Рішення

від 02.07.2014 по справі 263/4531/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

263/4531/14-ц

2/263/2153/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Марчук К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» про стягнення суми компенсації при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2014 року позивачка звернулася до суду з позовом до Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» про стягнення суми компенсації при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, зазначивши, що з 14.03.2011 року по 30.12.2013 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала у нього головним бухгалтером. 30.12.2013 року вона була звільнена з роботи на підприємстві на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату. У день звільнення 30.12.2013 року відповідач повний розрахунок заробітної плати з нею не провів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Частину розрахунку при звільненні, у розмірі 4500 гривень вона отримала 25.04.2014 року. Решту належного їй розрахунку при звільненні у розмірі 15203,04 гривень, просила суд стягнути з відповідача на її користь, а також у зв'язку з порушенням її трудових прав, просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, зазначила, що неправомірними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні нормального ритму її життя через невиплату їй заробітної плати. Так, соціальну допомогу по безробіттю у розмірі 500 гривень вона була змушена витратити на комунальні послуги, на інші витрати для забезпечення свого життя вина змушена позичати кошти у сторонніх людей, через це в сім'ї часто виникають сварки, вона морально страждає і, як наслідок, вона стала нервовою, роздратованою, практично втратила сон, а тому просила стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.

02.07.2014 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій виключила позовні вимоги щодо стягнення розрахунку при звільненні у розмірі 15203,04 гривень, так як остаточний розрахунок був проведений з нею 03.06.2014 року. Решту позовних вимог підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, справу просила розглянути за її відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, дослідивши письмові доказі по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2011 року по 30.12.2013 року позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала у нього головним бухгалтером, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 6-7/.

30.12.2013 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підприємстві на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією підприємства ДП «Азовінжгеодезія» шляхом його приєднання до ДП «Донецький обласний геодезичний центр», що підтверджується наказом № 09-лс від 30.12.2013 року /а.с. 8/.

Остаточний розрахунок при звільненні з позивачкою відповідач провів 03.06.2014 року, що представник позивача підтвердив у наданих письмових запереченнях.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

На підставі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови від 24 грудня 1999 р. № 13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Суд, на підставі викладеного, вирішуючи питання про розмір суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, виходить з наступного.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні провадиться відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно довідки вих. № 263 від 30.12.2013 року, виданої ДП «Азовінжгеодезія», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 при восьми годинному робочому дні за останні повні два місяці роботи перед її звільненням складала 145,16 грн. /а. с. 15/.

Таким чином, судом встановлено, що з моменту звільнення позивачки по день фактичного здійснення відповідачем розрахунку заробітної плати, а саме: з 30.12.2013 року по 03.06.2014 року, минуло 105 робочих днів, а сума середнього заробітку позивачки за цей час складає (105 робочих днів х 145,16 гривень = 15241,80 грн.) 15241,80 гривень, а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)", із змінами, внесеними п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що порушенням трудових прав, яке полягало у нездійсненні у день звільнення розрахунку належної заробітної плати, позивачці була завдана моральна шкода, яка виразилася у моральних переживаннях та порушенні нормального ритму її життя через невиплату їй заробітної плати. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд стягує з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в сумі 100 гривень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень, від сплати якого, згідно закону, звільнена позивачка.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України, п. 20 Постанови від 24 грудня 1999р. № 13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» про стягнення суми компенсації при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні в розмірі 15241 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок одна) гривня 80 копійок.

Стягнути з Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства інженерної геодезії «Азовінжгеодезія» на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Г. Шатілова