Постанова

від 30.09.2014 по справі 914/1286/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 914/1286/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від позивача: Білинський М.О. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС - Холдинг", б/н від 06.07.2014

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014р.

у справі № 914/1286/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства транспортно- експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС", м. Дрогобич Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС - Холдинг", м. Львів

про стягнення 129 689,00 грн.

Приватне акціонерне товариство транспортно - експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС - Холдинг" про стягнення 129 689,00 грн. Позов заявлено на підставі договору перевезення вантажу у міжнародному сполученні № ЗУТ820 від 13.09.2013р., укладеного позивачем з відповідачем.

При розгляді спору місцевим судом позивач збільшив вимоги в частині інфляційних втрат, 3 % річних та пені, які відповідно становлять: 7 706, 00 грн, 1 548, 00 грн. та 7 040, 00 грн. Відтак, спір розглядався з урахуванням заяв про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2014р. у справі № 914/1286/14 (суддя Сухович Ю.О.) позовні вимоги, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 113 227,29,00 грн основного боргу, 7 040,00 грн. пені, 7 699,25 грн. інфляційних нарахувань, 1 548,00 грн 3% річних та 2 590, 29 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позову в частині стягнення 167,71 грн. основного боргу та 6,75 грн. інфляційних втрат - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ "Торговий дім "ІС - Холдинг" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014р., мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, покликається на те, що розмір печатки на договорі відповідача відрізняється від печаток відповідача, які стоять на інших документах. Також зазначає, що 31.12.2013р. закінчився термін дії договору.

Крім того, вказує, що доказів направлення рахунків, якими були змінені реквізити для оплати, позивач не надавав. Та зазначає, що претензію також не отримував, оскільки вона була надіслана не на юридичну адресу товариства.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.14 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Давид Л.Л. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.08.14.

31 липня 2014 позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.14 у справі № 914/1286/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у склад колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, для розгляду справи № 914/1286/14 внесено зміни, введено замість судді Зварич О.В. - суддю Хабіб М.І.

Ухвалою суду від 05.08.2014р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Представник скаржника в дане судове засідання не з'явився, однак, 30.09.2014р. повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, та просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням до м. Київ, яке було заплановане раніше.

В дане судове засідання з'явися представник позивача та просив залишити рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014р. без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Неявка представника скаржника в судове засідання не унеможливлює розгляду апеляційної скарги. Слід зазначити, що ухвалою апеляційного суду від 05.08.2014р. явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Поряд з тим, колегія суддів бере до уваги те, що представником скаржником вдруге надсилається клопотання про відкладення розгляду справи та те, що дане клопотання жодним чином не підтверджене доказами.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (в т.ч. з причин, пов'язаних з службовим відрядженням), оскільки у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак, на думку колегії суддів, з урахуванням пояснень представника позивача, причину неявки скаржника не можна вважати поважною та підставою для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014р. у справі № 9141286/14 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.09.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС-Холдинг" (замовник) та приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (перевізник) було укладено договір №ЗУТ820 перевезення вантажу у міжнародному сполученні (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого, договір регулює взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по оплаті наданих транспортних послуг.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку.

Відповідно до п. 2.6. договору замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.3.1.16. договору замовник зобов'язувався здійснювати своєчасні розрахунки з перевізником за виконане перевезення вантажів.

Порядок розрахунків визначено розділом 4 договору, а саме, п.4.2. договору передбачено, що розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником шляхом оплати вартості перевезення в день розвантаження на підставі надісланого по факсу чи електронній пошті рахунку, оплата проводиться в гривнях.

Відповідно до п. 4.3. договору після завершення перевезення перевізник надсилає замовнику документи, що підтверджують здійснення перевезення, зокрема оригінали рахунку та CMR-накладної. Про неотримання документів замовник зобов'язаний письмово повідомити перевізника протягом тридцяти днів з моменту розвантаження. В разі відсутності такого повідомлення у вказаний період вважається, що підтверджуючі документи замовник отримав.

Даний договір, заявки, додаткові угоди оформлені повноважними представниками сторін і передані факсимільним зв'язком чи електронною поштою, вважаються оригіналом, який зобов'язує обидві сторони виконувати умови даного договору і має юридичну силу. Сторони зобов'язуються в тридцяти денний строк з дня підписання заявки, даного договору, додаткових угод до даного договору обмінятись оригінальними екземплярами цих документів (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про розірвання договору, то термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний рік.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 235 807,00 грн., з яких оплачено 122 412,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 20.09.2013р. на суму 13 256,00 грн.; від 25.09.2013р. на суму 13 502,00 грн.; від 03.10.2013р. на суму 13 461,00 грн.; від 04.10.2013р. на суму 13 525,00 грн.; від 29.10.2013р. на суму 40 627,00 грн.; від 13.11.2013р. на суму 14 021,00 грн.; від 12.12.2013р. на суму 14 020,00 грн.

Відтак, неоплаченими залишились наступні заявки:

- заявка б/н від 16.10.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0434 СМ/ВС 0434 ХР), на загальну суму 1 300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Рокитне (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено - 23.10.2013р., виставлено рахунок СФА-08131 від 23.10.2013р. на суму 14 020,00 грн;

- заявка б/н від 31.10.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0360 АІ/ВС 3060 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 05.11.2013р., виставлено рахунок №СФА-08647 від 05.11.2013р. на суму 14 293,00 грн.;

- заявка б/н від 12.11.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0380 АІ/ВС 3080 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 18.11.2013р., виставлено рахунок №СФА-09112 від 18.11.2013р. на суму 13 918,00 грн.;

- заявка б/н від 26.11.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0388 АІ/ВС 3088 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 02.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09592 від 02.12.2013р. на суму 14 042,00 грн.;

- заявка б/н від 02.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0357 АІ/ВС 3057 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 09.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09802 від 09.12.2013р. на суму 14 143,00 грн.

- заявка б/н від 03.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0340 АІ/ВС 3010 ХХ), на загальну суму 1300,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 12.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09876 від 12.12.2013р. на суму 14 109,00 грн.;

- заявка б/н від 04.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0458 СМ/ВС 0458 ХР), на загальну суму 1 350,00 Євро, за маршрутом перевезення - Ємільчине (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 11.12.2013р., виставлено рахунок №СФА-09927 від 11.12.2013р. на суму 14 669,00 грн.;

- заявка б/н від 20.12.2013р. на перевезення вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом MERCEDES-BENZ (автомобіль державний номер ВС 0393 АІ/ВС 3093 ХХ), на загальну суму 1350,00 Євро, за маршрутом перевезення - Камінь Каширський (UA) - Cuneo (Італія), розвантаження - Via Po valley, 350-Fraction Roata Rossi - 12020 Cuneo (CN), здійснено 10.01.2014р., виставлено рахунок №СФА-000290 від 10.01.2014р. на суму 14 201,00 грн.

Як вбачається з вище перелічених заявок, строк оплати наданих послуг зазначений у п. 14 заявок, а саме, б/готівковий рахунок (в гривнях по курсу НБУ на день завантаження) по розвантаженню 2 банк. днів.

Матеріали справи не містять жодних зауважень або заперечень щодо якості та своєчасності наданих послуг зі сторони відповідача.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними: СМR А № 009708 від 18.10.2013р., за заявкою б/н від 16.10.2013р.; СМR А № 013070 від 01.11.2013р., за заявкою б/н від 31.10.2013р.; СМR А № 013177 від 16.11.2013р., за заявкою б/н від 12.11.2013р.; СМR А № 013519 від 27.11.2013р., за заявкою б/н від 26.11.2013р.; СМR А № 013321 від 06.12.2013р., за заявкою б/н від 02.12.2013р.; СМR А № 013157 від 05.12.2013р., за заявкою б/н від 03.12.2013р.; СМR А № 013840 від 07.12.2013р., за заявкою б/н від 04.12.2013р.; СМR А № 013282 від 30.12.2013р., за заявкою б/н від 20.12.2013р., з відміткою вантажоодержувача "RI.MA s.n.c." (Strada Molinette 2, 27055 Rivanazzano (PV) Italy). На загальну суму 10 450,00 Євро (що по курсу НБУ на день розвантаження складає 113 395,00 грн.).

Відповідачу було виставлено рахунки №СФА-08131 від 23.10.2013р. на суму 14 020,00 грн; №СФА-08647 від 05.11.2013р. на суму 14 293,00 грн.; №СФА-09112 від 18.11.2013р. на суму 13 918,00 грн.; №СФА-09592 від 02.12.2013р. на суму 14 042,00 грн.; №СФА-09802 від 09.12.2013р. на суму 14 143,00 грн.; №СФА-09876 від 12.12.2013р. на суму 14 109,00 грн.; №СФА-09927 від 11.12.2013р. на суму 14 669,00 грн.;№СФА-000290 від 10.01.2014р. на суму 14 201,00 грн.

В порушення умов договору, відповідач не надав суду документи, які б спростовували наявність грошового зобов'язання перед позивачем.

Статтею 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача сума боргу відповідача складає 113 395,00 грн, на який останнім відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.6.4 договору нараховано 3% річних в сумі 1 548, 00 грн, інфляційні нарахування в розмірі 7 706, 00 грн та 7 040, 00 грн пені.

Не погодившись з розрахунком позивача, місцевий господарський суд провів власний, в якому зазначив, що позивач виставляючи відповідачу рахунки на оплату за надані транспортні послуги, не врахував умови п. 14 заявок, обраховуючи вартість послуг по НБУ на день розвантаження, а не завантаження.

Відтак, зазначив, що сума основного боргу становить 113 227, 29 грн.

Оскільки сума основного боргу зменшилась, відповідно місцевий господарський суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені та зазначив, що інфляційні втрати підлягають до задоволення в сумі 7 699, 25 грн. Щодо 3% річних та пені, вказав, що суми за розрахунками суду є більшими ніж просить позивач, однак зважаючи на те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, підлягає до стягнення 1 548, 00 грн. 3% річних та 7 040, 00 грн. пені.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з перевізником за виконане перевезення вантажів.

Твердження скаржника, що 31.12.2013р. закінчився термін дії договору, відтак не може слугувати підставою стягнення боргу, не відповідають дійсності, оскільки за змістом частини третьої статті 5, статей 525, 526 і 629 ЦК України грошове зобов'язання, передбачене договором, не може бути припинене у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовим актом, згідно з яким було проведено нарахування розміру такого зобов'язання за договором, якщо відповідний нормативно-правовий акт був чинним на момент укладення договору й виникнення у сторін прав та обов'язків. Крім того, слід зазначити, що п. 8.2. договору у разі якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про розірвання договору, то термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний рік. Матеріали справи не містять доказів повідомлення сторін про припинення дії договору.

Щодо тверджень апелянта про неподання доказів направлення рахунків, які подані з позовною заявою, судова колегія звертає увагу, що як вбачається з договірних умов, оплата послуг не ставиться в залежність від рахунків на оплату. Крім того, жодних письмових повідомлень в порядку п. 4.3 договору матеріали справи не містять

Посилання відповідача на неотримання претензії не беруться судом до уваги, оскільки учасники господарських відносин, що порушили права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду, а пред'явлення претензії є правом, а не обов'язком суб'єктів господарювання.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі судова колегія вважає надуманими та необґрунтованими, такими що не спростовують правомірного рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі № 914/1286/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІС - Холдинг" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 06.10.2014

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Хабіб М.І.