 від 11.06.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Екоенергобуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів», без врахування обставин його складання: без аналізу первинних документів.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ПП «Екоенергобуд» який складено 11.06.2012р., не може слугувати доказом у справі, оскільки функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останнім шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Неможливість проведення зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, фактично пояснюється тим, що ПП «Екоенергобуд» на момент перевірки перебувало в стадії припинення та 16.04.2014р. до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій внесено запис за №14801170024050234 про його припинення.

Окрім того слід зауважити, згідно рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03), яке відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо покликання ДПІ про порушення Товариством вимог ст.198.6 ПК України щодо подання у жовтні 2013 року уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виправленими помилками за жовтень та грудень 2010 року, тобто понад строк 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, подання яких до ДПІ стало підставою проведення спірної перевірки, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено ДПІ під час перевірки, результатами поданих уточнюючих розрахунків є заміна індивідуального податкового номера постачальника з тих підстав, що зазначений у декларації з ПДВ код постачальника є не його номер згідно ЄДР, а номер свідоцтва платника ПДВ.

Отже, Товариством при подачі в жовтні 2013 року уточнюючих розрахунків не коригувались суми податкового кредиту, а виправлялись помилки по коду постачальника, які є опискою: подаючи уточнюючі розрахунки Товариство намагалось правильно зазначити код постачальника, відображаючи одні і ті ж податкові накладні (виключаючи з податкового кредиту жовтня та грудня 2010 року суми ПДВ та включивши ті ж самі суми по тих ж податкових накладних у ці ж податкові періоди), тобто не вчиняло дій щодо коригування податкового кредиту.

Главою 11 ПК України не передбачено застосування відповідальності до платника податків у разі виявлення порушень за допущення помилок щодо невірного зазначення коду постачальника.

Окрім того, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами» та ст.76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки при якій перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, згода платника на яку не вимагається.

Згідно п.200.10 ПК України яка кореспондується з п.4.2.2 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами», протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Право на проведення камеральної перевірки, господарські операції по взаємовідносинах Товариства та ПП «Екоенергобуд» по яких відображені у декларації з ПДВ за жовтень та грудень 2010 року, подані до ДПІ у листопаді 2010 року та у січні 2011 року відповідно, настало протягом 30 днів після їх подачі, проте помилки у них, в тому числі, щодо неправильного коду постачальника ДПІ не були виявлені.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Слід зауважити, що з врахуванням вимог п.57.1 ст.57, п.102.1 ст.102 ПК України, дати подачі декларацій за жовтень та грудень 2010 року ДПІ не вправі було визначати податкове зобов'язання з ПДВ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2014р. за №0000432240.

Аналіз вимог чинного законодавства та встановлених судом першої інстанції обставин справи дає можливість колегії суддів дійти висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання вимог чинного законодавства та принципів, передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі №813/3008/14- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

В.Я. Макарик

Повний текст Ухвали виготовлено 05.09.2014р.