Постанова

від 16.06.2014 по справі 805/5271/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 р. Справа №805/5271/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:10

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хохленкова О.В.

за участю секретаря судового засідання: Проніна Д.С.

за участю

представника позивача: Ріпак Л.І.

представників відповідача: Воробйовій Ю.С., Городовій Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Елміко» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішеньня № 0016611502 по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств на суму 100368 грн. та штрафні санкції на суму 25096,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елміко» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0016611502 від 23.12.2013 року та 0016591502 від 23.12.2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в період з 28.11. 2013 року по 04.12.2013 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 10.02.2013 року № 1763/11-02/34627466

В акті зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства шляхом заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 11873 грн. та грошове зобов'язання з податку на прибуток (авансові внески) за березень - листопад 2013 року на 100386 грн.

23.12. 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016611502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 100386,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25096,50 грн.

23.12. 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016591502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 11873,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2968,25 грн.

Позивач вказує, що через бухгалтерську помилку суми з податку на прибуток за 2012 рік ним були визначені не вірно. З цієї причини ним не було надано розрахунку щомісячних авансових внесків.

Також, позивач вважає що авансовий внесок з податку на прибуток не є узгодженим податковим зобов'язанням.

Окрім цього, 10.02.2014 року позивачем було надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства. Згідно з цією декларацією податок на прибуток за 2013 рік був нарахований і сплачений.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, позивач надав до відповідача заперечення до акту перевірки № 17/12/2013 від 17.12.2013 року.

За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем направлено відповідь № 8669/10/05-64-15-02 від 26.12 2013 року, в якій зазначено, що ці заперечення залишені без розгляду у зв'язку з порушенням строку для надання таких заперечень.

Позивач надав до Головного управління Міндоходів у Донецькій області скаргу проти результатів перевірки.

Рішенням № 1715/10/05-99-10-06-12-1 від 07.03.2014 року Головне управління Міндоходів у Донецькій області було залишено скаргу без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, без змін.

Позивач надав до Міністерства доходів і зборів України скаргу проти результатів перевірки.

Рішенням № 6110/6/99-99-10-01-15 від 07.03.2014 року Міністерства доходів і зборів України було залишено скаргу без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, без змін.

При подачі позовної заяви позивач вважав, що ці податкові повідомлення - рішення прийняти відповідачем всупереч вимог закону та просить їх скасувати.

В ході судового розгляду справи, 02.06.2014 року представник позивача надав суду клопотання про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.06.2014 року було закрито провадження у справі в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0016591502 від 23.12.2013 року з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11873 грн. та штрафних санкцій на суму 2968,25 грн.

Решту позовних вимог, а саме скасування податкового повідомлення - рішення № 0016611502 по авансовому внеску податку на прибуток приватних підприємств на суму 100368 грн. та штрафні санкції на суму 25096,50 грн., позивач просив задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, вважають що контролюючий орган, приймаючі оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Зокрема, представник відповідача посилається на ту обставину, що авансові внески за березень - листопад 2013 року на суму 100386 грн. не були відображені позивачем у податковій декларації та не сплачені. Тому, ця сума була донарахована та застосовані штрафні санкції в розмірі 25%, а саме 25096,50 грн.

Окрім цього, відповідач наполягає на тому, що в ході проведення перевірки відносно позивача він діяв виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З цих підстав в позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Спірним питанням цієї справи є питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні позивачем об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік.

Правовідносини між сторонами регулюються Податковим Кодексом України та відповідними підзаконними нормативно - правовими актами.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елміко» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34627466 (а.с.80-84).

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 02.10.2006 року № 6079.

Наказом Державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 440 від 25.11.2013 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елміко» тривалістю 5 робочих днів (а.с.60).

На підставі цього наказу було сформовано повідомлення від 25.11.2013 року № 7314/10/05-64-15-0 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.59).

Копія наказу та повідомлення були спрямовані позивачу 27.11.2013 року рекомендованим листом (а.с.52).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 10.02.2013 року № 1763/11-02/34627466 в якому зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства шляхом заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 11873 грн. та грошове зобов'язання з податку на прибуток (авансові внески) за березень - листопад 2013 року на 100386 грн. (а.с.30-35)

23.12.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016611502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 100386,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25096,50 грн. (а.с.36).

23.12.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016591502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 11873,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2968,25 грн. (а.с.38).

Щодо обставин видання наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елміко».

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Наказом Державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 440 від 25.11.2013 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елміко» тривалістю 5 робочих днів (а.с.60).

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Позивач не заперечував що наказ про проведення перевірки був йому вручений вчасно та він мав можливість брати участь в проведенні цієї перевірки та надавати при необхідності додаткові документи.

Тому суд вважає, що відповідач при виданні наказу та проведенні перевірки дотримувався вимог податкового законодавства та не порушив прав позивача.

Згідно з п.86.4 ст.86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 10.12.2013 року № 1763/11-02/34627466 в якому зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства шляхом заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 11873 грн. та грошове зобов'язання з податку на прибуток (авансові внески) за березень - листопад 2013 року на 100386 грн. (а.с.30-35).

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Відповідач спрямував вищевказаний акт посадовим особам позивача та вони його отримали 10.12.2013 року.

Позивач надав до відповідача заперечення до акту перевірки № 17/12/2013 від 17.12.2013 року (а.с.5-6).

За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем направлено відповідь № 8669/10/05-64-15-02 від 26.12 2013 року, в якій зазначено, що ці заперечення залишені без розгляду у зв'язку з порушенням строку для надання таких заперечень (а.с.7).

З цього приводу суд зазначає, що при наданні заперечень позивачем був дотриманий п'ятиденний строк на подання заперечень на акт перевірки, тому висновок відповідача щодо пропущення строку позивачем не відповідає фактичним обставинам.

Позивач надав до Головного управління Міндоходів у Донецькій області скаргу проти результатів перевірки (а.с.8-9).

Рішенням № 1715/10/05-99-10-06-12-1 від 07.03.2014 року Головне управління Міндоходів у Донецькій області було залишено скаргу без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, без змін (а.с.10-15).

Позивач надав до Міністерства доходів і зборів України скаргу проти результатів перевірки (а.с.16-18).

Рішенням № 6110/6/99-99-10-01-15 від 07.03.2014 року Міністерства доходів і зборів України було залишено скаргу без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, без змін (а.с.19-23).

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

23.12. 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016611502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток за основним платежем на суму 100386 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25096,50 грн. (а.с.36).

До податкового повідомлення-рішення № 0016611502 від 23.12.2013 року додано розрахунок збільшеного податкового зобов'язання (а.с.37)

23.12. 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016591502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток за основним платежем на суму 11873 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2968,25 грн. (а.с.38).

До податкового повідомлення-рішення № 0016591502 від 23.12.2013 року додано розрахунок збільшеного податкового зобов'язання (а.с.39).

Щодо висновків акту перевірки від 10.12.2013 року № 1763/11-02/34627466.

В цьому акті зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства шляхом заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 11873 грн. та грошове зобов'язання з податку на прибуток (авансові внески) за березень - листопад 2013 року на 100386 грн.

Позивач не заперечує висновків акту перевірки та вказує, що через бухгалтерську помилку суми з податку на прибуток за 2012 рік ним були визначені не вірно. З цієї причини ним не було надано розрахунку щомісячних авансових внесків.

Також, позивач вважає що авансовий внесок з податку на прибуток не є узгодженим податковим зобов'язанням.

Окрім цього, 05.02.2014 року позивачем було надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства. Згідно з цією декларацією податок на прибуток за 2013 рік був нарахований і сплачений.

У податковій декларації за 2013 рік від 05.02.2014 року позивачем визначена сума податку на прибуток нарахованого за результатами останнього календарного кварталу податкового періоду вказано сума 196 742 грн. (а.с.24-28).

Відповідно до платіжного доручення № 69 від 11.02.2014 року ТОВ «Елміко» сплатило суму податку на прибуток за 2013 рік в сумі 196742 грн. (а.с.29).

Тобто, позивач сплатив нараховані в податковому повідомленні - рішенні як авансові внески суму коштів в розмірі 100386 грн., які є в складі сплаченої суми податку на прибуток в розмірі 196742 грн.

Те, що позивачем сплачені кошти з податку на прибуток в сумі 100386 грн. не заперечували і представники відповідача.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст.14 ПК України, встановлено що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п.46.5 ст.46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

У відповідності до п.57.1 ст.57 ПК Украиїни, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Позивач в своєї позовної заяві вказує, що він припустився помилки при складенні податкової декларації за 2012 рік.

В ході перевірки було встановлено що позивач не включив доходи від операційної діяльності на суму 2145997,74 грн. у зв'язку з отриманням оплати за виконанні роботи в січні 2013 року.

Також вказує, що ним в декларації за 2013 рік була вказана суму податку на прибуток в розмірі 196742,00 грн. та сплачено цю суму податку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.50.1 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 ст.50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Проаналізувавши вищенаведені норми закону, що регулюють правовідносини що виникають в разі припущення помилок в податкових деклараціях платником податків, суд приходить до висновку, що ці норми застосовуються в разі самостійного виявлення платником податків помилок припущених ним в поданих деклараціях.

У випадку який розглядається судом, помилку було встановлено контролюючим органом при проведенні перевірки.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст.54 ПК України, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, судом було встановлено що позивач сплатив нараховані в податковому повідомленні - рішенні № 0016611502 від 23.12.2013 року як авансові внески суму коштів в розмірі 100386 грн. відповідно до платіжного доручення № 69 від 11.02.2014 року на суму 196 742,00 грн. (а.с.29).

Отже, позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0016611502 від 23.12.2013 року в частині авансового внеску податку на прибуток приватних підприємств на суму 100368 грн., підлягає задоволенню.

Щодо розміру штрафної санкції.

Позивач, вважає що до даних правовідносин треба застосовувати норму ст..126 ПК України та нараховувати штраф у розмірі 20% суми податкового боргу.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України , у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу цієї норми ПК України випливає, що штраф в розмірі 20% суми податкового боргу сплачується платником податків у разі затримці на строк більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у разі якщо платник податків не сплачує суму узгодженого грошового зобов'язання.

Натомість, відповідач розрахував штрафну санкцію до позивача з дотриманням вимог ст..123 ПК України.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вже вказувалося вище, контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а тому штрафна санкція правильно ним застосована відповідно до ст..123 ПК України, в розмірі 25 відсотків.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку що позивачем частково доведено протиправність дій відповідача та як наслідок винесення частково протиправного податкового повідомлення - рішення.

У відповідності до ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими що не підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст..94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено суму судового збору в розмірі 1403,25 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, він сплачував судовий збір виходячи зі ставки 1% від суми позову.

Ухвалою суду від 16.06.2014 року було закрито провадження у справі в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0016591502 від 23.12.2013 року з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11873 грн. та штрафних санкцій на суму 2968,25 грн.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума збору повертається в разі закриття провадження у справі.

Таким чином, позивачеві підлягають поверненню суми судового збору в розмірі 1152,29 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елміко» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0016611502 по авансовому внеску податку на прибуток приватних підприємств на суму 100368 грн. та штрафні санкції на суму 25096,50 грн., задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0016611502 по авансовому внеску податку на прибуток приватних підприємств на суму 100368 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елміко» судовій збір в сумі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) гривні 29 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 16 червня 2014 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова складена 20 червня 2014 року.

Суддя Хохленков О.В.