Ухвала

від 03.07.2014 по справі 918/538/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА        "03" липня 2014 р.                                                                              Справа  № 918/538/13   Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Войтюка В.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу суду від 25 червня 2013 року у справі № 918/538/13 за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур" ЛТД про стягнення в сумі 25 698 грн. 08 коп. Без виклику представників сторін. ВСТАНОВИВ: У квітні 2013 року заступник прокурора м.Рівне звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур" ЛТД 25 698 грн. 08 коп. згідно Договору № 1522 від 01.01.2010 р. на відпуск теплової енергії, з яких 24 869 грн. 87 коп. основний борг, 653 грн. 16 коп.  пеня, 130 грн. 63 коп.  3% річних, 44 грн. 41 коп. збитки від інфляції. Рішенням господарського суду Рівненської області від 03 червня 2013 року по справі №918/538/13 вказаний позов задоволено. 25 червня 2013 року на примусове виконання вищевказаного рішення судом видано наказ № 918/538/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур" ЛТД на користь Комунального підприємства “Теплотранссервіс” Рівненської міської ради 24 869 грн.87 коп. основного боргу, 653 грн. 16 коп. пені, 130 грн. 63 коп. 3% річних, 44 грн.41 коп. збитків від інфляції 02 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 04 вересня 2013 року № 1522-ВПВ. Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи, суд встановив наступне. За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". Статтею 17 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів. Як зазначалось вище, на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 03 червня 2013 року у справі № 918/538/13 судом видано наказ від 25 червня 2013 року. 19 березня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42567912 з виконання наказу № 918/538/13 виданого 25 червня 2013 року. Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу. За змістом  норм  розділу  XIV ГПК  України, ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, є завершальною стадією судового провадження. У відповідності до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. В абзаці 3 п.1.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі. 04 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (новий кредитор) та Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" (первісний кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги № 1522-ВПВ. За змістом п. 1.1., 1.2. вказаного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, яке виникло на підставі договору на відпуск теплової енергії № 1522 від 01.01.2010 року, який укладений між первісним кредитором та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур" ЛТД. Крім передачі права вимоги оплата за спожиту теплову енергію за зобов'язаннями, зазначеними в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за прострочення виконання зобов'язання споживачем, включаючи вимоги щодо стягнення заборгованості, штрафних та фінансових санкцій, заявлених у судовому порядку, та на підставі фактичного надання таких послуг, що підтверджується обліком по реалізації теплової енергії. Пунктом 3.2. договору визначено, що відступлення права вимоги та передача прав і обов'язків по договору на відпуск теплової енергії вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених у п. 3.1. цього договору. Передача документів оформляється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів. 04 вересня 2013 року КП РМР «Теплотранссервіс» та ТОВ «Рівнетеплоенерго» підписали акт прийому-передачі документів по договору відступлення права вимоги № 1522-ВПВ від 04 вересня 2014 року. У п.7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.   Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. В силу приписів ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтю 516 Цивільного кодексу України регламентовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Судом встановлено, що заборони щодо заміни кредитора ні договором на відпуск теплової енергії, ні чинним законодавством, зокрема ст. 515 ЦК України, немає, правочин щодо заміни кредитора вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником надано належні докази, які підтверджують здійснення правонаступництва, подана заява про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №918/538/13 не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню. Керуючись ст. 25, ст.33, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -   УХВАЛИВ: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 918/538/13 задоволити. 2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 30841056), яке відкрите відповідно до постанови відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 19 березня 2014 року (ВП № 42567912) по виконанню наказу господарського суду Рівненської області у справі № 918/538/13 від 25 червня 2013 року, на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького,27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 36598008).      Суддя                                                                                 Войтюк В.Р.