Рішення

від 24.06.2014 по справі 908/230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/11/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 Справа № 908/230/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/230/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Полімерагро", с. Циркуни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг", м. Василівка

про стягнення 59636,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 року позов Приватного акціонерного товариства "Полімерагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг" про стягнення заборгованості в сумі 57033,40 грн., пені в сумі 690,65 грн. та процентів річних в сумі 1912,57 грн. за Договором поставки № 71 від 26.11.2013 року залишено без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 року у справі № 908/230/14 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд Господарському суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2014 року справу № 908/230/14 відповідно до ст. 65 ГПК України прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 24.06.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Полімерагро" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг" про стягнення заборгованості в сумі 57033,40 грн., пені в сумі 690,65 грн. та процентів річних в сумі 1912,57 грн. за договором поставки № 71 від 26.11.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав суду в порядку ст. 22 ГПК України нормативне обґрунтування позову, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності свого представника. В поясненнях до позову також вказує, що станом на 17.06.2014 року відповідач свої зобов'язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 2948 від 02.12.2013 року, не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість за договором поставки № 71 від 26.11.2013 року в сумі 57033,40 грн. Разом з тим, позивач уточнив період, за який у зв'язку з порушенням відповідачем строку оплати товару на підставі п. п. 8.1., 8.3. договору останньому нарахована пеня в сумі 690,65 грн. та проценти річних в сумі 1912,57 грн., а саме: період нарахування вказаних сум складає з 13.12.2013 року по 15.01.2014 року. Крім того позивач зазначає, що здійснити звірку взаємних розрахунків з відповідачем не є можливим, оскільки поштова кореспонденція від відповідача повертається з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а за адресою його місцезнаходження відсутні будь-які керівні органи.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою "немає такого товариства за даною адресою". Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Державним реєстратором Василівського районного управління юстиції в Запорізькій області на виконання вимог ухвали від 27.05.2014 року надано суду Витяг із єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.05.2014 року, за змістом якого вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 71600, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, вул. Леваневського, буд. 2. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.11.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Полімерагро", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг", далі Покупець, був укладений договір поставки № 71, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити пластикові вироби, надалі «Товар», на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію Товару і вказуються у рахунках-фактурах Постачальника або специфікаціях до цього договору, які складаються на підставі замовлень Покупця. Рахунки-фактури, а також підписані представниками сторін накладні прирівнюються до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.1.3. Договору передбачений обов'язок Покупця отримувати від Постачальника рахунки на оплату кожної конкретної партії Товару і проводити їх оплату відповідно до п. 3.2. цього договору.

Умовами п. п. 2.1. - 2.3. Договору передбачено, що ціна, асортимент, комплектність і кількість Товару, належного до поставки, узгоджуються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом складання заявки на поставку Товару і відображаються в рахунку-фактурі/специфікації Постачальника, а також у товаропровідних документах та у відповідних накладних. Ціна на Товар, що поставляється Постачальником, встановлюється у національній валюті України. Загальна сума цього договору визначається сторонами при підписанні видаткових накладних на поставку Товару шляхом її збільшення на суму подальшої узгодженої сторонами партії Товару. Партією Товару вважається кількість Товару, поставленого за однією накладною.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.6. - 3.8. Договору визначено, що у рамках цього договору Покупець здійснює оплату товару на підставі виставлених йому Постачальником документів (рахунок-фактура, видаткова накладна). Умови оплати: Покупець здійснює розрахунок за поставлений Товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару, на підставі виставлених йому Постачальником документів (рахунок, рахунок-фактура, видаткова накладна). Оплата за Товар здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, на готівковий розрахунок шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства або будь-яким іншим шляхом, що не суперечить чинному законодавству. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів за цим договором несе Покупець. Днем платежу вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п. п. 4.1. - 4.5. Договору базис поставки: склад Постачальника (Харківський р-он, с. Циркуни, вул. Кірова, б.1). Товар поставляється Постачальником на підставі замовлень Покупця, складених у вигляді заявки на поставку Товару. Заявка Покупця передається Постачальнику в письмовому вигляді поштою за допомогою засобів факсимільного або електронного зв'язку (електронною поштою) і повинна бути узгоджена сторонами. Поставка Товару здійснюється Постачальником у строк, який не повинен перевищувати 10-ти (десяти) робочих днів з моменту підтвердження заявки Покупця. Інші терміни поставки окремої партії Товару можуть узгоджуватися сторонами окремо (в письмовій формі) в залежності від наявності замовленого Товару на складі Постачальника в момент отримання заявки від Покупця. Датою поставки Товару вважається дата відвантаження Постачальником Товару зі свого складу, зафіксована у відповідній накладній.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. Договору приймання товару здійснюється Покупцем відповідно до Інструкцій «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», № П-7 і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», № П-6, за винятком умов, встановлених цим договором. Постачальник зобов'язується одночасно з передачею товару передати Покупцю документи, які підлягають передачі разом з товаром (товарна та податкова накладна, оригінал рахунку-фактури та ін.). В строк не пізніше двох робочих днів з моменту отримання Покупцем оригіналу видаткової накладної, Покупець зобов'язаний підписати видаткову накладну, і передати один оригінальний екземпляр разом із довіреністю на отримання товару та товарно-транспортною накладною Постачальникові, або направити факсом з одночасною відправкою оригіналів обов'язково рекомендованим листом. Якщо протягом зазначеного терміну Покупець не направив Постачальникові підписану накладну разом із оригіналом довіреності на отримання товару та товарно-транспортною накладною, документи вважаються погодженими сторонами і прийнятими Покупцем, що не звільняє Покупця від обов'язку передати/направити підписані документи Постачальнику.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 року. Дія цього договору автоматично продовжується на наступний рік і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила про намір розірвати цей договір за 10 днів до закінчення терміну його дії.

Відтак, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач у справі в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме: не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 57033,40 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 57033,40 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № 2948 від 02.12.2013 року.

Зазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача, а саме: Ситеньким Олександром Олександровичем на підставі довіреності № 4 від 26.11.2014 року про що свідчить його підпис на вищезазначеній видатковій накладній.

Разом з тим, на оплату товару, поставленого за видатковою накладною № 2948 від 02.12.2013 року, відповідачу був виставлений рахунок-фактура № 1363 від 02.12.2013 року на загальну суму 57033,40 грн.

Втім, відповідач свої договірні зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 57033,40 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 13.12.2013 року по 15.01.2014 року в сумі 690,65 грн. на підставі п. 8.1. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у разі несвоєчасної оплати Товару згідно з п. 3.2. цього договору, Покупець, на вимогу Постачальника, сплачує пеню в розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього проценти річних за загальний період з 13.12.2013 року по 15.01.2014 року в сумі 1912,57 грн. на підставі п. 8.3. Договору. Так, вказаним пунктом договору передбачено, що у разі прострочки оплати Товару більше 3 (трьох) календарних днів, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю 36 (тридцять шість) % річних від вартості несвоєчасно сплаченого Товару (партії Товару), з дня настання строків оплати Товару (партії Товару) до дня фактичної оплати Товару.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 2948 від 02.12.2013 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду факт приймання Товару за Договором відповідачем, в т. ч. факт порушення останнім своїх договірних зобов'язань щодо не здійснення оплати поставленого товару, а наявність заборгованості в сумі 57033,40 грн. підтверджується матеріалами справи. Відповідач доказів оплати боргу за поставлений товар суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полімерагро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг" заборгованості в сумі 57033,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за період з 13.12.2013 року по 15.01.2014 року відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 690,65 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем поставленого товару, а наданий позивачем розрахунок процентів річних за загальний період з 13.12.2013 року по 15.01.2014 року відповідає приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача тридцяти шести процентів річних в сумі 1912,57 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.06.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полімерагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Автоселінг", 71600, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, вул. Леваневського, буд. 2, код ЄДРПОУ 38065169, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Полімерагро", 62442, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 22652909, основний борг за поставлений товар в сумі 57033 (п'ятдесят сім тисяч тридцять три) грн. 40 коп., пеню в сумі 690 (шістсот дев'яносто) грн. 65 коп., тридцять шість процентів річних в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 57 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 01.07.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.