Ухвала

від 03.07.2014 по справі 5019/985/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" липня 2014 р. Справа № 5019/985/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу суду від 14 червня 2011 року у справі №5019/985/11

за позовом Заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до відповідача Рівненське обласне відділення товариства зв'язків з українцями за межами України

про стягнення 6 988 грн. 91 коп.

Розгляд заяви проводився без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Рівненської області розглянуто справу за позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до відповідача Рівненського обласного відділення товариства зв'язків з українцями за межами України про стягнення 6 988 грн. 91 коп. згідно Договору №1649 від 15.10.2009 р. на відпуск теплової енергії, з яких 5840 грн. 55 коп. - основний борг, 639 грн. 20 коп. - пеня, 111 грн. 25 коп. - 3% річних, 397 грн. 91 коп. - збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01 червня 2011 року у даній справі вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 390 грн. 55 коп. - основного боргу, 146 грн. 79 коп. - пені, 111 грн. 25 коп. - 3% річних, 397 грн. 91 коп. - збитків від інфляції; в частині стягнення основного боргу в сумі 450 грн. 00 коп. провадження у справі припинено, в частині стягнення 492 грн. 41 коп. пені в позові відмовлено.

14 червня 2011 року на примусове виконання вищевказаного рішення судом видано наказ №5019/985/11, який пред'явлено для виконання до відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції.

02 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 04 вересня 2013 року № 1649-ВПВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані документи, судом встановлено наступне.

Як вказано вище, на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 01 червня 2011 року у справі № 5019/985/11 судом видано наказ від 14 червня 2011 року.

02 серпня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27929699 з виконання наказу № 5019/985/11 виданого 14 червня 2011 року.

04 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (новий кредитор) та Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" (первісний кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги № 1649-ВПВ.

За змістом п. 1.1., 1.2. вказаного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, яке виникло на підставі договору на відпуск теплової енергії № 1649 від 15.10.2009 року, який укладений між первісним кредитором та Товариством "УКРАЇНА". Крім передачі права вимоги оплата за спожиту теплову енергію за зобов'язаннями, зазначеними в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за прострочення виконання зобов'язання споживачем, включаючи вимоги щодо стягнення заборгованості, штрафних та фінансових санкцій, заявлених у судовому порядку, та на підставі фактичного надання таких послуг, що підтверджується обліком по реалізації теплової енергії.

Пунктом 3.2. договору визначено, що відступлення права вимоги та передача прав і обов'язків по договору на відпуск теплової енергії вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених у п. 3.1. цього договору. Передача документів оформляється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

04 вересня 2013 року КП РМР «Теплотранссервіс» та ТОВ «Рівнетеплоенерго» підписали акт прийому-передачі документів по договору відступлення права вимоги № 1649-ВПВ від 04 вересня 2013 року.

У п.7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу приписів ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтю 516 Цивільного кодексу України регламентовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що заборони щодо заміни кредитора ні договором на відпуск теплової енергії, ні чинним законодавством, зокрема ст. 515 ЦК України, немає, правочин щодо заміни кредитора вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання.

За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

За змістом норм розділу XIV ГПК України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, є завершальною стадією судового провадження.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

В абзаці 3 п.1.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником надано належні та допустимі докази, що підтверджують здійснення правонаступництва, подана заява про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №5019/985/11 не суперечить вимогам чинного законодавства, відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №5019/985/11 задоволити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 30841056), яке відкрите відповідно до постанови відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 02 серпня 2011 року (ВП № 27929699) по виконанню наказу господарського суду Рівненської області у справі №5019/985/11 від 14 червня 2011 року, на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького,27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 36598008).

3. Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2011 року у справі № 5019/985/11 та наказу господарського суду Рівненської області № 5019/985/11 від 14.06.2011 року.

4. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Бережнюк В.В.