Рішення

від 25.06.2014 по справі 914/1286/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 р. Справа № 914/1286/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС", м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС-Холдинг", м.Львів

про стягнення 129 689,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Білинський М.О. - представник (довіреність №14/01-008-21 від 14.01.2014р.);

від відповідача: Плесканка О.В. - представник (довіреність № б/н від 04.06.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС-Холдинг" про стягнення 123607,00 грн., з яких 113395,00 грн. основний борг, 5145,00 грн. пеня, 3881,00 грн. інфляційні нарахування, 1186,00 грн. три проценти річних. Згідно поданої заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог до стягнення заявлено 129689,00 грн., з яких 113395,00 грн. основний борг, 7040,00 грн. пені, 7706,00 грн. інфляційні нарахування та 1 548,00 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 14.04.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.05.2014р.

Ухвалою суду від 14.05.2014р. розгляд справи відкладено на 04.06.2014р. з підстав, наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 04.06.2014р. продовжено строк розгляду справи до 25.06.2014р. та відкладено розгляд справи на 04.06.2014р. з підстав, наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, підтримав повністю, просив позов задоволити, стягнути з відповідача 129689,00 грн., з яких 113395,00 грн. основного боргу, 7040,00 грн. пені, 7706,00 грн. інфляційних нарахувань та 1548,00 грн. три проценти річних.

Відповідач подав клопотання (вх.№27371/14 від 24.06.2014р.), в якому зазначає, що розрахунок представлений позивачем не відповідає вимогам закону і є помилковим, відтак просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості скористатися процесуальним правом для підготовки обгрунтованого відзиву та складання контррозрахунку, оскільки директор Левчук Б.Й. буде перебувати у відрядженні у м.Києві. В підтвердження вказаного надано наказ №1-К від 03.06.2014р. Крім того, у вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд призначити колегіальний розгляд справи, оскільки на його думку дана справа є складною тим, що у ній об'єднано позовні вимоги по восьми заявках та даний факт суттєво утруднює вирішення спору.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив, відзив на позов не подав, підтримав вищевказане клопотання повністю, усно просив зменшити суму пені, однак не надав доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує таке усне клопотання та не навів жодних підстав для цього.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання про призначення колегіального розгляду обґрунтовуючи тим, що воно є безпідставним та спрямоване на затягування розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду спору та призначення колегіального розгляду, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не визначено вичерпного кола осіб, які можуть бути представниками в господарському процесі, а тому інтереси підприємства мають право представляти як директор, так і засновник, головний бухгалтер та інші особи як з числа працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з позивачем трудовими відносинами.

Відтак, присутність у судовому засіданні, крім повноважного представника ще й директора не є обов"язковою.

Встановивши, що позивач первісно надсилав відповідачу позовну заяву не на адресу, що вказана в договорі та Єдиному державному реєстрі, суд ухвалою від 14.05.2014р. зобов"язував позивача надіслати позовну заяву на належну адресу відповідача.

Як вбачається із наданих позивачем доказів (описів вкладення у цінний лист, список зрупованих внутрішніх поштових відправлень) позовна заява та заява про уточнення (збільшення) позовних вимог були надіслані на адресу відповідача 20.05.2014р.

Згідно п.п.4.4.1. п.4.1., п.4.2 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України

від 12.12. 2007 р. N 1149 із змінами та доповненнями "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відтак, поштову кореспонденцію (позовну заяву разом із заявою про збільшення позовних вимог) відповідач, повинен був отримати 26.05.2014р., натомість, як вбачається із наданої відповідачем роздруківки з офіційного сайту "Укрпошта", отримав її лише 03.06.2014р. Однак не подав належних та допустимих доказів неможливості отримати вказану кореспонденцію 26.05.2014р.

Слід зазначити, що у судовому засіданні 04.06.2014р. розгляд справи відкладався саме за клопотання відповідача, для надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи та підготувати відзив. Крім того, згідно поданого ним клопотання було продовжено строк вирішення спору.

Відклавши розгляд справи ухвалою суду від 04.06.2014р. на 25.06.2014р. відповідачу було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву та складання контр розрахунку позовних вимог.

Однак, представник відповідача не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, передбаченим ст.22 ГПК України, відзив на позов не подав. В порушення положень ст.33 ГПК України відповідач також не подав належних доказів поважності причин, які зумовили неможливість підготувати відзив та перевірити розрахунки.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, в той час матеріалів справи є достатньо для прийняття рішення.

Дії представника відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу, що порушує права заявника та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на вищезазначене та зважаючи на обмеження суду при розгляді спору встановленим ст.69 ГПК України строком, який вже був продовжений, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви.

Щодо клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи ту обставину, що предметом спору у справі №914/1286/14 є стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу, справа не є складною, не потребує додаткового дослідження та витребовування доказів, а відтак, призначення колегіального розгляду є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу суддею одноособово за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, надавши правову оцінку доказам, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

13.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС-Холдинг" (замовник) та Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (перевізник) було укладено договір №ЗУТ820 перевезення вантажу у міжнародному сполученні (надалі - договір).

Згідно п.1.1. договору даний договір регулює взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по оплаті наданих транспортних послуг.

Відповідно до п.2.2. договору на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв"язку.

Згідно п.2.6. договору замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.3.1.16. договору замовник зобов'язувався здійснювати своєчасні розрахунки з перевізником за виконане перевезення вантажів.

Згідно п.4.2. договору розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником шляхом оплати вартості перевезення в день розвантаження на підставі надісланого по факсу чи електронній пошті рахунку, оплата проводиться в гривнях.

Відповідно до п.4.3. договору після завершення перевезення перевізник надсилає замовнику документи, що підтверджують здійснення перевезення, зокрема оригінали рахунку та CMR-накладної. Про неотримання документів замовник зобов'язаний письмово повідомити перевізника протягом тридцяти днів з моменту розвантаження. В разі відсутності такого повідомлення у вказаний період вважається, що підтверджуючі документи замовник отримав.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 235 807,00 грн., з яких оплачено 122 412,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 20.09.2013р. на суму 13 256,00 грн.; від 25.09.2013р. на суму 13 502,00 грн.; від 03.10.2013р. на суму 13 461,00 грн.; від 04.10.2013р. на суму 13 525,00 грн.; від 29.10.2013р. на суму 40 627,00 грн.; від 13.11.2013р. на суму 14 021,00 грн.; від 12.12.2013р. на суму 14 020,00 грн.

Несплаченими залишились послуги надані відповідачу згідно заявок: від 16.10.2013р., від 31.10.2013р., від 12.11.2013р., від 26.11.2013р., від 02.12.2013р., від 03.12.2013р., від 04.12.2013р. та від 20.12.2013р., а саме:

- заявка б/н від 16.10.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0434 СМ/ВС 0434 ХР), на загальну суму 1 300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Рокитне (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено - 23.10.2013р., виставлено рахунок СФА-08131 від 23.10.2013р. на суму 14 020,00 грн;

- заявка б/н від 31.10.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0360 АІ/ВС 3060 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 05.11.2013р., виставлено рахунок №СФА-08647 від 05.11.2013р. на суму 14 293,00 грн.;

- заявка б/н від 12.11.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0380 АІ/ВС 3080 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 18.11.2013р., виставлено рахунок №СФА-09112 від 18.11.2013р. на суму 13 918,00 грн.;

- заявка б/н від 26.11.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0388 АІ/ВС 3088 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 02.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09592 від 02.12.2013р. на суму 14 042,00 грн.;

- заявка б/н від 02.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0357 АІ/ВС 3057 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 09.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09802 від 09.12.2013р. на суму 14 143,00 грн.

6)- заявка б/н від 03.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0340 АІ/ВС 3010 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 12.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09876 від 12.12.2013р. на суму 14 109,00 грн.;

- заявка б/н від 04.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0458 СМ/ВС 0458 ХР), на загальну суму 1 350,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 11.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09927 від 11.12.2013р. на суму 14 669,00 грн.;

- заявка б/н від 20.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0393 АІ/ВС 3093 ХХ), на загальну суму 1350,00 Євро, за маршрутом перевезення - Камінь Каширський (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 10.01.2014р., виставлено рахунок №СФА-000290 від 10.01.2014р. на суму 14 201,00 грн.

Надані послуги підлягають оплаті в погоджений сторонами у п.14 заявок строк по розвантаженню 2 банківських днів в гривнях по курсу НБУ на день завантаження.

Зауважень або заперечень щодо якості та своєчасності наданих послуг зі сторони відповідача не було.

06.02.2014р. позивач, звертався до відповідача з претензією №14/02-032-21 в якій просив здійснити негайно перерахунок грошових коштів в сумі 113 395,00 грн. Як стверджує позивач у позовній заяві, разом із претензією відповідачу було надіслано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2014р. В підтвердження надсилання претензії та акту звірки взаєморозрахунків позивач надав суду повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79008 1176503 8 від 11.02.2014р. - вручено 13.02.2014р.

За розрахунками позивача сума боргу відповідача складає 113 395,00 грн.

Згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, які відповідно до заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог становлять 7 706,00 грн. інфляційних та 1 548,00 грн. 3% річних.

Крім того, позивач керуючись умовами п.5.6.4. договору, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог становить 7 040,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 129 689,00 грн., з яких 113 395,00 грн. основний борг, 7 040,00 грн. пеня, 7 706,00 грн. інфляційні нарахування та 1 548,00 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Спір між позивачем та відповідачем виник з договору перевезення вантажу у міжнародному сполученні. Відтак, до вказаних правовідносин слід також застосовувати Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), що підписана в м. Женеві 19 травня 1956р., до якої Україна приєдналася згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006р.

Статтями 4, 5 Конвенції встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником, при цьому ці підписи можуть бути надруковані типографським способом або замінені штампами відправника і перевізника, якщо таке допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Статтею 6 Конвенції передбачено реквізити, які повинна містити міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними:

- СМR А № 009708 від 18.10.2013р., за заявкою б/н від 16.10.2013р.;

- СМR А № 013070 від 01.11.2013р., за заявкою б/н від 31.10.2013р.;

- СМR А № 013177 від 16.11.2013р., за заявкою б/н від 12.11.2013р.;

- СМR А № 013519 від 27.11.2013р., за заявкою б/н від 26.11.2013р.;

- СМR А № 013321 від 06.12.2013р., за заявкою б/н від 02.12.2013р.;

- СМR А № 013157 від 05.12.2013р., за заявкою б/н від 03.12.2013р.;

- СМR А № 013840 від 07.12.2013р., за заявкою б/н від 04.12.2013р.;

- СМR А № 013282 від 30.12.2013р., за заявкою б/н від 20.12.2013р., з відміткою вантажоодержувача «RI.MA s.n.c.» (Strada Molinette 2, 27055 Rivanazzano (PV) Italy). На загальну суму 10 450,00 Євро (що по курсу НБУ на день розвантаження складає 113 395,00 грн.).

Відповідачу було виставлено рахунки №СФА-08131 від 23.10.2013р. на суму 14 020,00 грн; №СФА-08647 від 05.11.2013р. на суму 14 293,00 грн.; №СФА-09112 від 18.11.2013р. на суму 13 918,00 грн.; №СФА-09592 від 02.12.2013р. на суму 14 042,00 грн.; №СФА-09802 від 09.12.2013р. на суму 14 143,00 грн.; №СФА-09876 від 12.12.2013р. на суму 14 109,00 грн.; №СФА-09927 від 11.12.2013р. на суму 14 669,00 грн.;№СФА-000290 від 10.01.2014р. на суму 14 201,00 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.2. договору розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником шляхом оплати вартості перевезення в день розвантаження на підставі надісланого по факсу чи електронній пошті рахунку, оплата проводиться в гривнях.

Зважаючи на те, що в заявках фрахтова сума перевезення вказана в іноземній валюті (євро), сторони погодили в них умови оплати із застосуванням курсу НБУ.

Так, зокрема, у п.14 заявок міститься умова про безготівковий розрахунок в гривнях по курсу НБУ на день завантаження, по розвантаженню 2 банківських днів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач виставляючи відповідачу рахунки на оплату за надані транспортні послуги, не врахував умови п.14 заявок, обраховуючи вартість послуг по курсу НБУ на день розвантаження, а не завантаження.

Відтак, згідно проведеного судом розрахунку загальна вартість транспортних послуг в гривнях по курсу НБУ на день завантаження становить 113 227,29 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність грошового зобов'язання перед позивачем, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що до стягнення підлягає основний борг в сумі 113 227,29 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши розрахунок інфляційних втрат у зв"язку із зміною суми основного боргу судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають втрати від інфляції в сумі 7 699,25 грн.

Слід зазначити, що сума 3% річних за розрахунками проведеними судом є більшою ніж просить стягнути позивач. Оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог, отже до стягнення підлягає 1 548,00 грн., сума яку позивач просив стягнути згідно заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.6.4. договору у випадку несвоєчасної оплати за надану перевізником послугу, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення, а також річні та інфляційні втрати.

Провівши перерахунок пені, у зв"язку із зміною суми основного боргу, суд дійшов висновку підставності до задоволення 7 040,00 грн. пені, оскільки нарахована судом сума є більшою ніж просить стягнути позивач у заяві про збільшення позовних вимог, а суд не має права виходити за їх межі.

Усне клопотання представника відповідача про зменшення суми пені до задоволення не підлягає, оскільки ним не подано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке усне клопотання, не наведено жодних підстав для цього, не доведено неспіврозмірності суми пені, яку просить стягнути позивач.

Відтак, до задоволення підлягає 129 514,54 грн., з яких 113 227,29,00 грн. основного боргу, 7 040,00 грн. пені, 7 699,25 грн. інфляційних нарахувань, 1 548,00 грн. три проценти річних.

У задоволенні позову в частині стягнення 167,71 грн. основного боргу та 6,75 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 2 593,78 грн., а саме: №1398 від 07.03.2014р. на суму 1 827,00 грн., №2147 від 09.04.2014р. на суму 645,14 грн., №2914 від 19.05.2014р. на суму 121,64 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст.3 - 6 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС-Холдинг" (79008, м.Львів, Личаківський район, вул.Кривоноса, буд.6; код ЄДРПОУ 36544811) на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.П.Орлика, буд.22; код ЄДРПОУ 13825481) 113 227,29,00 грн. основного боргу, 7 040,00 грн. пені, 7 699,25 грн. інфляційних нарахувань, 1 548,00 грн. три проценти річних та 2 590,29 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 167,71 грн. основного боргу та 6,75 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.