Постанова

від 02.07.2014 по справі 903/798/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 903/798/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова М.В.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. у справі господарського суду№ 903/798/13 Волинської області за позовомЛюбомльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шацької районної державної адміністрації до дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська торгово-транспортна корпорація" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення виконкому Шацької районної Ради депутатів трудящих від 31.10.1959 № 314, державного акту на право постійного користування землею та повернення земельної ділянки до державної власності прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О., посв. №000606 не з'явився не з'явився не з'явився Розпорядженням №03-05/918 від 01.07.2014р. змінено склад колегії суддів у справі № 903/798/13, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Коробенко Г.П.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Любомльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Шацької районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,568 га дочірнім підприємством "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп", яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району, зобов'язання ДП "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" повернути земельну ділянку загальною площею 483,568 га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району до державної власності - органу державної влади - Шацької районної державної адміністрації.

Позовні вимоги були вмотивовані систематичною несплатою відповідачем земельного податку, а саме заборгованість по оплаті податку за землю за період з 01.01.2012р. по 30.04.2013р. становить 121524,10грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.08.2013р. до участі у справі залучено ТОВ "Волинська торгово-транспортна корпорація" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.09.2013р. (суддя Шум М.С.) позов задоволено, припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,568 га дочірнім підприємством "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп", яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району, зобов'язано дочірнє підприємство "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" повернути земельну ділянку загальною площею 483,568 га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району до державної власності - органу державної влади - Шацької районної державної адміністрації.

Провадження в частині визнання недійсним рішення виконкому Шацької районної Ради депутатів трудящих від 31.10.1959р. №314 "Про затвердження проекту встановлення зовнішніх меж землекористування "Шацького рибзаводу" та державного акту на право постійного користування землею, виданого 06.11.1959 "Шацького рибзаводу", припинено у зв'язку з відмовою прокурора від цих позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. (судді Дужич С.П., Сініцина Л.М., Грязнов В.В.) за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2013 скасовано в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути спірну земельну ділянку, та в скасованій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, а в частині припинення провадження рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р., а рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2013р. у справі №903/798/13 залишити в силі.

Заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.10.1959р. рішенням виконкому Шацької районної ради депутатів трудящих №314 затверджено складений проект встановлення зовнішніх меж землекористування Шацького рибзаводу площею 524,1 га з земель, які були в користуванні рибзаводу, постановлено видати Шацькому рибзаводу акт на право користування землею.

Відповідно до державного акту від 1959 року Шацькому рибзаводу в постійне користування відведено 524,1 га землі згідно з долученим планом і описом меж. Із загальної площі відведених земель станом на 01.11.1959 було: орних земель (рілля, городи та залежі) 24,0 га; сіножатей 10,9 га; пасовищних 2,9 га та інших угідь 486, 3 га.

11.04.1997 наказом начальника Регіонального відділення ФДМ України по Волинській області №260 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство було включено державне підприємство Волинський обласний виробничий рибокомбінат.

05.02.1999 рішенням начальника Регіонального відділення ФДМ України по Волинській області на виконання Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" було затверджено план приватизації майна державного підприємства "Волинський рибокомбінат".

Згідно п.3, п.6 розділу IV "Рішення комісії з приватизації" плану приватизації на момент її проведення державне підприємство "Волинський рибокомбінат" мало свої структурні підрозділи по Волинській області, зокрема, рибцех "Шацьк", а створене у процесі приватизації Відкрите акціонерне товариство зобов'язане було створити три дочірні підприємства на базі рибдільниць, зокрема, Шацьк, з правом статусу юридичних осіб.

11.02.1999 наказом начальника Регіонального відділення ФДМ України по Волинській області №73 "Про перетворення державного підприємства "Волинській рибокомбінат" у відкрите акціонерне товариство" було встановлено, що акціонерне товариство є правонаступником державного підприємства "Волинський рибокомбінат" та затверджено тимчасовий статут ВАТ "Волиньрибгосп".

Згідно п.1.3 Тимчасового статуту ВАТ "Волиньрибгосп", зареєстрованого Луцькою РДА, одним із його структурних підрозділів був рибцех Шацьк.

01.07.2000 наказом голови правління ВАТ "Волиньрибгосп" №34 було передано створеним дочірнім підприємствам нерухоме майно.

25.07.2000 на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Волиньрибгосп" від 14 квітня 2000 року було зареєстровано Статут дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" та проведено державну реєстрацію цього підприємства як юридичної особи, про що було внесено відповідний запис в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, яке набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 положення пункту 6 розділу Х Перехідних положень щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди визнано таким, що є неконституційним.

Відтак, дочірнє підприємство "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" продовжує користуватись на території Піщанської сільської ради за межами населених пунктів 483,568 га земель на підставі державного акту від 1959 року, яким Шацькому рибзаводу в постійне користування відведено 524,1 га землі.

Судами встановлено, що у червні 2001 року були проведені проектно-вишукувальні роботи з інвентаризації земельних ділянок та передачі їх в оренду відповідачу для ведення рибного господарства, за результатами яких визначено, що загальна площа земельних ділянок, якою користується відповідач, складає 488,830га, в т.ч. в межах Піщанської сільської ради 483,612 га та Шацької селищної ради 5,218 га.

10.12.2003 рішенням Шацької сільської ради затверджено матеріали інвентаризації земель та переоформлення користування земельною ділянкою у довгострокову оренду на 49 років відповідачу загальною площею 5,218 га, яка знаходиться в межах Шацької селищної ради. Щодо вказаної земельної ділянки між ДП "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" та Шацькою селищною радою укладено два договори оренди землі від 11.11.2011р. про передачу відповідачу в орендне строкове платне користування земельних ділянок.

26.07.2006 розпорядженням №167 Шацької районної державної адміністрації "Про затвердження технічної документації про виконані проектно-вишукувальні роботи з інвентаризації земельних ділянок та передачі в оренду земель ДП "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" для ведення рибного господарства було затверджено технічну документацію на передачу в оренду земель дочірньому підприємству "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" для ведення рибного господарства площею 483,612 га на території Піщанської сільської ради.

Проте, договори на оренду землі загальною площею 483,612 га, що розташовані на території Піщанської сільської ради за межами населеного пункту, не були укладені у зв'язку з відмовою відповідача.

Судами встановлено,що згідно листа Головного управління Держземагенства у Волинській області від 03.07.2013 №01-22/267 на території Піщанської сільської ради за межами населених пунктів в користуванні дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" перебуває 483,568 га земель.

В позовній заяві прокурор як підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою вказав, що за відповідачем існує борг по платі за землю, що знаходиться за межами населених пунктів Піщанської сільської ради загальною площею 483,612 га в сумі 92425,50грн. за період з січня по грудень 2012 року та в сумі 29098,64 грн. за період з січня по квітень 2013 року.

Даний факт підтверджується постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 803/906/13а, якою було задоволено позов Любомльської Державної податкової інспекції Волинської області ДПС до дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" про стягнення податкового боргу і стягнуто з відповідача до місцевого бюджету Шацької селищної ради податковий борг з земельного податку у розмірі 92425,50грн. та податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 47988,09грн. В судовому засіданні суду першої інстанції сторони підтвердили, що дані кошти стягнуто саме за період, зазначений прокурором в позовній заяві, та дане рішення адміністративного суду не виконане.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно виходили із п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до якого право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

За приписами ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно із п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, відповідачем квитанцією від 20.08.2013р. №199 та платіжним дорученням від 21.06.2013р. погашалася заборгованість по земельному податку на загальну суму 47274,66грн., яка була зарахована за січень-березень 2012р.

Проте, з листа від 09.09.2013р. №538/15 Шацького відділення Ковельської ОДПІ встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по платі за землю, що знаходиться за межами населених пунктів Піщанської сільської ради загальною площею 483,612 га. в розмірі 92425,50грн. за період з квітня по грудень 2012 року та в розмірі 29098,64грн. за період з січня по квітень 2013 року.

Оскільки відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати, то зазначена норма вимагає обов'язкову наявність систематичності несплати земельного податку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не сплачувався земельний податок за спірну земельну ділянку протягом 2012 року та перших чотирьох місяців 2013 року. Таким чином, судом першої інстанції встановлена систематичність несплати дочірнім підприємством "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" земельного податку, що тягне за собою припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,568 га дочірнім підприємством "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп", яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району.

Щодо зобов'язання відповідача повернути відповідну земельну ділянку до державної власності, а саме органу державної влади - Шацькій районній державній адміністрації, то суд першої інстанції виходив з того, що з відповідних положень Конституції України, Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки, спірна земельна ділянка знаходиться на території Піщанської сільської ради за межами населених пунктів, то суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" повернути земельну ділянку загальною площею 483,568 га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району до державної власності - органу державної влади - Шацької районної державної адміністрації.

Також, судом першої інстанції встановлено, що клопотання прокурора про часткову відмову від позову, підтримане позивачем, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд дійшов до висновку, що провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення виконкому Шацької районної Ради депутатів трудящих від 31.10.1959р. №314 "Про затвердження проекту встановлення зовнішніх меж землекористування Шацького рибзаводу" та державного акту на право постійного користування землею 1959р., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

З таким висновком суду першої інстанції частково не погодився суд апеляційної інстанції, який за апеляційною скаргою ДП "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2013 скасовував в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути спірну земельну ділянку, та в скасованій частині прийняв нове рішення, яким в позові відмовив, а в частині припинення провадження рішення залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції зробив висновок про те, що несплата відповідачем земельного податку за спірну землю на протязі дев'яти місяців 2012 року та чотирьох місяців 2013 року є систематичною несплатою цього податку, що є підставою за вимогами п."д" ст.141 Земельного кодексу України для припинення відповідачу права на постійне землекористування спірною земельною ділянкою. Проте, місцевим господарським судом не було враховано, що в червні-липні 2013 року відповідачем було частково у сумі 47274,66 грн. сплачено борг по сплаті земельного податку.

Також суд апеляційної інстанції послався на ч.5 ст.17 Закону України "Про плату за землю", якою визначалось як систематичною несплата протягом року виробниками сільськогосподарської і рибної продукції земельного податку за користування цими земельними ділянками, а для інших платників - півроку.

Дана норма була чинною до 01.01.2011 року і припинила свою дію з прийняттям та введенням у дію Податкового кодексу України, яким не унормовано поняття систематичної несплати податків, і зокрема, несплати земельного податку. На цих підставах апеляційний суд дійшов висновку про те, що залишилась звичайна практика щодо визначення систематичності несплати податків для виробників сільськогосподарської і рибної продукції, як підстави для припинення права на користування земельною ділянкою, в один рік.

Оскільки місцевим господарським судом при прийнятті рішення, не було враховано, що основною діяльністю відповідача є розведення та реалізація рибної продукції, а її виробництво носить сезонний характер, яке зв'язане з зарибленням водоймищ та необхідним періодом для вирощування малька риби до її реалізації, період заборгованості по несплаті земельного податку при зверненні прокурора з позовом не перевищував одного року, тому апеляційний суд вважав, що позовні вимоги прокурора в частині припинення ДП "Рибгосп "Шацьк" ВАТ "Волиньрибгосп" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 483,568 га, яка розташована за межами населених пунктів Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області, задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора в частині повернення спірної земельної ділянки до державної власності, а саме органу державної влади - Шацькій РДА , оскільки дана позовна вимога є похідною від припинення права постійного користування на земельну ділянку.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки згідно п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011) власники землі та землекористувачі сплачують податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а судом першої інстанції встановлено, що відповідач не сплачував земельний податок з січня 2012 року по квітень 2013 року, тобто протягом 14 місяців поспіль, що є систематичною несплатою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що часткове погашення боргу з земельного податку у серпні 2013 року не спростовує факту несплати земельного податку з січня 2012 року по квітень 2013 року поспіль.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з доводами касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області про безпідставність посилання суду апеляційної інстанції на норму Закону України "Про плату за землю", який втратив чинність з 01.01.2011, оскільки на час виникнення спірних правовідносин з січня 2012 по квітень 2013 року діяв Податковий кодекс України, яким для виробників сільгосппродукції та рибної продукції не встановлено спеціальний пільговий порядок обчислення систематичної несплати земельного податку.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про наявності підстав для задоволення касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та скасував обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задовольнити повністю.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. у справі №903/798/13 господарського суду Волинської області скасувати.

Рішення господарського суду Волинської області від 24.09.2013р. у справі №903/798/13 залишити в силі.

Стягнути з дочірнього підприємства "Рибгосп "Шацьк" відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" в дохід державного бюджету України 1705 (одну тисячу сімсот п'ять) грн. 20 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді Т. Данилова

Г. Коробенко