Ухвала

від 24.06.2014 по справі 815/6720/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6720/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Клінтранссервіс" - Мєлкова Олександра Сергійовича, представника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - Василенко Руслани Олександрівни, представника Міністерства доходів і зборів України - Бутрик Анастасії Олегівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Клінтранссервіс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клінтранссервіс" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Клінтранссервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002832301 від 10 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 254 666,50 грн. за порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України;

- зобов'язання провести списання проведеного донарахування згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення в особових рахунках позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Флорена плюс", ТОВ "Дельта плюс юг" та ТОВ "Укрхолод" сформовано відповідно до вимог ПК України, оскільки на виконання умов договорів, укладених між позивачем та контрагентами підтверджується відповідними первинними документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "Клінтранссервіс" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 12 квітня 2012 року по 19 квітня 2012 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Клінтранссервіс" з питань взаємовідносин з ТОВ "Флорена-плюс" за період липень, серпень, вересень 2011 року; з ТОВ "Дельта плюс юг" за період лютий, березень, квітень, травень, червень 2011 року; з ТОВ "Укрхолод" за період листопад, грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 квітня 2012 року №219/22/35348256.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Клінтранссервіс" ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України правочини, укладені ТОВ "Клінтранссервіс" та ТОВ "Флорена плюс", ТОВ "Дельта плюс юг", ТОВ "Укрхолод" є нікчемними. Надання послуг по вказаним правочинам не відбулося в порушення ст. 759 та ст. 909 ЦК України; п.198.3 ст. 198, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 216 667,18 грн., а саме по періодам: лютий 2011 року на суму 18 333,33 грн., березень 2011 року на суму 24 666,67 грн., квітень 2011 року на суму 49 500 грн., травень 2011 року на суму 17 166,67 грн., червень 2011 року на суму 31 000 грн., липень 2011 року на суму 20 500 грн., серпень 2011 року на суму 26 333,33 грн., вересень 2011 року на суму 6 333,33 грн., листопад 2011 року на суму 14 950,11 грн., грудень 2011 року на суму 7 883,41 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2012 року №000283301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 216 666 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) на 38 000,5 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПС в Одеській області №138 від 21 травня 2012 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11 червня 2012 року №14515/40/10-2007 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення - без змін.

27 червня 2012 року за №146 позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України, рішенням про результати розгляду скарги №13071/6/10-2115 від 23 липня 2012 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене відповідачем із дотриманням усіх принципів, а тому воно є законним та не підлягає скасуванню.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою використання в господарській діяльності.

Основною господарською діяльністю підприємства, зокрема, є збирання та знищення відходів, прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ "Клінтранссервіс" було укладено договір з ТОВ "Флорена-плюс" про надання послуг з ремонту контейнерів для збирання відходів від 01 липня 2011 року №07011/Р, договір оренди контейнера для збирання відходів об'ємом 1,1 куб. м. від 01 липня 2011 року №07112О та договір на комплекс послуг на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01 липня 2011 року №07/П-11, на виконання якого позивачем надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні та платіжні доручення про оплату послуг.

Також, ТОВ "Клінтранссервіс" були укладені з ТОВ "Дельта плюс юг" договір про надання послуг по вирівнюванню і ущільненню ТПВ, ґрунту і будівельних відходів від 03 січня 2011 року №01/11-5, договір на комплекс послуг на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 03 січня 2011 року №01/11-4 та договір оренди контейнера для збирання відходів об'ємом 1,1 куб. м. від 01 березня 2011 року №01/11-6.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до суду надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення про оплату наданих послуг.

У перевіряємий період, ТОВ "Клінтранссервіс" було укладено з ТОВ "Укрхолод" договір оренди контейнера для збирання відходів об'ємом 1,1 куб. м. від 01 листопада 2011 року №05/01/К, договір про надання послуг зі збирання та вивезення відходів від 01 листопада 2011 року №010/01/КБВ та договору оренди контейнера для збирання відходів об'ємом 8 куб. м. від 01 листопада 2011 року №07/01/С, на виконання якого позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення про оплату товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в наданих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) про перевезення вантажу не зазначено який саме вантаж перевозився та його кількісні характеристики. Крім того, відповідно до договорів на комплекс послуг на перевезення вантажу автомобільним транспортом ТОВ "Клінтранссервіс" з контрагентами ТОВ "Флорена плюс", ТОВ "Дельта плюс юг", ТОВ "Укрхолод" позивач повинен був оформлювати заявки із зазначенням характеристик вантажу та інших істотних умов перевезення, проте такі заявки позивачем не оформлювались та не були надані під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Крім цього, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про оренду контейнерів також не містять кількісних характеристик предмета оренди, оскільки в договорах про оренду обладнання не зазначена кількість передачі контейнерів, а зазначено лише їх об'єм.

Разом з цим, не надані докази якими транспортними засобами здійснювалось перевезення вантажу автомобільним транспортом та не встановлені особи, які керували такими транспортними засобами.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про недотримання апелянтом необхідних умов реалізації права на формування податкового кредиту та про наявність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є правильними.

Посилання апелянта на порушення податковим органом 20 денного строку для надання відповіді на скаргу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Клінтранссервіс" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність податкової в частині невизнання факту скасування податкового повідомлення-рішення №0002832301 від 10 травня 2012 року відмовлено в повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клінтранссервіс" залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: